- •Інструментальні методи аналізу Особливості фізико-хімічних методів аналізу
- •2. Спектральні (оптичні) методи аналізу
- •Оптичні методи аналізу
- •2.1. Загальні принципи оптичної спектроскопії
- •2.2. Класифікація спектрів
- •2.3. Емісійний спектральний аналіз
- •2.4. Структура і характеристика елементів спектральних приладів
- •2.5. Якісний емісійний спектральний аналіз
- •2.5.1. Способи визначення довжин хвиль
- •2.6. Кількісний аналіз
- •2.7. Полум’яно-фотометричний аналіз
- •2.8. Молекулярно-абсорбційні методи аналізу
- •2.8.1. Якісний аналіз
- •2.8.1.1. Закон Бугера-Ламберта-Бера
- •2.8.1.2. Відхилення від закон Бугера-Ламберта-Бера
- •2.8.3. Схема приладів для вимірювання спектра поглинання
- •2.8.4. Кількісний фотоколориметричний аналіз
- •2.8.5. Турбідиметрія, нефелометрія
- •3. Хроматографічні методи аналізу
- •3.1. Загальна характеристика та класифікація хроматографічних методів аналізу
- •3.2. Принципова схема газового хроматографа
- •3.3. Хроматограма та її характеристики
- •3.4. Теоретичні основи хроматографічного розділення
- •3.4.1. Теорія рівноважної газової хроматографії
- •3.4.2. Теорія нерівноважної хроматографії
- •3.4.3. Теорія тарілок
- •3.5. Розділювальна здатність хроматографічної колонки
- •3.5.1. Основні фактори, що впливають на розділювальну здатність колонок
- •3.6. Якісний хроматографічний аналіз
- •3.7. Кількісний хроматографічний аналіз
- •4. Електрохімічні методи аналізу
- •4.1. Потенціометричні методи аналізу
- •4.1.1. Класифікація електродів. Аналітичний сигнал
- •Порівняльна характеристика електродів
- •Характеристики основних електродів порівняння
- •4.1.2. Способи проведення аналізу в потенціометрії
- •4.2. Кондуктометричні методи аналізу
- •4.2.1. Види електричної провідності
- •4.2.2 Пряма кондуктометрія
- •4.2.3. Кондуктометричне титрування
- •4.3. Кулонометричні методи аналізу
- •4.3.1. Пряма кулонометрія
- •4.3.2. Кулонометричне титрування
- •5. Полярографічні методи аналізу
- •5.1. Види поляризації
- •5.2. Принципова схема полярографічної установки
- •5.3. Полярографічна хвиля
- •5.4. Якісний полярографічний аналіз
- •5.5. Кількісний полярографічний аналіз
- •5.6. Причини спотворення форми полярограм
- •5.7. Амперометричне титрування
- •5.8. Інверсійна вольтамперометрія
- •5.8.1. Анодна інверсійна вольтамперометрія
- •Опис приладу для інверсійної вольтамперометрії марки акв-07мк
2. Спектральні (оптичні) методи аналізу
Велика група методів, пов’язаних зі взаємодією електромагнітних коливань з речовиною. Як відомо, електромагнітні коливання мають подвійну природу - хвильову та корпускулярну. З точки зору хвильової теорії електромагнітні коливання характеризуються довжиною хвилі (λ) і частотою (ν), які пов’язані співвідношенням:
, (2.1)
де с - швидкість розповсюдження електромагнітного випромінювання (с=3∙108 м/с).
Явища, зумовлені хвильовою природою, лежать в основі оптичних методів аналізу. Ці явища спостерігаються у випадку взаємодії електромагнітних коливань зі всією речовиною. Залежно від явищ, що дають аналітичний сигнал, є різні методи (табл. 2.1).
Оптичні методи аналізу
Таблиця 2.1
|
Явища |
Назва методу |
|
Розсіювання світла завислими в розчині частинками |
Нефелометрія |
|
Зменшення інтенсивності світла, що пройшло через розчин із завислими частинками |
Турбідиметрія |
|
Заломлення світла на межі розділу двох прозорих однорідних середовищ |
Рефрактометрія |
|
Відбиття світла від поверхні твердого зразка |
Спектроскопія дифузного відбиття |
|
Дифракція (оминання перешкоди світловою хвилею) |
Дифракційні методи |
|
Інтерференція (явища посилення чи послаблення під час накладання когерентних світлових хвиль) |
Інтерферометрія |
|
Поляризація світла (коливання світлових хвиль відбуваються тільки в одній площині) |
Поляриметрія |
Явища, зумовлені корпускулярною природою електромагнітних коливань, спостерігаються під час їх взаємодії з окремими атомами чи молекулами. Вони лежать в основі спектроскопічних методів аналізу, у яких фіксується поглинання чи випромінювання електромагнітних коливань.
Згідно корпускулярної теорії електромагнітне випромінювання характеризується певною енергією фотона (Е), зв’язок якої з хвильовими характеристиками електромагнітних коливань дає формула Планка:
, (2.2)
де h - постійна Планка (6,62∙10-34 Дж∙с).
Поглинання електромагнітних коливань атомами і молекулами лежить в основі методів абсорбційної спектроскопії.
Під
час проходження електромагнітних
коливань оптичного діапазону (світла)
через шар речовини частина їх поглинається,
і атоми чи молекули переходять у збуджений
стан. Якщо світло поглинають атоми
метод називаєтьсяатомно-абсорбційнною
спектроскопією.
Поглинання
світла молекулами
називаєтьсямолекулярною
абсорбцією
і лежить в основі методів
молекулярно-абсорбційної
спектроскопії:
фотоколориметрії, спектрофотометрії.
Випромінювання світла атомами і молекулами може бути спонтанним (самочинним) або вимушеним.
Спонтанне
випромінювання (емісія) використовується
в методах емісійної
спектроскопії.
Емісія виникає за рахунок переходу
термічно збуджених частинок в основний
стан з виділенням кванта світла:
.
Спонтанне випромінювання світла атомами (атомна емісія) лежить в основі методів атомно-емісійної спектроскопії, зокрема, фотометрії полум’я.
Вимушене
випромінювання (люмінесценція)
використовується у методах люмінесцентної
спектроскопії.
Люмінесценція виникає в результаті
переходу частинок, збуджених зовнішнім
джерелом енергії (не термічно), в основний
стан з виділенням кванта світла:
.
