Розрахунки в гравiметричному аналiзi
а) Розрахунок величини проби.
Наважку проби mo, необхідної для виконання аналізу, розраховують, виходячи з рекомендованої маси гравiметричної форми, яка становить:
- для кристалiчних осадiв до 0,5 г;
- для аморфних осадiв ~ 0,1 г.
Враховуючи стехiометрiю перетворення аналізованої речовини (АР) в гравіметричну форму (ГФ):
a AР b ГФ,
молярнi маси аналізованої речовини М(АР) та гравiметричної форми М(ГФ), а також можливу масову частку її в наважцi ω (%), величину наважки [г] для кристалічних осадів, знаходять як:
, (8.5)
де a, b - стехіометричні коефіцієнти.
Для аморфних осадів
. (8.6)
б) Визначення кiлькостi розчинника.
Як розчинник проби використовують воду, розчини кислот або лугiв, сумiшi кислот. Якщо форма осадження є кристалiчною, то розбавляють пробу до одержання ~ 0,1 М розчину. Якщо ж форма осадження має аморфну структуру, то наважку розчиняють в мiнiмальнiй кiлькостi розчинника для одержання концентрованого розчину.
в) Розрахунок кiлькостi осаджувача.
Об’єм розчину осаджувача розраховують, виходячи з можливого максимального вмiсту визначуваного компонента в пробi за стехiометричним рiвнянням. Осаджувач беруть у півторакратному надлишку від розрахованого.
г) За масою гравiметричної форми m(ГФ) можна обчислити вмiст визначуваного компонента т(АР), користуючись молярними масами та стехiометричними коефiцiєнтами.
В загальному випадку: т(ГФ) – т(AР),
b·М(ГФ) – а·M(АР),
(8.7)
де
- гравiметричний фактор (величина
постiйна). (8.8)
Гравіметричний фактор дорівнює відношенню молярної (атомної) маси визначуваного компонента до молярної маси гравіметричної форми з врахуванням стехіометричних множників (а та b). Тому
%. (8.9)
Гравіметричний аналіз характеризується високою точністю і використовується для визначення різноманітних речовин.