57.Зборівський мирний договір

5-6 серпня 1649р. Б.Хмельницькийза допомогою кримського хана здобувпереконливу перемогу над польськими військами у битві під Зборовом. На протязі липня і серпня цього poкy продовжувалася облогаЗбаразької фортеці Але ханІслам-Гірей III не дозволив завершити розгром польської армії. Він вирішив проводити політику «рівноваги сил», що вела б до взаємного виснаження України й Польщі й надавала б можливість Криму відігравати провідну роль у Пів-денно-Східній Європі

18 серпня 1649 р. було підписаноЗборівський дого­вір, за якимкозакиздобували численні права:

1) Укра­їнська державамала охоплюватитериторіюКиївсько­го,БрацлавськогойЧернігівськоговоєводств; на нійне малиправаз'являтися коронні війська.Урядові посади тут могли займати тільки православні;

2) козацькийреєстрвстановлювався укількості 40 тис. чол., а селяни, які не потрапили до нього,поверталися у кріпацтво.Підтверджувалисявсіправаі вольностіВійська Запо­різького;

3) всім учасникам повстання проголошувала­ся амністія. Водночас магнати і шляхта мали право повернутися до своїх маєтків;

4) Католицькаіправо­славнашляхтазрівнювалися у правах, аправославниймитрополитотримував місце упольськомусенаті. Питан­ня про унію передавалося на розгляд сейму;

5) поль­ський корольпогодився на виплатущорічних упоми-нокКриму та у таємній статті дозволив татарам «вільно спустошувати край, повертаючись назад», тобто грабу­вати й брати ясир на українських землях.

Зборівський трактат не відповідав ні фактичному успіху національно-визвольної боротьби, ні тим широ-I ким надіям, які плекали українські народні маси. За |Зборівськоюугодоювелика частина селян поверталася вкріпацтво. Нафеодальне гнобленнябулаприреченакозацькаміськабіднота. До того ж,татарижорстокопограбувализемліВолині,Галичиний, особливо,Поділ­ля. Так,замістьповного звільненнявсьогоукраїнського народуі створення своєї власної держави доводилосязадовольнятися національно-територіальною автономією, і то лишедля козацької верстви. Це викликало в Україні надзвичайнеобурення та стрімке наростання антифео­дальної боротьби. Було зрозуміло, що перемир'я трива­тиме недовго

58. Битва під Берестечком

Зміцнення Української державинасторожувалоПольщу, і всер. лют 1651р.12— 14-тисячна польськаармія на чолі з гетьманомКалиновськиматакуваламістечкоКрасне. У запеклому боюзагинули майже всі козаки брацлавськогополку, очолюваного одним з най­кращих козацьких полководцівДанилом Нечаєм. Хоч і ворог втративбл. тисячіжовнірів. ПідВінницеюпо­ляківзупинили загониІвана Богуна. Вирішальні бої розгорнулисянаприкін. червня — на поч. липня

1651р. наВолиніпідБерестечкомміж200-тисячним військомполяківта100-тисячною українською армієюі30—40 тисячами татар. Перші два дні боїв були успіш­ними для українців, які знищили бл. 7 тис. поляків. Але у вирішальний момент битвитатарські загони на чолі з ханом втекли з поля бою, захопивши в полон Б.Хмельницького, який намагавсяїх затримати. Зали­шившисьбез гетьмана,українська армія була оточена ворогом. У цих складних умовах наказним гетьманом було обраноІ.Богуна, під командуванням якого через непрохідні болота йр. Пляшівкуз возів, хомутів, сідел, одягу було збудовано три переправи.10 липнявінвивів з оточення основні бойові сили, відхід яких прикрива­ли кілька тисяч вояків. Близько 300 з них героїчно загинули на одному з островів, але не залишили по­зицій.Всього під Берестечком загинуло, за різними да­ними, від 4 до ЗО тис. козацько-селянського війська.

Поразка під Берестечкомбула тяжкимударом для українського національно-визвольногоруху. Станови­ще ускладнювалося ще й тим, щолитовськомукнязевіРадзивіллувдалося придушитиповстаннявБілорусі, прорватися вглибУкраїниі захопитиКиїв.

До поч. вересняпольсько-литовськаарміяокупувалапівнічні, центральнійзахіднірайониУкраїнської держави.

Однакзавдякиорганізаторській діяльності Б.Хмель­ницького, відпущеноготатараминапоч. липня,вдало­ся відновити боєздатність армії, зупинити підБілою Церквоюпросування противника й змуситийого до переговорів.

28 вересня 1651 р. було підписаноБіло­церківську угоду, за якою значно обмежуваласяавто­номія держави:

1) козацькою територієювизнавалося лишеКиївське воєводство. УБрацлавськеіЧернігівськевоєводства поверталасьпольська адміністрація, амаг­натамішляхтівіддавалися їхні маєтки; 2)козацькийреєстрскорочувавсядо20 тис. чол.; ті, хто залишився за межами реєстру,верталися у підданстводо панів; 3)гетьман підпорядковувасяпольськомукоролю,зобов'язувавсярозірватисоюз ізКримським ханствомі позбавлявсяправа дипломатичнихзносин з іноземни­ми державами; 4) підтверджув.права православ­ної церквитаукраїнськоїшляхти.

Народ з обуренням відгукнувся на Білоцерківську угоду. Тисячі людейвтікали за московський кордон— наСлобожанщину. В Україні знову почалисяповстан­ня проти польської шляхти.