- •Тема 9. Виробнича інфраструктура
- •9.1. Особливості функціонування та планування діяльності підрозділів виробничої інфраструктури
- •9.2. Планування діяльності інструментальних цехів
- •План-замовлення на виготовлення оснащення
- •9.3. Планування діяльності ремонтного виробництва
- •Норми трудомісткості на одиницю ремонтної складності, год
- •Кошторис витрат на ремонт однієї одиниці ремонтної складності механічної частини устаткування
- •9.4. Планування діяльності енергетичного господарства
- •Приклад робочого електробалансу машинобудівного заводу
- •9.5. Планування діяльності транспортного господарства
- •Шахова таблиця вантажопотоків підприємства за рік, т
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 10. Витрати виробництва
- •10.1. Мета, завдання та характеристика процесу планування собівартості продукції
- •10.2. Сучасні методи калькулювання продукції
- •Перелік основних калькуляційних одиниць
- •Номенклатура статей витрат на утримання й експлуатацію устаткування
- •Фактичні показники діяльності підприємства
- •1. Розрахунок розподілу загальновиробничих витрат за січень
- •2. Розрахунок розподілу загальновиробничих витрат за лютий
- •Фактична (звітна) калькуляція
- •10.3. Планування витрат виробничої собівартості
- •Склад статей витрат виробничої собівартості продукції (робіт, послуг)
- •Групування загальновиробничих витрат
- •Приклади баз розподілу
- •Вплив загальновиробничих витрат на собівартість
- •Розрахунок собівартості реалізованої продукції
- •10.4. Планування зведеного кошторису витрат на виробництво
- •Зведений кошторис витрат на виробництво продукції
- •Взаємозв’язок операційних витрат за статтями та елементами
- •10.5. Планування витрат структурних підрозділів методом бюджетування
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 11. Фінансове планування на підприємстві
- •11.1. Фінансова стратегія, завдання і зміст фінансового плану
- •Оперативний фінансовий план баланс надходжень і витрат на ____ р.
- •11.2. Види та планування прибутку
- •Питання для самоперевірки
- •Планування розвитку підприємства
- •Тема 12. Планування оновлення продукції
- •12.1. Дослідження ринку перед розробленням та впровадженням нової (оновленої) продукції
- •12.2. Формування планів оновлення продукції, їхній склад і завдання
- •Планові грошові потоки на п’ятирічний період (грош. Од.)
- •Приклад плану-графіка технічної підготовки виробництва
- •12.3. Планові розрахунки ефективності оновлення продукції
- •Умовний приклад параметрів технологій виготовлення нектару з концентрату
- •12.4. Планування витрат на підготовку й освоєння виробництва нової продукції
- •12.5. Об’ємно-календарне планування підготовки виробництва нової продукції
- •12.6. Сіткові методи планування підготовки виробництва та освоєння нових виробів
- •Перелік робіт з науково-технічної підготовки виробництва нового виробу на підприємстві
- •Питання для самоперевірки
Тема 9. Виробнича інфраструктура
Основні поняття й терміни: вантажопотік, вантажообіг, виробнича інфраструктура підприємства, енергетичний баланс.
9.1. Особливості функціонування та планування діяльності підрозділів виробничої інфраструктури
Неодмінною умовою високопродуктивної роботи підприємства в цілому є ефективна робота первинних виробничих ланок, а також обслуговуючих та допоміжних підрозділів. З огляду на це особливої ваги набувають питання подальшого поліпшення організації управління та планування виробничої інфраструктури.
За умов, коли вимоги до якості продукції постійно зростають, саме інфраструктурні об’єкти значною мірою визначатимуть ефективність технічного й виробничого потенціалу. Брак повноцінного ремонту устаткування, високоякісного оснащення виробництва, складських приміщень для зберігання матеріальних цінностей тощо призводить до зниження споживчих якостей продукції та збільшує витрати виробництва.
Високий рівень розвитку виробничої інфраструктури дасть змогу з максимальною повнотою комплексно використати весь виробничий потенціал, скоротити час надходження матеріальних благ до споживача.
Виробнича інфраструктура як об’єкт аналізу має ряд особливостей, які потрібно враховувати під час планування. Функціонування виробничої інфраструктури за рядом істотних ознак відрізняється від діяльності основних підрозділів підприємства. Головна з таких ознак полягає в тому, що результати її роботи відіграють роль корисних дій, не набуваючи вигляду продукції в матеріально-речовій формі. Користь від діяльності виробничої інфраструктури виявляється лише в процесі виробництва. Відповідні дії не існують як споживча річ (споживча річ, коли її виготовлено, функціонує у вигляді предмета торгівлі та обігу, стаючи товаром). Отже, результат діяльності інфраструктури є послугою виробничого характеру.
Наступна особливість виробничої інфраструктури полягає в тому, що її продукція як вид послуги не існує самостійно, поза виробничим процесом. З огляду на сказане слід назвати ще одну особливість елементів виробничої інфраструктури — їхню про- сторову незалежність.
Оскільки процес споживання послуг нерозривно пов’язаний із процесом виробництва, то концентрація підрозділів інфраструктури в якомусь одному місці не може компенсувати нестачу їх в іншому.
Те, що продукція підрозділів виробничої інфраструктури не матеріалізується в речі, а набуває форми корисних дій і зникає разом із цими діями, є передумовою існування особливого виду резервів в інфраструктурі. Тут ідеться про резервування не продукції, а виробничих потужностей — їхньої пропускної спроможності, можливості технічних приміщень, трудових ресурсів, тощо.
Для кількісного оцінювання рівня розвитку інфраструктури потрібні показники, які характеризували б нагромадження в інфраструктурі її виробничого потенціалу. Тому поряд із категорією «інфраструктура» як сфера діяльності доцільно говорити про матеріально-технічну базу інфраструктури та ступінь її розвитку.
Під час аналізу та планування виробничої інфраструктури необхідно відокремлювати її функціонально-галузеву структуру, тобто такі ланки, як транспортно-складська, інформаційно-комунікаційна чи сфера технічного обслуговування (ремонтне, інструментальне, енергетичне).
Розглядаючи складові виробничої інфраструктури підприєм- ства, можна виокремити дві функції, які вони виконують. Перша — обслуговування процесів основного та допоміжного виробництва. Вона є обов’язковою для всіх підприємств (транспортне, складське господарство та ін.). Друга — «власне» виробництво — виникає та розвивається як результат, що склався в деяких галузях у плані організації виробництва та розподілу праці. Це, наприклад, виробництво різних видів енергії та тепла; деталей для ремонту обладнання; технологічного оснащення й інструменту.
За тієї системи організації промисловості, що склалася нині, — відсутності спеціалізованих підприємств технічного обслуговування й забезпечення необхідними засобами виробництва — підприємства змушені розвивати «власні» інфраструктурні підрозділи (цехи, дільниці) для технічного обслуговування основних виробництв.
Тепер на промислових підприємствах функціонують як самостійні структури інструментальні, енергетичні, ремонтно-механічні, транспортні цехи. Усі вони мають свої особливості функціонування, а отже, і особливості планування їхньої діяльності. Слід мати на увазі та враховувати під час планування те, що на великих машинобудівних підприємствах із часів централізованого планування залишилися добре оснащені великі ремонтно-механічні, інструментальні цехи. Їхні потужності здатні виготовляти запасні частини, інструменти як для власних потреб, так і іншим споживачам, наприклад, запасні частини для сільськогосподарських машин, оснащення для суміжних підприємств.
Вивчаючи цю тему, слід звернути увагу на те, що в подальшому ми розглядатимемо роботу виробничої інфраструктури великих та середніх підприємств, а малі підприємства користуються, здебільшого, послугами сторонніх спеціалізованих організацій (автобази, енергоремонті тощо).
В умовах невизначеної та швидкомінної ринкової кон’юнктури база розрахунку основних розділів річного плану не є сталою та може часто змінюватися.
Тому річні плани за деякими розділами потрібно складати за збільшеними показниками. У цих умовах основним терміном планування повинні бути плани на квартал. Це стосується насамперед таких підрозділів, як інструментальний, транспортний цехи, матеріально-технічне забезпечення.
У короткостроковому періоді розробляють оперативні плани, вони мають вузьку спрямованість, високий ступінь деталізації та характеризуються різноманітністю прийомів і методів.
У ринкових умовах сучасні модернізовані та нові вітчизняні підприємства користуються здебільшого послугами спеціалізованих підприємств із технічного обслуговування основного виробництва. Це, наприклад, виготовлення прес-форм для підприємств, що випускають склотару, гарантоване ремонтне обслуговування складного устаткування за окремими контрактами, транспортне обслуговування під час зовнішніх перевезень тощо.
Метою планування діяльності підрозділів виробничої інфраструктури є: обґрунтування виробничої програми підрозділу на рік, квартал, місяць; розрахунок потреби в персоналі; обґрунтування витрат виробництва в умовах швидкозмінної ринкової кон’юнктури.
Особливістю планування кожного з підрозділів інфраструктури є те, що застосовуються багато нормативів, понять, термінів, яких немає в основному виробництві, наприклад, вантажообіг, вантажопотік, категорія складності ремонту, міжремонтний цикл і т. ін. [18].