- •1.Визначте основні періоди істрії України та дайте їх загальну характеристику.
- •2.Характеристика палеоліту ,мезоліту(Залюднення території сучасної України.Стоянки первісних людей.Форми соціальної організації.Релігійні вірування.)
- •3.Доведіть,що в первісну добу умови навколишнього середовища відігравали визначну роль в розвитку людського суспільства.
- •4.Неолітичка революція.Винекнення скотарства,землеробства і ремісництва.Формування нових суспільних відносин.
- •5.Прабатьківщина,розселення та етнічна належність племен Трипільської культури.Форми господарської діяльності та побут трипільців.Суспільні відносини,релігійні вірування та мистецтво трипільців.
- •6.Доведіть,що племена Трипільської археологічної культури були одним із найбільш цивілізованих етносів енеолітичної доби.
- •7.Елеолітичні племена степової зони України:середньостогівська та ямна археологічні культури:розселення,особливості господарського життя та суспільних відносин.
- •8.Населення України в період бронзи:археологічні культури лісостепової і степової зони.
- •9.Ранній залізний вік на території України:загальна характеристика.
- •10.Походження та розселення кіммерійських племен на території України.
- •11.Джерела про суспільні відносини кіммерійців.
- •12.Форми господарської діяльності,побут та культура кіммерійців
- •13.Походження та розселення скіфів у Північному Причорномор’ї.Джерелознавчий аспект проблеми.
- •14.Основні етапи скіфської історії.
- •16.Доведіть,що кочові народи,які заселяли південні українські землі з кінця II тис.До н.Е.До iiIст н.Е (кіммерійці,скіфи,сармати)залишили помітний слід в історії України.
- •17.Причини грецької колонізації Північного Причорномор’я.
- •18.Визначте основні періоди та етапи античної колонізації Північного Причорномор’я.
- •19.З’ясуйте роль античної колонізації Північного Причорномор’я в українській історії.
- •20.Проблема визначення історичної прабатьківщини слов’ян.
- •21.Етапи етногенезу слов’ян та утворення схілної гілки слов’янства.
- •22.Слов’яни у давнину:найдавніші відомості про слов’ян у джерелах,суспільні відносини,форми господарської діяльності,побут,релігійні вірування давніх слов’ян.
- •23.Східні слов’яни у VI-iXст.Розселення,суспільний розвиток,господарство,култура і побут.
- •24.Причини політичної консолідації праукраїнських племен у Середньому Подніпров’ї та винекнення перших політичних об’єднань.Заснування і піднесення Києва.
- •25.Булгарська та хозарська теорії походження Давньоруської держави.
- •26.Норманська теорія, походження.Давньоруської держави та її оцінка в історіографії.
- •27.Проаналізуйте аргкменти прихильників і противників норманської теорії походження державності на Русі.
- •28.Передумови винекнення Давньоруської держави.
- •29.Давньньоруська Держава за правління Аскольда і Діра.Джерела та історіографія проблеми.
- •30.Піднесення могутності Русі та її вихід на міжнародну арену за правління Асколіда і Діра.
- •31.Аскольдове хрещення Русі.
- •32.Джерела про державотворчу діяльність князя Олега.
- •33.Формування території Давньруської Держави та основні напрями внутрішньої політики князя Олега.
- •34.Русько-візантійські взаємини за часів князювання Олега.
- •35.Оцінка Державотворчої політики князя Олега в історіографії.
- •36.Київська Русь в часи князювання Ігоря.Джерела та історіографія проблеми.
- •37.Походи князя Ігоря на Візантію:причини,наслідки.
- •38.Зовнішньополітична діяльність князів Олега та Ігоря.Порівняльна характеристика.
- •39.Київська Русь у період князювання Ольги.Джерела та Історіографія проблеми.
- •40.Адміністративно-фінансова реформа княгині Ольги.
- •41.Дипломатія княгині Ольги.Джерела та історіографія проблеми.
- •42.Основні напрямки зовнішньої політики князя Святослава.
- •43.Оцінка державотворчої діяльності князя Святослава в історіографії.
- •44.Доведіть,що період князювання Володимира Великого став початком розкіту Київської Русі.
- •45.Дайте оцінку адміністративної реформи Володимира Великого.
- •46.Дайте оцінку військової реформи Володимира Великого.
- •47.Проаналізуйте літописну легенду про вибір віри князем Володимиром.
- •48.Хрещення Русі:Причини,хід,історичне значення.Історіографія проблеми.
- •49.Зовнішня політика Володимира Великого.
- •50.Київська Русь в період князювання Ярослава Мудрого.
- •51.Визначте роль Ярослава Мудрого у розвитку юридично-правових норм Київської Русі.»Руська правда» як джерело з історії Київської Русі.
- •52.Основі аспекти внутрішньої політики Ярослава Мудрого.
- •54.Визначте роль Ярослава Мудрого у піднесенні міжнародного авторитету Київської Русі.
- •55.Охарактеризуйте порядок престолонаслідуваання,запроваджений у Київській Русі Ярославом Мудрим.
- •56.Визначте причини винекнення тріумвірату Ярославичів.
38.Зовнішньополітична діяльність князів Олега та Ігоря.Порівняльна характеристика.
Олег княжив 33 роки: з 879 по 912 роки. З його ім'ям і походження пов'язано багато легенд, переказів. Він, будучи воєводою або родичем Рюрика, почав правити як регент при його малолітнього сина Ігоря. Три роки Олег залишався в Новгороді. Потім, набравши військо із варягів і підвладних йому племен чуді, ільменських слов'ян, мері, весі, кривичів, рушив на південь. Спочатку він зайняв Смоленськ і посадив там «свого чоловіка», потім перейшов в землю сіверян і тут, у Любечі, також «посадив чоловіка». Потім Олегу підкорилися дуліби, тиверці та хорвати на лівобережжі Дніпра. У Києві княжили Аскольд і Дір. За переказами, Олег хитрістю виманив їх з міста і вбив. Він не тільки поширив свою владу на Києві, але і зробив його офіційною столицею складається Давньоруської держави.
Першим ділом Олега в Києві була побудова міст, острожков, скільки для утвердження своєї влади в нових областях, стільки ж і для захисту з боку степів. Потім треба було визначити відношення до старих областям, до племен, що жили на північному кінці водного шляху.Побудувавши міста і встановивши данини у племен північних, Олег, за переказами, починає підкоряти собі інші племена слов'янські, що жили на схід і захід від Дніпра. Перш за все Олег йде на древлян, у яких давно йшла ворожнеча з полянами; древляни не піддалися добровільно російського князя, їх потрібно було примучили, щоб змусити платити данину, яка полягала в чорній куниці з житла. У 907 році Олег почав похід на греків, залишивши в Києві Ігоря. На чолі величезного об'єднаного війська майже всіх слов'янських племен: ільменських слов'ян, чуді, кривичів, мері, полян, сіверян, древлян, радимичів, хорватів, дулібів і тиверців, а також варягів - Олег здійснив вдалий похід на Царгород (Константинополь).
У 911 році Олег послав «своїх мужів» у Константинополь затвердити договір, укладений після походу. Договір встановив, що при розборі справ про злочин потрібно грунтуватися на точних показаннях; якщо хто поставить під сумнів достовірність свідчень, то повинен поклястися за правом своєї віри, що воно помилково; за помилкову клятву покладалася страта. Мудрий Олег пропустив через свої землі племена угрів (венров), які під тиском печегенов з південно-східних степів на території Східно-Європейської рівнини переселилися на територію Молдавії, Бессабаріі, Валахії.
Можна тільки припустити, що легендарний засновник Давньоруської держави Рюрик став батьком в останні роки свого життя. Опікуном при малолітньому Ігорі став Олег. Син Рюрика Ігор не менш ніж тридцять років мав можливість набиратися державного досвіду у свого старшого товариша.
Існує версія, що Ігор був не сином, а онуком чи навіть правнуком Рюрика і реально правил нетривалий час у першій половині 40-х років Х століття. Після «віщого» Олега, на думку ряду авторів, правил «неврахований» і не дуже вдалий Олег II, син Олега I. Наближення Ігоря до Рюрика здійснено для того, щоб забезпечити єдність правління і чітке успадкування від батька до сина в династії Рюриковичів.
Ігор - перший російський князь, про який повідомляють іноземні письменники (Симеон Логофет, Лев У 944 році Ігор за сприяння варягів і печенігів відновив напад на Грецію, але грецькі посли перехопили його до переходу через Дунай. Вони запропонували викуп. Був відновлений мир з греками, а в 945 році обидві сторони уклали мирний договір «на всі літа». Серйозною проблемою залишалося збереження контролю над племенами, які були підпорядковані Олегом. У племінних союзах зберігалися досить міцні внутрішні зв'язки, і місцеві вожді прагнули зберегти максимум самостійності в розпорядженні місцевими ресурсами. А місцеві ресурси вже були «на замітці» у головного князя, що сидів у Києві.
Важливим механізмом збереження контролю над державною територією на початку X ст. стало «полюддя» - об'їзд князем разом з дружиною підвладних земель з глибокої осені до ранньої весни. Полюддя - це не тільки збір данини-податку, але і спосіб управління країною .У 913-914 роках Ігор придушив бунт древлян і збільшив данина, що стягується з їхніх земель. Крім племен, що жили по обидва боки Верхнього і Середнього Дніпра, володіння Русі при Ігоря поширювалися на південний схід до Кавказу і Таврійських гір. Невдала боротьба з Візантією спонукала князя звернути свої погляд на древлян. Двічі дружина Ігоря навідувалася з полюддям в Іскоростень. Але й цього здалося мало. Ігор втретє відправився в древлянську землю, щоб знайти тут свою погибель. Коли ті дізналися, що Ігор повертається за повторної даниною, зібрали віче і разом зі своїм князем Малом вирішили покарати жадібного Ігоря.
Дружину перебили, самого Ігоря прив'язали до двох наколінний дерев і розірвали надвоє.
