Структура конспекту уроку

Затверджую:

вчитель економіки ______ Красій І. Ф.

«____» __________ 2012р.

Конспект уроку з економіки

Магістра – практиканта: Гриценяка Василя Васильовича

Факультет: економічний

Курс V спеціальності: Облік і аудит

Дата проведення уроку: 04.09.2012р

Клас: 11

Присутні: 21 з 23

Базовий заклад: Братковецька ЗОШ І-ІІІ ступенів

Дата: 04.09.2012р.

Тема уроку «Взаємозв’язки економічних процесів та явищ»

Завдання уроку: з’ясувати, що таке економіка; предмет та методи дослідження економічної науки; об’єкти та суб’єкти економічних відносин.

Обладнання: крейда, дошка, робочі зошити учнів.

План уроку:

1. Початок уроку (3-4 хв.):

• привітання;

• перевірка присутності;

• оголошення теми та плану уроку.

2. Розгляд вступної теми з економіки (38-40 хв.).

1. Роль економічної науки у житті окремої людини

2. Суб’єкти та об’єкти економічних відносин

3. Закінчення уроку (2-3 хв.)

Методи та прийоми проведення уроку: пояснювально-ілюстративний, пояснювально-спонукальний, бесіда, розповідь, переконання.

Використані джерела:

1. Крупська Л. П. Економіка 11 клас. Рівень стандарту. Академічний рівень. Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів / Л. П. Крупська, І. Є. Тимченко, Т. І. Чорна. – Х.: Вид-во «Ранок», 2012. – 192 с.

2. Жовтанецький О. М. Основи економіки: Посібник для учнів 11 класу / О. М. Жовтанецький, Н. В. Чуба. – Х.: Факт, 2008. – 96 с.

3. Родіонова І. Ф. Економіка: Підручник / І.Ф. Родіонова, В. В. Радченко. – Кам’янець – Подільський: Аксіома, 2010. – 208 с.

4. Довгань Г. Д. Економіка. 11 клас. Академічний рівень. Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів / Г. Д. Довгань. – Х.: Вид-во «Ранок», 2011. – 256 с.

Хід уроку

Початок уроку.

Добрий день!!! Мене звати Василь Васильович. Уроки економіки у цьому місяці у Вас проводитиму я, під керівництвом Красій І. Ф. Отож, у нас сьогодні перше заняття з предмету, який Ви досі не вивчали. Темою нашого уроку є «Взаємозв’язки економічних процесів та явищ». Розглянемо такі навчальні питання (попрошу їх записати).

Розкриття теми

1. Роль економічної науки у житті окремої людини

Економіка знаходиться у взаємодії з усією системою знань і суспільною практикою і виконує ряд функцій. Як наука вона відбиває економічну дійсність і виконує теоретика-пізнавальну функцію, яка реалізується в системі економічних категорій і законів. Але надалі система використовується як засіб, метод пізнання для пояснення нових явищ і процесів, здобуття нових знань і для вироблення практичних рішень з перетворення й вдосконалення економічної дійсності. У процесі пізнання система економічних категорій і законів виконує методологічну функцію, виступає методологічною основою для власного подальшого розвитку і для інших економічних наук.

Економіка— наука, що досліджує дії людей у процесі вибору рідкісних ресурсів для виробництва, обміну, розподілу та споживання різних товарів. Завдання економічної науки проявляється у функціях, які вона виконує: пізнавальна, або світоглядна, яка полягає в тому, щоб пояснити суть економічних явищ і процесів, що відбуваються, показати закономірності їх розвитку; методологічна    —    означає    розробку    методів,    засобів, інструментів наукового пізнання економічних процесів для використання їх всіма іншими економічними науками;

практичну   -   створення   конкретних   рекомендацій   для правильної економічної поведінки людей, для регулювання господарської діяльності підприємств, для розумної, виваженої економічної політики держави. Роль економіки для окремої людини. Перебуваючи постійно у світі економічних явищ і процесів у ролі покупця, продавця (передусім продавця робочої сили), споживача, кредитора (вкладаючи свої заощадження в банк) тощо, людина відчуває на собі вплив економіки, яка допомагає: 1. обрати спосіб раціонального використання своїх доходів, їх збереження від інфляційного знецінення, від можливої втрати частини з них у процесі придбання акцій, вкладання у різні фонди, правильної сплати податків тощо; 2. правильно» обрати професію, завчасно здійснювати перекваліфікацію, отримувати додаткову освіту, навчатись управляти окремими ланками виробничого процесу на підприємстві та власністю, паралельно влаштовуватись на іншу роботу (так звана подвійна зайнятість), формувати економічне та екологічне мислення та ін.;

3. оволодіти професією підприємця, що передбачає знання основних її рис, критичне осмислення своїх здібностей, уміння приймати виважені управлінські рішення, йти на виправданий ризик, вступати у ділові контакти з іншими бізнесменами, передбачати можливі зміни кон'юнктури, правильно будувати свої стосунки з підлеглими, представниками влади тощо.

Економічна система слугує задоволенню по­треб, що пов'язані з виробництвом і споживанням різноманітних товарів та послуг. Вона регулює відносини виробництва, розподілу, обміну і споживання у суспільстві. Перелічені підсистеми доповнюють одна одну і водночас со­ціально-культурна і політико-адміністративна підсистеми спираються на економічну підсистему. Зумовлено це тим, що без останньої не­можливі всі інші види життєдіяльності. Адже перш ніж займатися спортом, військовою справою тощо, слід подбати про те, щоб мати їжу, одяг, житло. І всі ці потреби створюються економікою, зупинка якої хоч на незначний час призвела б людство до катастрофи. То що ж таке економіка? Відповісти на це запитання можна лише тоді, коли ми усві­домимо, що потреби, що виникають у господарському житті, є резуль­татом взаємодії людини з природою. Припустімо, група людей через якісь причини (екологічну катастрофу чи спустошливу війну) зму­шена переїхати на нові незаселені землі, які відмежовані від людсь­кого оточення. Зрозуміло, що першими кроками їхньої діяльності мають бути: задоволення своїх повсякденних потреб, без яких життя неможливе. До них передусім належать їжа, одяг, житло. Для того щоб їх мати, треба обробляти землю, рубати ліс, розводити домаш­ню худобу, займатися певними ремеслами. Проте ми знаємо, що ці люди раніше жили в умовах певної циві­лізації. Отже, у них є потреби в освіті, релігії, розвагах тощо. Для задоволення їх слід будувати школи, заклади культури, охорони здо­ров'я, культові та спортивні споруди тощо. Інакше кажучи, для задо­волення первинних потреб спільності людей, що осіла на новому місці, потрібна певна господарська діяльність, яка і відображує сутність економіки.

Господарська діяльність за своїм змістом складна і багатоманітна. Землероб оре землю, сіє зерно, збирає врожай; скотар вирощує худо­бу, пасе її, отримує певні продукти скотарства; кравець міряє і ріже сукно, шиє одяг; будівельник зводить стіни, ставить вікна і двері, фарбує, робить опалення. Проте цими технічними операціями еко­номічна діяльність не вичерпується. У ній є і соціальні явища, а саме: землеробу, скотарю, кравцю, будівельнику необхідні різноманітні ін­струменти, сировина, паливо тощо, за допомогою яких вони, з одно­го боку, здійснюють свою діяльність, а з іншого — всім їм як живим істотам потрібні одяг, житло, їжа. Для цього вони обмінюються ре­зультатами своєї діяльності між собою, розподіляючи тим самим ство­рені блага, і тільки після цього споживають їх. Такі відносини нази­ваються економічними і становлять важливу складову економіки.

Економіка є сферою життя суспільства, яка охоплює вироб­ництво благ, обмін ними, розподіл і споживання їх. При цьому обов'язково треба враховувати, по-перше, що економіка не може бути реальністю без людей. По-друге, це не тільки і не просто люди, а й продукти їхніх думок (наука, технологія). Невід 'ємною складовою економіки є при­родне середовище, на яке впливають і пристосовують для своїх потреб люди Розвиток кожної країни залежить від наявності корисних копа­лин, родючості земель, географічного положення, чисельності насе­лення та його професійної підготовки, культурного рівня, історичної спадщини, економіко-культурних зв'язків з іншими країнами. Через ці обставини економіка країни складається з окремих галузей (про­мисловість, сільське господарство, будівництво, торгівля, транспорт, зв'язок тощо).