- •5.Зв»язок політології з іншими гуманітарними науками
- •6.Історичні умови виникнення соціально-політичної думки
- •Політична думка Середньовіччя і епохи Відродження
- •9Політична думка Нового часу
- •10 Плюралізм політичних концепцій 19-20 ст.
- •11 Зародження політичної думки в Україні Тема 22. Зародження і розвиток політичної думки в Україні
- •12 Лібералізм як фактор сучасного політичного життя
- •13 Консерватизм і неоконсерватизм
- •14 Радикалізм та радикальна політика
- •15 Політичний екстремізм .Тероризм
- •16 17 Лівий екстремізм ,Правий екстремізм
- •18 Клерикалізм
- •19Соціал – демократична концепція реалізму
- •20Марксистська концепція реалізму
- •21 Походження і історичні типи влади.Політична влада в Україні
- •22Політична влада,її суть ,функції та типи
- •23 Джерела та засоби встановлення політичної влади
- •Ресурси (або засоби )політичної влади
- •24Суспільне призначення влади
- •25 Проблеми легітимності влади м.Вебер та д.Істон про типи влади
- •Типологія за Вебером[ред. • ред. Код]
- •Інші типи легітимності[ред. • ред. Код]
- •26Політична система суспільства :поняття ,сутність , структура . Функції
- •2. Політична система: сутність, структура, функції.
- •27Основні політичні системи сучасності
- •28Критьерії типологізації політичних систем
- •29 Держава як центральний інститут політичної системи
- •30Форми державного устрою .Державні інститути та органи
- •3. Форми правління і державного устрою.
- •31.Форми державного правління :монархія республіка
- •33. Парламентська ,президентська і змішана форми правління , їх сутність ,ознаки ,відмінність
- •34. Політична соціалізація як суспільна проблема
- •35 Сутність і структура політичного режиму
- •36 Тоталітаризм : сутність та причини виникнення
- •37 Авторитариз та його різновиди
- •38. Основні риси демократичних режимів
- •39.Прноблема трансформації режимів у посткомуністичному суспільстві
- •40. Політичний режим сучасної України
- •41 .Зміст понять політичний процес , політичне життя , політична діяльність
- •42 Харатерні риси сучасного політичного процесу
- •43 Зміст та основні риси політичної діяльності
- •45 Основні форми і методи політичної діяльності
- •46 .Політичне функціонування
- •46.Анархічна форма влади , ії сутність і характерні риси
- •48 Політична участь
- •49 Політичні технології
- •50 Політичний ризик
- •51 Політичний маркетинг
- •52 Політична партія як інститут політичної системи
- •53Політичні партії в україні , та їх основні типи
- •54 Партійні системи , заходи і коаліції
- •55 Суспільні організації та рухи , форми їх участі в політичному житті
- •57 Етапи становлення багатопартійності в сучасній україні
- •58. Поняття виборів , їх види .Абстентеїзм та його причини
- •59. Основні принцими функціонування виборчих систем
- •60 Типи виборчих систем
- •61 Виборча система України
- •62Поняття міжнародних відносин
- •63.Міжнародна політика:сутність , цілі, функції
- •64.Міжнародні відносини і геополітика
- •65Україна в геополітичному просторі
52 Політична партія як інститут політичної системи
Політична партія – це організація, яка створилась шляхом добровільного об'єднання активної частини суспільства на певній ідеологічній основі, на базі спільних
інтересів для участі у політичному житті з метою здобуття і використання державної влади.
Політичні партії як провідні політичні інститути і учасники
політичних процесів відрізняються від інших громадських організацій.
Кваліфікуючи таким чином партії, політологи виділяють такі їх родові ознаки.
1. Партія представляє собою організаційно оформлену, формально визначену
структуру.
2. Партія є стабільним об'єднанням, яке має тривалий історію свого розвитку.
3. Кожна партія прагне забезпечити собі підтримку якомога більшої кількості
виборців.
4. Партії виступають своєрідним містком між державою і суспільством. Як
соціальні інститути вони висловлюють інтереси суспільних груп. А далі вже як
складові органів влади реалізують їх у формі державної політики.
5. Головна мета діяльності будь-якої партії пов’язана з досягненням державної
влади. Це є її головною визначальною ознакою.
Партії розрізняються між собою за допомогою базових характеристик, які
ідентифікують конкретну партію.
1. Ідеологія. Система переконань, ціннісних орієнтацій, що визнані як пріоритетні
представниками даної партії.
2. Політична платформа розглядається як програма діяльності партії у різних
сферах.
3. Організаційна структура відображає внутрішню будову партії, принципи
членства у ній.
4. Методи і засоби діяльності визначають, наскільки теоретична програма і
практична діяльність партій відповідають вимогам закону.
5. Соціальна база або електорат складається з тих суспільних верств, груп, які
підтримують дану партію. Її соціальна база характеризується тими соціальними
групами, хто проголосував за неї. Термін електорат є більш доцільним, тому що
на політичні позиції виборців впливає не тільки їхня соціальна належність, а
цілий комплекс чинників, у тому числі і суб’єктивних.
Досить часто зазначені характеристики мають ситуативний характер і
відображає кон’юнктурні потреби та минущі інтереси соціальних груп. Тому для
більш повного розкриття сутності партій необхідно визначити їхні функції, які
вони виконують у житті певного соціуму.
1. Кожне суспільство складається зі значної кількості соціальних суб’єктів як
носіїв своїх інтересів. Для того, щоб їх реалізувати, необхідно виявити, чітко
сформулювати і впорядкувати ці інтереси і потреби.
2. Партії сприяють перетворенню окремих інтересів у декілька сукупних
однорідних інтересів, які є найбільш суспільно значущими.
3. На основі узагальнення основних інтересів партії формують конкретні
політичні ідеологій, програми, виборчі платформи, які визначають шляхи і цілі
розвитку суспільства у різних сферах його життя.
4. Конкурентна боротьба за владу є об’єктивним явищем демократичної
політичної системи. Важливо забезпечити її прозорість. Отже, саме партії
переводять боротьбу між політичними ідеологіями, програмами та силами, які їх
сповідують у площину відкритості, законності і цивілізованості.
5. Втілення у практичне життя демократичних принципів виборності органів
влади та представництва в них інтересів різних соціальних груп.
6. Правлячі партії реалізовують суспільні інтереси (через свої програми) як
напрямки державної політики.
7. Опозиційні контролюють процес здійснення влади.
8. Партії надають інституційні можливості реалізації громадянами своєї
політичної активності.
9. Партії виступають ефективним засобом змінності політичних сил при владі.
56
10. Партії створюють оптимальні умови для формування політичних діячів через
навчання, організаційну роботу, висунення своїх кадрів в органи влади.__