- •Тема 9. Виробнича інфраструктура
- •9.1. Особливості функціонування та планування діяльності підрозділів виробничої інфраструктури
- •9.2. Планування діяльності інструментальних цехів
- •План-замовлення на виготовлення оснащення
- •9.3. Планування діяльності ремонтного виробництва
- •Норми трудомісткості на одиницю ремонтної складності, год
- •Кошторис витрат на ремонт однієї одиниці ремонтної складності механічної частини устаткування
- •9.4. Планування діяльності енергетичного господарства
- •Приклад робочого електробалансу машинобудівного заводу
- •9.5. Планування діяльності транспортного господарства
- •Шахова таблиця вантажопотоків підприємства за рік, т
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 10. Витрати виробництва
- •10.1. Мета, завдання та характеристика процесу планування собівартості продукції
- •10.2. Сучасні методи калькулювання продукції
- •Перелік основних калькуляційних одиниць
- •Номенклатура статей витрат на утримання й експлуатацію устаткування
- •Фактичні показники діяльності підприємства
- •1. Розрахунок розподілу загальновиробничих витрат за січень
- •2. Розрахунок розподілу загальновиробничих витрат за лютий
- •Фактична (звітна) калькуляція
- •10.3. Планування витрат виробничої собівартості
- •Склад статей витрат виробничої собівартості продукції (робіт, послуг)
- •Групування загальновиробничих витрат
- •Приклади баз розподілу
- •Вплив загальновиробничих витрат на собівартість
- •Розрахунок собівартості реалізованої продукції
- •10.4. Планування зведеного кошторису витрат на виробництво
- •Зведений кошторис витрат на виробництво продукції
- •Взаємозв’язок операційних витрат за статтями та елементами
- •10.5. Планування витрат структурних підрозділів методом бюджетування
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 11. Фінансове планування на підприємстві
- •11.1. Фінансова стратегія, завдання і зміст фінансового плану
- •Оперативний фінансовий план баланс надходжень і витрат на ____ р.
- •11.2. Види та планування прибутку
- •Питання для самоперевірки
- •Планування розвитку підприємства
- •Тема 12. Планування оновлення продукції
- •12.1. Дослідження ринку перед розробленням та впровадженням нової (оновленої) продукції
- •12.2. Формування планів оновлення продукції, їхній склад і завдання
- •Планові грошові потоки на п’ятирічний період (грош. Од.)
- •Приклад плану-графіка технічної підготовки виробництва
- •12.3. Планові розрахунки ефективності оновлення продукції
- •Умовний приклад параметрів технологій виготовлення нектару з концентрату
- •12.4. Планування витрат на підготовку й освоєння виробництва нової продукції
- •12.5. Об’ємно-календарне планування підготовки виробництва нової продукції
- •12.6. Сіткові методи планування підготовки виробництва та освоєння нових виробів
- •Перелік робіт з науково-технічної підготовки виробництва нового виробу на підприємстві
- •Питання для самоперевірки
10.2. Сучасні методи калькулювання продукції
Розрахунки витрат на виробництво окремих видів продукції та всієї виготовлюваної продукції називають калькулюванням, або калькуляцією собівартості. У внутрішньофірмовому плануванні використовують ряд методів калькуляції, або розрахунків собівартості. Застосування того чи іншого методу залежить від характеру виробів, особливостей організації та технології їх виробництва.
Залежно від прийнятого методу розподілу витрат у теорії та практиці використовують такі методи:
метод загальної калькуляції (нормативний) — на підставі чинних у даний період прогресивних нормативів і норм витрат економічних ресурсів на одиницю продукції та інших ринкових показників;
метод позамовної та попроцесної калькуляції;
метод величини покриття.
Розглянемо найпоширеніші методи в практиці роботи підприємств.
Метод загальної калькуляції (нормативний) передбачає розподіл як змінних, так і постійних витрат на одиницю продукції. Цей метод залишається основним методом калькулювання продукції в наш час на підприємствах України. Його затверджено Наказом Державного комітету промислової політики України «Методичні рекомендації по формуванню собівартості продукції (робіт, послуг) в промисловості» № 47 від 2 лютого 2001 р.
Планові нормативні калькуляції складають на всі види продукції, передбачені в річних планах виробництва й реалізації продукції. Щодо продукції, яку будуть випускати вперше, планову калькуляцію складають за даними конструкторсько-технологічної документації на основі чинних норм.
За широкої номенклатури виготовлюваних товарів планові розрахунки собівартості можуть проводити на так звані деталі-представники однорідних груп виробів або робіт. Розглянемо докладніше нормативний метод розрахунку витрат на виробництво товарів і послуг в умовах ринкових відносин.
У сучасному виробництві планова калькуляція собівартості одиниці продукції містить такі типові статті витрат:
сировина й матеріали;
купівельні напівфабрикати й комплектуючі вироби, роботи та послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій;
паливо й енергія на технологічні цілі;
зворотні відходи (вираховують);
основна заробітна плата;
додаткова заробітна плата;
відрахування на соціальне страхування;
витрати на утримання та експлуатацію устаткування;
загальновиробничі витрати;
втрати від браку;
інші виробничі витрати;
супутня продукція (вираховують).
У наведену вище типову номенклатуру статей калькуляції підприємства можуть вносити зміни з урахуванням особливостей техніки, технології й організації виробництва відповідних галузей та питомої ваги окремих видів витрат у собівартості продукції.
Планова (нормативна) калькуляція — це розрахунок планової собівартості одиниці продукції, який здійснюють за статтями витрат. Планову (нормативну) калькуляцію складають на рік.
Підставою складання планової (нормативної) калькуляції є тех- нічно обґрунтовані норми витрат матеріалів і трудових ресурсів, стандарти та технічні умови, установлені для цієї продукції. Ці нор- ми визначають на підставі чинних (або очікуваних) на початок пла- нового періоду нормативів з урахування економічної ефективності розроблених заходів щодо подальшого вдосконалення виробництва.
Складаючи планову (нормативну) калькуляцію, визначають величину прямих і непрямих витрат на виробництво одиниці продукції в плановому періоді. При цьому більшу частину витрат включають у собівартість одиниці продукції у вигляді прямих витрат. Під час калькулювання велике значення приділяють правильному вибору калькуляційної одиниці. Вона має відповідати одиниці вимірювання, прийнятій у стандартах або технічних умовах на відповідний вид продукції та в плані виробництва продукції в натуральному виразі. Перелік основних калькуляційних одиниць наведено в табл. 10.1.
Таблиця 10.1