7.Елеолітичні племена степової зони України:середньостогівська та ямна археологічні культури:розселення,особливості господарського життя та суспільних відносин.

Енеоліт у межах території України датується IV-III тисячоліттям до н.е.Людство опанувало перші метали-мідь і золото.

Середньостогівська культура була поширена в лісостеповій і степовій частині межиріччя Дніпра і Дону.Найповніше досліджено поселення і могильник у с. Дереївка поблизу Кременчука на Дніпрі,поселення і могильник Олексантрія на Осколі,поселення Костянтинівка на Нижньому Дону.

Основним заняттям середньостогівських племен було скотарство,головним чином,розведення коней,решток їхніх кісток становлять інколи до 60-80%.Середньостогівські племена були одним з перших у Європі,які почали використовувати коня для верхової їзди.Займалися вони також мисливством ,рибальством,землеробством,про що свідчать знахідки відповідних знарядь праці і кістяк тварин.Ямна культура виділена В.О.Городцовим після розкопок курганів у басейні Сіверського Дінця,поблизу м.Ізюм та на річці Бахмут.Пам’ятки ямної культури поширені у степових районах від Зволжя до пониззя Дунаю.

Племена ямної культури займалися переважно скотарством.Вони розводили велику рогату худобу,коней,овець,кіз.Скотарі ямної культури вели,очевидно,досить рухливий спосіб життя,пересуваючись за своїми стадами.Все домашнє начиння вони перевозили на гарбах,запряжених биками.

8.Населення України в період бронзи:археологічні культури лісостепової і степової зони.

Бронзова доба на території України на сучасному етапі може датуватись ІІІ — кінцем II тис. до н. е. Останнє вказує на більш рівномірне входження стародавніх племен України до бронзової доби разом з іншим стародавнім населенням Передньої Азії, Кавказу та Східного Середземномор'я. На півдні України бронзовий вік змінюється кіммерійсько-скіфським періодом раннього залізного віку.

Бронза є першим штучним металом: вона являє собою сплав міді й олова (інколи олово замінювали сурмою або миш'яком). Бронза витіснила мідь, бо знаряддя з неї були твердішими за мідні.

Весь історичний проміжок часу бронзового віку для території теперішньої України і суміжних територій був дуже бурхливим. Тільки протягом другого тисячоліття до н.е. в межах України виділяється близько 20 археологічних культур.

В ранньобронзовому віці (наприкінці III – в першій половині II тисячоліття до н.е. на території лісостепового Правобережжя України, Полісся, Волині і Прикарпаття проживали скотарські племена культур шнурової кераміки або бойових сокир. Їхня кераміка оздоблена своєрідним орнаментом, що наносився на поверхню сирої глини за допомогою переплетеної мотузки, іноді обв’язаної навколо палички. Іншою характерною рисою цієї культури є наявність кам’яних шліфованих сокир з отвором для руків’я, які, напевно, символізували високий соціальний статус.

9.Ранній залізний вік на території України:загальна характеристика.

На початкуI тисячоліття до н.е стародавнє населення на території сучасної України,почало застосовувати у своєму побуті новий метал-залізо.Залізо сприяло появі знарядь такої міцності й гостроти,яких не можна було виготовляти з каменю,міді чи бронзи.

Заміна бронзи залізом на території Ураїни почали приблизно в XI-IX ст.до. н.е.В кургані білозерського періоду зрубної культури поблизу Каховки знайдено залізні кинжальники.Раннім залізним віком на території Країни археологи вважають час від VIII ст.до н.е до IVст.н.е.

Землеробство,як галузь господарства,характерне для більшості стародавнього населення території України,розвивалася в тісному зв’зку з подальшим удосконаленням залізоробного ремесла.Не випадково,що історія ряду важливих знарядь праці починається у ранньму залізному віці(заступ,сокира,пилка,напилок).

У залізному віці з самого початку були створені нові технічні можливості для спеціалізації ремесла.Це зумовило другий великий поділ праці:ремесло відокремилося від землеробства .Узв’язку з цим виникає виробництво для обміну,тобто товарне виробництво,а разом з ним і торгівля,що з часом вийшла за межі окремого племені.

Розвиток землеробства,ремесла і торгівлі сприяв поглибленню майнового розшарування.Це простежується,зокрема,у племен скіфів і сарматів,в античних державах Північного Причорномор’я,а токож частково у давній східних слов’ян межі першої половини Iтисячоліття н.е.(зарубенецька,пшеворська і черняхівська культури).