- •1. Українська літературна мова як форма загальнонародної мови. Опрацювання розділу «Мова і мовлення» за лінійно-концентричним принципом програми початкової школи.
- •2. Текст як одиниця мовлення. Членування тексту. Складні синтаксичні цілі, граматичні засоби їх організації. Методика опрацювання розділу “Текст” на уроках рідної мови в початковій школі.
- •3. Речення, його ознаки. Типи речень за метою висловлювання, емоційним насиченням, структурою. Система вивчення речення у початковій школі.
- •4. Предикативний центр речення. Підмет і присудок, їх типи та способи вираження. Методика вивчення головних членів речення у початковій школі.
- •5. Другорядні члени речення, їх види та способи вираження. Вивчення другорядних членів речення на уроках рідної мови в початковій школі.
- •7. Омоніми, їх типи. Розмежування явищ омонімії та багатозначності. Вивчення слів, які звучать і пишуться однаково, у початковій школі.
- •8. Синоніми, типи синонімічних рядів. Антоніми. Слова, що не утворюють антонімічних пар. Вивчення близьких та протилежних за звучанням слів у початковій школі.
- •9. Структурні ознаки слова. Морфема. Морфеми, їх типи. Методика вивчення розділу “Будова слова” у початковій школі.
- •10. Графіка. Види письма: піктографія, ідеографія, звукове письмо. Буква як одиниця української графіки. Співвідношення між буквами і звуками у системі навчання грамоти молодших школярів.
- •12. Орфоепія. Орфоепічні норми, причини їх порушень. Правила вимови голосних і приголосних звуків та звукосполучень. Робота над формуванням правильної звуковимови у молодших школярів.
- •13.Засади та Правила вживання великої літери
- •14. Іменник. Лексико-граматичні розряди іменника. Система їх вивчення на уроках рідної мови в початковій школі.
- •15. Категорія роду і числа іменника. Вивчення цих категорій за лінійно-концентричним принципом програми початкової школи. Моделювання структури уроку вивчення іменника в 2 класі.
- •16. Категорія відмінка іменника. Система відмін іменників. Вивчення відмінювання іменників на уроках рідної мови у початковій школі.
- •19. Специфіка займенника як частина мови. Розряди займенників, їх відмінювання. Методика вивчення займенника у початковій школі
- •20. Дієслово. Неозначена форма дієслова, категорія виду дієслова. Вивчення неозначеної форми дієслова на уроках рідної мови. Моделювання структури уроку вивчення дієслова в 4 класі.
- •21. Дієслово: категорія часу
- •22. Минулий і майбутній час дієслів. Система роботи над правописом особових закінчень дієслів минулого і майбутнього часу в початковій школі.
- •22. Минулий і майбутній час дієслів. Система роботи над правописом особових закінчень дієслів минулого і майбутнього часу в початковій школі.
- •24.Прийменник. Сполучник. Вивчення службових слів на уроках рідної мови в початковій школі.
- •26.Способи передачі чужого мовлення. Діалог. Монолог. Розвиток діалогічного та монологічного мовлення на уроках рідної мови у початковій школі.
- •28.Однорідні члени речення. Вивчення однорідних членів речення у початковій школі.
- •29.Складносурядні і складнопідрядні речення. Їх типи та засоби зв’язку. Методика ознайомлення зі складним реченням на уроках рідної мови.
- •30. Просте речення і висловлювання. Актуальне членування речень. Функції порядку слів у реченні.
- •31.Неповні речення. Їх типи. Комунікативні умови їх функціонування. Методика опрацювання казки на уроках читання у початковій школі.
- •1) Конструктивний (формально-граматичний)
- •2) Комунікативний
- •33.Склад, типи складів. Закономірності фонетичного складоподілу і правила переносу слів, їх вивчення у початковій школі.
- •34.Cкладні речення з кількома частинами. Моделювання структури уроку позакласного читання в початковій школі.
- •V. Слухання віршів українських поетів, які діти підготували заздалегідь вдома.
13.Засади та Правила вживання великої літери
Правила вживання великої літери
З великої літери пишуться:
— перше слово в тексті, реченні, після крапки, після трьох крапок, знака оклику і знака питання, якщо ними закінчується попереднє речення;
— перше слово вірша в рядок (наприклад, при цитуванні), якщо у вірші кожен рядок писався з великої літери;
— ремарки та посилання, взяті в дужки, що стоять після закінченого речення;
— перше слово рубрик тексту (після двокрапки), які закінчуються крапкою (якщо рубрики (після двокрапки) закінчуються крапкою з комою, то перше слово в них пишеться з малої літери);
— перше слово після двокрапки, якщо далі йде власне пряма мова.
З великої літери пишуться такі власні назви:
— імена, імена по батькові, прізвища, псевдоніми, прізвиська людей: Григорій Савич Сковорода, Марко Вовчок Але: різні частки всередині прізвищ іншомовного походження; імена та прізвища людей, які стали загальними назвами; назви народів, племен, національностей, назви за місцем проживання пишуться з малої літери (ловелас, ментор, рентген; толстовець; американці, ацтеки, білорус, українець, Харків’янин, сумчани)' — міфологічні істоти, божества, дійові особи в байках та казках:, Велес, Ахілл, Афродіта; Лисиця, Щука, Осел, Шкапа, Дід Мороз, Червона Шапочка.
Словник
Графіка вивчає систему співвідношення між буквами, вживаними в мові, та звуками.
Але: якщо це не назви персонажів із конкретних творів, то вони пишуться з малої літери (баба-яга, домовик, відьма); родові назви міфологічних істот також пишуться з малої літери (ангел, німфа, фея, муза); назви міфологічних істот у переносному, загальному значенні пишуться з малої літери (їхнє місце на стадіоні зайняли сучасні титани);
— імена, назви свят і постів, пов’язані з християнською релігією: Бог, Богородиця, Спаситель, Син Божий, Святий Дух, Великдень, Трійця, Різдво;
— назви найвищих державних посад України та міжнародних посад: Президент України, Голова Верховної Ради України;
Але: назви посад, звань, учених ступенів, титулів, рангів, чинів пишуться з малої літери (ректор, секретар, академік, професор, заслужений діяч культури, народний артист, лауреат, доктор наук, кандидат наук);
— умовні назви в актах, договорах та інших офіційних документах, як і назви посад міністрів, послів, президентів академій для підкреслення поваги й урочистості: Договірні Сторони, Автор, Видавництво, Міністр Освіти України, Посол Королівства Великобританії;
— клички тварин, птахів: Лиска (корова), Кеша (папуга).
Але: назви порід тварин пишуться з малої літери (сенбернар, колі, українська ряба), як і назви сортів рослин (симиренка, сніжний кальвіль, угорка; крім назв у спеціальній літературі: Ніжинський ранній (огірок));
— астрономічні назви: Чумацький Шлях, Мала Ведмедиця, Сонце, Місяць (в інших випадках сонце, місяць пишуться з малої літери);
— назви сторін світу, коли під ними розуміються краї чи народи: Західна Україна, Далекий Схід, Але: в інших випадках назви сторін світу пишуться з малої літери (південь, захід, північний схід);
— географічні й топонімічні власні назви (крім родових означень мис, море, острів, хребет, вершина, рівнина і под.): Європа, Карпати, Говерла, Світязь, Асканія-Нова;
— назви вулиць, майданів, провулків, проспектів, шляхів сполучення, парків: Південна залізниця, майдан Незалежності, вулиця Полтавський Шлях, Муравський шлях, Донецько-Дніпровський канал;
— назви груп і союзів держав, найвищих міжнародних організацій, держав, автономних адміністративно-територіальних одиниць: Організація Об’єднаних Націй (ООН), Євросоюз, Крим; у назвах автономних областей, країв, районів, сільрад, міськрад з великої літери пишеться лише перше слово: Харківська область,
— у словосполученнях — назвах державних, громадських, профспілкових установ, міністерств, їх головних управлінь, органів місцевого самоврядування з великої літери пишеться тільки перше слово: Збройні сили України, Міністерство транспорту України, Але: у назвах найвищих державних установ України з великої літери пишуться всі слова: Верховна Рада України, Конституційний Суд України, Кабінет Міністрів України;
— назви пам’яток архітектури, замків, храмів: Успенський собор, Києво-Печерська лавра,
— назви історичних подій, епох, війн, революцій, знаменних дат, свят: епоха Просвітництва, Новий рік, День незалежності України,
— назви конгресів, конференцій, договорів, найважливіших документів: Конституція України, Декларація прав дитини, Акт проголошення незалежності України;
— назви орденів, відзнак: орден Дружби народів, орден Незалежності, орден Пошани; Нобелівська премія.
З великої літери і в лапках пишуться:
— назви заводів, комбінатів, фірм, компаній, підприємств, навчальних, санаторних закладів, клубів і т. ін.: комбінат «Поліграфія», фірма «Біофарм», компанія «Укртелеком», санаторій «Берізка»,
— назви художніх, наукових, музичних творів, творів живопису, газет, журналів і т. ін.: повість «Кайдашева сім’я», картина «На леваді», газета «Літературна Україна», журнал «Березіль»;
— назви відзнак (орденів, медалей): медаль «Мати-героїня», орден «Знак Пошани»;
— назви літаків, автомобілів, виробів, що стали фірмовими: автомобіль «Запорожець», літак «Руслан», ковбаса «Дрогобицька», цукерки «Асорті», коньяк «Борисфен».
Але: назви зі словом імені, пам’яті в лапки не беруться: бібліотека імені К. Станіславського, конкурс піаністів пам’яті В. Горовця.
Прикметники, утворені від власних особових назв, пишуться:
— з великої літери, якщо в них є суфікси -ів-, -їв-, -ов-, -єв-, -ин-, -їн-: Шевченкове слово, Ольжин щоденник, Симоненкові поезії.
Але: якщо прикметники, утворені від власних особових імен, мають суфікс -ськ-, то пишуться з малої букви: шекспірівські сонети, франківські традиції; якщо прикметники входять до складу фразеологізмів або наукових термінів, вони теж пишуться з малої літери: піррова перемога, ахіллесова п’ята, сізіфова праця, піфагорова теорема.