- •Тема 1. Лекція 1. Вступ. Первісне суспільство і перші державні утворення на території України (2 год.).
- •1.1. Предмет і завдання курсу історії України.
- •1.2. Початок формування людської цивілізації на території України. “Неолітична революція”. Трипільська культура.
- •1.3. Скіфо-сарматська доба. Античні міста-держави Північного Причорномор’я.
- •1.4. Східні слов’яни в і – іх ст. Основні теорії етногенезу слов’ян. Розселення і заняття, звичаї, вірування, побут східних слов’ян. Анти. Еволюція суспільного устрою.
- •Питання для самоперевірки
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 2. Лекція 2. Київська Русь.
- •2.1. Передумови утворення та теорії походження Київської Русі.
- •2.2. Основні етапи розвитку Давньоруської держави. Період виникнення і становлення (кінець іх – кінець х ст.). Піднесення і розквіт Київської Русі (кінець х – середина хі ст.).
- •2.3. Політичний та соціальний устрій. Економічний розвиток Київської Русі.
- •2.4. Характерні риси та особливості розвитку культури. Хрещення Русі та його історичне значення.
- •Питання для самоперевірки.
- •Причини феодальної роздробленості.
- •Змагання українських князівств за політичне лідерство.
- •Галицько-Волинська держава – спадкоємниця Київської Русі.
- •3.4. Боротьба Русі проти монголо-татарської навали. Південно-західні руські князівства під ігом Золотої Орди.
- •Питання для самоперевірки
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 4. Лекція 4. Українські землі у складі Литви та Польщі (хіv-XVI ст.) (2 год.).
- •4.1. Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського. Велике князівство як форма поліетнічної держави литовців, українців, білорусів.
- •4.2. Польська експансія на українські землі наприкінці хіv – на початку хv ст. Зближення Литви і Польщі. Кревська унія 1385 р. Опозиція князя Вітовта.
- •4.3. Українські землі у другій третині XV–XVI ст. Люблінська (1569 р.), Берестейська (1596 р.) унії та їх політичні наслідки.
- •4.4. Соціально-економічні процеси в XIV-XVI ст.
- •Питання для самоперевірки:
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 5. Лекція 5. Виникнення українського козацтва (хіv – поч. Хvіі ст.) (2 год.).
- •Запорозьке козацтво у вітчизняній та зарубіжній історіографії. Передумови виникнення та джерела формування козацтва.
- •5.2. Запорозька Січ. Військовий та адміністративний устрій. Формування органів влади та управління.
- •5.3. Козацько-селянські повстання наприкінці хvі-на початку хvіі ст.
- •5.4. Українське козацтво в системі міжнародних відносин.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 6. Лекція 6. Українська національна революція XVII ст. Створення козацької держави (2 год.).
- •6.1. Причини, характер, рушійні сили, періодизація війни.
- •6.3. Утворення Української гетьманської держави.
- •6.4. Громадянська війна та поділ козацької України на два гетьманства (вересень 1657-червень 1663р.)
- •6.5. Боротьба за возз’єднання Української держави (червень 1663-вересень 1676р.)
- •Питання для самоперевірки
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 7. Лекція 7. Українські землі наприкінці XVII – у XVIII ст. Ліквідація козацької державності (2 год.).
- •7.1. Українська державність наприкінці XVII – на початку XVIII ст. І. Самойлович, і. Мазепа, п. Орлик.
- •Запоріжжя у складі Російської держави. Ліквідація Запорозької Січі.
- •Питання для самоперевірки:
- •Методичні рекомендації
- •Тема 8. Лекція 8. Правобережні й західноукраїнські землі в останній чверті хvіі – хvііі ст. Заселення Південної України (2 год.).
- •8.2. Нова доба козацько-селянських війн: гайдамаччина.
- •8.3. Поділи Речі Посполитої та їх наслідки для українських земель.
- •Заселення і економічне освоєння Півдня України. Заснування нових міст.
- •Питання для самоперевірки.
- •Методичні вказівки до лекції.
- •Тема 9. Лекція 9-10. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій (хіх ст.) (4 год.).
- •9.1. Становище українських земель у першій половині xiх ст.
- •9.2. Активізація суспільно-політичного життя у Наддніпрянщини.
- •9.3 Початок українського національного відродження в Україні. Кирило-Мефодіївське товариство.
- •9.4. Скасування кріпацтва та демократичні реформи іі половини xiх ст.
- •9.5. Західноукраїнські землі під владою Австрійської імперії
- •Питання для самоперевірки:
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 11. Лекція 11. Соціально-економічне та політичне становище українських земель на початку хх ст. (1900-1917 рр.) (2 год.).
- •10.1. Соціально-економічний розвиток.
- •Україна в роки першої російської революції 1905-1907 рр.
- •10.3. Україна у роки третьочервневої монархії (червень 1907 – липень 1914 р.). Столипінська аграрна реформа.
- •10.4. Західноукраїнські землі на початку хх ст. Соціально-економічний розвиток. Культурно-просвітницький рух.
- •10.5. Українські землі в роки Першої світової війни. Національно-визвольний рух в умовах війни.
- •Питання для самоперевірки:
- •Методичні рекомендації
- •Тема 11. Лекція 11. Боротьба за відновлення державності України(1917-1920 рр.). (2 год.).
- •11.1. Лютнева революція в Росії та її вплив на Україну
- •11.2. Проголошення автономії України
- •11.3. Проголошення унр. Війна Радянської Росії проти унр. Четвертий Універсал Центральної Ради.
- •11.4. Українська держава часів гетьмана п. Скоропадського.
- •Питання для самоперевірки
- •Методичні вказівки до лекції.
- •Лекція 13. Відновлення унр. Боротьба за владу в Україні у 1919-1920 рр. (2 год.).
- •Українська Народна республіка за доби Директорії. Акт злуки унр та зунр.
- •13.2. Проголошення Зунр. Окупація Північної Буковини, Бессарабії та Закарпаття іноземними військами.
- •13.3. Боротьба за владу в Україні в 1919-1920 рр. Проголошення урср. Запровадження політики „воєнного комунізму”. Боротьба проти Денікінщини.
- •13.4. Україна в 1919-1920 рр. Вставлення радянського режиму.
- •13.5. Радянсько-польська війна та Україна
- •Питання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Тема 12. Лекція 14. Міжвоєнний період в історії українського народу (1921 – 1939 рр.) (2 год.).
- •Усрр на початку 20-х років. Міжнародне і внутрішнє становище. Неп. Створення срср.
- •Соціально-економічні перетворення. Індустріалізація. Колективізація. Голод 1932-1933 рр. Процес формування тоталітарного режиму в срср.
- •14.3. Національно-культурне будівництво. Політика коренізації.
- •14.4. Західноукраїнські землі у 20 – 30-ті роки. Українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини.
- •Питання для самоперевірки
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 13. Лекція 15. Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.) (2 год.).
- •15.2. Напад фашистської Німеччини на срср. Оборонні бої на території України у 1941-1942 рр. Причини поразок Червоної армії на початку війни.
- •15.3. Окупаційний режим в Україні (1941-1944 рр.). Політичні та економічні плани нацистів щодо України та методи їх реалізації
- •15.4. Рух опору проти німецько-фашистського режиму на території України. Радянський партизанський рух. Збройна боротьба формувань оун-упа.
- •15.5. Завершення Другої світової війни. Внесок народу України в перемогу над фашизмом.
- •Питання для самоперевірки
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 14. Лекція 16. Суспільно-політичний, соціально-економічний розвиток України від другої половини 40-х - до початку 80-х років хх століття (2 год.).
- •16.2. Соціально-економічний розвиток України (1956-1985 рр.). Проблеми розвитку народного господарства. Економічні реформи
- •60-Х рр. Та причини їх згортання. Посилення застійних явищ в соціально-економічному житті республіки.
- •16.3. Суспільно-політичне життя в Україні (1956 - 1985 рр.). Хрущовська “відлига”. Наростання кризи в суспільно-політичному житті. Дисидентський рух.
- •Питання для самоперевірки
- •17.2. Піднесення національно-визвольного руху. Формування багатопартійності в Україні.
- •17.3. Суверенізація урср. Народження незалежної України.
- •Питання для самоперевірки
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 16. Лекція 18. Розвиток незалежної України (від 1991 р. – до сучасності) (2 год.).
- •18.1. Утвердження національної державності. Стартові умови розгортання державотворчого процесу. Становлення владних структур.
- •18.2. Формування політичної системи. Конституційний процес. Сучасне політичне життя в Україні.
- •18.3. Проблеми реформування економіки.
- •18.4. Формування концепції зовнішньополітичного курсу. Альтернативні варіанти геополітичної орієнтації України. Західний напрям зовнішньої політики. Україна та держави снд.
- •18.5. Розвиток культурної сфери. Шляхи духовного відродження народу.
- •Питання для самоперевірки
- •Методичні вказівки до лекції
- •Перелік типових екзаменаційних питань
8.2. Нова доба козацько-селянських війн: гайдамаччина.
Гайдамацький рух виник у першій половині ХУІІІ ст. на Волині та Західному Поділлі, але незабаром охопив Київщину та Брацлавщину.
Причинами його були посилення соціального напруження; протистояння між православними та уніатами. Крім того, близькість Запорожжя підсилювала віру місцевого населення у власні сили.
У своєму розвитку рух пройшов три хвилі піднесення: 1734 – 1738 рр., 1750 р. та 1768 р. (Коліївщина). Каталізатором першого гайдамацького повстання став вступ на територію Правобережжя російських військ, щодо яких були поширені чутки, що вони прийшли на допомогу українським селянам. Повстанців очолив Верлан, проголошений гайдамаками полковником. У 1738 р. повстання було придушене російськими та польськими збройними формуваннями.
У 1750 р. повстанці, очолювані О.Письменним, М.Сухим, П. Тараном, протягом року контролювали землі Брацлавщини, Київщини, Східного Поділля.
Піком гайдамацького руху стало селянсько-козацьке повстання 1768 р., що отримало назву Коліївщина. Польща звернулась по допомогу до Росії й навесні 1769 р. повстання було придушене.
8.3. Поділи Речі Посполитої та їх наслідки для українських земель.
У 1772 р. Росія, Прусія та Австро-Угорщина здійснили перший поділ Речі Посполитої, за яким Галичина разом з частиною Малої Польщі була захоплена Австрією, до Прусії відійшло Помор’я (без Гданська й Торуня) та частина Куявії та Великої Польщі, до Росії – Східна Білорусія та Латгалія. Сейм 1773-1775 рр. погодився з цим розподілом. Росія й Прусія вмотивовували свої дії турботою про права дисидентів – відповідно православних та лютеран. Австрія свої права на Галичину пояснювала в спеціальному меморіалі укладеному в 1771 році під назвою “Вивід прав Угорської корони до Червоної Русі і до Поділля, так само як Чеської корони – до князівств Освецима й Затора”. У цьому меморіалі Австрія доводила свої права на всі землі, які належали Угорщині або Чехії, бо Угорщина та Чехія належали Габсбургам.
На українських землях, які увійшли до складу Австро-Угорської імперії була проведена адміністративна реорганізація. До 1786 р. польські закони на цих землях були замінені австрійськими, шляхетські асамблеї ліквідовані. В імперії була впроваджена так звана Асамблея станів, до якої входили шляхта й духовенство. Цей орган мав право звертатися з петиціями до імператора.
Галичина була поділена адміністративно на 18 регіонів, прилучена Буковина утворила 19-й. Ці регіони очолювались урядниками, які мали власну канцелярію. Усі справи в канцеляріях проводились німецькою мовою. Правління в регіонах було підпорядковане губернатору, якого призначав імператор. Осередком адміністрації та судочинства Галичини став Львів (Лемберг).
Поділ і напівзалежне становище Речі Посполитої змусило багатьох замислитись над їх причинами та над заходами для зміцнення країни. Це залучало до політичного життя широкі верстви населення. 1791-го року так званий Чотирирічний сейм затвердив “Конституцію 3 травня”, за якою Польща ставала спадковою конституційною монархією, ліквідувалося “liberum veto”, буржуазія одержувала представництво у сеймі та інше. У відповідь виникла Тарговицька конфедерація, яку спровокувала Катерина ІІ. Конфедерація стала приводом до другого поділу Польщі, що відбувся у 1793 р. За цим актом Росія загарбала Правобережну Україну та Білорусію, Прусія забрала частину Великої Польщі, міста Торунь й Гданськ.
Поруч з згаданими обставинами, приводом для втручання у польські справи для Росії були утиски православної віри. В царському маніфесті від 27 березня 1793 р. говорилося про утиски православних, засуджувалися реформи в Польщі та Конституція 3 травня 1791 р. Маніфест оголошував возз’єднання Правобережної України з Росією і був обнародуваний в містах і селах Правобережжя.
Протягом декількох днів (до 5 квітня 1793 р.) присягу на вірність російському царату склали представники більшості магнатських родин Правобережної України (Потоцькі, Ржевуські, Сангушки та ін.), а також вищі ієрархи католицької церкви. На середину квітня 1793 р. польські гарнізони міст Правобережної України, за винятком Кам’янець-Подільського також склали присягу на вірність Росії. Кам’янець-Подільський було взято 21 квітня 1793 р. без бою. На цьому закінчилося загарбання Росією Правобережної України.
24 березня 1794 р. розпочалось Краківське повстання під проводом Тадеуша Костюшка. Під впливом підготовки повстання власно у Польщі, почались зворушення й на Правобережній Україні. Зокрема, сюда доходили універсали Костюшка, в яких проголошувалася свобода селян, перехід землі у їх приватне володіння, свобода релігійних переконань.
Природно, що феодальні уряди Росії, Прусії та Австро-Угорщини непокоїли останні події відразу у двох напрямках: 1) розповсюдження революційних течій з Франції повз територію Польщі; 2) загроза втрати щойно захоплених земель.
23 грудня 1794 р. представники Катерини ІІ без відома Прусії уклали угоду з Австрійським урядом про новий поділ Польщі. У жовтні 1795 р. Прусія змушена була приєднатися до австро-російської угоди. Був здійснений третій поділ Речі Посполитої. Австрія загарбала територію Малої Польщі (міста Люблін та Краків з прилеглими районами), Прусія – Велику Польщу, Росія – Західну Волинь, Західну Білорусію, Литву та Курляндію.
Таким чином, Річ Посполита як держава припинила своє існування. Більша частина українських земель внаслідок цього опинилась наприкінці ХУІІІ ст. у складі Російської імперії; значно менша частина (Галичина, Буковина) потрапила до складу Австро-Угорщини.