
- •Конспект лекцій з дисципліни
- •Конспект лекцій з дисципліни
- •Частина 1. Проектування цифрових пристроїв
- •На базі пеом
- •Лекція 1. Етапи і методи розробки цифрових
- •Пристроїв на базі пеом
- •1.1. Навіщо необхідний персональний комп'ютер радіоінженеру?
- •1.2. Переваги та недоліки цифрових пристроїв у порівнянні з аналоговими пристроями
- •1.3. Типова функціональна схема радіотехнічної системи
- •1.4. Етапи проектування цифрових пристроїв
- •1.5. Приклад проектування рекурсивного та трансверсального цифрового фільтра
- •Лекція 2. Елементи електронної пам'яті у цифрових пристроях
- •2.1. Класифікація елементів пам'яті
- •2.2. Постійні запам'ятовувальні пристрої
- •Лекція 3. Застосування постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •3.1. Зберігання даних на прикладі блоку rom-bios pc/xt
- •3.2. Функціональне перетворення
- •Шифратори та дешифратори
- •3.3. Формування цифрових і аналогових сигналів Формування сигналів із програмованою часовою діаграмою
- •Формування аналогових сигналів заданої форми
- •3.4. Програмування пзп
- •Лекція 4. Застосування статичних та динамічних озп
- •4.1. Статичні озп
- •4.2. Динамічні озп (dram)
- •4.3. Побудова лінії затримки на елементах пам'яті
- •4.4. Блоки пам'яті на динамічних озп
- •Лекція 5. Модулі динамічної пам'яті
- •5.1. Характеристики модулів динамічної пам'яті
- •5.2. Методи підвищення пропускної здатності динамічної пам'яті
- •5.3. Типи модулів пам'яті fpm dram (Fast Page Mode dram) - швидка сторінкова пам'ять
- •Bedo (Burst edo) - пакетна edo ram
- •Sdram (Synchronous dram) - синхронна dram
- •Частина 2. Базова архітектура пэвм стандарту ibm pc/xt Лекція 6. Історія появи стандарту pc. Фірми ibm, Microsoft, Intel, amd
- •6.1. Внесок фірми ibm у створення та розвиток пк
- •6.2. Внесок фірми Microsoft у створення й розвиток пк
- •6.3. Внесок фірми Intel у створення й розвиток пк
- •6.4. Внесок фірми amd у створення й розвиток пк
- •Лекція 7. Архітектура пэвм ibm pc/xt і способи підключення зовнішніх пристроїв
- •7.1. Функціональна схема пэвм ibm pc/xt
- •Шинна організація персональних комп'ютерів
- •Організація системних шин pc/xt
- •7.2. Способи підключення зовнішнього пристрою до комп'ютера
- •Включення через послідовний порт
- •Включення через паралельний порт
- •Включення в системну шину
- •Підключення через сучасні інтерфейси
- •7.3. Центральний процесор 8088 Адресний простір пам'яті та введення/виводу
- •Структура мікропроцесора 8088
- •Лекція 8. Порти введення/виводу, реальний режим та базова система введення/виводу
- •8.1. Карта портів введення/виводу
- •8.2. Карта пам'яті в реальному режимі
- •8.3. Призначення та структура rom-bios в pc
- •Лекція 9. Система переривань
- •9.1. Призначення та розподіл переривань
- •9.2. Організація системи переривань
- •9.3. Контролер переривань 8259
- •Лекція 10. Компоненти системної плати - співпроцесор, порти та таймер
- •10.1. Математичний співпроцесор 8087
- •10.2. Паралельний периферійний інтерфейс
- •10.3. Периферійний інтегральний таймер
- •Лекція 11. Система прямого доступу до пам’яті
- •11.1. Організація прямого доступу до пам’яті
- •11.2. Контролер dma 8237
- •Регістри та команди контролера пдп
- •Режими роботи контролера пдп
- •Частина 3. Розвиток архітектури стандарту pc Лекція 12. Структура та режими роботи сучасного процесора
- •12.1. Вимоги до сучасних процесорів
- •12.2. Структура сучасного процесора
- •Технології енергозбереження
- •Технології шифрування та захисту
- •12.3. Режими роботи центрального процесора
- •Лекція 13. Системні технології кешування та Plug & Play
- •13.1. Кешування інструкцій та даних
- •13.2. Системні ресурси та карта пам'яті в ос Windows
- •13.3. Технологія Plug & Play
- •Лекція 14. Інтерфейси
- •14.1. Класифікація інтерфейсів
- •14.2. Послідовний інтерфейс (com)
- •14.2. Паралельний інтерфейс (lpt)
- •Стандарти lpt
- •Стандарт ieee 1284
- •Формування циклів запису та читання в стандарті epp Діаграми сигналів у режимі epp
- •Лекція 15. Сучасні інтерфейси
- •15.1. Інтерфейс usb
- •Пристрої usb - функції та хаби
- •Типи передачі даних
- •15.2. Інтерфейс FireWire (ieee 1394)
- •Порівняння FireWire і usb
- •15.3. Радиоинтерфейс BlueTooth
- •15.4. Радіоінтерфейс Wi-Fi
- •15.5. Інтерфейс Wireless usb
- •Лекція 16. Внутрішні шини стандарту pc
- •16.1. Шина isa
- •16.2. Шина pci
- •16.3. Інтерфейс agp
- •16.4. Інтерфейс pci-Express 16x
- •Лекція 17. Пристрої зберігання даних
- •17.1. Основні характеристики зовнішніх накопичувачів
- •17.2. Структура дисків
- •Дефрагментация
- •Файлова система fat і ntfs
- •17.3. Типи накопичувачів
- •Гнучкі диски (Floppy)
- •Жорсткі диски (hd)
- •Твердотільні накопичувачі ssd (solid state drive)
- •Флэш-Накопичувачі (Flash-card)
- •Гибридные жёсткие диски(h-hdd)
- •Оптичні диски (cd)
- •Лекція 18. Сучасні технології зберігання даних
- •18.1. Raid-Системи
- •Основні поняття та визначення
- •18.3. Складні raid-Масиви
- •Частина 4. Комп'ютерні системи Лекція 19. Еволюція комп'ютерних архітектур 2-4 поколінь
- •19.1. Пеом на базі i286
- •19.2. Пеом на базі i386
- •19.3. Пеом на базі процесора i486
- •Лекція 20. Центральний процесор Pentium
- •20.1. Процесори Pentium першого покоління Процесор 80586 (Pentium)
- •Процесор 80686 (Pentium Pro)
- •20.2. Процесори Pentium другого та третього покоління
- •Лекція 21. Сучасні процесори Pentium
- •21.1. Процесор Pentium IV Перше покоління Pentium IV
- •Друге покоління Pentium IV
- •21.2. Багатоядерна архітектура Pentium d - Conroe
- •Процесори для мобільних систем
- •Лекція 22. Процесори фірми amd
- •22.1. Клони Intel
- •22.2. П'яте та шосте покоління (k5, k6)
- •Сімейство k5
- •Сімейство k6
- •22.3. Athlon - сьоме покоління процесорів
- •Лекція 23. Сучасні процесори фірми amd
- •23.1. Athlon64 - восьме покоління процесорів
- •23.2. Athlon64 x2 - дев'яте покоління процесорів
- •23.3. Phenom – деcяте покоління процесорів (Stars Core)
- •Лекція 24. Мультимедіа - Відеосистема
- •24.1. Технологія та стандарти відеосистеми Двовимірне зображення
- •Синтез тривимірного зображення
- •24.2. Відео карта
- •Лекція 25. Мультимедиа - Монітори
- •25.1. Монітори на основі епт (crt)
- •25.2. Рідкокристалічні монітори та проектори (lcd)
- •25.3. Плазмені дисплеї (Plasma Display Panel)
- •25.4. Електролюмінесцентні монітори (oeld)
- •25.5. Органічні світлодіодні монітори (oled)
- •Лекція 26. Мультимедіа - звуковідтворення
- •26.1. Технології та стандарти
- •Режим аудиоплейера
- •Режим редактора
- •Синтезатор звуків
- •Голосове керування рс
- •Стиск аудіоданих із втратами
- •Системи кодування аудіоданих
- •26.2. Апаратна реалізація аудиоканала
- •26.3. Акустична система
- •Лекція 27. Оптимальні конфігурації пэвм
- •27.1. Класифікація комп'ютерних систем
- •27.2. Критерій оптимальної конфігурації пэвм
- •27.3. Приклади оптимальних конфігурацій пеом
1.5. Приклад проектування рекурсивного та трансверсального цифрового фільтра
Нехай потрібно розробити цифровий аналог інерційної ланки (ФНЧ 1-го порядку) із частотою зрізу 1.5МГц і відношенням C/Ш 48дБ. Смуга частот – Fh= 3МГц.
Виходячи із правила " 6 дБ на розряд ", одержуємо 8-розрядне подання вхідних даних, а на підставі теореми Котельникова знаходимо тактову частоту цифрового пристрою – FT=(3...4)*Fh=10МГц (T=100 нс).
Передатна функція інерційної ланки K(p)=1/(0.25pT + 1).
При синтезі рекурсивного фільтра відповідна передатна функція цифрового еквівалента може бути отримана за допомогою білінійного перетворення
K(z) = K(p)
при
.
Для
заданої передатної функції інерційної
ланки отримаємо
,
чому відповідає функціональна схема
рис.1.4.
Рис. 1.4. Функціональна схема цифрового фільтра
Перевіряють отриманий результат наступним чином: для ФНЧ та РФ сума всіх коефіцієнтів прямої та зворотньої гілок повинна дорівнювати 1, а для ПФ і ФВЧ сума коефіцієнтів прямої гілки повинна дорівнювати 0 (у розглянутому прикладі 0,67+0,67-0,33=1, що відповідає ФНЧ, яким є інерційна ланка).
Структурна схема цифрового пристрою враховує спосіб реалізації елементів функціональної схеми та доповнюється блоком керування та синхронізації сигналів. Враховуючи, що операція z-1 є затримкою на один такт, множення на постійний множник реалізується за допомогою ПЗП (див. лекцію 3), підсумовування чисел проводиться попарно, а вхідний сигнал Di супроводжується синхронізуючими імпульсами Si, отримаємо структурну схема пристрою, наведену на рис.1.5. Тут reg - регістр; R, W - сигнали читання та запису.
Рис. 1.5. Структурна схема пристрою
При синтезі трансверсального фільтра беруть до уваги імпульсну характеристику аналогового прототипу. Трансверсальный фільтр являє собою лінію затримки з N відводами, які через вагові коефіцієнти Ai приєднані до загального суматора. Значення Ai збігаються зі значеннями імпульсної характеристики аналогового прототипу із кроком t=1/FT. Кількість відводів фільтра N визначає точність апроксимації в області нижніх частот. Число N вибирається так, щоб відмінність між перехідними характеристиками цифрового фільтра та його аналогового прототипу не перевищувало 5-10%.
Перед розробкою принципової схеми необхідно провести моделювання пристрою на ЕОМ. З метою визначення розрядності пристрою будують його перехідну характеристику (ПХ) і порівнюють із ПХ аналогового прототипу. Розрядність вважається достатньою, якщо відмінності ПХ не перевищують 5-10%.
Загальна структура програми така:
1) Задають n розрядність цифрового пристрою.
2) Обнуляют всі регістри.
3) Вхідний сигнал дорівнює чверті динамічного діапазону: S0=2(n-2).
4) У циклі в i-му такті активізуються стани регістрів і формується вихідний сигнал у цілочисельному вигляді. Запам'ятовується новий стан регістрів для наступного такту.
5) Вихідний сигнал ПХ нормується до величини S0.
Елементна база пристрою визначається необхідною швидкодією та може бути обрана з довідкової літератури.
У розглянутому прикладі в якості ПЗП може бути використана серія К556РТ5, а інші мікросхеми (МС) - К1533. Регістр reg - ИР27, суматор - ИМ6. Після вибору елементної бази на підставі функціональної одержують принципову схему пристрою.
Контрольні питання
1. Навіщо радіоінженеру необхідне знання апаратної та програмної частини ПК?
2. Які переваги та недоліки цифрових систем?
3. Функціональна схема цифрової радіотехнічної системи.
4. Опишіть етапи проектування цифрової системи.
5. Послідовність проектування цифрового пристрою на базі ПЕОМ.