30. Просте речення і висловлювання. Актуальне членування речень. Функції порядку слів у реченні.

Простим називається речення, яке має тільки одну граматичну основу (Вибігла на вулицю весела дітвора).

За наявністю головних членів прості речення поділяють на двоскладні та односкладні. У двоскладних реченнях присутні і підмет, і присудок (Над нашим краєм пісня шириться й росте). В односкладних реченнях граматична основа складається з одного головного члена (підмета або присудка), другий головний член не потрібен, оскільки зміст речення і так зрозумілий (Не вчись руйнувати, а вчись будувати).

Висловлювання — це така логіко-семантична категорія, яка виражає форму мислення і форму виразу знання. У висловлюванні щось стверджується чи заперечується як про клас емпіричних об'єктів, так і про клас абстрактних об'єктів; виражаються відношення між об'єктами думок; фіксується наявність чи відсутність ознак, властивостей класу об'єктів чи елементу певного класу.

Мовною формою виразу висловлювань є речення. Всі види висловлювань виражаються через речення, але не будь-яке речення є висловлювання. Зокрема, побажання, прохання, заклики не є висловлюваннями (судженнями). Незважаючи на нерозривний зв'язок між висловлюванням і реченням, їх не можна ототожнювати. Наприклад, при правильному перекладі з однієї мови на іншу висловлювання залишається незмінним, хоча форма його виразу змінюється. Висловлювання може передаватися різними реченнями і в межах однієї мови.

Актуальне членування висловлювання — це змістове та інтонаційне виділення в ньому відомого і нового.

Порядок слів  у реченні Порядок розташування слів у реченні вільний, проте існують певні правила, які визначають послідовність розміщення членів речення. Прямим вважається такий порядок слів у реченні, при якому присудок стоїть після підмета (Епоха п'ятиповерхових будинків зародилася в 50-ті роки). Прямий порядок другорядних членів речення пов'язаний з порядком слів у словосполученні:

• узгоджене означення стоїть перед означуваним словом;

• додаток- після керуючого слова;

• обставина може бути перед і після головного слова (у реченні ним виступає присудок).

Порушення прямого порядку слів з метою виділення якогось із них називається інверсією (зворотним порядком слів). При зворотному (непрямому, інверсійному') порядку слів присудок передує підмету (Нещодавна до мене заходив Тарас). Другорядні члени речення при інверсії також змінюють своє звичне місце.

Приклади: прямий порядок: Я прийшов непрямий (інверсійний): Прийшла Маринка

Основне завдання при вивченні твору напам’ять – особлива робота з розвитку виразного читання як основного засобу ефективності уроків читання.

Мовлення дітей молодшого шкільного віку в основному відзначається емоційністю, виразністю. Вони швидко вловлюють і копіюють інтонації дорослих, і це сприяє тому, що надалі в них виникають ті інтонації, які виражають почуття, пережиті ними раніше: радості, задоволення, смутку, роздратування і т. ін. Така виразність мовлення дітей вимагає планомірного і послідовного розвитку. А для цього існує виразне читання, яке вчитель формує на уроці читання, зокрема при вивченні творів напам’ять.

Оскільки при вивченні твору напам’ять безпосереднє виразне читання – це кінцевий результат роботи над текстом, то зрозуміло, що він закріплює вміння і навички усієї попередньої роботи над текстом, а саме:

1. Аналіз твору, визначення головної думки і основної мети читання.

2. Членування тексту на логічно завершені частини та характеристика героїв.

3. Визначення заголовків до кожної з таких частин, а також перспективних творчих завдань, які стосуються процесу читання.

4. Уміння правильно позначити засоби у тексті або, як це прийнято називати – розписування мовної партитури.