Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Паризька мирна конференція.docx
Скачиваний:
10
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
215.88 Кб
Скачать

Паризька мирна конференція. Формування Версальеькоїсистеми.

Після закінчення Першої світової війни найбільші країни-переможниці (Анлія. Франція і США) вирішили провести мирну конференцію. Місцем іі проведення б\в обраний Париж. Обговорення проектів мирних договорів виявили всі протиріччя м - основними учасниками переговорів. Кожна сторона намагалась використати конференцію з користю для себе.

Перша світова війна дуже вплинула на становище і роль США у світі. У ході війни зросла її економічна сила. Із боржника вона перетворилась на кредитора. Основною метою США було посилення впливу на європейські держави- переможниці.

Великобританія ставила собі за мету ліквідувати німецький флот і здобути панівне становище на морі. Своєї мети вона досягла ше до початку конференції. Також вдалося встановити свій контроль над частиною Османської імперії. Тому англійська делегація в Парижі хотіла закріпити вже досягнуте, хоча була дуже занепокоєна зростанням американського флоту .

Найбільше в Першій світовій війні постраждала Франція. На іі територіії велися бонові дії, вона стала боржником за час війни. Через те в країні було дуже популярне гасло «Німці за все заплатять». Французька делегація ставила за мету послабити Німеччину. Вона хотіла повернути собі Ельзас і Лотарингію. Були в неї і далекоглядні плани: не допустити об'єднання Німеччини й Австрії та створити буферну німецьку державу на лівому березі річки Рейн, а також заволодіти частиною Османської імперії.

Анлія і Франція виступили спільно проти спроб американського президента В. Вільсона запобігти переділу світу. Підготовка мирної конференції засвідчила нове співвідношення сил на міжнародній арені.

У роботі конференції, яка розпочалася 18 січня 1919 р.. взяли участь 32 країни. До конференції були допущені також Польща. Чехословаччина. Королівство сероів. хорватів і словенів. Народам цих країн переможці дарували незалежність : ує~:-: створення «санітарного кордону» між східними кордонами Німеччини та більшовицькою Росією. Переможені країни та радянський уряд на ко-гіг-=-_ -: запрошені не були. їх представникам лише на заключному етапі -ччфере:--.. вручені тексти договорів.

Засідання відбувались при зачинених дверях. Малі країни до засідання не допускались. Паризька мирна конференція тривапа з перервами до кінця січня 'і92; р. У результаті її роботи були підготовлені мирні договори з переможеними країнами. Держави-переможнеці не запросили на конференцію делегації УНР. ЗУНР. Білорусії, які представляли інтереси країн, проголошених на теренах колишньої Російської імперії.

На конференції точилась гостра боротьба з приводу розподілу територій. Ітаїія. яку схилили взяти участь у війні-на боці Антанти і обіцяли передати їй Південний Тіроль, усе східне узбережжя Адріатичного моря і частину Малої Азії, тепер вимагала цих територій. Але країни-переможниці на конференції дуже низько оцінили внесок Італії у перемогу і ці території віддали Сербії. Румунія взяла активну участь у придушенні Угорської революції. За це їй було передано Трансильванію, Буковину, Банат з австро- угорської спадщини.

Багато суперечок виникло щодо Німеччини. її розчленування, репарацій тощо. Особливо у цих заходах були зацікавлені Великобританія, Франція та Японія.

У квітні 1919 р. текст мирного договору з Німеччиною був складений. До нього увійшло 440 статей та один протокол. Це був головний документ післявоєнного мирного врегулювання. Німецька делегація була викликана до Парижу для його вручення. 28 червня 1919 р. у Версалі було підписано мирний договір.

За наполяганням В. Вільсона, у текст договору було внесено статут Ліги Націй. Це стало головною причиною, чому сенат США не ратифікував Версальський договір. Адже США не вступили до Ліга Націй. Китай також вімовився підписати договір, бо одну з його провнцій було передано Японії.

За умовами договор). Франція повергалися землі Ельзас і Лотарингія, вугільні шахти Саару, хоч уся територія і підлягала протягом 15 років управлінню Лігою Націй. На 15 років окупащйні війська Антанти зайняли лівий берег Рейну та здійснювали демілітаризацію 50-кілометрової зони на правому березі Рейну. Польща отримала Познань, частину верхньої Сілезії, райони Померанії та Східної Прусії, яку відділяв від Німеччини так званий «польський коридор», що відкривав Польщі вихід до Балтійського моря. Мемель (Клайпеда) переходив під управління держав- переможниць (з 1923 р. належить Литві), Данциг (Гданськ) був

проголошений «вільним містом» і залишався під захистом Ліги Націй. Бельгія після плебісциту отримала округи Ейпен. Мальмеді та Морене. Данія заволоділа північною частиною Шлезвінгу. Підсумок розчленування Німеччини був таким: вона втратила сьому частину своєї території, на якій мешкала одна двадцята населення.

Німеччина повністю втратила всі колонії. їй заборонялось мати армію більше ніж 100 тис. осіб, військово-повітряний і підводний флот, була скасована загальна військова повинність та ліквідовано генеральний штаб. Німеччина була зобов'язана сплатити репарації в сумі 132 млрд. золотих марок. З цієї суми Франція мала отримати 520/о, Великобританія 22%, Італія 10%. Щоб забезпечити гаранта виконання договору, союзницькі війська мали окупувати територію на захід від Рейну терміном від 5 до 15 років.

Німеччина визнала незалежність усіх територій, які належали Російській імперії до серпня 1914 р. Вона відмовлялася від Брест-Литовського та інших договорів, що були підписані з радянським урядом, та визнавала всі договори, які союзні держави підписали з державами, що утворилися на території колишньої Російської імперії.

Паризька мирна конференція дала згоду на анексію Закарпатської України Чехословаччиною. Північної Буковини та Бессарабіі— Румунією. Щодо Польщі було запропоновано обмежити її територію землями, населеними поляками («лінією

З

Керзона»), Однак Польща захопила Східну Галичину й Західну Волинь, і великі держави це загарбання санкціонували.

Версальеький мирний договір визначив післявоєнну розстановку сил у світі. Переможені нації залишились ображеними і мріяли про зміни і реванш.

Разом з тим держави-переможниці мали підписати мирні договори з союзниками Німеччини. 10 вересня 1939 р. був підписаний Сен-Жерменський мирний договір з Австрією. За ним визначались нові державні кордони Австрйії. їй дозволялось мати 30-тисячну армію і заборонялось приєднуватись до Німеччини. Австрія повинна була сплачувати репарації, але значно менші, ніж Німеччина.

27 листопада 1919 р. у передмісті Парижа Ней-сюр-Сен був підписаний мирний договір з Болгарією. їй заборонялось мати армію більшу 20 тис. осіб. Вона втратила ряд територій, у тому числі і вихід до Егейського моря.

4 червня 1920 р. було підписано мирний договір з Угорщиною. За цим договором територія країни зменшилась у 3 рази, а населення - у 2,5 разу. Угорщині дозволялось мати армію в межах 35 тис. осіб, а загальна військова повинність заборонялась.

10 серпня 1920 р. було підписано Севрський договір з султанським урядом Туреччими. За ним відбувся поділ Османської імперії.

Версальський та інші мирні договори закріпили успіх переможців, але не встановили справедливого і стабільного устрою у Європі.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.