- •Інструментальні методи аналізу Особливості фізико-хімічних методів аналізу
- •2. Спектральні (оптичні) методи аналізу
- •Оптичні методи аналізу
- •2.1. Загальні принципи оптичної спектроскопії
- •2.2. Класифікація спектрів
- •2.3. Емісійний спектральний аналіз
- •2.4. Структура і характеристика елементів спектральних приладів
- •2.5. Якісний емісійний спектральний аналіз
- •2.5.1. Способи визначення довжин хвиль
- •2.6. Кількісний аналіз
- •2.7. Полум’яно-фотометричний аналіз
- •2.8. Молекулярно-абсорбційні методи аналізу
- •2.8.1. Якісний аналіз
- •2.8.1.1. Закон Бугера-Ламберта-Бера
- •2.8.1.2. Відхилення від закон Бугера-Ламберта-Бера
- •2.8.3. Схема приладів для вимірювання спектра поглинання
- •2.8.4. Кількісний фотоколориметричний аналіз
- •2.8.5. Турбідиметрія, нефелометрія
- •3. Хроматографічні методи аналізу
- •3.1. Загальна характеристика та класифікація хроматографічних методів аналізу
- •3.2. Принципова схема газового хроматографа
- •3.3. Хроматограма та її характеристики
- •3.4. Теоретичні основи хроматографічного розділення
- •3.4.1. Теорія рівноважної газової хроматографії
- •3.4.2. Теорія нерівноважної хроматографії
- •3.4.3. Теорія тарілок
- •3.5. Розділювальна здатність хроматографічної колонки
- •3.5.1. Основні фактори, що впливають на розділювальну здатність колонок
- •3.6. Якісний хроматографічний аналіз
- •3.7. Кількісний хроматографічний аналіз
- •4. Електрохімічні методи аналізу
- •4.1. Потенціометричні методи аналізу
- •4.1.1. Класифікація електродів. Аналітичний сигнал
- •Порівняльна характеристика електродів
- •Характеристики основних електродів порівняння
- •4.1.2. Способи проведення аналізу в потенціометрії
- •4.2. Кондуктометричні методи аналізу
- •4.2.1. Види електричної провідності
- •4.2.2 Пряма кондуктометрія
- •4.2.3. Кондуктометричне титрування
- •4.3. Кулонометричні методи аналізу
- •4.3.1. Пряма кулонометрія
- •4.3.2. Кулонометричне титрування
- •5. Полярографічні методи аналізу
- •5.1. Види поляризації
- •5.2. Принципова схема полярографічної установки
- •5.3. Полярографічна хвиля
- •5.4. Якісний полярографічний аналіз
- •5.5. Кількісний полярографічний аналіз
- •5.6. Причини спотворення форми полярограм
- •5.7. Амперометричне титрування
- •5.8. Інверсійна вольтамперометрія
- •5.8.1. Анодна інверсійна вольтамперометрія
- •Опис приладу для інверсійної вольтамперометрії марки акв-07мк
2.7. Полум’яно-фотометричний аналіз
Метод емісійної фотометрії полум’я полягає у вимірюванні інтенсивності світла, яке випромінюється збудженими частинками (атомами чи молекулами) під час використання газового полум’я як джерела збудження.
За рахунок відносно низької температури полум’я в ньому збуджуються атоми з невисокими потенціалами збудження (в основному, це атоми лужних і лужноземельних елементів), випромінюючи під час цього не всі можливі лінії. Оскільки спектр випромінювання містить малу кількість ліній, то немає необхідності використовувати диспергувальний елемент з великою розподільною здатністю. Достатньо між полум’ям і рецептором розташувати світлофільтр, який пропускав би випромінювання визначуваного елемента в ділянці, де немає випромінювання інших елементів. Використання світлофільтрів дозволяє відмовитися від складної оптичної системи, що спрощує конструкцію приладів і збільшує їх чутливість.
Аналізований розчин розпилюється у полум’я у вигляді аерозолю. Випромінювання визначуваного елементу, що виникає у цьому випадку, відділяється за допомогою світлофільтра, потрапляє на фотоелемент, викликаючи фотострум, який вимірюється мікроамперметром (рис.2.9).
Рис. 2.9. Принципова схема будови полум’яного фотометра
Стабільність полум’я, як джерела збудження, дозволяє для кількісного визначення використовувати просте і точне пряме калібрування - метод калібрувального графіка або метод добавок.
2.8. Молекулярно-абсорбційні методи аналізу
Молекулярно-абсорбційні методи аналізу грунтуються на поглинанні електромагнітних коливань оптичного діапазону молекулами досліджуваної речовини.
Поглинання електромагнітних коливань здійснюється тільки тоді, коли енергія фотона дорівнює різниці енергій двох енергетичних рівнів молекули.
Залежно від ділянки оптичного діапазону, способу вимірювання та монохроматичності світла розрізнять кілька методів молекулярно-абсорбційного аналізу.
1. Фотометричні - основані на поглинанні світла речовиною в УФ та видимій ділянках. До них входять:
- візуальна колориметрія - порівняння забарвлення аналізованих та стандартних розчинів візуальним способом;
- фотоколориметрія - вимірювання інтенсивності світла, що пройшло через забарвлений розчин, фотоелектричним способом;
- спектрофотометрія - вимірювання інтенсивності строго монохроматичного світла, що пройшло через забарвлений розчин, фотоелектричним способом.
2. ІЧ спектроскопія - основана на поглинанні світла речовиною в ІЧ ділянці.
Енергія молекул складається з:
1. Енергій оптичних (валентних) електронів, які можуть знаходитися або на нижчих (незбуджених) енергетичних рівнях, або на одному із збуджених рівнів.
2. Енергії коливання атомів. Розрізняють декілька видів коливань:
а) валентні - зумовлені періодичною зміною відстані між атомами по лінії, яка їх з'єднує.
б) Для багатоатомних молекул можливі коливання із зміною валентних кутів - деформаційні. Деформаційні коливання бувають 4-х видів.
ножичкові маятникові крутильні віяльні
Рис.2.10. Схема деформаційних коливань
в) зміна валентного кута супроводжується зміною міжатомних відстаней. Такі коливання називаються валентно-деформаційними.
3. Енергія обертання молекули як цілого навколо центра мас.
Аналітичним сигналом в молекулярно-абсорбційному аналізі є сукупність енергій фотонів, які різні молекули здатні поглинати, тобто спектр поглинання електромагнітних коливань.
Кількісно поглинання світла вимірюється відношенням інтенсивності світла, яке пройшло через шар речовини (Іt), до інтенсивності падаючого світла (Іo) вираженим у відсотках:
(2.10)
Ця величина називається прозорістю або пропусканням.
Поглинання у видимому і ультрафіолетовому діапазонах зумовлене електронними переходами, а в інфрачервоному і мікрохвильовому діапазонах - коливальними і обертальними переходами в основному (незбудженому) електронному стані.
На відміну від лінійчастих спектрів поглинання атомів, спектр поглинання молекул має смугастий характер, тобто складається з сукупності більш-менш розмитих смуг розділених ділянками практичної відсутності поглинання.
Причиною розмивання спектрів поглинання молекул є те, що електронні і коливальні рівні розщеплюються на коливальні та обертальні підрівні і поглинання супроводжується появою в спектрі великої кількості ліній з близькими довжинами хвиль, які, внаслідок обмеженості розділювальної здатності спектральних приладів, зливаються в смуги поглинання.