- •60. Соціальна адаптація як активне пристосування індивіда до умов середовища.
- •61. Вплив соціального середовища на розвиток і формування особистості.
- •62. Несприятливі умови соціалізації як соціально-педагогічна проблема.
- •63.Види і типи жертв несприятливих умов соціалізації.
- •64. Характеристика основних типів жертв.
- •65. Соціально- педагогічна віктимологія,її основні завдання.
- •66.Завдання і зміст корекційного виховання.
- •71. Соціальна адаптація , соціальна дезадаптація і соціальна реабілітація дитини.
- •72. Роль соціального виховання і самовиховання в соціалізації дитини.
- •73. Поняття норми і відхилення від норми в соціальній педагогіці.
- •74. Поняття соціальної норми.
- •79 Класифікація методів соц.. Пед. Роботи.
- •76. Фiзичнi та психічні відхилення від норми.
- •77.Соціально педагогічні відхиленя від норми.
- •78. Особливості, умови та правові норми соціалізації дитини з обмеженими можливостями .
- •83. Сім'я як соціальний інститут.
- •84.Сім'я як об'єкт і суб'єкт соціально-педагогічної діяльності.
- •86.Характеристика основних типів сімей.
- •85. Сім`я та її основні функції.
- •80.Методи переконання ,вправи і корекції в соціальні педагогіці.
- •81 .Використання соціологічних методів в роботі соціального педагога.
- •82. Використання засобів соціально –педагогічної діяльності як важливий компонент здійснення соціалізації особистості.
- •88. Кризові періоди у життєвому циклі сім'ї.
- •89 .Дитина та її роль у сім'ї , проблеми соціалізації дитини в сім'ї.
- •92. Стилі сімейного виховання.
- •91. Сімейне виховання як система
- •90. Стратегія і тактика сімейного виховання.
- •93.Пдготовка молоді до сімейного життя та її значення.
- •94. Система підготовки молоді до сімейного виховання.
80.Методи переконання ,вправи і корекції в соціальні педагогіці.
Основною ознакою методів безпосереднього виховного впливу є безпосередній контакт між вихователем і вихованцем. До цих методів належать: переконання, приклад, вправи, заохочення, примус. Переконання – це знання, які для вихованця мають особистісний смисл (тобто перевірені ним у житті) та формують його світогляд. К. Д. Ушинський вважав, що основою виховання є переконання, а на переконання можна впливати тільки переконанням.
Переконання звернене до логіки та розуму вихованця. Тому вихователю необхідно керуватися принципами формальної логіки. Переконання – це роз’яснення і доведення правильності і необхідності даної поведінки. Основні ознаки методу переконання і вимоги до нього:1) метод переконання сприяє формуванню певної життєвої позиції;2) у ході переконання соціальний педагог впливає на свідомість, почуття і волю людини;3) виховна сила методу зумовлюється сприйняттям його людиною. У випадку несприйняття, метод переконання перетворюється в наказ (стає авторитарним);4) при застосуванні методу насамперед враховуються психологічні особливості клієнта, а також рівень його вихованості, інтереси та особистий досвід;5) переконувати слід перш за все словом;6) найважливішою частиною переконання є вимога.При цьому слід пам’ятати, що будь-яка вимога повинна будуватись на повазі до особистості, розумінні її стану та зацікавленості долі особистості. Вимоги бувають: категоричні (не можна красти, не кради) і м’які (краще цього не робити, зроби будь-ласка);
Вправа – це численне повторення дій і вчинків з метою закріплення певних навичок, умінь та формування звичок. З вправи формується поведінка. Поведінка складається з вчинків, які виражаються в дії, тобто вправа на початковому етапі формує дію. Формування навичок і звичок через вправу включає наступні етапи:1) постановка задачі;2) роз’яснення правил її виконання;3) формування потреби виконати задачу;4) практична демонстрація;5) організація практичної підготовки;6) постановка вимог;7) нагадування вимог;8) контроль за виконанням.
До корекційних методів соціально-педагогічної діяльності відносять, так само як і в педагогіці, методи заохочення і покарання. Ці методи неоднозначно трактуються як педагогами так і психологами, особливо це стосується методу покарання. Згідно чинного в Україні законодавства, будь-які прояви фізичного, психічного чи морального насильства над дитиною караються законом.До використання цих методів ставляться такі вимоги:1. Як заохочення, так і покарання повинні бути спрямовані не на особистість, а на її вчинок.2. Заохочення і покарання повинні бути мобільні та індивідуальні.3. Обидва методи застосовуються лише авторитетною особою.4. Не використовувати ці методи часто стосовно однієї та тієї ж особи.5. Методи повинні мати свої різновиди.6. Для запобігання використання методу покарання застосовуються:– переконання (зміна одних цінностей іншими; перебудова свідомості);– попередження (прогнозування вчинків та їх негативних наслідків).