- •Лекція № 1 Коротка історія, предмет і завдання аналітичної хімії
- •Хімiчний склад. Види аналізу
- •Класифікація методів аналізу
- •Аналiтичний сигнал
- •Якісний хімічний аналіз Класифікація якісних аналітичних реакцій
- •Класифікація методів якісного аналізу катіонів
- •Аналітична класифікація катіонів за сірководневим методом аналізу
- •Аналітична класифікація аніонів
- •Аналіз речовин невідомого складу
- •Основні закономірності протікання хімічних реакцій
- •Швидкість хімічних реакцій. Закон діючих мас. Константа рівноваги
- •Дисоціація електролітів
- •Йонізація води. Водневий та гідроксильний показники
- •Розрахунок рН розчинів сильних кислот та основ
- •Константа електролітичної дисоціації слабкого електроліту
- •Вплив однойменних іонів на ступінь дисоціації слабкого електроліту
- •Розрахунок рН розчинів слабких кислот та основ
- •Буферні розчини
- •Гідроліз солей
- •Лекція № 2 Титриметричні методи аналізу Загальна характеристика титриметричного аналізу
- •Стандартизація розчинів титрантів
- •Основні способи титрування
- •Метрологічні характеристики результатів аналізу
- •Принцип еквівалентності в титриметричному аналiзi
- •Кислотно-основне титрування
- •Кислотно-основні індикатори
- •Методи вибору індикаторів
- •0,1 М розчину hCl 0,1 m розчином NaOh
- •0,1 М розчину сн3соон 0,1 m розчином NaOh
- •Лекція №3 Окисно-відновне титрування Загальна характеристика окисно-відновних реакцій
- •Окисно-відновні потенціали
- •Рівняння Нернста
- •Константи рівноваги окисно-відновних реакцій
- •Вплив різних чинників на швидкість окисно-відновних реакцій
- •Редокс-індикатори та вибір індикаторів для окисно-відновного титрування
- •Криві окисно-відновного титрування
- •Методи окисно-вiдновного титрування Перманганатометрія
- •Йодометрiя
- •Хроматометрія
- •Лекція №4 Комплексонометричний аналiз Загальна характеристика методу
- •Способи комплексонометричного титрування
- •Способи фiксування точки еквiвалентностi
- •Осадження та розчинення малорозчинних сполук Добуток розчинності та розчинність малорозчинних сполук
- •Умови утворення осадів
- •Гравiметричний аналiз
- •Умови утворення осадів
- •Співосадження
- •Розрахунки в гравiметричному аналiзi
Розрахунки в гравiметричному аналiзi
а) Розрахунок величини проби.
Наважку проби mo, необхідної для виконання аналізу, розраховують, виходячи з рекомендованої маси гравiметричної форми, яка становить:
- для кристалiчних осадiв до 0,5 г;
- для аморфних осадiв ~ 0,1 г.
Враховуючи стехiометрiю перетворення аналізованої речовини (АР) в гравіметричну форму (ГФ):
a AР b ГФ,
молярнi маси аналізованої речовини М(АР) та гравiметричної форми М(ГФ), а також можливу масову частку її в наважцi ω (%), величину наважки [г] для кристалічних осадів, знаходять як:
, (8.5)
де a, b - стехіометричні коефіцієнти.
Для аморфних осадів
. (8.6)
б) Визначення кiлькостi розчинника.
Як розчинник проби використовують воду, розчини кислот або лугiв, сумiшi кислот. Якщо форма осадження є кристалiчною, то розбавляють пробу до одержання ~ 0,1 М розчину. Якщо ж форма осадження має аморфну структуру, то наважку розчиняють в мiнiмальнiй кiлькостi розчинника для одержання концентрованого розчину.
в) Розрахунок кiлькостi осаджувача.
Об’єм розчину осаджувача розраховують, виходячи з можливого максимального вмiсту визначуваного компонента в пробi за стехiометричним рiвнянням. Осаджувач беруть у півторакратному надлишку від розрахованого.
г) За масою гравiметричної форми m(ГФ) можна обчислити вмiст визначуваного компонента т(АР), користуючись молярними масами та стехiометричними коефiцiєнтами.
В загальному випадку: т(ГФ) – т(AР),
b·М(ГФ) – а·M(АР),
(8.7)
де - гравiметричний фактор (величина постiйна). (8.8)
Гравіметричний фактор дорівнює відношенню молярної (атомної) маси визначуваного компонента до молярної маси гравіметричної форми з врахуванням стехіометричних множників (а та b). Тому
%. (8.9)
Гравіметричний аналіз характеризується високою точністю і використовується для визначення різноманітних речовин.