34.Русько-візантійські взаємини за часів князювання Олега.

Значних успіхів досягла Київська Русь на початку X ст. і у зовнішній політиці. 907 р. відбувся похід князя Олега на Візантію, в якому, за літописом, взяло участь 80-тисячне військо.

Наслідком успішних воєнних походів руських військ стали договори, укладені з Візантією в 907 і 911 pp. Згідно з договором 907 р. руські взяли у греків одноразову контрибуцію по 12 гривен на кожного воїна і данину на користь підлеглих Олегу князів, що сиділи у головних руських містах. Греки зобов'язувалися забезпечувати руських купців, які перебували у Візантії, продуктами харчування протягом шести місяців, постачати їм корабельне спорядження. Купцям дозволялося жити у передмісті Константинополя (біля церкви св. Мамонта), входити у місто без зброї, але не більш як 50 чоловік через одні ворота і в супроводі візантійського чиновника.У 911 р. договір 907 р. був доповнений. Він визначав правові норми у відносинах руських з греками, якими належало керуватися у разі виникнення суперечок між ними. Сторони несли відповідальність за вчинені злочини — вбивства, бійки і крадіжки; зобов'язувалися надавати допомогу одна одній у разі нещасних випадків на морі.Укладення договорів Русі з Візантією було актом великої історичної ваги, оскільки вони показали силу молодої східнослов'янської держави. У договорах знайшло відображення, багато сторін суспільного життя Русі — суспільний лад, політична структура держави, рівень її культурного розвитку.

35.Оцінка Державотворчої політики князя Олега в історіографії.

Князь Олег Віщий (882-912) за кілька років у результаті численних війн і походів підкорив своїй владі племена полян, древлян, сіверян, радимичів. А загалом влада Києва тепер поширювалася ще й на словен, кривичів, радимичів, хорватів, уличів, фіно-угорські племена, чудь, мерю.

Значних успіхів вона досягла і на міжнародній арені. Одним із важливих заходів Олега були дії, спрямовані на захист держави від нападів сусідів, зокрема й варягів. Цій меті слугувала данина варягам у триста гривень на рік — «заради миру», яка виплачувалася до смерті князя Ярослава I Мудрого. Це був своєрідний договір про «мир і дружбу». У такий самий спосіб (данина 10 тис. марок) Олег порозумівся з уграми, які проходили через землю Русі на Захід. Компенсацією за ці матеріальні витрати стала данина, яку Візантія виплачувала Русі «заради миру» за договорами з часів Аскольда.У Повісті минулих літ описано похід Олега на Царгород 907 року. Значна частина істориків вважає його легендарним, оскільки він відсутній в інших джерелах. Відомості про цей похід можуть базуватися на поході 860 року Аскольда і Діра, або на пізніших походах Ігоря.

911 року було підписано новий, значно вигідніший і ширший договір. Було укладено і воєнні угоди. Цікаво, що Олег на знак перемоги прибив щит на воротях Царграда (так слов'яни тоді іменували Константинополь).Основні внутрішньополітичні заходи Олега :

– створив опорні пункти центральної влади в племінних князівствах;– установив порядок стягнення данини з підвладних Києву земель;– залучив війська підкорених племен до спільних походів;

– вів оборонне будівництво залог на кордонах;– відновив культ язичницьких богів на Русі, за що волхви прозвали його Віщим.Зовнішньополітичні заходи:– підпорядкував Києву племена деревлян, сіверян, радимичів, східних хорват, дулібів, тиверців, кривичів;– підкорив північні неслов'янські племена – чудь і мерю;– здійснив вдалий похід на уличів (885 р.);

– узяв в облогу Константинополь (907 р.), уклав вигідний торговий договір з Візантією (911 р.), за умовами якого руським купцям дозволялося жити у передмісті Константинополя протягом шести місяців і виходити до міста без зброї групами не більш 50 осіб, що задовольнило їхні торгові інтереси;– організував і здійснив кілька походів проти Арабського халіфату на узбережжя Каспійського моря;– домовився з варягами про припинення їхніх набігів на Русь за умови сплати русичами щорічно данини в розмірі 300 гривень.

Загинув Олег у 912 р. під час походу проти Арабського халіфату на південно-західне узбережжя Каспійського моря.