- •Тема 1. Лекція 1. Вступ. Первісне суспільство і перші державні утворення на території України (2 год.).
- •1.1. Предмет і завдання курсу історії України.
- •1.2. Початок формування людської цивілізації на території України. “Неолітична революція”. Трипільська культура.
- •1.3. Скіфо-сарматська доба. Античні міста-держави Північного Причорномор’я.
- •1.4. Східні слов’яни в і – іх ст. Основні теорії етногенезу слов’ян. Розселення і заняття, звичаї, вірування, побут східних слов’ян. Анти. Еволюція суспільного устрою.
- •Питання для самоперевірки
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 2. Лекція 2. Київська Русь.
- •2.1. Передумови утворення та теорії походження Київської Русі.
- •2.2. Основні етапи розвитку Давньоруської держави. Період виникнення і становлення (кінець іх – кінець х ст.). Піднесення і розквіт Київської Русі (кінець х – середина хі ст.).
- •2.3. Політичний та соціальний устрій. Економічний розвиток Київської Русі.
- •2.4. Характерні риси та особливості розвитку культури. Хрещення Русі та його історичне значення.
- •Питання для самоперевірки.
- •Причини феодальної роздробленості.
- •Змагання українських князівств за політичне лідерство.
- •Галицько-Волинська держава – спадкоємниця Київської Русі.
- •3.4. Боротьба Русі проти монголо-татарської навали. Південно-західні руські князівства під ігом Золотої Орди.
- •Питання для самоперевірки
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 4. Лекція 4. Українські землі у складі Литви та Польщі (хіv-XVI ст.) (2 год.).
- •4.1. Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського. Велике князівство як форма поліетнічної держави литовців, українців, білорусів.
- •4.2. Польська експансія на українські землі наприкінці хіv – на початку хv ст. Зближення Литви і Польщі. Кревська унія 1385 р. Опозиція князя Вітовта.
- •4.3. Українські землі у другій третині XV–XVI ст. Люблінська (1569 р.), Берестейська (1596 р.) унії та їх політичні наслідки.
- •4.4. Соціально-економічні процеси в XIV-XVI ст.
- •Питання для самоперевірки:
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 5. Лекція 5. Виникнення українського козацтва (хіv – поч. Хvіі ст.) (2 год.).
- •Запорозьке козацтво у вітчизняній та зарубіжній історіографії. Передумови виникнення та джерела формування козацтва.
- •5.2. Запорозька Січ. Військовий та адміністративний устрій. Формування органів влади та управління.
- •5.3. Козацько-селянські повстання наприкінці хvі-на початку хvіі ст.
- •5.4. Українське козацтво в системі міжнародних відносин.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 6. Лекція 6. Українська національна революція XVII ст. Створення козацької держави (2 год.).
- •6.1. Причини, характер, рушійні сили, періодизація війни.
- •6.3. Утворення Української гетьманської держави.
- •6.4. Громадянська війна та поділ козацької України на два гетьманства (вересень 1657-червень 1663р.)
- •6.5. Боротьба за возз’єднання Української держави (червень 1663-вересень 1676р.)
- •Питання для самоперевірки
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 7. Лекція 7. Українські землі наприкінці XVII – у XVIII ст. Ліквідація козацької державності (2 год.).
- •7.1. Українська державність наприкінці XVII – на початку XVIII ст. І. Самойлович, і. Мазепа, п. Орлик.
- •Запоріжжя у складі Російської держави. Ліквідація Запорозької Січі.
- •Питання для самоперевірки:
- •Методичні рекомендації
- •Тема 8. Лекція 8. Правобережні й західноукраїнські землі в останній чверті хvіі – хvііі ст. Заселення Південної України (2 год.).
- •8.2. Нова доба козацько-селянських війн: гайдамаччина.
- •8.3. Поділи Речі Посполитої та їх наслідки для українських земель.
- •Заселення і економічне освоєння Півдня України. Заснування нових міст.
- •Питання для самоперевірки.
- •Методичні вказівки до лекції.
- •Тема 9. Лекція 9-10. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій (хіх ст.) (4 год.).
- •9.1. Становище українських земель у першій половині xiх ст.
- •9.2. Активізація суспільно-політичного життя у Наддніпрянщини.
- •9.3 Початок українського національного відродження в Україні. Кирило-Мефодіївське товариство.
- •9.4. Скасування кріпацтва та демократичні реформи іі половини xiх ст.
- •9.5. Західноукраїнські землі під владою Австрійської імперії
- •Питання для самоперевірки:
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 11. Лекція 11. Соціально-економічне та політичне становище українських земель на початку хх ст. (1900-1917 рр.) (2 год.).
- •10.1. Соціально-економічний розвиток.
- •Україна в роки першої російської революції 1905-1907 рр.
- •10.3. Україна у роки третьочервневої монархії (червень 1907 – липень 1914 р.). Столипінська аграрна реформа.
- •10.4. Західноукраїнські землі на початку хх ст. Соціально-економічний розвиток. Культурно-просвітницький рух.
- •10.5. Українські землі в роки Першої світової війни. Національно-визвольний рух в умовах війни.
- •Питання для самоперевірки:
- •Методичні рекомендації
- •Тема 11. Лекція 11. Боротьба за відновлення державності України(1917-1920 рр.). (2 год.).
- •11.1. Лютнева революція в Росії та її вплив на Україну
- •11.2. Проголошення автономії України
- •11.3. Проголошення унр. Війна Радянської Росії проти унр. Четвертий Універсал Центральної Ради.
- •11.4. Українська держава часів гетьмана п. Скоропадського.
- •Питання для самоперевірки
- •Методичні вказівки до лекції.
- •Лекція 13. Відновлення унр. Боротьба за владу в Україні у 1919-1920 рр. (2 год.).
- •Українська Народна республіка за доби Директорії. Акт злуки унр та зунр.
- •13.2. Проголошення Зунр. Окупація Північної Буковини, Бессарабії та Закарпаття іноземними військами.
- •13.3. Боротьба за владу в Україні в 1919-1920 рр. Проголошення урср. Запровадження політики „воєнного комунізму”. Боротьба проти Денікінщини.
- •13.4. Україна в 1919-1920 рр. Вставлення радянського режиму.
- •13.5. Радянсько-польська війна та Україна
- •Питання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Тема 12. Лекція 14. Міжвоєнний період в історії українського народу (1921 – 1939 рр.) (2 год.).
- •Усрр на початку 20-х років. Міжнародне і внутрішнє становище. Неп. Створення срср.
- •Соціально-економічні перетворення. Індустріалізація. Колективізація. Голод 1932-1933 рр. Процес формування тоталітарного режиму в срср.
- •14.3. Національно-культурне будівництво. Політика коренізації.
- •14.4. Західноукраїнські землі у 20 – 30-ті роки. Українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини.
- •Питання для самоперевірки
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 13. Лекція 15. Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.) (2 год.).
- •15.2. Напад фашистської Німеччини на срср. Оборонні бої на території України у 1941-1942 рр. Причини поразок Червоної армії на початку війни.
- •15.3. Окупаційний режим в Україні (1941-1944 рр.). Політичні та економічні плани нацистів щодо України та методи їх реалізації
- •15.4. Рух опору проти німецько-фашистського режиму на території України. Радянський партизанський рух. Збройна боротьба формувань оун-упа.
- •15.5. Завершення Другої світової війни. Внесок народу України в перемогу над фашизмом.
- •Питання для самоперевірки
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 14. Лекція 16. Суспільно-політичний, соціально-економічний розвиток України від другої половини 40-х - до початку 80-х років хх століття (2 год.).
- •16.2. Соціально-економічний розвиток України (1956-1985 рр.). Проблеми розвитку народного господарства. Економічні реформи
- •60-Х рр. Та причини їх згортання. Посилення застійних явищ в соціально-економічному житті республіки.
- •16.3. Суспільно-політичне життя в Україні (1956 - 1985 рр.). Хрущовська “відлига”. Наростання кризи в суспільно-політичному житті. Дисидентський рух.
- •Питання для самоперевірки
- •17.2. Піднесення національно-визвольного руху. Формування багатопартійності в Україні.
- •17.3. Суверенізація урср. Народження незалежної України.
- •Питання для самоперевірки
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 16. Лекція 18. Розвиток незалежної України (від 1991 р. – до сучасності) (2 год.).
- •18.1. Утвердження національної державності. Стартові умови розгортання державотворчого процесу. Становлення владних структур.
- •18.2. Формування політичної системи. Конституційний процес. Сучасне політичне життя в Україні.
- •18.3. Проблеми реформування економіки.
- •18.4. Формування концепції зовнішньополітичного курсу. Альтернативні варіанти геополітичної орієнтації України. Західний напрям зовнішньої політики. Україна та держави снд.
- •18.5. Розвиток культурної сфери. Шляхи духовного відродження народу.
- •Питання для самоперевірки
- •Методичні вказівки до лекції
- •Перелік типових екзаменаційних питань
4.2. Польська експансія на українські землі наприкінці хіv – на початку хv ст. Зближення Литви і Польщі. Кревська унія 1385 р. Опозиція князя Вітовта.
Польська колонізація українських земель почалася майже одночасно з литовською. Початок польського завоювування на українських землях поклав Казимир Великий, приєднавши у 1347 р. Галичину до Польщі. Необхідно зазначити, що у просуванні на схід короля підтримували не лише магнати, що сподівалися поширити свої володіння в глиб українських земель, а й католицька церква, яка прагнула здобути новонавернених. Крім того поляки уклали угоду з угорським королем Людовіком про спільні дії щодо завоювування українських земель.
Полякам прийшлося в Україні вельми складно. Місцеві бояри під проводом Дмитра Дедька встановили свою владу і Казимир був змушений визнати Дедька фактичним правителем Галичини. Після смерті Казимира, угорський король Людовик призначив намісником Галичини польського князя Владислава Опольського і залишив йому широкі права.
Польське проникнення в Українські землі кардинально відрізнялось від Литовського: Польський уряд із самого початку утвердження у цьому регіоні намагався зробити його своєю провінцією, нав’язати польське право та адміністративну систему, витіснити православ’я шляхом утвердження католицизму, що викликало опір та протистояння місцевого населення.
Наприкінці ХІV ст. зовнішні та внутрішні обставини змусили литовських та польських феодалів почати процес об’єднання двох держав. Затиснута між Тевтонським орденом та Московським князівством Литва отримала від Польщі пропозицію шляхом династичного шлюбу польської королеви Ядвіги та литовського князя Ягайла об’єднати сили двох держав. 14 серпня 1385 р було укладено Кревську унію, за умовами якої Ягайло отримував титул короля Польщі й зобов’язувався окатоличити литовців та “навік приєднати всі свої землі, литовські та руські, до корони Польської.”
Однак Ягайло так і не вдалося провести до кінця укладену в Крево угоду, бо в особі Вітовта (двоюрідний брат Ягайла) владно заявила про себе тенденція до збереження політичний самостійності ВКЛ. Початок державному відродженню Литви був покладений Острівською угодою 1392 р., за якою Ягайло мав повернути Вітовту усі батьківські землі (передусім Троцьке князівство) й зробити його своїм намісником у Литві. Намагаючись зміцнити внутрішню політичну єдність власної держави, максимально централізувати управління, Вітовт незабаром переходить до ліквідації південно-західних удільних князівств (Волинського, Новгород-Сіверського, Київського, Подільського), де починають управляти великокнязівські намісники. Внаслідок цього посилюється соціальний гніт і зводиться нанівець колишня автономія українських земель.
Вітовт проводив і активну зовнішню політику. Його володіння сягали аж до Чорного моря, на узбережжі якого він збудував декілька фортець. Від політики південної колонізації довелося частково відмовитись після нищівної поразки литовського війська в 1399 р на річці Ворскла в бою з татарськими загонами. Ця поразка похитнула позиції Литви і Вітовта, що змусило його піти на зближення з Польщею. За умовами Віленської унії (1401 р.) литовські князі визнавали васальну залежність Литви від Польщі. Після смерті Вітовта всі руські землі мали перейти під владу польської корони. Щоправда, перемога об’єднаних польсько-литовсько-руських військ над Тевтонським орденом в битві під Грюнвальдом (1410 р.) змусила польського короля піти на значні поступки Вітовту. На сеймі в м. Городлі в 1413 р. було підписано унію, згідно з якою Польща визнавала існування великокнязівського престолу в Литві, але обрання великого князя мав контролювати і затверджувати польський король. Литовські феодали-католики зрівнювались в правах з польськими у вирішенні державних справ, в т.ч. і в питанні обрання великих князівств литовських і королів польських.
Городельська унія значно зміцнила становище Литви на міжнародній арені, надала можливість Вітовту знов вдатися до колонізації Причорномор’я. В той же час, вона посилювала дискримінацію православних аристократів. Забивши клин між православними та католицькими феодалами, між православними народними масами й окатоличеною знаттю ВКЛ, унія спричинила в українських землях розкол, посилила соціальний та національно-релігійний гніт.