Тема хiii. Хвороби суглобів.

1. Механічні ушкодження суглобів: ушиб, розтяг, вивих (патогенез, класифікація, симптоми лікувально-профілактичні заходи).

2. Асептичне ексудативне запалення суглобу: серозний та серозно-фібринозний синовіт, симптоми, лікування.

3. Гнійні запалення суглобів: гнійний синовіт, емпієма суглобу, капсулярна флегмона: лікування та профілактика.

4. Ревматичний артрит: етіопатогенез, симптоми, діагностика, лікування та профілактика.

5. Хронічні безексудативні ураження суглобів: деформуючий артрит, артоз.

1. Механічні ушкодження суглобів: ушиб, розтяг, вивих (патогенез, класифікація, симптоми лікувально-профілактичні заходи).

Ушиб суглобавиникає внаслідок прямої чи непрямої механічної травми, головним чином, м’яких тканин суглобу.

Патогенез.Для ушибу характерний крововилив у його порожнину (гемартроз), що виникає відразу після травми внаслідок розриву кровоносних судин капсули; сприяють дефібринуванню і гемолізу. Збиті в грудочки нитки фібрину (артроліти) подразнюють синовіальну оболонку, потрапляючи між суглобові хрящі, викликають біль і кульгавість. Фібрин, який залишився на внутрішній оболонці капсули, з часом проростає сполучною тканиною, що може привести до тугорухомості за рахунок її потовщення.

Клінічні ознаки. залежать від ступеня ушибу, характеру ушкодження тканин і від діаметра розірваних судин. При легкій формі ушибу виникає незначне припухання суглобу, болючим і гарячим при пальпації, інколи кульгання. При значній травмі спостерігається швидке виповнення виворотів капсули, особливо в дистальних суглобах. В подальшому в наслідок запалення і просочування ексудатом тканин суглоба згладжується рельєф кісткових виступів; суглоб стає напівзігнутим, з порушенням функції опори під час руху. На першй стадії гемартрозу відмічають флуктуацію, а через 2-3 дні – фіброзна крепітацію.

Лікування.При легкому ушибі надають спокій, на суглоб накладають протягом доби холод і тиснучу пов’язку, після чого призначають масаж і теплові процедури. При сильному гемартрозі додатково застосовують пункцію суглобу і видалення крові. У випадку накопичення згустків фібрину у суглоб вводять теплий розчин фурациліну (1:5000), або етакридину лактату (1:1000) з протеолітичними ферментами. Через годину видаляють вміст суглоба, а в його порожнину вводять розчин антибіотиків на 0,5-1%-ному розчину новокаїну і 0,3-0,4мг/кг преднізолону, після чого накладають тиснучу пов’язку. Протягом 3 діб застосовують антибіотики.

Розтяг суглоба виникає в наслідок короткочасного неповного зміщення поверхонь кісток суглоба стосовно один одного, яке супроводжується частковим розривом, або надривом капсули і зв'язок. Виникає у спортивних коней, бугаїв плідників.

Причини механічна дія на зв’язковий апарат суглоба в наслідок сковзання і спотикання тварин, різкі повороти, падіння, швидке і надмірне розгинання суглоба тощо. Сприяючі фактори: неправильна розчистка та підковування копит, перевтома і виснаження тварин, порушення мінерально-вітамінного обміну.

Розтяги бувають легкими (незначне ушкодження капсули) і тяжкими (надриви капсули, травми суглобового хряща, менісків, відривами зв'язок з шматочками кістки, гемартрозами).

Патогенез. Протікання хвороби залежить від інтенсивності, тривалості дії причинного фактора, напрямку руху; ненормальне згинання суглоба призводить до розвитку до надривів капсули. Мікро- і макронадриви порушують мікро циркулярне русло, що призводить до розвитку набряків, запалення, крововиливи. В подальшому виникає осифікуючий периартрит.

Клінічні ознаки. При легкому ступені легка кульгавість опірної кінцівки, суглоб збільшений в об’ємі, стає болючим і гарячий. При сильному розтязі первинний біль і кульгавість зникають швидко, але через декілька годин суглоб інтенсивно збільшується (гемартроз), стає сильно болючим, гарячим. У стані спокою кінцівка напівзігнута.

Лікування. При незначних розтягах надають тварині спокій, накладають тиснучу повязку і холодні компреси. При сильних болях застосовують новокаїнові блокади (0,5-1%-ний розчин новокаїну в дозі 10-30мл). На 3 день призначають теплові процедури (зігріваючі компреси, парафінові та озекерітові аплікації), масаж, подразнюючі мазі, фізіотерапевтичні процедури (УВЧ, ВЧ, ультразвук).

При значних розтягах в першу добу застосовують холод і тиснучу пов’язку, а потім для зближення розірваних кінців зв’язки і їх функції на ушкоджений суглоб накладають іммобілізуючи пов’язку, яку утримують 15-45 діб. Після її зняття проводять масаж, теплові процедури, дозований моціон.

Вивих суглобу – це повне, або часткове зміщення суглобових кінців кісток за межі їх нормальної рухливості, яке може ускладнюватися розривом капсули суглобу, зв'язок і оточуючих тканин. Залежно від зміщення кісток вивихи бувають повними, коли одна суглобова поверхня повністю зміщена відносно до другої, і неповним (підвивих), коли суглобові поверхні кісток зміщені частково.

Вивихи без порушення цілісності шкіри називають простими, а при ушкодженні шкіри, м’яких тканин, нерви, судини, при внутрішньо суглобових переломах – ускладненими. Якщо, при цьому відкривається порожнина суглоба, то такий вивих називається відкритим. На кінцівці вивихнутою вважається кістка, розміщена дистально відносно суглоба.

За походженням вивихи бувають вроджені і набуті. Набуті поділяються на : травматичні, патологічні, звичні.

Вроджені вивихи обумовлені неправільнтим членорозміщенним плода, ненормальним розвитком суглобових кінців кісток і оточуючих суглоб м’язів.

Травматичні вивихи виникають під дією значної фізичної сили.

Патологічні вивихи виникають внаслідок розслаблення, або порушення цілісності сухожилковозвязкового апарату суглоба (параліч нервів, атрофія м’язів, гнійні ушкодження суглобів).

Звичні вивихизустрічаються у тварин з слабкою конституцією, невідповідністю суглобових поверхонь, легко повторюються при незначних і механічних травмах.

Клінічні ознаки.Вимушене неприродне положення положення кінцівки, її вкорочення, або подовження, з порушенням функції суглоба. Відмічають обмежену рухливість суглобу, порушення його конфігурації, біль та підвищення місцевої температури. При спробі зігнути суглоб тварина непокоїться, а потім суглоб ніби пружина займає вихідне положення.

Діагноз.Анамнез, клінічні ознаки та рентгенографія.

Лікування.Направлене на відновлення нормального положення і функції вивихнутої кістки, фіксації суглоба для попередження рецидиву, прискорення регенеративних процесів. Виконують місцеве, або загальне знеболення (нейролептики, міорелаксанти, наркотичні засоби, новокаїнові блокади), переміщають вивихнуту кістку тим самим шляхом, яким вона пройшла, тільки в зворотному напрямку. У момент вправлення кістки чути характерне клацання і спостерігаються вільні рухи в суглобі. Для попередження рецидиву кінцівку фіксують в середньфізіологічному або функціональному зручному положенні імобілізуючою пов’язкою на 15 днів у дрібних тварин і 30-35 – великих. Після зняття пов’язки призначають тепло, масаж, дозоване навантаження. При відкритих вивихах потрібне оперативне втручання після механічної і хірургічної обробки рани, з послідуючим накладанням швів на шкіру і капсулу. Застосовують антибіотики.