fitsula

Розділ VI. ВИХОВАТЕЛІ ПЕДАГОГІЧНО ЗАНЕДБАНИХ УЧНІВ

6.1 Вихователь і педагогічно занедбані учні

У перевихованні педагогічно занедбаних учнів особливе місце належить педагогові. Стосунки між учителями і цими учнями надто напружені. З опитанихВзірецьнами 116 вихованців однієї з виховно-трудових колоній України на запитання "За що ти не любив учителів у школі?" 82 відповіли, що ненавиділи окремих або всіх учителів, що систематично сварилися з ними. 11 хлопців призналися, що не любили вчителів за те, що ті їх ненавиділи. 15 підлітків заявили, що зненавиділи вчителів за крикливість, злість, жорстокість, підлабузництво перед директором школи, заступництво за учнів-підлабузників.

Як переконують дослідження, молоді вчителі в процесі корегуючої роботи з неповнолітніми відчувають такі типові труднощі:

- невміння встановити довірливі стосунки; - нерозуміння внутрішньої психологічної позиції дитини;

- складності в управлінні класом, у спілкуванні з його групами; - несвоєчасне реагування на зміни навчально-виховної ситуації;

- невміння знаходити нестандартні, оригінальні прийоми у вирішенні проблемних завдань;

- труднощі у мовному спілкуванні під час передачі власного емоційного ставлення до ситуації, яка складається1.

Щоб уникнути подібних стосунків, вихователю слід виробити у собі певні риси. Однією з важливих рис його особистості має бути висока

відданість справі виховання підростаючого покоління взагалі,

перевиховання учнів зокрема. Перевиховання таких дітей та підлітків – передній край боротьби з правопорушенням і злочинністю неповнолітніх.

Педагогові важливо вміти переконувати такого учня, формувати його

1 Див.: Бабайцева В.Ю. Личностно-ориентированный тренинг в процессе подготовки учителей к

воспитательной работе с трудными детьми. – М. 1997. – С.7. 201

світогляд, бути готовим до відповідей на будь-які запитання, долати обивательські погляди і переконання.

Важлива якість особистості педагога – його моральна чистота. Він має справу з тими, хто не завжди рахується з нормами моралі, свідомо порушує їх. Найменші промахи у поведінці вихователя швидко фіксуються такими

принциповість, справедливість, об'єктивність.

учнямиВзірець, дуже чутливими до найменших відхилень від моральних норм. Їх особливо хвилює наявність у педагога таких моральних рис, як чесність,

Робота з педагогічно занедбаними учнями вимагає від педагога широкої

загальної культури, знання головних досягнень у науці, культурі, техніці.

Широкий культурний кругозір дає йому змогу творчо підходити до вирішення педагогічних ситуацій, шукати нові, ефективніші методи і прийоми виховної роботи, уникати встановлених трафаретів і шаблонів. Ерудований педагог має можливість організувати цікаві виховні заходи, пробуджувати в учнів інтерес до різних галузей знань, розвивати їхні здібності.

Педагогічно занедбані підлітки, як і всі діти, часто звертаються до вчителів за поясненням незрозумілого для них. Компетентність педагога викликає у вихованця захоплення, сприяє підвищенню авторитету його наставника.

Окремі підлітки намагаються "перевірити" знання педагога з того чи іншого питання, спеціально вичитують нову інформацію, ставлять йому відповідні запитання. Щоб не затруднятись у відповіді на поставлене запитання, педагогу доцільно вивчати інтереси таких учнів, знати, чим вони цікавляться.

У роботі з учнями педагогові доводиться зустрічатись з цинізмом, жорстокістю, аморальністю. Тут потрібне уміння подолати у себе упередженість у ставленні до них. Зробити це не просто, але ми не маємо права виявляти ненависть до особи, яка допустила правопорушення, тому що

202

особистість – це людина, яку ми повинні виправити і повернути суспільству. Л.М.Толстой вважав обов'язковим поєднання у педагога любові до справи з любов'ю до дітей. За їх показною грубістю, зухвалістю, жорстокістю важливо знайти заповітне, особливо значуще для нього і використати у перевихованні.

НаВзірецьжаль, окремі вчителі упереджено ставляться до педагогічно занедбаних підлітків. Досить такому вихованцеві допустити негативний вчинок, порушити дисципліну – і вже цілий навчальний рік він ходить у "порушниках". Таке ставлення старших ображає і принижує людську гідність, учні самі починають вважати себе поганими і поводяться відповідним чином. Не дивно, що такий учень звикає до свого становища "невиправного хулігана", перестає підкорятись педагогам і шкільному розпорядку, озлоблюється, починає гірше вчитися, іноді лишає школу і в нарешті допускає серйозні проступки.

Для переважної більшості педагогічно занедбаних підлітків характерні конфліктні стосунки з окремими вчителями, недоброзичливі взаємини, грубість, зриви уроків. Без глибокого внутрішнього контакту між педагогом і вихованцем регулювання подібних ситуацій неможливе.

Грубість у спілкуванні, нетактовність зауважень, зневажливі насмішки і репліки вчителів викликають у підлітків серйозну образу, гостре переживання несправедливості, вражають їхні почуття власної гідності. У відповідь вони грублять вчителеві, порушують дисципліну на уроках, вперто не відповідають на його запитання, перестають готувати домашні завдання – таким чином виражають свій протест вихователеві. У роботі з такими

підлітками педагогові потрібні сила волі, витримка, терплячість, вміння володіти собою.

До шостого класу новозбудованої школи потрапив Володя С. У класі ще стояли якісь тумби, з яких щось потім мали монтувати. Десь через місяць від початку навчання він уже встиг себе показати не з кращого боку. Вирішив

203

він відомстити вчительці, яка сварила його минулого разу за невивчений урок. Відразу ж після дзвінка він заліз у тумбу. Коли зайшла вчителька, він дав про себе знати, тихенько кашлянувши. Клас весело засміявся, а вчителька продовжувала свою роботу, ніби нічого не сталося. А коли завершився урок, вона легенько постукала пальчиком у стінку тумби і сказала: "Вилазь,

УтакомуВзірецьразі досвідчені педагоги проявляють показну байдужість. Вони роблять вигляд, ніби нічого не сталося, спокійно продовжують роботу.

Вихованець здивований такою незвичайною реакцією. Його задум провалився, він роззброєний. Розумний підхід педагога викликає у такого підлітка повагу.

Вихователь цієї категорії учнів має бути великим ентузіастом і творчою людиною. Хто звик до шаблону, рутини, не годиться для цієї роботи. Ніякі підручники, ніякі методички недостатні для цього. Педагог має бути готовим до несподіванок, з якими справиться тільки тоді, коли є бажання творчих пошуків. Обмаль ентузіазму до такої роботи є першим кроком до рутини, а вона небезпечна, її треба уникати.

Уроботі з такими підлітками потрібно проявляти максимум уваги, душевної чуйності і теплоти до них. Велике значення при цьому має

піклування про матеріальне становище підлітка. Учні часто звертаються до вчителя з різними запитаннями, просять поради, допомоги. Хоч ці проханняАдже

204

на перший погляд дріб’язкові, для підлітка вони завжди залишаються проблемами, які вимагають вирішення, і вихователь зобов'язаний допомогти у цьому.

Педагогічно занедбані підлітки нерідко зустрічаються з проявом байдужості до них з боку дорослих, а доброта і увага педагога викликають у них почуттяВзірецьвдячності. Теплі почуття до вихователя поширюються на інших людей, вихованець розслаблюється, минає його злість.

"Одного разу, – згадує колишня учениця, – Марія Тихонівна, не маючи свого годинника, взяла в учня і поклала його на стіл, щоб орієнтуватися в часі. У мене ніколи не було годинника, і коли нікого не стало біля стола, я його взяла (тоді я сиділа на першій парті). Коли вчителька запитала, хто взяв годинник, усі мовчали і я також. Вона дуже розсердилась, довго тримала клас, але нічого не добилась. Про мене вона навіть не подумала, бо я завжди була тихою (в цей час у мене померла мати)...

Я цей годинник віддала знайомому хлопцеві. Не знаю, як він потрапив до Марії Тихонівни, вона вже знала, що це моя робота. Я думала, що вона мене сваритиме, викличе батька, обговорюватимуть мене на зборах... Вона ж погладила мене по голові і сказала, щоб я такого більше не робила. Мені стало гірко, соромно і так важко, що я не могла після цього дивитись їй в очі. Краще б вона мене вдарила, висварила. Але вона у нас була така добра, що вчинила саме так".

Велике значення в роботі з такими учнями має дотримання вихователями педагогічного такту. Звертання до такого учня має бути спокійним, але твердим, без нервозності і погроз. Досвід переконує, що значна частина підлітків має загострену чутливість до несправедливості, підвищену нервовість. Кращий засіб їх "охолодження" – розумна, спокійна поведінка вихователя.

"Наша вчителька хімії, – згадує колишній учень, – була дуже нервовою і нестриманою. Будь-яке маленьке порушення дисципліни викликало в неї

205

обурення. Стосувалося воно не окремого учня, який чимось провинився, а всього класу. Якщо би хтось послухав, що робиться у класі, то подумав би, що потрапив у звіринець, що в класі – одні тварини. Ми були і "поросятами", і "баранами", і "телятами з мотузками", і "паразитами", і "ідіотами" і т.п.

АлеВзірецьнайцікавішим було те, що на ці зауваження вже ніхто не реагував, дисципліна у класі все гіршала. Доходило до того, що деякі учні спеціально

влаштовували різні ситуації, щоб вивести вчительку з рівноваги. У класі піднімався сміх, а вона ще більше злилась і нерідко плакала та залишала урок...".

Почуття гумору в учителя сприяє уникненню конфліктних ситуацій між

Успіху у перевихованні підлітків домагається той педагог, який користується серед них авторитетом, тактовно ставиться до цих дітей,

оволодіває методикою роботи з ними, постійно працює над собою, поповнює свої знання, систематично вивчає передовий педагогічний досвід.

Якщо авторитетний учитель обов'язковий для процесу перевиховання, то авторитарний стиль педагога завдає цьому процесові шкоди. Прояви авторитаризму педагога: подання розпоряджень тільки у наказовій формі; не живе життям класу, а лише керує ним; не допускає ініціативи з боку вихованців, навіює думку, що нічого від нього приховати не можна, вимагає дотримання вимог шкільного режиму від учнів, а сам ними нехтує, при оцінці поведінки учня не зважає на думку колективу, проявляє жорстокість до порушників дисципліни і порядку, намагається пробудити страх і домогтися сліпого послуху вихованців.

Вихователь навіть у думках не має права допускати, ніби перевиховання того чи іншого підлітка – справа безнадійна. До вихованця слід підходити з оптимістичною міркою, вміти переконати його в тому, що він зможе досягти бажаного, якщо цього дуже захоче. Такий учень повинен

206

бачити в педагогові людину, яка бажає йому добра, щиро зацікавлена в його перевихованні.

Результативність процесу перевиховання значною мірою залежить від упевненості педагога у цій справі. З 68 опитаних нами педагогів, які мають справу з педагогічно занедбаними учнями, 62% впевнені в наслідках своєї

праці, Взірець16% – не мають такої впевненості, 14,7% – не вірять взагалі у можливість виправлення. Саме серед останніх часто зустрічаються такі, хто

пришиває підліткам ярлики "невиправний", завдаючи цим великої шкоди їх перевихованню, тому що принижує їх людську гідність, позбавляючи їх можливості змінитися на краще. Сам же педагог, повіривши у невиправність вихованця, не помічає позитивних змін, яких вихованець домагається, розвитку яких педагог повинен всебічно сприяти.

Однією з вимог до педагога є наявність у нього емпатії, тобто здатності розуміти внутрішній світ другої людини і проникати в ті почуття, відгукуватися на них і співпереживати з другою людиною.

У роботі з педагогічно занедбаними учнями педагогові потрібні такі комунікативні уміння: уміння управляти своєю поведінкою; якості уваги, зокрема такі, як спостережливість, гнучкість і т.п.; уміння соціальної перцепції або "читання по обличчю"; уміння розуміти, а не тільки бачити, тобто адекватно моделювати особистість учня, його психічний стан за зовнішніми ознаками; уміння "подавати себе" у спілкуванні з учнями; уміння оптимально будувати свою мову в психологічному плані, тобто вміння мовного спілкування; уміння мовного і немовного спілкування з учнями.

У процесі дослідження виявлено деякі розбіжності в оцінці якостей особистості педагога педагогічно занедбаними учнями і звичайними учнями загальноосвітніх шкіл. Останні більше цінять у вчителях інтелектуальні риси, ерудицію, великий кругозір, які тісно пов'язані з якістю викладання навчального предмета, умінням цікаво і доступно його викладати. Педагогічно занедбані учні більше цінять морально-психологічні якості

207

педагогів, їх ставлення до них, довір'я, чуйність, розуміння їх внутрішнього світу і т.п. Очевидно, це можна пояснити їх специфічним становищем у шкільному колективі, де відчуваються дефіцит у нормальному спілкуванні з ровесниками, потреба в співчутті, співпереживанні. Хороші стосунки педагога з ними за таких умов певною мірою компенсують цей дефіцит.

педагогічно занедбаними учнями. До них слід віднести:

У Взірецьпроцесі перевиховання бажано дотримуватись певних умов, які сприяють подоланню деформації у взаємовідносинах між педагогами та

- подолання упередженого ставлення педагогів до педагогічно занедбаних учнів, яке нерідко формується на основі негативної поведінки останніх;

- формування у педагогів поважливого ставлення до особистості кожного такого учня, сприйняття його таким, яким він є;

- виявлення у вихованців позитивних якостей і спирання на них у процесі їх перевиховання;

- уміння збагнути психічний стан педагогічно занедбаного учня, його емоційно-чуттєву сферу, враховувати їх під час виховного впливу;

- переконаність педагога у можливостях виправлення кожного вихованця;

- побудова навчально-виховного процесу на основі принципу співпраці педагогів і вихованців;

- прояв особливого піклування про вихованців, про їх потреби, надання їм допомоги у подоланні труднощів;

- розвиток ініціативи, самостійності і активності вихованців у житті та діяльності школи;

- зміцнення і розширення позитивних соціальних зв'язків педагогічно занедбаних учнів;

- постійна робота педагогів над удосконаленням навчально-виховного процесу, підвищення його виховної ефективності;

208

-постійне щире спілкування педагогів з вихованцями, розкриття перед ними свого духовного світу;

-розвиток розумових сил вихованців, їх свідомості і самосвідомості, що сприяє осмисленню ними свого минулого, сучасного і майбутнього;

-глибоке вивчення особистості педагогічно занедбаних учнів, відхилень

уїх свідомостіВзірецьі поведінці, мотивів і обставин, що спонукають їх до певних дій і вчинків, психічних станів і добір на цій основі оптимальних прийомів і

методів виховного впливу на них.

Зрозуміло, що такі якості потрібно формувати у майбутнього педагога ще на студентській лаві. У педагогічних закладах в цьому напрямі ведеться систематична робота по озброєнню майбутніх педагогів теоретичними знаннями, практичними уміннями й навичками роботи з важковиховуваними учнями.

Теоретична підготовка здійснюється у процесі читання лекцій і проведення семінарських занять з психолого-педагогічних дисциплін.

Так, при вивченні теми "Учитель, його призначення і функції в суспільстві" звертається увага на педагогічну майстерність і такт вихователя

уроботі з такими учнями, на його моральне обличчя, на необхідні психологічні якості. У темі "Предмет, завдання педагогіки" дається визначення поняття "перевиховання", розкриваються його суть, завдання, можливості, закономірності. Вивчення теми "Розвиток і виховання особистості" дає можливість показати відхилення від норми у формуванні характеру, волі, інтересів, потреб, почуттів та інших якостей особистості, розглянути питання самовиховання, запобігати негативним впливам на дітей

інейтралізації таких впливів у процесі їхнього розвитку.знаннями специфіки використання загальних методів виховання, формування

у колективі здорової громадської думки. Студенти вчаться, як залучати учнів до позакласної роботи, попереджувати помилки у сімейному вихованні

209

педагогічно занедбаних дітей. Розглядаючи питання дидактики, студенти дізнаються про причини неуспішності учнів. Таким чином, вони ознайомлюються з основними проблемами методики роботи з такими учнями в умовах масової школи.

Під час практики в літньому таборі студенти одержують "перші уроки" спілкуванняВзірецьз педагогічно занедбаними учнями. На теоретичній конференції перед педагогічною практикою студентам читають узагальнюючі лекції: "Індивідуальна робота з педагогічно занедбаними учнями у процесі навчання і виховання", "Психологічно-педагогічні основи перевиховання дітей і підлітків" та інші.

На практичних заняттях організовуються зустрічі студентів з класними керівниками, які розповідають про особливості роботи з перевиховання педагогічно занедбаних підлітків: учителі ознайомлюють своїх майбутніх колег з тим, як здійснювати індивідуальний підхід у процесі виховання, як проводити роботу з батьками, вести педагогічний щоденник. На практичних заняттях розглядаються конкретні випадки перевиховання учнів. Студенти відвідують загальношкільні та класні збори, проводять індивідуальні бесіди з такими учнями.

З метою ознайомлення студентів із специфікою роботи перевиховання викладачі організовують зустрічі майбутніх учителів з працівниками служби у справах неповнолітніх, проводять семінарські заняття з методики профілактики правопорушень неповнолітніх, ознайомлюють студентів із завданнями і формами діяльності ради громадськості, позаштатних інспекторів, формами зв'язку інспекції зі школами, підприємствами і установами.

Студенти-практиканти проводять у класі виховні заходи профілактичного характеру. До них передусім слід віднести бесіди на морально-етичні та правові теми: "Відповідальність неповнолітніх за свої вчинки", "Закон, право, обов'язок", "Бережи честь змолоду" та інші. На такі

210