2. Асептичне ексудативне запалення суглобу: серозний та серозно-фібринозний синовіт, симптоми, лікування.

Синовіт– це запалення синовіальної оболонки капсули суглоба.

Причини. Механічні ушкодження, перевантаження суглоба, токсикоалергічні хворобт. За перебігом асептичні синові ти діляться на гострі і хронічні, за характером ексудату на серозні, серозно-фіброзні, фіброзні.

Гострий серозний синовітвиникає в наслідок ушибів, розтягів, неправильного підковування і розчищення копит, перевтоми, сенсибілізації тварин.

Клінічні ознаки.суглоб збільшений в об’ємі, гарячий болючий, при пальпації флуктуація, під час руху кульгання опертої кінцівки, гіпертермія.

Лікування.Спокій, на протязі 1-2 дня на суглоб накладають холодні компреси і тиснучу пов’язку, при наявності великої кількості ексудату виконують пункцію суглоба, з подальшою аспірацією ексудату і введенняму порожнину розчину антибіотиків на0,5-1%-ний розчин новокаїні з гідрокортизоном. У наступні дні призначають теплові процедури (спиртово-зігріваючі компреси, аплікації озекеріту, парафіну, лампу Солюкс та «інфраруж»), масаж з протизапальними мазями, активний моціон.

Гострий серозно-фіброзний синовітхвороба виникає при ушибах 2-3 ступеня, розтягах, повторних травмуваннях, серозного синовіту, сенсибілізація організму.

Клінічні ознаки.Суглоб збільшений в об’ємі, гарячий, болючий, при пальпації пастозність і крепітація, під час руху кульгання середнього і вищого ступеня, гіпертермія, тварина пригнічена, можливе потовщення капсули суглоба з обмеженням його рухливості.

Лікування.Аналогічне як при серозному синовіті. Внутрішньосуглобово вводять антикоагулянти, протеолітичні ферменти (10-20мг хімотрепсину, або 50мг хімопсину з 1гр неоміцин у, в 3-5 мл 0,5%-ного розчину новокаїну; 2,5%-ний розчин тіотриазоліну на 0,5%-ній метилцелюлозі в дозі 10 мл з інтервалом 24-48 годин). Застосовують антигістамінні препарати (піпольфен, супрастін); призначають теплові процедури (спиртово-зігріваючі компреси, аплікації озекеріту, парафіну), ультразвук, тканину терапію,масаж з протизапальними мазями, активний моціон.

3. Гнійні запалення суглобів: гнійний синовіт, емпієма суглобу, капсулярна флегмона: лікування та профілактика.

Причини.Травми, рани суглобів, перехід нагноєння з прилеглих тканин (бурс, сухожилкових піхв); септичні та інфекційні хвороби (мит, омфалофлебіт, сальмонельоз, стрептококом тощо). Збудники: стрептококи, стафілококи, кишкова паличка, анаеробні мікроорганізми.

Клінічні ознакигнійного синовіту на 2-3 добу відмічають дифузне, пастозне, гаряче припухання суглоба, виділення з рани рідкого гнійного ексудату з домішками синовій і пластівців фібрину; у спокої тварина тримає ногу напівзігнутою; кульгавість змішаного типу. Різкий біль, тварина пригнічена, температура тіла підвищена на 1-1,5ºС. У випадках просочення гнійним ексудатом оточуючих тканин і накопичення його в порожнині, відмічається напруження синовіальних виворотів та їх флуктуація утворюється емпієма суглоба.

При капсулярній флегмоні стан тварини значно погіршується, вона лежить, відмовляється від корму, температура тіла підвищена на 2-2,5ºС. Під час руху кульгавість опертої кінцівки високого ступеня, або змішана, тремор м’язів. Суглоб збільшенний в об’ємі, припухання гаряче, болюче з вогнищами флуктуації. При пункції суглобу виділяється рідкий світло-коричневий, або геморагічний, неприємного запаху гнійний ексудат, з великою кількістю фібрину.

Гнійний остеоартрит проявляється прогресуючою гнійно-резорбтивною пропасницею, артрогенним сепсисом. Тварина різко худне, атрофія мязів навколо суглобу, виявляють численні нориці. При змертвінні капсули і зв'язок суглоба ,він стає легко рухливим. При хронічному перебігу гнійні порожнини заповнюються рубцевою тканиною, солями вапна і призводить до анкілозу.

Лікування. гнійного синовіту застосовують циркулярні новокаїнові блокади, або в/артеріальні введення 0,5% - 1%-ного розчину новокаїну з антибіотиками широкого спектру дії. Місцево спиртовисихаючі та спирто-іхтіолові пов’язки; компреси з 30%-ним розчином димексиду, або ізатізон з інтервалом 48 годин. Проводять пункцію суглобу, попередньо вводять 5-10 мл 3% - 5%-ного розчину новокаїну і ретельно промивають розчином етакридину лактату (1:1000), фурациліну (1:5000) до витікання чистого ексудату. Для кращого вимивання ексудату суглоб декілька раз згинають і розгинають. При ранах проводять ретельну механічну і хірургічну обробку та накладають пов’язку. Після промивання суглобу в порожнину вводять 5-10мл 0,5% - 1%-ного розчину новокаїну з антибіотиками та додають протеолітичні ферменти: 20-50мг 20мг хімотрепсину, або 50-70мг хімопсину; стероїдні препарати: гідрокортизон 125мг, преднізолон протягом 3-4 діб.Симптоматична і стимулююча терапія: в/в 40%-ний розчин глюкози, 10%-ний розчин хлористого кальцію, 33%-ний етиловий спирт; вітамінні препарати; 2,5-ний розчин тіатриозаліну, левом ізол (імуностимулятор), тканина терапія тощо.

При капсулярній флегмонівиконують артротомію (після анастезії), ретельно видаляють гнійний ексудат і ретельно промивають розчином етакридину лактату (1:1000), фурациліну (1:5000) до витікання чистого ексудату; вводять суміші складних порошків (антибіотики, сульфаніламіди), або їх розчини на 0,5%-ному розчині новокаїну, ізатізон 1 раз на добу. На суглоб накладають зігріваючу пов’язку, просочену спиртом, спирт-іхтіолом чи ізатізоном.

При гнійному остеоартриті виконують артротомію аналогічно як при капсулярній флегмоні. При цьому дрібні секвестри видаляють гострою ложкою чи кюреткою. Для прискорення секвестрації в порожнину суглобу вводять гостроподразнюючі лікарські речовини: скипидар-камфорну суміш у складі камфорної олії, риб’ячого жиру аа і скипидару 5-10%, кристалічну карболову кислоту, камфору, етиловий спирт у співвідношенні 3:6:1 (рідина Хлумського), з інтервалом 5-6 днів. Також застосовують рідину Сапетка (йод кристалічний -1,0, йодистого калію – 5,0, спирту етилового – 120,0, дистильованої води – 300,0), та 10%-ний розчин йодоформу в ефірі. Ефективне застосування ізатізону у вигляді просочених марлевих дренажів, або в порожнину суглоба через нориці.

Після видалення некротизованих тканин для прискорення анкілозу на суглоб накладають імобілізуючу пов’язку (гіпсову). Місцево застосовують емульсію Вишневського, мазь Конькова, УВЧ, ультразвук, масаж, моціон, теплові процедури, зігріваючі компреси, ткана терапія, новокаїнові блокади. При гнійному остеоартриті пальцевих суглобів у парнокопитних тварин рекомендують ампутацію чи резекцію суглоба, а у свиней при ураженні тар сального суглоба проводять ампутацію кінцівки.