31.Неповні речення. Їх типи. Комунікативні умови їх функціонування. Методика опрацювання казки на уроках читання у початковій школі.

Неповні речення - це речення, в яких пропущено один чи декілька потрібних для його структури членів, що встановлюється з попереднього речення чи ситуації мовлення.

Типи неповних речень :

• Контекстуальне

• Ситуативне

• Еліптичне

Тому неповні речення, як і повні, доцільно розглядати у двох основних аспектах:

1) Конструктивний (формально-граматичний)

2) Комунікативний

У комунікативному плані більшість неповних речень залежить від ситуації, в якій вони побутують, використовуються. Наприклад:Та ні, — заперечила несміливо (І.Вільде). У наведеному прикладі попередні речення не записано, тому зміст діалогу незрозумілий.

Класи	Змістова робота	Види роботи
1	Вивчення невеликих народних казок	Читання вчителем, бесіді за прослуханим, аналіз ілюстрацій.
2	Народні казки про тварин. Ознайомлення з літературними казками І. Франка, О. Пчілки, Н. Забіли, Сухомлинського і ін.	Читання вчителем, учнями; комбіноване, хорове, ланцюгове читання; зіставлення запропонованих прислів’їв та приказок із змістом казки; бесіда за прочитаним; складання плану; встановлення фактологічного ланцюжка подій; вправи з розвитку техніки читання; переказ прочитаного; робота з ілюстраціями до твору тощо.
3	Чарівні казки
4	Соціально-побутові казки

Методика рекомендує вчителеві скористатися цією можливістю: учні залучаються до діалогу. 
У процесі  такої зацікавленої роботи дітей над казкою створюються сприятливі умови для розкриття перед ними особливостей цього виду народної творчості. Вони ще раз переконують, що казка – це розповідь про якусь незвичну подію. В її основі – видумка, фантазія, адже насправді звірі не розмовляють, а в казках вони користуються людською мовою. Проте дітей це не бентежить, вони цікавляться казкою саме тому, що в ній звірі живуть і розмовляють зрозумілою мовою.
Діти усвідомлюють, що в житті вовк і лисиця не дружать, а в казці вони – нерозлучні друзі. Це й переконує в тому, що казки з участю звірів – фантастичні. Поряд із звірями у казках діють явища природи: Зима, Мороз, Сонце та ін. А це також фантастика. Діти сприймають це захоплено.7 Тому досить часто вдаються до власного фантазування – створення казок про звірів, а то й про навколишні предмети: столи, стільці, книжки, зошити. Завдання вчителя – всіляко заохочувати учнів до написання казок.

32.Наголос. Види наголосу. Словесний, фразовий, логічний наголос. Методика формування навичок виразного читання в початковій школі.

Наголос – це посилення голосу на одному зі складів слова. Такий склад називають наголошеним. Решта складів у слові є ненаголошеними.

Різновиди наголосу:

1. Словесний (виділення одного зі складів слова): пізнання, одинадцять, документ, донька, дочка, псевдонім, всередині, літопис.

2. Логічний (виділення важливого за змістом слова або словосполучення в реченні): Улітку (а не взимку) ми відпочивали в горах. Улітку ми відпочивали (а не працювали) в горах. Улітку ми відпочивали в горах (а не на морі). Улітку ми (а не хтось інший) відпочивали в горах. Як бачимо, змінюючи логічний наголос, ми надаємо висловленню різних смислових відтінків.

3. Фразовий (виділення кінцевого слова фрази, що підкреслює завершеність висловлення):Напр: Редагування тексту слід закінчити сьогодні.

Щоб читати виразно, учні мають навчатися аналізувати твір, визначити емоційний настрій твору, героїв, автора; уявляти описані картини розуміти їх зміст, мати про них свою думку тощо; користуватися інтонаційними засобами виразності. Неабиякий вплив на вдосконалення читацьких навичок мають такі види роботи, як читання в особах, інсценування творів, добір слів, що римуються, відгадування загадок у риму, доповнення рими у віршах, дописування віршів, казок.

Робота з художнім текстом на уроці – це зустріч із прекрасним, пошуки та відкриття, спілкування дітей з учителем та автором. Лише такий підхід методики уроку можна вважати сучасним.

А завдання вчителя початкових класів – виховати в учнів естетичне сприймання художніх творів, допомогти їм усвідомити моральну красу персонажів. Успішно вирішити їх можна за умови добре спланованих уроків.

Етапи підготовки учнів до виразного читання.

1.Виразне читання вчителем тексту у первинному читанні.

2.З’ясовування фактичного, ідейного та емоційно-образного змісту тексту єдності з аналізом мовних та композиційних засобів.

3.Розмітка тексту (партитура читання) на основі усвідомлення ідейно-змістової та емоційно-образної сторін тексту – визначення пауз, логічних наголосів, тону та темпу читання, логічної методики, інтонації.