Скáзочка про-Івáсика-Телéсика║

Ну-не-булó у-д´іда ді^етéй │ і-гони хот´іли себé мáл´чика ║ ну-і-п´óтім вýн (дід) пошóл в л´іс | бáба послáла і-говóрит´ | іди і-вирубаĭ пал´á │ а-já бýду коли^ехáти jагó ║ Ну-дід пошóл в-л´іс │ вирубив пал´á │ прин´óс │ бáба jагó гаĭдала ║ і-потім с-ц´óго пал´á поjавивс´ мáл´чик │ і-вони jагó назвáли івáсиком-телéсиком ║ вóн попросив │ шоб-зробив дід лóтку і-вé^ислечка │ і-вин бýде ловити рибу │ а-мáти jомý j´істи принóсити │ він одавáт´ і-знóву рибу ловит´ ║ ну-і-лóвл´ат´ вони рибу ║ коли прихóдит´ мáти │ івáсику-телéсику │ приплин´ | приплин´ до-берешкá │ твоjá мáт´інка пришлá ║ ну-івáсик-телéсик припливájе | заб’ірájе jісти і-даjé jіі рибу ║ раз-злá зміjýчка захот´іла зали^ет´іт´ ║ прихóдит´ | а-івáсик гавóрит´ │ у-моjéjі мáт´інки не-такиĭ голосóк │ а-тонéсен´киĭ ║ ну-і-зміjá пошлá до-ковал´а і-говóрит´ │ кýĭ мен’і гóлос │ а-то-já тебé вб’jý ║ зм’іjá прихóдит´ і-гавóрит´ │ івáсику-телéсику │ твоjá мáт´ірка пришла │ чýjу │ чýjу мáт´ірки голосóк ║ припливájе і-кличе │ мáмо │ дé-ти ║ а-зм´іjýчка хватájе jогó і-несé додóм ║ а-вóн кричит ║ коли вонá принóсит´ │ говóрит´ │ ти-ж │ дóн´ко моjó │ посторожýĭ │ піч ростопи │ да-і-посади jогó │ хаĭ вáриц´а ║ ну-вонá гворит´ │ с’ідáĭ на-лопáту │ а-já не знájу-jáк ║ да-с´ідáĭ ║ óн поклáв на-нóгу │ тáк │ да-н´і ║ поклáв дрýгу │ тáк │ да-н´і ║ да-покажи ║ ну вона гóп-jомý показáла ║ а-вин jіjі в-піч ║ он кришка і рáз-закр´ив і-вил´із на-дéрево ║ вонá прихóдит´ │ оĭ-дóн´ки jéjіни немá ║ вонá вихóдит´ на-двóр гост´áми │ а-на-двор´é дивецá дéрево │ а-на-дéрев’і івáсик-телéсик ║ вонá пошлá да-кавал´á ║ кавáл´ │ скýĭ мен´і жел´ізн´і зýби ║ вонá рубájе дéрево │ кали гýс´і лет´áт´ ║гýс´і-гýс´і-гушен´áтка │ в’із´м’іт´ менé на-крил´н´áтка │ да-бáт´інка-да-мáт´інка занес´іт´ │ тáм já вáм дáм п’іти-jісти ║ ну-прил´і^етájе ║ já зáре^и приĭдý ║ чýjе │ цé-тоби-д´іéд │ а цé-м’ан´é^и-пер´іжóк │ а-мáн´é^и ║ бáба зрад´іла │ кали вихóд´ат´ на-двор │ а там-гусен´áтко ║ давáі уб’jéм до-зjімó з-івáсиком-телéсиком │ а-віóн говóрит´ │ це-вонó менé спаслó ║ видпустили jогó ║ пóсл´е-тóго вони стáли жити ў-злáгод´і │ ў –мир´і ║ вóт-і-кáзке конéц ║

(записано від О. Д’яченка, учня 8 класу, с. Скорики Коростенського району Житомирської області).

Поточні контрольні запитання і завдання

Запитання для самоаналізу і самоперевірки:

1. Поясніть зв’язок фонетики з орфоепією.

2. Визначте термін “милозвучність мовлення”.

3. Які норми вимови приголосних, голосних і звукосполучень в українській мові?

4. Чи пов’язані спрощення в групах приголосних та асиміляція з евфонією мови?

5. Назвіть основні чергування в групах приголосних.

6. Чим викликані відхилення від орфоепічних норм літературної мови?

7. Які орфоепічні помилки діалектного характеру Ви помічали у своєму мовленні та у мовленні рідних, друзів, земляків?

8. Які орфоепічні помилки пов’язані із двомовністю?

9. Чи припустимі відхилення від норм літературної вимови в науковому, публіцистичному, діловому, художньому стилях?

10. Які фонетичні виражальні засоби використовують літератори?

2. Запишіть фонетичною транскрипцією текст:

Запізнилася весна в цьому році - квітень минав хворобливо важко: стояли впродовж холодні дні, потім блиснуло сонцем, розтанули останні кучугури, запарувало, защебетало - й знову насупилося все, повітря стислося від холоду, й душа теж зіщулилась, як молодий росток, що передчасно вигулькнув на світ. Навіть снігом сипнуло - лежав брудним осокориним пухом, як зухвалий відголосок зими, як студена рана на тілі землі. <…>

Лише на березках вирізьблювалось перше листячко, ніжне, мов дитяче зітхання... Повітря ж якесь безпристрасне, стримане,— чому це раптом навесні забракло йому емоцій, шалу пахощів, які дурманять і п'янять, де пропала його здатність пробуджувати в людях тугу, мов брунька, віру в споконвічний розквіт природи? (Є.Гуцало).

3. Диктант із взаємоперевіркою.

Д/З: Робота над помилками (письмово у зошиті) за допомогою рекомендованої до теми довідкової літератури.