- •Імені володимира гнатюка історичний факультет
- •Кінець хiх — хх династія 72
- •Лідійське царство 208
- •Період чжань-го. Піднесення царства цинь 359
- •Імперія цинь (221-207 рр. До н.Е.) 364
- •Розділ 1
- •№4 Життєпис сановника мечена
- •№5 Будівництво пірамід (геродот, історія, II, 124-125)
- •№7 Життєпис сановника хархуфа
- •№8 Указ фараона неферіркара з абідоса
- •№9 Імунітетна грамота фараона пепі II з коптоса (декрет а з коптоса з додатками з декрету в)
- •Перший перехідний період
- •(VII—хi династії — 2181-2040 рр. До н.Е.)
- •Напис чиновника іті з гебелейна
- •№2 Повчання гераклеопольского царя ахтоя III своєму сину мерікарá
- •№3 Повість про красномовного селянина
- •№4 Промова іпусера
- •Середнє царство
- •(Хi—хiii династії, 2040-1675 рр. До н.Е.)
- •Пророцтво неферті
- •№2 Повчання фараона аменемхéта I
- •№3 Надпис амені, номарха хv (антилопового) нома
- •№4 Надпис фараона сенусерта III з семне
- •№5 Стела хусебека
- •№6 Стела фараона собекхотепа IV з карнака
- •№7 Повчання писаря хеті, сина дуауфа, своєму сину пепі
- •Другий перехідний період (хv—хvi династії, 1675-1554 рр. До н.Е.) №1
- •№2 Декрет нуб-хепер-ра антефа з коптоса
- •№3 Табличка карнарвона
- •№4 Стела фараона камóса
- •№5 Життєпис яхмóса, начальника гребців
- •Хviii династія (1554-1306 рр. До н.Е.) №1
- •№2 З анналів тутмóса III
- •№3 Надпис тутмоса III з гебел баркала
- •№4 Здобуття юпи (з папірусу «харріс 500»)
- •№5 Стела аменхотепа II з міт-рахіне
- •№6 Положення про службові обов'язки верховного сановника
- •№7 Повідомлення про повстання в куші
- •Реформа ехнатона (1367-1347рр. До н.Е.)
- •[Папирус гуроб II, 2]
- •[Берлинский папирус 9775]
- •№2 Надпис з гробниці сановника маї
- •№3 Гімн атону
- •2 Ка — по представлениям древних египтян «душа»-двойник, дух-хранитель, подобие человека, продолжающее существовать и после его смерти.
- •№4 Реставраційний напис фараона тутанхамона
- •№5 Указ фараона хоремхеба
- •Хiх династія
- •(1306-1197 Рр. До н.Е.)
- •Декрет фараона сеті і з наурі
- •№2 Битва фараона рамсеса II з xеtтами під кадешем
- •№3 Поема пентаура
- •№4 Союзний договір між хеттським царем хаттусілісом III і єгипетським фараоном рамсесом II
- •№5 Похвала резиденції рамсеса II в дельті
- •Кінець хiх — хх династія
- •(1224-1147 Рр. До н.Е.)
- •Стела фараона мернептаха
- •№2 Переслідування збіглих рабів
- •№3 З шкільних повчань
- •№3 Великий папірус гарріса (заповіт фараона рамсеса III)
- •№5 Подорож унуамона, жерця храму амона в фівах
- •Iх. Пізнє царство
- •(Ххii—ххх династії, 945-332 рр. До н.Е.)
- •Приватне землеволодіння за фараона осоркона III (стела з карнакського храму)
- •№2 Стела піáнхі
- •№3 Закони бокхоріса (діодор сицилійський, історична бібліотека, I)
- •№4 Праця рабів на золотих рудниках в куші (діодор сицилійський, історична бібліотека, III)
- •Розділ 2
- •№2 Сказання про гільгамéша і áггу
- •№3 «Історичний конус» енметени
- •№4 Реформи лугаля лагáша уруінімгìни
- •Держава саргонідів
- •(2316-2173 Рр. До н.Е.)
- •Сказання про саргона аккадського
- •№2 Надписи рімуша
- •Месопотамія під пануванням кутіїв (2173-2109 рр. До н.Е.). Друга династія лагаша (2176-2104рр. До н.Е.) №1 надпис енсì лагáша — гудéа на глиняному циліндрі
- •№2 Надписи на статуях гудéа
- •Шумеро-аккадськецарство третьоїдинастії ура (2111-2003рр. До н.Е.). Перша династія іссіна (2017-1924рр. До н.Е.) №1 судебник шульгì
- •§4. Если жена авÅлума4 завлекла другого авилума, и он спал с ней, он [т.Е.Муж] убьёт эту женщину. В прелюбодеянии этом он [т.Е. Прелюбодей] будет свободен от наказания.
- •№3 Табір для військовополонених жінок в шумері
- •№5 Листування іббі-сіна
- •Аморейські царства (іссін, ларса,держава шамші-адада I)
- •В хiх—хviii ст. До н.Е.
- •Судебник царя ліпіт-іштара
- •§1. ... Что был учреждён ...
- •№2 Господарські і юридичні документи царства ларси (2025-1735 рр. До н.Е.)
- •№3 Держава шамші-адада I за листуванням з архіву мáрі
- •Старовавілонська держава
- •(1894-1595 Рр. До н.Е.)
- •Воєнна пісня хаммурапі
- •№1 Зовнішня політика і дипломатія хаммурапі за документами з архіву марі
- •№3 З листування царя хаммурапі
- •№4 Закони хаммурапі
- •§1. Если авÅлум7 [т.Е. Человек] под клятвой обвинил авилума, бросив на него обвинение в убийстве, но не доказал его, то обвинитель его должен быть убит8.
- •§178. Если жрице энтум, надитум или же зикрум1, которой её отец дал приданое и написал ей документ, в документе, кото-
- •§201. Если он выбил зуб мушкенуму, то он должен отвесить ⅓ мины серебра.
- •§239. Если авилум нанял лодочника, то он должен ему платить 6 гуров зерна в год.
- •§278. Если авилум купил раба или рабыню, и месяц не прошёл, а на него обрушилась эпилепсия (?), то покупатель может вернуть его своему продавцу и получить серебро, которое он отвесил.
- •Середньовавілонське царство
- •(1595-1156 Рр. До н.Е.)
- •Напис царя агума II
- •№2 Хроніка р
- •№3 Із синхронічної історії
- •№4 Лист фараона аменхотепа III до вавілонського царя кадашман-елліля I
- •№5 Лист кадашман-елліля I, вавілонського царя, до фараона аменхотепа III
- •№6 Лист бурна-буріаша II, вавілонського царя, до фараона ехнатона
- •№7 Лист хеттського табарни хаттусіліса III до вавілонського царя кадашман-елліля II
- •Ранній ашшур
- •(Ххiv—хVст. До н.Е.)
- •Документи з архіву карума канеса в анатолії
- •№2 Ашшурський судебник
- •§7. Если женщина подняла руку на мужчину и была в том уличена, она должна уплатить 30 мин олова, и ей надлежит дать
- •§25. Если женщина живёт ещё в доме своего отца, а муж её умер, и братья его не разделили наследство2, и сына у неё нет,
- •№2 Палацеві і гаремні укази середньоассірійських ішаккумів
- •Х. Новоассірійське царство
- •(912-605 Рр. До н.Е.)
- •Аннали ашшур-націрапала II
- •№2 Аннали салманасара III (моноліт з тушхе)
- •№3 Аннали саргона II
- •№4 Аннали сінаххеріба
- •№5 З листа асархаддона богу áшшуру
- •№6 Аннали ашшурбанапала (циліндр рассама)
- •Хi. Нововавілонське царство
- •(626-539 Рр. До н.Е.)
- •Привілеї вавілонських міст
- •№2 Протокол переговорів ішаккума ашшурбанапала і його брата шамаш-шумукіна, правителя вавілона, з містом вавілоном
- •№3 Послання ашшурбанапала до вавілонян
- •№4 Вавілонська хроніка
- •№5 Лист царевича навуходонóсора про похід у харран
- •№6 Сіппарський циліндр набоніда
- •№7 Вавілонський памфлет про набоніда
- •№8 Маніфест перського царя кіра II великого
- •Хii. Суспільні відносини і господарство в нововавілонському царстві №1 документи, складені під час облоги ніппура військом набопаласара (626 р. До н.Е.)
- •№2 Клинописні юридичні документи нововавілонського і перського часу
- •№3 Ніппурський бідняк
- •Розділ 3
- •№2 Аннали табарни хаттусіліса I
- •№3 Заповіт хаттусіліса I
- •№4 Клинописна таблиця табарни телепінуса (указ табарни телепінуса)
- •Новохеттське царство
- •(1460-1178 Рр. До н.Е.)
- •З літопису суппілуліумаса I
- •№2 Договір табарни суппілуліумаса з сунассурою, царем кіццувадни
- •№3 З літопису табарни мурсіліса II
- •№4 Скарги табарни мурсіліса II на овдовілу тавананну
- •№5 Автобіографія табарни хаттусіліса III
- •№6 Дарча грамота табарни арнувандаса III
- •10 Быков, принадлежащих прислуге, 10 быков Дома саххана8, 105 овец, 2 лошади, 3 мула. 37 капуну 2 ику поля, ... Ику 3
- •№7 Хеттські закони
- •§1. Если кто-нибудь убьёт во время ссоры мужчину или женщину, то он должен сам доставить труп; четыре головы6 он до- лжен датьвзамен, мужчин или женщин соответственно, и он отвечает своим домом7.
- •§2. Если кто-нибудь убьёт во время ссоры раба или рабыню, то он должен сам доставить труп; две головы он должен дать взамен, мужчин или женщин соответственно, и он отвечает своим домом.
- •§4. Если кто-нибудь ударит раба или рабыню и если жертва умрёт, причём у него не было на это умысла, то он должен сам доставить труп; одного человека он должен дать взамен, и он отвечает своим домом.
- •§38. Если люди взяты для суда и кто-нибудь приходит к ним как заступник1, и если их противники по суду приходят в ярость, и помощника кто-нибудьиз противников ударит, и он умрёт, то возмещения нет.
- •§122. Если кто-нибудь украдет тяжелую повозку со всеми принадлежностями, то прежде обычно давали 1 сикль серебра ...
- •Держава урарту (біайнелі, ванське царство)
- •№1 Написи царя мéнуа (810-786 рр. До н.Е.)
- •№2 Літопис царя аргìшті I
- •№3 З надпису шамші-ілу, туртана4 ассірійського царя салманасара IV, на статуях левів в тіл-барсібі
- •№4 З літопису царя сардурì II, сина аргішті
- •№6 Донесення ассірійських шпигунів саргону II про становище в урарту
- •№7 Донесення царевича сінаххеріба ішаккуму саргону II
- •№8 З листа саргона II богу áшшуру з описом походу на урарту («луврська табличка»)
- •Лідійське царство
- •Про лідійців і піттака
- •№2 Присвятний напис з сард
- •№3 Геродот історія, I, 6-91
- •№4 Миколай дамаський історія
- •№5 Павсаній опис еллади
- •№6 Клавдій еліан строкаті оповідання
- •Розділ 4
- •№2 Угарітський епос про данні-ілу і сина його акхата
- •№3 Листи ханаанських правителів до фараона
- •№4 Лист хеттського табарни хаттусіліса III до угарітського правителя нікм-епи
- •№5 Моавітська стела
- •№6 Напис кіламуви з самаля
- •Грецькі автори про досягнення фінікійців
- •Соціально-політична боротьба в стародавній палестині
- •Відносини залежності і рабство в стародавній палестині
- •Розділ 6
- •Середня азія і східний іран
- •Плутарх
- •Про ісіду і осіріса
- •№2 Авеста
- •Кіммерійці і скіфив передній азії мідійська держава №1 глиняні таблички часів ассірійського ішаккума асархаддона
- •№2 З напису асархаддона (призми а і с)
- •№3 Діодор сицилійський історична бібліотека, II, 43-46
- •№4 Геродот історія, I, 95-130
- •Утворення перської держави ахеменідів №1 вавілонська хроніка
- •№2 Циліндр кіра
- •№6 Едикт кіра II про відновлення ієрусалимського храму
- •№7 Загибель кіра II (геродот, історія, I)
- •Держава ахеменідівза правління дарія I і ксеркса I (522-465 рр. До н.Е.)
- •Боротьба дарія з гауматою
- •(Геродот, історія, III)
- •№2 Бехістунський надпис дарія I
- •№3 Надпис дарія I біля суецького каналу
- •№4 Надписи на статуї дарія I
- •№5 Надпис дарія I на золотій табличці з хамадана
- •№6 Наскальні надписи дарія I з накш-і рустама
- •№7 Похід дарія і у скіфію (геродот, історія, IV)
- •№8 Вапнякова табличка ксеркса I (ксеркс I про своє воцаріння)
- •IV. Економічна, соціальна і релігійна політика ахеменідів в кінціVi— IV ст. До н.Е. №1 документи часу правління самозванців
- •№2 Організація перської держави (геродот, історія, III)
- •№3 Надпис дарія I про спорудження палацу в сузах
- •№4 Указ дарія I про грецький храм в магнесії
- •№5 Антидевівський надпис ксеркса I
- •№6 Надпис артаксеркса II про спорудження палацу в сузах
- •№7 Хроніка часів артаксеркса III
- •№8 Еламські документи з персеполя
- •№9 Вавілонські документи
- •№10 Арамейські документи
- •VII. Парфянська і греко-бактрійська держави
- •Марк юліан юстін
- •Епітома твору помпея трога «історія філіппа», xli
- •№2 Страбон географія, XI, 9
- •№3 Страбон географія, XI, 11
- •Розділ 6
- •№2 Опис індії арріана (індія, і—II, V—VII, X—XII, XVI—XVII)
- •№3 Мáнава-дхармашастра (закони мáну)
- •Індійський похід александра македонського (327-325 рр. До н.Е.) і утворення маурійської держави
- •Битва александра македонського з царем пором
- •(Арріан, анáбасіс александра, V)
- •№2 Діодор сицилійський історична бібліотека, хvii
- •№3 Квінт курцій руф історія александра македонського
- •№4 Плутарх, александр
- •№5 Договір селевка з чандрагуптою (аппіан, сірійські справи)
- •№6 Страбон географія
- •№7 Юстін переказ твору помпея трога «історія після філіппа»
- •№8 Розширена махавамса (V, 71-94)
- •№9 Хемачандра, повість про чанакью і чандрагупту (з книги «парішіштапарван», VIII)
- •Індія другоїполовиниI тисячоліття до н.Е. За артхашастроюкаутільї чанакьї
- •Індія вправління ашокимаур'ї (268-231рр. До н.Е.) №1 махавамса
- •V, 14-23
- •V, 275-279
- •XII, 1-8
- •№2 Надписи ашоки
- •IV. Ранній буддизм: ідеологія і соціальна організація
- •№1 Віная-пìтака
- •№2 Дігха-нікая
- •№3 Джáтаки
- •Розділ 7
- •№2 Люй-ші чуньцю, хх
- •№3 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу (історія першої династії хань), ххiii, огляд законів
- •№4 Ши цзин («книга пісень»)
- •№5 Цзягувень (ворожильні написи)
- •Епоха чжоу (1027-771 рр. До н.Е.)
- •Цзиньвень
- •(Написи на ритуальних бронзових судинах)
- •№2 Лі-цзи («записи про ритуали»)
- •№3 Чжоу-лі («чжоуські ритуали»)
- •№4 Мен-цзи
- •№5 Мо-цзи
- •№6 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу (історія першої династії хань), ххiii, огляд законів
- •№7 Ши цзин («книга пісень»)
- •Період чунь-цю
- •(771-465 Рр. До н.Е.)
- •Чунь цю
- •№2 Цзо-чжуань
- •№3 Го-юй
- •№4 Гуань-цзи
- •№5 Сима цянь історичні записки
- •№6 Лунь юй («бесіди і судження»)
- •Період чжань-го(465-221 рр. Дон.Е.) піднесення царства цинь №1 дао де цзин
- •№3 Шан-цзюньшу (книга правителя області шан)
- •Глава I. Изменение законов
- •Глава VII. Открытые и закрытые пути
- •№4 Сима цянь історичні записки
- •Імперія цинь (221-207 рр. До н.Е.) №1 сима цянь історичні записки
- •Глава V. Основные записи о деяниях дома Цинь
- •Глава VI. Основные записи о деяниях первого императора Цинь
- •№2 Документи з юньмена
- •№3 Надпис на гирі (рескрипт цинь ші хуанді про уніфікацію мір і ваг)
- •№4 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу
- •№5 Циньське установлення про покарання
- •№6 Циньське керівництво з розслідування карних злочинів
- •Епоха хань
- •Глава V. Записи о деяниях императора Цзин-ди6
- •№2 Подорожі чжан цяня в середню азію (бань бяо, бань гу, бань чжао, ханьшу, lхi)
- •№3 Реформи ван мана і повстання червонобрових (бань бяо, бань гу, бань чжао, ханьшу)
- •№4 Фань є хоуханьшу
- •Глава I. Записи о деяниях императора Гуан у-ди
- •№5 Повстання жовтих пов'язок (фань є, хоуханьшу)
- •Глосарій а
№2 Угарітський епос про данні-ілу і сина його акхата
В 1929 р. в районі пагорба Рас-Шамра, приблизно в 12 км північніше Латакії (Сірія), французькі археологи під керівництвом Клода Шеффера відкрили ве- ликий торгово-ремісничий і політичний центр Стародавнього Східного Середземномор'я Угаріт (знаходиься в 1 км від Середземного моря). Він існував до кін. XIII — поч. XII ст. до н.е., коли загинув від землетрусу. Поряд з пам'ятниками матеріальної культури в Угаріті знайдені і численні писемні документи угарітською, хуррітською, аккадською, хеттською і, очевидно, ахейською мовами (пам'ятки гіпотетичної ахейської мови досі не дешифровані). Частину писемних пам'яток з Угаріта складають сакральні тексти — розклад жертвоприношень, молитви і записи міфів і епічних оповідей. Останні були записані в XIV ст. до н.е. за велінням угарітського царя зі слів місцевого верховного жерця, тобто це запис місцевої жрецької традиції. Один з творів цього роду, що зберігся тільки в уривках, — поема про Данні-ілу і сина його Акхата. Данні-ілу (Даніїл) — фігура популярна в фольклорі Східного Середземномор'я. В Біблії він згадується як знаменитий стародав- ній мудрець; в першій пол. I тис. до н.е. ми бачимо Данні-ілу (Даніїла) в образі біблійного пророка.
Сюжет угарітської поеми зводиться до наступного. Данні-ілу страждає від того, що в нього немає сина, який був би йому опорою в старості і продовжив його рід. Прислухавшись до його благань, бог Ілу дарує йому сина — богатиря Акхата; бог-ремісник Кýсар-і-Хáсіс (Вмілий і Мудрий) виготовляє для Акхата чу- десний лук. Чудові якості лука викликають заздрість богині-мисливиці Анат; вона просить Акхата віддати їй лук, обіцяючи за нього багатства, свою любов і, наре- шті, безсмертя. Акхат з презирством відкидає домагання Анат. Тоді вона насилає на нього орлів, і Акхат гине. Данні-ілу і його дочка Пагат проклинають вбивць і оплакують Акхата. Щоб знайти загиблого, бог Баал на прохання Данні-ілу вириває в орлів крила і ті падають на землю. Данні-ілу розпорює їхні тіла і в череві ма- тері орлів Цамалу знаходить труп сина; Баал повертає орлам крила, і вони відлітають. Пагат натомість відправляється мстити вбивцям.
Епос про Данні-ілу і Акхата цікавий не тільки своїм сюжетом і богоборчими мотивами, що явно відчуваються в ньому, але і тим, що він виник задовго до появи Угарітського царства і дозволяє судити про те, яким це суспільство було в III — на поч. II тис. до н.е., тобто набагато раніше того часу, який характеризують ділові документи.
1
Тогда Данни-илу, муж рапаитский1, Тогда богатырь, муж харнамийский2 Жертвой богов кормил,
Жертвой поил сынов Святого3. Потом одежду свою он снял и лёг, Потом пояс, — и заночевал.
Вот день и другой, Жертвой богов Данни-илу, Жертвой богов кормит,
Жертвой пóит сынов Святого. Третий, четвёртый день,
1 Значение эпитета неясно. Возможно, он указывает на принадлежность Данни-илу к рапаитам — людям, принимавшим специальное посвящение, которое приносило им божественную силу.
2 Существует предположение, согласно которому этот эпитет образован от названия местности, где Данни-илу жил и был правителем.
Жертвой богов Данни-илу, Жертвой богов кóрмит, Жертвой пóит сынов Святого. Пятый, шестой день, Жертвой богов Данни-илу, Жертвой богов кормит, Жертвой поит сынов Святого.
Потом одежду свою Данни-илу,
Потом одежду свою снимал и ложился, Потом пояс, — и ночевал.
А после, на седьмой день,
Тогда вошёл Баал* в палаты его.
«Убог ты, Данни-илу, муж рапаитский, Тоскует богатырь, муж харнамийский, Ибо нет сына у него, как у братьев его, И отпрыска, как у сородичей его.
Потому, что нет сына у него, как у братьев его, И отпрыска, как у сородичей его,
Жертвой богов он кормил, Жертвой поил сынов Святого. Благослови же его, о Бык1, Äлу, отец мой,
Возвысь его, о Творец творения2,
И сделай, чтобы был сын его в доме, Отпрыск во дворце его,
Воздвигающий статуи бога-покровителя его в святыне3, Погребающий сородичей его в землю,
Кадящий воскурения его праху земному, Защищающий место его4,
Сберегающий таблицы5, Врагов его изгоняющий, Которые озлобляют его,
Берущий руку его, когда он пьян,
Взваливающий его на себя, когда он насытится вином, Дающий ему есть кусок его в доме Бала
И долю его в доме Илу6,
Штукатурящий крышу его, когда она загрязняется, Стирающий одежду его, когда она пачкается».
И взял Илу раба своего,
Благословил он Данни-илу, мужа рапаитского, Возвысил богатыря, мужа харнамийского, Душу оживил Данни-илу, мужа рапаитского, Дух богатыря, мужа харнамийского.
2
[Далее следует сильно поврежденный текст, в котором рассказывается о том, как в ответ на просьбы Баала Илу благословляет стражду- щего Данни-илу, и у него рождается сын. Бог-ремесленник Кýсар-и-Хáсис обещает сделать для него чудесный лук.]
«Я сделаю поистине лук драгоценный, Я принесу в дугу согнутый».
И вот, на седьмой день,
Тогда Данни-илу, муж рапаитский, Тогда богатырь, муж харнамийский, Поднялся, сел у входа в ворота,
Под могучим деревом, что на площади7. Он решал по праву дело вдовы, Разбирал по закону тяжбу сироты.
Когда он поднял глаза свои,
То увидел за тысячу полей, мириад куману8: идёт Кýсар. Когда поглядел он,
То углядел он: спешит Хáсис.
1 Эпитет Äлу как носителя плодоносящей силы. Äлу часто изображался в облике быка.
2 Äлу считался творцом мироздания.
3 Имеется в виду поддержание родового культа.
4 Имеется в виду поддержание благополучия семьи и рода.
5 Таблицы — документы рода и, возможно, записи родовых преданий.
6 Речь идёт об участии престарелого Данни-илу в сакральных пиршествах (вид жертвоприношения) в храмах Баала и Илу. Предполагалось, что в таких пирше- ствах незримо участвует бог.
7 Место, где совершались торговые сделки и происходило народное собрание, где выполняли свои обязанности магистраты. В Угарите их называли «людьми
ворот».
8 Куману — угаритская единица длины. Размеры неизвестны.
Вот, лук он изготовил,
Вот, он несёт в дугу согнутый.
Тогда Данни-илу, муж рапаитский, Тогда богатырь, муж харнамийский, Громогласно жене своей так закричал:
«Послушай, Дева-Даннитянка1!
Приготовь ягнёнка из молодняка по душе Кýсара-и-Хáсиса, По желанию Смельчака2,
Что работает руками! Накорми, напои бога,
Окажи почесть ему, хозяину Хикупта3, Богу-оружейнику!»
Услышала Дева-Даннитянка, Приготовила ягнёнка из молодняка, По душе Кýсара-и-Хáсиса,
По желанию Смельчака, Что работает руками.
Когда же пришёл Кýсара-и-Хáсис, В руки Данни-илу он отдал лук, На колени его положил
В дугу согнутый.
Тогда Дева-Даннитянка Накормила, напоила бога,
Оказала почесть ему, хозяину Хикупта, Богу-оружейнику.
Ушёл Кусар в шатёр свой, Смельчак ушел в жилище своё.
Тогда Данни-илу, муж рапаитский, Тогда богатырь, муж харнамийский, Лук взял и благословил Акхата, Тогда взял он лук и сказал...
3
[Дальнейший текст сильно повреждён. Судя по его фрагментам, Данни-илу желает Акхату, чтобы у него была богатая добыча и чтобы его посвящения богам были обильны. Между тем лук увидела Анáт* и пожелала обладать им.]
...Как змея шипит, она зашипела, Чашу свою бросила на землю, Кубок свой вылила во прах, Возвысила голос свой и закричала:
«Послушай, о Акхат-богатырь! Пожелай серебра, и я дам тебе золота, И доставлю его тебе я,
И дай лук твой Анат,
Пусть возьмёт поражающий твой Невестка народа4!»
И отвечал Акхат-богатырь:
«Я посвящу деревья ливанские, Я посвящу жилы от диких ослов,
Я посвящу рога от горных козлов, Тетиву из сухожилий бычьих,
Я посвящу в Галилее* тростник, —
Отдай Кýсару-и-Хáсису, Он сделает лук для Анат,
Согнутый в дугу для невестки народа».
И отвечала дева Анат:
«Пожелай жизнь, о Акхат-богатырь, Пожелай жизнь, и я дам тебе, Бессмертие, — и я доставлю тебе!
Я сделаю, чтобы ты считал с Баалом годы, С сыном Илу ты будешь считать месяцы. Как Баалу, когда он даёт жизнь,
Он кормит живого,
1 Имя, указывающее на происхождение жены Данни-илу из народа даннитов.
2 Эпитет бога Кýсара-и-Хáсиса.
3 Считалось, что Кýсар-и-Хáсис живёт в Хикупта (Хет-ка-Птах или Мемфис, столица Египта) и на острове Крит.
4 Невестка народа — постоянный эпитет Анат. По-видимому, существовало предание, что одним из возлюбленных Анат был выходец из данного общества, что и нашло своё отражение в этом эпитете.
Кормит и поит его,
Играет и поёт ради него приятно, И вторят ему,
Так и я дам жизнь Акхату-богатырю».
И отвечал Акхат-богатырь:
«Не обманывай меня, о дева,
Ибо богатырю обман твой противен! Человек в конце что приобретёт?
Что приобретёт человек в грядущем? Белую глазурь выльют на голову мою, Золото на темя моё1,
И как умирает каждый, умру и я, И я смертью умру.
И другое слово скажу я: Лук — оружие смелых; С этим ли будет охотиться бабьё?»
4
[Раздражённая отказом Акхата, Анат является к Илу, чтобы тот позволил ей убить Акхата. Илу сначала, по-видимому, отказывает ей, но тогда Анат угрожает и ему расправой.]
«Длинной рукой своею я поражу твоё темя. Я окрашу седину твою кровью,
Седину бороды твоей — потоком крови! И пусть защищает тебя Акхат,
И пусть спасает тебя сын Данни-илу, Пусть избавляет тебя от руки девы Анат!»
И отвечал Благостный, Илу милосердный:
«Я знаю тебя, дочь моя, что мужественна ты, И нет среди богов презирающих тебя.
Иди, дочь моя, злобой наполнено сердце твоё, Ты возьмёшь то, что задумала,
Ты устроишь желание сердца твоего.
Поражением поражён будет, кто попирает тебя пятой!»
5
[Анат снова отправляется к Акхату. Насколько можно судить по сильно повреждённому тексту, она предлагает Акхату свою любовь, но Акхат снова отказывает ей. Тогда Анат идёт к божьему слуге Йатпану* и побуждает его в облике орла во главе стаи птиц налететь на Акхата и убить его, когда он будет есть. Йатпану выполняет её желание. Узнав о случившемся, Данни-илу и его дочь Пагат оплакивают Акхата.]
Заплакала Пагат от боли в сердце, Зарыдала от боли в печени,
Разорвал одежду Данни-илу, муж рапаитский, Разорвал он плащ, богатырь, муж харнамийский.
Тогда Данни-илу, муж рапаитский, заклял облако:
«В зной губительный проливает дождь облако, Проливает дождь летом,
Влагой орошает виноградники!
На семь лет пусть свяжет тебя Баал, На восемь — Скачущий на облаке2, Чтобы не было влаги,
Чтобы не было дождя,
Не было приливов в Океанах, Не звучал приятно голос Баала!»
Когда разорвал одежду Данни-илу, муж рапаитский, Когда разорвал он плащ, богатырь, муж харнамийский, Тогда дочери своей
Данни-илу так закричал:
«Послушай, Пагат, носящая воду, Выливающая на ячмень влагу, Знающая движение звёзд!
Оседлай осла, запряги тучного,
Положи седло моё серебряное и попону жёлтую3 мою!»
Услышала Пагат, носящая воду, Выливающая на ячмень влагу, Знающая движение звёзд Пагат.
1 Акхат говорит об обычае, который подтверждается, например, раскопками Иерихона, где черепа умерших обливались глазурью и раскрашивались, дабы со- хранить портретное сходство.
2 Скачущий на облаке — постоянный эпитет Баала.
3 Т.е. золотую.
Плача, оседлала она осла, Плача, запрягла тучного, Плача, посадила отца своего,
Плача, посадила его на спину осла, На разукрашенную спину тучного.
Спустился Данни-илу, обошёл огород свой, Росток увидел на огороде,
Росток увидел на грядке, Росток он обнял и поцеловал:
«Умоляю я росток,
Пусть бы он вырос на огороде, Росток, пусть бы он вырос на Грядке под зноем, —
Сжала бы тебя рука Акхата-богатыря, Положила бы тебя в амбар!»
Спустился он,
Обошёл хлебное поле своё, Увидел колосок на хлебном поле,
Колосок пророс на засохшей от жара земле. Колосок он обнял и поцеловал:
«Умоляю я колосок,
Пусть бы он вырос на хлебном поле, Колосок, пусть бы он вырос
На засохшей от жара земле под зноем! Сжала бы тебя рука Акхата-богатыря, Положила бы тебя в амбар!»
[Далее текст повреждён. Слуги Данни-илу рассказывают ему о гибели Акхата, и Данни-илу разыскивает в орлах останки своего сына. Он находит их в утробе Матери орлов Цамалу*. Похоронив Акхата, Данни-илу проклинает орлов и Анат, а затем снова оплакивает сына в своём дворце в течение семи лет. Пагат отправляется мстить за Акхата, приходит к Йатпану, и на этом текст обрывается.]