Висновки

Феноменологія розглядає зовнішній світ як такий, котрий даний суб'єк­ту в потоці феноменів. Філософ має будувати всі свої висновки, виходячи з цього факту існування феноменів, які повинні підлягати послідовному аналізу. Феноменологічний метод досить популярний у світовій філософії і науці. Вважається, гир він гарантує від сповзання в крайнощі науки, котра оперує поняттями, за якими не видно барв, звуків, запахів життєвого сві­ту. Це характерно для європейських наук, які через це перебувають у ста­ні кризи, в лещатах формалізму, сцієнтизму і техніцизму. Феноменологія роз­глядає наукові ідеалізації (лінії, точки, осі координат тощо) як деякі по-межові суб'єктивні творення. Найбільш повно життєвий світ дано суб'єк­тові не в ідеалізаціях і взагалі в поняттях, а в ейдосах, які утворюють по­тік свідомості. Феноменологія застерігає від забуття життєвого світу. По­долання кризи наук уможливлюється не інакше як на основі феноменоло­гічних рекомендацій і рецептів. Здійснення феноменологічної редукції, тоб­то аналізу потоку феноменів, дає змогу виявити справжні смисли. Оскіль­ки свідомість завжди спрямовується на предмет, вона є інтенційною. Оперу­ючи феноменами, філософ має справу не тільки із зовнішнім, але і з вну­трішнім світом людини. Важливе значення має категоріальна інтуїція, механізм якої полягає в наступному: хочеш виявити сутність речей -конструюй розмаїття переживань про них.

Питання для самоконтролю

• У чому полягає сутність феноменології як нового філософського вчення?

• Які завдання поставив Е. Гуссерльперед феноменологією?

• Що таке феномен і в чому полягає його відношення до суб'єкта?

• Охарактеризуйте поняття «феноменологічної редукції» та її ролі в пізнанні.

• Визначте поняття «інтещійності»та її ролі в пізнанні предметного світу.

• Яка роль «ейдетичної» редукції та в чому її відмінність від трансценден­тальної редукції?

• Що таке «життєвий світ»?

Проблемне завдання

«Поштовх до дослідження повинен виходити не від філософії, а від речей і проблем, філософія ж за своєю суттю є наука про істинні начала, про джерела... Через те що в найбільш впливових науках нового часу, а саме в математично-фі­зичних, більша частина роботи здійснюється відповідно до непрямих методів, ми занадто схильні переоцінювати непрямі методи і недооцінювати значення прямих досягнень. Але за самою своєю сутністю, оскільки вона спрямовується на останні начала, філософія у своїй науковій роботі змушена рухатися в атмосфері прямої інтуїції, і найбільшим кроком, який повинен зробити наш час, є визнання того, що при філософській у справжньому розумінні слова інтуїції, при феноменологічному осягнення сутності відкривається нескінченне поле роботи і така наука, котра спроможна одержати силу-силенну найточніших і володіючих для будь-якої іншої філософії рішучим значенням пізнання без будь-яких побічно символічних і мате­матичних методів, без апарату умовиводів і доказів».

(Гуссерль Э. Логические исследования. Картезианские размышления. - Мн., 2000. - С. 742-743).

Ознайомившись із міркуваннями Е. Гуссерля щодо пізнавальних можли­востей філософії, визначте свою позицію стосовно феноменологічного вчення та його основних рис.