Гранично-допустима напруженість складових електромагнітного поля на робочих місцях

Електромагнітна складова		Магнітна складова
Частота поля, Гц	Граничнодопустима напруженість, В/м	Частота поля, Гц	Граничнодопустима напруженість, А/м
0	20000	0	30000
50	5000	103—3∙104	100
6∙104—3∙105	50	6∙104—1.5∙106	5
3∙105—3∙107	20	3∙107—5 107	0,3
3∙107—5∙105	10
5∙107—3∙108	5

На робочому місті використовуємо такі засоби захисту від магнітного випромінювання:

• захист часом, який передбачає обмеження часу перебування людини в електромагнітному полі. Допустимий час перебування людини в полі залежить від напруженості магнітного поля.

• захист віддаллю застосовується, оскільки квазіпостійне магнітне поле важко послабити іншими способами. У цьому випадку збільшують віддаль між джерелом випромінювання і обслуговуючим персоналом.

• зменшення потужності випромінювання безпосередню в джерелі. У даному випадку передбачаємо зменшення струму в ВК ПНС при переході пристрою у стан очікування, а також відімкнення навантаження від ПНС при зупинці досліджень.

• екранування джерела випромінювання для зниження інтенсивності електромагнітного поля на робочому місці. У цьому випадку застосовуємо заземлені екрани з металевих листів або сіток у вигляді замкнутих камер.

Існуючими нормами встановлено граничні допустимі рівні випромінювання ЕПТ:

– експозиційні дози рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від екрану становлять 0,1 мбер/год = 100 мкР/год;

– допустима поверхнева кількість потоку енергії (інтенсивність потоку енергії) для різних типів УФ випромінювання становить:

• для УФ-С – 0,001 Вт/м²;

• для УФ-В – 0,01 Вт/м²;

• для УФ-А – 0,10 Вт/м²;

• для видимих випромінювань – 10,0 Вт/м²;

• для інфрачервоних випромінювань – 35,0 – 70,0 Вт/м²;

– електростатичність поверхневого потенціалу відеотерміналу – 500 В;

• напруженість електростатичного поля – 20 кВ/м.

Вміст озону в повітрі робочої зони не повинен перевищувати 0,1 мг/м³, вміст оксидів азоту — 5 мг/м³, вміст пилу — 4 мг/м³.

У результаті довготривалого перебування в зоні дії електромагнітних полів настає передчасна стомлюваність, сонливість або порушення сну, болі голови, розлад нервової системи тощо. При систематичному опроміненні спостерігається зміна кров'яного тиску, сповільнення пульсу, нервово-психічні захворювання і трофічні явища (випадіння волосся, ламкість нігтів і т. ін.).

Дослідженнями встановлено, що біологічна дія одного і того ж по частоті електромагнітного поля залежить від напруженості його складових або густини потоку потужності для діапазону більше 300 МГц. Це є критерієм для визначення біологічної активності електромагнітних випромінювань. Для цього електромагнітні випромінювання з частотою до 300 МГц розбиті на діапазони, для яких установлені граничнодопустимі рівні напруженості електричної (В/м) і магнітної (А/м) складової поля. Для населення ще враховують його місцезнаходження в зоні забудови або житлових приміщень.

Згідно з ОНТП 24-86 (категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою) приміщення лабораторії належить до категорії В. Ступінь вогнестійкості будівель згідно з ДБНВ 1.1.7-2002 –ІІ.

У приміщенні, де експлуатується ПЕОМ, виконуються профілактичні заходи згідно з ГОСТ 12.1.004-85 «Пожежна безпека. Загальні вимоги», здійснюються протипожежні заходи, які визначені Правилами пожежної безпеки в Україні, ДНАОП 0.00-31.99 та іншими нормативними документами.

Джерелами займання можуть бути:

- електричні іскри;

- коротке замикання;

- перегріті опорні поверхні;

- несправність або перевантаження електрообладнання.

Кабельні лінії електроживлення виконані із займистого ізоляційного матеріалу, тому є найбільш пожежонебезпечними елементами в конструкціях електрообладнання. Можливим джерелом пожежі є загорання ізоляції електрообладнання, яке відбувається внаслідок коротких замикань або перевантаження мережі.

Для профілактики опір ізоляції встановлюється згідно з ПУЕ 500 кОм. Для електричного захисту електричних мереж використовуються швидкодіючі реле, автоматичні вимикачі, запобіжники.

Для усунення небезпеки загорання встановлений електрощиток з запобіжниками, а також використовуються додаткові електронні стабілізатори напруги, щоб запобігти перевантаженню блоків живлення комп’ютерів.

У випадку виникнення пожежі передбачається використовувати вуглекислотний вогнегасник ОУ-5, автоматичний оповіщувач типу СН-1, а також здійснити евакуацію людей та матеріальних цінностей.

В цьому розділі розглянуто небезпечні та шкідливі фактори, що мали або могли мати місце в процесі роботи за комп’ютером та організаційно-технічні заходи, направлені на усунення чи зменшення впливу цих факторів. Запропоновані заходи по охороні праці направлені на профілактику травматизму та професійних захворювань. Визначено правила, які необхідно виконувати при роботі з апаратурою.