- •Інструментальні методи аналізу Особливості фізико-хімічних методів аналізу
- •2. Спектральні (оптичні) методи аналізу
- •Оптичні методи аналізу
- •2.1. Загальні принципи оптичної спектроскопії
- •2.2. Класифікація спектрів
- •2.3. Емісійний спектральний аналіз
- •2.4. Структура і характеристика елементів спектральних приладів
- •2.5. Якісний емісійний спектральний аналіз
- •2.5.1. Способи визначення довжин хвиль
- •2.6. Кількісний аналіз
- •2.7. Полум’яно-фотометричний аналіз
- •2.8. Молекулярно-абсорбційні методи аналізу
- •2.8.1. Якісний аналіз
- •2.8.1.1. Закон Бугера-Ламберта-Бера
- •2.8.1.2. Відхилення від закон Бугера-Ламберта-Бера
- •2.8.3. Схема приладів для вимірювання спектра поглинання
- •2.8.4. Кількісний фотоколориметричний аналіз
- •2.8.5. Турбідиметрія, нефелометрія
- •3. Хроматографічні методи аналізу
- •3.1. Загальна характеристика та класифікація хроматографічних методів аналізу
- •3.2. Принципова схема газового хроматографа
- •3.3. Хроматограма та її характеристики
- •3.4. Теоретичні основи хроматографічного розділення
- •3.4.1. Теорія рівноважної газової хроматографії
- •3.4.2. Теорія нерівноважної хроматографії
- •3.4.3. Теорія тарілок
- •3.5. Розділювальна здатність хроматографічної колонки
- •3.5.1. Основні фактори, що впливають на розділювальну здатність колонок
- •3.6. Якісний хроматографічний аналіз
- •3.7. Кількісний хроматографічний аналіз
- •4. Електрохімічні методи аналізу
- •4.1. Потенціометричні методи аналізу
- •4.1.1. Класифікація електродів. Аналітичний сигнал
- •Порівняльна характеристика електродів
- •Характеристики основних електродів порівняння
- •4.1.2. Способи проведення аналізу в потенціометрії
- •4.2. Кондуктометричні методи аналізу
- •4.2.1. Види електричної провідності
- •4.2.2 Пряма кондуктометрія
- •4.2.3. Кондуктометричне титрування
- •4.3. Кулонометричні методи аналізу
- •4.3.1. Пряма кулонометрія
- •4.3.2. Кулонометричне титрування
- •5. Полярографічні методи аналізу
- •5.1. Види поляризації
- •5.2. Принципова схема полярографічної установки
- •5.3. Полярографічна хвиля
- •5.4. Якісний полярографічний аналіз
- •5.5. Кількісний полярографічний аналіз
- •5.6. Причини спотворення форми полярограм
- •5.7. Амперометричне титрування
- •5.8. Інверсійна вольтамперометрія
- •5.8.1. Анодна інверсійна вольтамперометрія
- •Опис приладу для інверсійної вольтамперометрії марки акв-07мк
5.8.1. Анодна інверсійна вольтамперометрія
Методом АІВ можна визначати всі важкі метали, які розчиняються в ртуті з утворенням амальгам та можуть бути електрохімічно відновлені на поверхні вуглецевих (С) електродів чи на електродах з індиферентних металів - платини (Pt), золота (Au). Загальна схема аналізу методом АІВ:
Стадія нагромадження - це інтервал часу, протягом якого визначувані метали нагромаджуються на робочому електроді за постійного від’ємного потенціалу та перемішування розчину. При цьому завдяки перемішуванню катодний струм залишається майже незмінним.
Стадія заспокоєння - це інтервал часу, коли розчин не перемішується і тому катодний струм різко зменшується. При цьому практично завершується відновлення іонів металів та одночасно відбувається рівномірний розподіл виділених металів в ртутній плівці на поверхні скловуглецевого електроду.
Стадія розчинення нагромадженого концентрату металів відбувається при постійній швидкості зміни анодного потенціалу з реєстрацією вольтамперограми (аналітичний сигнал), приклад якої дано на рис. 5.4. Зміна струму у вигляді піків, що виникають у процесі анодної розгортай потенціалу, відбувається внаслідок окиснення і розчинення визначуваних елементів з поверхні робочого електрода.

Рис.5.4. Приклад вольтамперограми
Параметром аналітичного сигналу для якісного аналізу є величини потенціалів піків (Ер, мВ), які порівнюють з табличними значеннями для катіонів металів у середовищі відповідного фонового електроліту.
Параметрами аналітичного сигналу для кількісного аналізу є величина максимального струму піка (Ір, мкА) чи його висота (hр) або площі (Sp).
Опис приладу для інверсійної вольтамперометрії марки акв-07мк
Принципова схема аналізатора АКВ-07МК показана на рис.5.5.

Рис.5.5. Принципова схема аналізатора вольтамперометричного АКВ-07МК
1 – робочий мікроелектрод; 2 – електрод порівняння (хлорсрібний); 3 – допоміжний електрод (скловуглецева ємність); 4 – потенціостат; 5–досліджуваний розчин; 6 – потенціометр (мілівольтметр); 7 – мікроамперметр; 8 – голчастий електричний контакт;9 – реєстратор вольтамперограми (комп’ютер з програмою POLAR)
Потенціал робочого електрода (1) вимірюється мілівольтметром (6) відносно електрода порівняння (хлорсрібного) (2). Потенціостат (4) призначений для створення певного потенціалу робочого електрода згідно програми, яка задається внутрішнім мікропроцесором або комп’ютером (9). Електричний струм, що виникає між робочим та допоміжним (3) електродами в процесі зміни (розгортки) потенціалу, вимірюється за допомогою мікроамперметра (7).
Комп’ютер (9) з програмою POLAR-4 забезпечує реєстрацію вольтамперограм та автоматизацію аналізу - від встановлення умов вимірювання до обробки результатів.
