Форми контролю

5. Опитування на семінарських заняттях.

6. Захист лабораторних робіт.

7. Оцінка за виконання індивідуальних завдань та завдань для самостійної роботи.

8. Модульні контрольні роботи.

СХЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Запропонована схема оцінювання знімає ряд претензій до кредитно-модульної системи:

1. Уніфікує оцінювання по всіх навчальних дисциплінах незалежно від кількості годин і семінарських занять.

2. Не обмежує особисте змістовне наповнення дисципліни викладачем.

3. Не обмежує творчі потенції студента.

4. Не перевищує набрані студентом бали більше 100.

5. Не зобов’язує старанного студента виконувати надлишкову роботу, щоб набрати 100 балів.

6. Спрошує підрахунок балів.

Навчальна дисципліна поділена на модулі. За кожен модуль, незалежно від кількості семінарських занять, студент отримує підсумкову системну оцінку, яка є середньоарифметичним показником його успішності. Кожен вид роботи пропонується оцінити в межах від 0 до 5 балів. Наприклад, 0 – це відсутність на семінарському занятті, 1 – присутність на семінарському занятті без підготовки, 2, 3, 4, 5 – оцінювання викладачем продемонстрованих студентом знань. Таким чином, якщо модуль включає 5 семінарських занять, з яких студент одне пропустив, а за інші мав відповідно оцінки 3, 3, 4, 3, то системна оцінка вираховується таким чином: 0+3+3+4+3 = 13. 13 ділимо на 5 (це кількість семінарських занять) і отримуємо системний бал 2,6. За відповідною шкалою переводимо системну оцінку в рейтинговий показник. Відповіді на семінарських заняттях доповнюються оцінками за індивідуальні завдання та завдання для самостійної роботи. Так, якщо крім 5 семінарських занять студент повинен виконати ще й одне індивідуальне завдання, то сума набраних балів за всі види робіт в даному випадку вже буде ділитись не на 5, а на 6. Наприклад, якщо в нашому випадку, крім набраних на п’яти семінарах балів, студент виконав ще індивідуальне завдання на “5”, тоді до 13 балів ми додаємо 5 і ділимо суму на 6. В результаті отримуємо системну оцінку 3.

Оскільки реальні академічні групи надто великі і викладач не встигає опитати всіх студентів, внаслідок чого за 5 семінарських занять студент отримує тільки 4 оцінки, то системна оцінка вираховується поділом набраної суми балів не на 5, а на 4 (це певний кредит довіри до студента, бо набрані ним оцінки уже відбивають його реальне ставлення до навчання).

Системний бал:

• від 0,1 до 2,5 (0-59) – незадовільно;

• від 2,6 до 3,5 (60-74) – задовільно;

• від 3,6 до 4,5 (75-89) – добре;

• від 4,6 до 5,0 (90-100) – відмінно.

• від 0 до 1,2 – F (0-29);

• від 1,3 до 2,5 – FХ (31-59);

• від 2,6 до 3,0 – Е (60-66);

• від 3,1 до 3,5 – D (68-74);

• від 3,6 до 4,0 – С (75-81);

• від 4,1 до 4,5 – В (83-89);

• від 4,6 до 5 – А (90-100).

Таблиця переводу системної оцінки в рейтингові бали:

0,1 = 1 0,2 = 4 0,3 = 6 0,4 = 9 0,5 = 11 0,6 = 14 0,7 = 16 0,8 = 19 0,9 = 21 1,0 = 24

1,1 = 26 1,2 = 29 1,3 = 31 1,4 = 34 1,5 = 36 1,6 = 39 1,7 = 41 1,8 = 44 1,9 = 46 2,0 = 49

2,1 = 51 2,2 = 53 2,3 = 55 2,4 = 57 2,5 = 59 2,6 = 60 2,7 = 62 2,8 = 63 2,9 = 65 3,0 = 66

3,1 = 68 3,2 = 69 3,3 = 71 3,4 = 73 3,5 = 74 3,6 = 75 3,7 = 77 3,8 = 78 3,9 = 80 4,0 = 81

4,1 = 83 4,2 = 84 4?3 = 86 4,4 = 87 4,5 = 89 4,6 = 90 4,7 = 92 4,8 = 94 4,9 = 96 5,0 = 98-100

Література:

81. Абульханова К.А. О субъекте психологической деятельности. – М., 1973.-288с.

82. Ананьев Б.Г. Теория ощущений. - Л., 1961.

83. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания. – Л., 1986.

84. Андреев О., Хромов Л. Тренировка внимания. - М.: Школа Олега Андреева, 1996. - 320 с.

85. Андреева Г. М. Социальная психология. – М.: Изд-во МГУ, 1988.- 432 с.

86. Бодалев А.А. Личность и общение. М., 1983.- 326 с.

87. Брушлинский А.В. Продуктивное мышление и проблемное обучение. – М., 1983.

88. Буланова О.В., Панасюк А.Ю. Феномен “педагогическое отвержение”: степень распространенности, роль образования и педагогической практики // Мир психологии.- 2002.- №1.- С.201-208.

89. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посібник / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін. – К.: Просвіта, 2001.-416 с.

90. Выготский Л.С. Воображение и его развитие в детском возрасте // Собр.соч. – Т.2. – М.: Педагогика, 1982.- С. 436-454.

91. Вопросы психологии внимания / Под ред. В.И. Страхова. – Саратов, 1975. – Вып.7.

92. Выготский Л.С. Собр. соч.: В 6т. – М., 1982. – Т.2.-504 с.

93. Выготский Л.С.Собр.соч.: В 6 т.- М.,1982.- Т.3.-368 с.

94. Гамезо М. В., Домашенко И. А. Атлас по психологии. – М., 1986.

95. Гоноболин Ф.Н. Внимание и его воспитание. - М.: Педагогика, 1972. - 159 с.

96. Годфруа Ж. Что такое психология: В 2т., Т.2. – М., 1992.

97. Грегори Р.Л. Предметы и изображения // Хрестоматия по психологии. – М., 1987. – С. 189-194.

98. Дарвин Ч. Выражение эмоций у животных и человека // Хрестоматия по психологии. – М., 1987. – С.223-231.

99. Додонов Б.И. В мире эмоций. – К., 1987. – 139 с.

100. Дормашев Ю.Б., Романов В.Я. Психология внимания. - М.: Тривола, 1995. - 348 с.

101. Душков Б.А., Чудинов В.А. Психика и классификация уровней отражения действительности // Психологический журнал. – 1980. – Т. 1. - № 2. – С. 122-132.

102. Ждан А.Н. История психологии: От античности до наших дней – М., 1990.

103. Загальна психологія: Навч. посібник / О.Скрипченко, Л.Долинська, З.Огороднійчук та ін. – К., 1999.- 463 с.

104. Загальна психологія: Підруч. для студентів вищ. навч. закладів / За заг. ред. акад. С.Д.Максименка. – К., 2004.

105. Зимняя И.А. Педагогическая психология: Учеб. для вузов. – М.: Логос, 2000.

106. Зинченко В.П. Теоретические проблемы психологии восприятия и задачи генетического исследования // Хрестоматия по психологии. – М., 1987. – С. 184-189.

107. Истомина З.М. Развитие памяти. – М., 1978.-120 с.

108. Кан-Калик В. А. Учителю о педагогическом общении. - М., 1987.-189 с.

109. Крутецкий В.А. Основы педагогической психологии. - М., 1972. - С. 187-201, 231-235.

110. Курячий С.И. Влияние установок личности на восприятие другого человека // Вопросы психологии. – 1983. -№ 6. – С. 105-108.

111. Левитина С.С. Можно ли управлять вниманием школьника? - М.: Знание, 1980. - 96 с.

112. Лейтес Н.С. Ранние проявлення одаренности // Вопросы психологии. - 1988. - № 4. - С. 98-107.

113. Леонов А.А., Лебедев В.И. Влияние изоляции на психическое состояние человека // Хрестоматия по психологии. – М., 1987. – С. 175-180.

114. Леонтьев А.Н. Избр. психол. произведения: В 2т. – М., 1983. - Т.1.-392 с.

115. Леонтьев А.Н. Избр.психол. произв.: В 2 т.- М., 1983.- Т.2.-320 с.

116. Личко А.Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков.- Л.,1983.-255 с.

117. Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. М., 1984.-444 с.

118. Ломов Б. Ф. Психология в системе научного знания // Хрестоматия по психологии. – М., 1987. – С. 39-50.

119. Ломов В. Ф. Система наук о человеке // Психологический журнал. – 1987.- Т. 8 . - №1. – С. 3-13.

120. Лурия А. Р. Мозг и психика //Хрестоматия по психологии. - М.: Просвещение, 1987. – С.83-92.

121. Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Загальна психологія: Навч. посіб. – К., 2000.

122. Меннинг О. Поведение животных. – М., 1982.- 360 с.

123. Мерлин В.С. Отличительные признаки темперамента // Хрестоматия по психологии. – М., 1987. – С. 286-293.

124. Методы психологических исследований // Курс общей, возрастной и педагогической психологии. – М., 1982. – Вып. 1.

125. М’ясоїд П.А. Загальна психологія: Навч. посіб. – К., 2000.-479 с.

126. Натадзе Р.Г. Воображение как фактор поведения // Хрестоматия по психологии. – М., 1987. – С.217-111.

127. Общая психология / Под ред. А. В. Петровского.- М., 1986.- 464 с.

128. Осгуд Ч. Перцептивная организация / Хрестоматия по ощущению и восприятию / Под ред. Ю.Б. Гиппинрейтер, М.Б. Михалевской. – М., 1975.

129. Павлов И. П. Условный рефлекс // Хрестоматия по психологии. – М., 1987. – С. 76-83.

130. Педагогічна психологія: Навч. посібник / За ред. Л. М. Проколієнко, Д. Ф. Ніколенка. – К.: Вища школа., 1991.- 181 с.

131. Платонов К.К. Проблемы способностей. – М., 1972.- 312 с.

132. Платонов К. К. Структура и развитие личности. – М.: Наука, 1986.

133. Психология одаренных детей и подростков / Под ред. Н.С. Лейтеса. – М., 1996.- 416 с.

134. Психологія: Підручник / За ред. Ю.Л.Трофімова. – К., 2001.- 560 с.

135. Роменець В.А. Історія психології стародавнього світу і середніх віків – К., 1983.

136. Роменець В.А. Психологія творчості. – К., 1971.-247 с.

137. Рувинский Л.И., Хохлов С.И. Как воспитывать волю и характер. – М., 1986.

138. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2т. – М., 1989. – Т.1. – 320 с.

139. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2т. – М., 1989. – Т2.- 328 с.

140. Рубинштейн С. Л. Проблемы общей психологии. – М., 1973.

141. Русалов В.М. О природе темперамента и его места в структуре индивидуальных свойств человека// Вопросы психологии. – 1985. – № 1. – С.27.

142. Рыбакова Л.К., Мороз Е.С., Панова Е.И. Трудности учительской профессии // Педагогика. – 1993. - №2. – С. 59-70.

143. Сеченов и.М. Избр.произведения: В 2т. – М.: Изд-во АН СССР, 1952. – Т.1. Физиология и психология.

144. Симонов П.Ф. Информационная теория эмоций // Хрестоматия по психологии. – М., 1987. – С. 232-238.

145. Скороходова О.И. Как я представляю окружающий мир // Хрестоматия по психологии. - М.,1987. – С. 180-183.

146. Смирнов А.А. Избр. психол. труды: В 2т. – М., 1987. – Т.2. -342 с.

147. Смирнов С.Д. Психология образа: проблема активности психического отражения. – М., 1985.

148. Стреляу Я. Роль темперамента в психическом развитии. - М.: Прогресс, 1982.- 230 с.

149. Теплов Б.М. Способности и одаренность // Хрестоматия по психологии. - М: Просвещение, 1987. -С. 281-286.

150. Фабри К. Э. Основы зоопсихологии. - М., 1976.- 283 с.

151. Фридман Л. М. и др. Изучение личности учащегося и ученического коллектива. – М.: Просвещение, 1988.

152. Фридман Л. М. , Кулагина И. Ю. Психологический справочник учителя. – М., 1991.

153. Холодная М.А. Психологические механизмы интеллектуальной одаренности // Вопр. психологии. – 1993. – №1. – С.32-39.

154. Холодная М.А. Психология интеллекта: парадоксы исследования. – Москва; Томск: Барс: Изд-во Том. Ун-та, 1997.- 392 с.

155. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности – СПб., 2000.- 608 с.

156. Чуприкова Н.И. Психика и сознание как функции мозга. – М., 1985.- 200с.

157. Элькин Д.Г. Восприятие времени. – М., 1962.

158. Юсупов И. М. Психология взаимопонимания. – Казань, 1991.

159. Ярошевский М. Г. История психологии . – М., 1985.- 575 с.

160. Ярошевский М. Г. Категориальный аппарат психологии //Хрестоматия по психологии. - М.,1987.- С. 25-39.