- •Лекція № 1 Коротка історія, предмет і завдання аналітичної хімії
- •Хімiчний склад. Види аналізу
- •Класифікація методів аналізу
- •Аналiтичний сигнал
- •Якісний хімічний аналіз Класифікація якісних аналітичних реакцій
- •Класифікація методів якісного аналізу катіонів
- •Аналітична класифікація катіонів за сірководневим методом аналізу
- •Аналітична класифікація аніонів
- •Аналіз речовин невідомого складу
- •Основні закономірності протікання хімічних реакцій
- •Швидкість хімічних реакцій. Закон діючих мас. Константа рівноваги
- •Дисоціація електролітів
- •Йонізація води. Водневий та гідроксильний показники
- •Розрахунок рН розчинів сильних кислот та основ
- •Константа електролітичної дисоціації слабкого електроліту
- •Вплив однойменних іонів на ступінь дисоціації слабкого електроліту
- •Розрахунок рН розчинів слабких кислот та основ
- •Буферні розчини
- •Гідроліз солей
- •Лекція № 2 Титриметричні методи аналізу Загальна характеристика титриметричного аналізу
- •Стандартизація розчинів титрантів
- •Основні способи титрування
- •Метрологічні характеристики результатів аналізу
- •Принцип еквівалентності в титриметричному аналiзi
- •Кислотно-основне титрування
- •Кислотно-основні індикатори
- •Методи вибору індикаторів
- •0,1 М розчину hCl 0,1 m розчином NaOh
- •0,1 М розчину сн3соон 0,1 m розчином NaOh
- •Лекція №3 Окисно-відновне титрування Загальна характеристика окисно-відновних реакцій
- •Окисно-відновні потенціали
- •Рівняння Нернста
- •Константи рівноваги окисно-відновних реакцій
- •Вплив різних чинників на швидкість окисно-відновних реакцій
- •Редокс-індикатори та вибір індикаторів для окисно-відновного титрування
- •Криві окисно-відновного титрування
- •Методи окисно-вiдновного титрування Перманганатометрія
- •Йодометрiя
- •Хроматометрія
- •Лекція №4 Комплексонометричний аналiз Загальна характеристика методу
- •Способи комплексонометричного титрування
- •Способи фiксування точки еквiвалентностi
- •Осадження та розчинення малорозчинних сполук Добуток розчинності та розчинність малорозчинних сполук
- •Умови утворення осадів
- •Гравiметричний аналiз
- •Умови утворення осадів
- •Співосадження
- •Розрахунки в гравiметричному аналiзi
Гідроліз солей
Гідролізом солей називають реакцiї обмiну мiж водою та розчиненими в нiй солями. Гiдролiз солi – процес зворотний до нейтралiзацiї. Гiдролiзу пiддаються солi слабких кислот та слабких основ, а також кислi та основнi солi, наприклад, Na2CO3, NH4NO3, KCN, CH3COONa i т.д. В широкому розумiнні гiдролiз – це хiмiчна взаємодiя речовин з водою.
Реакцiї гiдролiзу солей рiвноважнi, наприклад:
CH3COONa + H2O CH3COOH + NaOH, (IV)
а в йонному виглядi: СH3СOO– + H2O СH3СOOH + OH–. (V)
Вони протiкають частково в зворотню до нейтралiзацiї сторону тому, що з правої i лiвої сторін стехiометричного рiвняння є сполуки, що мало дисоціюють: H2O та CH3COOH. Очевидно, рiвновага буде зсунута в сторону утворення малодисоційованих речовин.
Гiдролiз солi, утвореної слабкою основою, протiкає аналогiчно, наприклад:
NH4Cl + H2O NH4OH + HCl, (VІ)
NH4+ + H2O NH4OH + H+. (VIІ)
Виходячи з рiвнянь, написаних в йоннiй формi (V) i (VIІ), можна говорити про гiдролiз за аніоном (CH3COO–) або гiдролiз за катіоном (NH4+).
Солi утворенi сильними кислотами i сильними основами (NaCl, KCl, KNO3, Na2SO4 та iншi), гiдролiзу практично не пiддаються.
Для реакцiї гiдролiзу солi, утвореної слабкою кислотою, стехiометричне рiвняння в загальному виглядi (гiдролiз за аніоном) наступне:
A– + H2O HA + OH–. (ІХ)
Вираз для обчислення рН водного розчину солi, що гiдролiзує за анiоном:
pH = 7 + 1/2pKHA + 1/2lgC(KtA). (3.19)
Для солей, що гiдролiзують за катіоном, одержимо
pH = 7 – 1/2pKB – 1/2lgC(KtA). (3.20)
Для солей, що гiдролiзують за катіоном та аніоном, наприклад,
CH3COO– + NH4+ + H2O CH3COOH + NH4OH (Х)
рН = 7 + 1/2рКНА – 1/2рКВ. (3.21)
Гiдролiз солей багатоосновних кислот чи багатокислотних основ відбувається ступiнчато i найсильнiше за першим ступенем
Na2CO3 + H2O NaHCO3 + NaOH;
NaHCO3 + H2O H2CO3 + NaOH.
Лекція № 2 Титриметричні методи аналізу Загальна характеристика титриметричного аналізу
Титриметричні методи аналiзу базуються на точному вимiрюваннi кiлькостi реактиву, витраченого на реакцiю з визначуваною речовиною. Розчин реагенту з точно відомою концентрацією, який використовують для титрування, називають стандартним розчином або титрантом.
Титрування - поступове приливання стандартного розчину до аналiзованого в точно еквiвалентнiй кiлькостi. Момент титрування, коли кiлькiсть долитого титранту хiмiчно еквiвалентна кiлькостi аналізованої речовини, називається точкою еквівалентності.
Реакцiї, що застосовуються в титриметрiї, повиннi задовiльняти наступним основним вимогам:
- реакцiя повинна протiкати кiлькiсно, тобто константа рiвноваги реакцiї повинна бути великою;
- реакцiя повинна протiкати з достатньою швидкiстю;
- реакцiя не повинна ускладнюватися протiканням побiчних реакцiй;
- повинен iснувати спосiб визначення кiнця реакцiї (точки еквiвалентностi).
Якщо реакцiя не задовiльняє хоча б однiй з названих вимог, то вона не може бути використана в титриметричному аналiзi.
Стандартизація розчинів титрантів
Встановлення точної концентрацiї розчинів титрантів називають стандартизацією. Розчин точної концентрацiї можна приготувати з речовин, якi називаються первинними стандартами. Для цього зважують на аналiтичних вагах точну наважку речовини i розчиняють її у мiрнiй колбi певного об'єму. Первиннi стандарти повиннi відповідати наступним вимогам:
- мати склад, що точно вiдповiдає хiмiчнiй формулi сполуки;
- бути стiйкими на повiтрi;
- мати по можливостi бiльшу молярну масу еквiвалента;
- легко піддаватися очистці вiд домiшок i бути доступними.
Вторинні стандартні розчини готують з речовин, які не відповідають переліченим вимогам. Розчини вторинних стандартів готують лише наближеної концентрації, а потім стандартизують за первинним стандартом. Встановлення точної концентрації вторинних стандартних розчинів називають стандартизацією. Стандартизацію проводять або методом окремих наважок (зважують кілька близьких за масою наважок первинного стандарту, розчиняють їх у довільному об’ємі води і титрують кожну вторинним стандартом), або методом піпетування (зважують лише одну наважку первинного стандарту, розчиняють її у мірній колбі, розводять водою до мітки, старанно перемішують. Піпеткою відбирають окремі порції розчину, які містять певну (аліквотну) частину наважки, і титрують їх).