43.Оцінка державотворчої діяльності князя Святослава в історіографії.

Сміливий, з рицарською вдачею, Святослав — "перший запорожеиь на київському престолі", за словами М. Грушевського, ціле своє жйття провів у війнах і походах. Візантіійський мемуарист X ст. Лев Диякон, сучасник Святослава, так описав портрет київського князя: "Помірного зросту, не надто високого і не дуже низького, з кошлатими бровами, з густим, дуже довгим волоссям над верхньою губою. Голова в нього була зовсім голою, але з одного її боку звисало пасмо волосся — ознака знатного роду;міцна потилиця, широкі груди та всі інші частини тіла були цілком порівнянні, однак вигляд він мав похмурий і дикий. В одне вухо у нього було втягнуто золоту сережку, вона була прикрашена двома перлинами. Одяг його білий і відрізнявся від одягу його оточення тільки чистотою".Відважний, войовничий, хоробрий, мудрий правитель, любив рідну землю. Видатний полководець і видний діяч Київської Русі, улюбленець свого війська. Отримав прізвиська "завойовник", «воїн», «хоробрий". Уся діяльність князя була спрямована на зміцнення Київської Русі, на піднесення її рівня до Візантії.З молодих років у військових походах. У походи не брав ні возів, ні військового обозу, навіть казана, щоб варити їжу, а смажив м'ясо на розжареному вугіллі. Спати лягав просто неба, поклавши під голову сідло.Усю свою політику проводив чесно, гордо стояв перед ворогом, не лякався печенізьких, хозарських та інших мечів. Не любив підступності і зради.Святослав — справжній рицар, дуже відважний. А як ішов з ким воювати, то сповіщав: "Іду на ви!" За роки свого короткого правління пройшов походами зі Сходу на Захід, від Каспійського моря до Балканського півострова. "Не любо мені сидіти в Києві", — говорив Святослав.У 964 р. Святослав розпочав свій похід на Схід, у результаті якого ним було підкорено в'ятичів, волзьких булгар, розгромлено Хозарський каганат і знищено його столицю Ітіль. Після цього він продовжив свій похід з метою підкорення Північного Кавказу. Цей похід мав далекосяжні наслідки для Київської Русі: з одного боку, був відкритий шлях для подальшого освоєння слов'янами північно-східних земель, а з іншого, знищивши каганат, він відкрив шлях у причорноморські степи кочовим народам з глибини Азії. Першими з них були печеніги.Починаючи з 968 р., Святослав основну увагу зосередив на Балканах, де велася гостра боротьба між Візантією і могутнім Болгарським царством. У цій війні він виступив на боці Візантії. Його похід у Болгарію був успішним. Святославу вдалося заволодіти багатими придунайськими землями. Зрозумівши їх вигідне розташування, він намагається перенести туди центр своєї держави. Візантія таємно підмовила печенігів напасти на Київ.У 971 р. після низки кривавих битв Святослав пішов на перемовини з Візантією, було підписано мирну угоду, за якою Святослав відмовився від претензій на візантійські володіння в Криму і на Дунаї, а візантійський імператор зобов'язувався пропустити військо Святослава додому, не чинити йому ніяких перешкод, забезпечивши харчами на дорогу і в майбутньому ставитися до нього і його війська "як до друзів".Навесні 972 р., повертаючись до Києва, дружина Святослава потрапила в засідку, організовану біля Дніпрових порогів печенігами, яких підмовили візантійці. Святослав загинув.