136. Втрати України під час Другої світової війни

Україна в ході Другої світової війни зазнала більше руйнувань, ніж будь-яка інша європейська країна. Відступаючи з України, фашисти, як і більшовики у 1941 р., вдавалися до тактики «спаленої землі», тобто знищували за собою все, що б міг використати против­ник. Як наслідок, тільки безпосередні збитки,завдані господарству республіки, становили 285 млрд крб. в цінах 1940 р.(загальні збитки СРСР становили 679 млрд крб., з яких 255 млрд — Росії).Ця сума вп'я­теро перевищувала асигнування УРСР на будівництво нових заводів, фабрик, залізниць, електростанцій, шахт, радгоспів, МТС та інших державних підприємств про­тягом останніх п'ятнадцяти довоєнних років. Загальна ж сума збитків, яких зазнали населення й господарство України, становила 1,2—1,5 трлн крб. — понад 40 % національного багатства. На руїни було перетво­рено 720 великих і малих міст та 28 тис. сіл України(бл. 250 сіл зазнали долі Хатині),16,5 тис. промисло­вих підприємств, 18 тис. лікувальних установ, 33 тис. шкіл, технікумів, вузів і науково-дослідних інститутів, 19 тис. бібліотек, понад ЗО тис. колгоспів, радгоспів, МТС. Десять мільйонів чоловік залишилися без даху над го­ловою. Проте найстрашнішими були людські втрати, які, за підрахунками дослідників, в Україні становили 8 млн чол.(військові — 2,5 млн, цивільні — 5,5 млн), в той час як у Німеччини та Росії ці показники вияви­лися значно меншими — 6,5 та бл. 6 млн осіб. За­гальні ж демографічні втрати України, які включають убитих у боях, померлих у концтаборах, депортованих, евакуйованих та емігрантів, становили 14,5 млн чол.

Економічне становище українських земель значно ускладнювалося тим, що на початку війни відбувалася масова евакуація на Східзаводів, робітників та інже­нерів. Всього з України було вивезено в Росію, Серед­ню Азію та інші регіони СРСР майже 1 тис. заводів та понад 4 млн осіб. Крім того, з України евакуйовано ЗО 212 тракторів, майже все обладнання з українських електростанцій, більше 6 млн голів худоби, 1,6 млн т шкур, хутра тощо. У Донбасі було затоплено усі шахти, знищено промислові об'єкти Дніпрельстану, всі 54 дом­ни, висаджено у повітря мости, зруйновано залізниці, телеграфні лінії тощо. Все це негативно позначилося на життєвому рівні населення, яке залишалося на окупо­ваній німцями території.

З усього, що було евакуйовано під час війни з України, поверталася незначна частина. За вивезене майно Украї­на не отримала ніякої компенсації. Натомість за нове обладнання, яке поступало в Україну після війни, дово­дилось п-іатити з власного бюджету.

137. Відбудова української економіки після завершення ввв.

Жодна країна Європи не зазнала такого руйнування, як Україна. За роки війни було знищено 714 міст і селищ міського типу та понад 28 тис. сіл зруйновано 16158 промислових .

 Післявоєнна відбудова економіки в Україні, як і в цілому по Радянському Союзу, мала свої особливості;

- відбудова господарства в УРСР, як і в СРСР, здійснювалася в умовах тоталітарного політичного режиму

- економіка України відбудовувалася і добудовувалася не як самостійний, замкнутий і самодостатній комплекс, а як частиназагальносоюзної економічної системи;

- у процесі відбудови широко використовувалося нове технологічне обладнання за рахунок демонтованих у Німеччині машин і устаткування, отриманих СРСР за рахунок репарацій;

- вивезені на схід у роки війни підприємства було вирішено не повертати в Україну; у ході війни з України було евакуйовано 550 промислових підприємств, з яких потім повернулося лише близько 150;

- союзний уряд не надав Україні достатніх коштів, необхідного обладнання і транспорту;

- характерним у процесі відбудови було другорядне ставлення до галузей, що виробляли товари і продукти для населення (легка, харчова промисловість, сільське господарство); тому прискорена відбудова промислового потенціалу не супроводжувалася настільки ж швидким підвищенням життєвого рівня народу;

- помітно ускладнювався процес відбудови в УРСР й голодом 1946-1947рр., викликаним посухою 1946 р.;

 Відбудувати економіку УРСР в рекордно стислі терміни вдалося насамперед завдяки героїчній самовідданій праці мільйонів робітників і селян, учених, інженерів, службовців, працівників культурно-освітньої сфери України.

За 1946-1950 pp. було відбудовано зруйновані в роки війни промислові підприємства, шахти, електростанції. Повністю були відновлені основні галузі економіки УРСР - металургія та енергетика.

Створювалися нові галузі промисловості - радіотехнічна, приладобудування, автомобілебудування та ін. У роки четвертої п'ятирічки були побудованінові великі заводи - Київський авіаційний завод, Одеський автоскладальний, Харківський підшипниковий, Запорізький трансформаторний, Львівський інструментальний та ін.

У грудні 1947 р. завдяки зростанню виробництва сільськогосподарської продукції були скасовані продовольчі картки, зникла погроза голоду. Україна знову стала житницею

тваринницькою базою СРСР. До 1950 р. був досягнутий довоєнний рівень виробництва сільськогосподарської продукції.

Але в той же час в економіці УРСР, як і всієї економіці СРСР, не проводилося необхідної модернізації, що здійснювалася в західних країнах; кращі сили і ресурси відволікалися на прискорене будівництво підприємстввійськово-промислового комплексу;значно відставала відбудова підприємств легкої і харчової промисловості (у 1950 р. вони досягли тільки 80% довоєнного рівня); зростання виробництва сільськогосподарської продукції було досягнуто не тільки за рахунок збільшення капіталовкладень, але й у результатібезжалісної експлуатації сільських жителів.