«Новий курс» ф. Рузвельта як система заходів подолання економічної кризи.

Президентом США, всупереч традиії. Франклін Рузвельт обирався аж чотири рази підряд (у 1932. 1936, 1940. 1944 рр.).

Монополізаця стала основною причиною світової економічної кризи (1929-1933 рр.) — однією з найбільших криз перевиробництва за всю історію капіталізму Контролюючи майже всі галузі виробництва, монополістичні об'єднання утримували високу ціну на вироблену продукцію при низькій собівартості, намагаючись отримати надвисокий прибуток. Однак унаслідок розорення дрібних підприємців, зрості--- безробіття та інших чинників різко зменшилась платоспроможність насе.тен-: = . _ призвело до кризи перевиробництва. Криза охопила всі країни світу, але :-і ' США і Німеччину. У США в 1933 р. порівняно з докризовим періодом обс~ виробництва скоротився на 63%. Загальне скорочення виробництва у світі станови/ : 38%. Особливо різко криза виявилась у важкій промисловості. Катастрофічно зростало безробіття. На кінець 1932 р. в США нараховувалось майже 17 млн. безробітних. вНімеччині — 7.5 млн. Реальна заробітна плата зменшилася на 35° о. Різке зниження цін на сільськогосподарську продукцію, податковий прес призвели до розорення значної частини (14%) фермерських господарств у Сполучених Штатах. Криза охопила фінансово-кредитну систему країни, спричинила банкрутство багатьох банків, втрату мільйонами громадян своїх заощаджень.

Приступивши до виконання президентських обов'язків Рузвельт домігся прийняття конгресом 70 законодавчих актів, спрямованих на оздоровлення промисловості, сільського господарства, торгівлі, кредитно-грошової системи. Усі ці заходи отримали назву «нового курсу», мета якого полягала у здійснені державного регулювання економіки. Була створена Національна адміністрація відбудови промисловості, яка провела примусове картелювання на основі «кодексів чесної конкуренції».

Ф Рузвельт створив Адміністрацію громадських робіт, яка набирала безробітних на різноманітні роботи. У 1933-1937 рр. для цього було виділено 12 млрд. дол. До робіт переважно залучались молоді юнаки, їм надавалась заробітна платня в розмірі І американського долора на день, харчування та спецодяг.

Щоб швидше вийти з сільськогосподарської кризи, у травні 1933 р. було прийнято закон про допомогу фермерам, а також засновано Адміністрацію для регулювання сільського господарства. Остання встановлювала ціни на сільськогосподарські продукти та обсяги виробництва. Важливим елементом «нового курсу» був закон допомоги фермерам 3 метою підвищення ціни на сільськогосподарським фермерствам пропонуавлося укладати з урядом контракт на предмет скорочення площ посівів та поголів'я худоби, за що вони отримували грошову компенсацію.

Активне державне регулювання економіки, реформи «нового курсу» сприяли припиненню кризових явиш і поступоному піднесенню економіки, поліпшенню умом життя і праці робітників.

Розуміючи приреченість спроб відновити старий порядок і враховуючи настрої населення та розстановку полггичних сил. Рузвельт здійснив «зрушення

вліво» у своїй політиці, складовою частиною якого став ряд важливих структурних перетворень в амершанському сусптьстві. У країні впроваджувалася державна система надання допомоги вдовам, сиротам та інвалідам, страхування безробітних і пенсійне забезпечення. В 1935 р. було ухвалено національний акт про трудові відносини (закон Вагнера). Він остаточно закріпив право робітників па організацію профспілок, проведення страйків, створ™ також систему державного регулювання трудових відносин. Були значно розширені економічні функції держави. Встановлення державного контролю над Федеральною резервною системою і перетворення її в своєрідний центральний банк США завершили банківську реформу.

Для забезпечення більш справедливого розподілу національного прибутку реформовано систему оподаткування були підвищені ставки податків на надприбуток, спадщину і дарчу, значно розширено систему громадських робіт.

«Зрушення вліво» у політиці «нового курсу» зробило більш жорстокою політичну боротьбу. Консервативні сили перейшли до відкритої конфронтації з урядом. їхні прославляння Рузвельта як рятівника нації змінилися нападами та звинуваченнями його в зраді. Тому передвиборна компанія 1936 р. виявила майже діаметрально протилежні позиції двох основних партій у питанні про реформи, а вибори перетворилися на

5

У

своєрідний референдум про долю «нового курсу». Рузвельт здобув на цих виборах переконливу більшість. Республіканці перемогли тільки у 2 штатах з 48. У конгресі їх представниятво виявилось найменшим з початку століття.

У 1938 р. Рузвельт запропонував конгресу нові реформи. Серед них — закон про справедливі умови праці, що дав федералі право встановлювати мінімальну погодинну станку заробітної плати і максимальну тривалість робочого тижня. Закон остаточно заборонив дитячу працю. Замість оголошеного Верховним судом у 1936 р. неконституційним закону про регулювання сільського господарства було ухвалено новий. Метою державного регулювання сільського господарства тепер стала боротьба за збереження родючості фунту. Дія цього фермерам виплачувалися премії за скорочення посівних площ або за введения сівозмін які щадять землю. Одночасно таким чином здійснювався контроль за рівнем виробництва фермерської продукції. На зростання безробіття адміністрація відповіла новим розширенням громадських робіт.

З 1939 р. Рузвельт відмовляється від подальших реформ. Аж до вступу США у Другу світову війну, його адміністрація прагнула закріпити вже здшенені реформи «нового курсу». З початком Другої світовоі війни США заявили про свій нейтралітет (5 вересня 1939 р.). Після нападу Японії на американську військово-морську базу Перл-Харбор 7 грудня 1941 р. США вступили у війну на боці антигітлерівської коаліції.

«Новий курс» став своєрідним переломом в історії США XX століття. Перетворення, розпочаті президентом Рузвельтом, були спрямоваш на вихід із кризи і на піднесення економіки. Повністю цієї мети так і не було досягнуто, адміністрація Рузвельта не вдалося цілком оволодіти мистецтвом регулювання ринкової економіки, але основні важелі такого регулювання держава отримала саме в ці роки. Значно вагомішими були соціальні реформи. Уперше в історії США держава взяла на себе роль гаранта соціальної захищеності американців. Було зроблено вирішальний крок у створенні держави процвітання.

Уроки «нового курсу» полягають у тому, що у критичний момент держава повинна втручатись в економічне життя країни і регулювати його в інтересах усіх громадян.

Окрім того, діяльність Ф. Рузвельта демонструє усім реформаторам, що багатою держава може стати лише тоді, коли розбагатіють її громадяни. Політична стабшьність тісно пов'язана із соціальною - зростанням «середнього класу», великого прошарку забезпечених людей.