- •5.Зв»язок політології з іншими гуманітарними науками
- •6.Історичні умови виникнення соціально-політичної думки
- •Політична думка Середньовіччя і епохи Відродження
- •9Політична думка Нового часу
- •10 Плюралізм політичних концепцій 19-20 ст.
- •11 Зародження політичної думки в Україні Тема 22. Зародження і розвиток політичної думки в Україні
- •12 Лібералізм як фактор сучасного політичного життя
- •13 Консерватизм і неоконсерватизм
- •14 Радикалізм та радикальна політика
- •15 Політичний екстремізм .Тероризм
- •16 17 Лівий екстремізм ,Правий екстремізм
- •18 Клерикалізм
- •19Соціал – демократична концепція реалізму
- •20Марксистська концепція реалізму
- •21 Походження і історичні типи влади.Політична влада в Україні
- •22Політична влада,її суть ,функції та типи
- •23 Джерела та засоби встановлення політичної влади
- •Ресурси (або засоби )політичної влади
- •24Суспільне призначення влади
- •25 Проблеми легітимності влади м.Вебер та д.Істон про типи влади
- •Типологія за Вебером[ред. • ред. Код]
- •Інші типи легітимності[ред. • ред. Код]
- •26Політична система суспільства :поняття ,сутність , структура . Функції
- •2. Політична система: сутність, структура, функції.
- •27Основні політичні системи сучасності
- •28Критьерії типологізації політичних систем
- •29 Держава як центральний інститут політичної системи
- •30Форми державного устрою .Державні інститути та органи
- •3. Форми правління і державного устрою.
- •31.Форми державного правління :монархія республіка
- •33. Парламентська ,президентська і змішана форми правління , їх сутність ,ознаки ,відмінність
- •34. Політична соціалізація як суспільна проблема
- •35 Сутність і структура політичного режиму
- •36 Тоталітаризм : сутність та причини виникнення
- •37 Авторитариз та його різновиди
- •38. Основні риси демократичних режимів
- •39.Прноблема трансформації режимів у посткомуністичному суспільстві
- •40. Політичний режим сучасної України
- •41 .Зміст понять політичний процес , політичне життя , політична діяльність
- •42 Харатерні риси сучасного політичного процесу
- •43 Зміст та основні риси політичної діяльності
- •45 Основні форми і методи політичної діяльності
- •46 .Політичне функціонування
- •46.Анархічна форма влади , ії сутність і характерні риси
- •48 Політична участь
- •49 Політичні технології
- •50 Політичний ризик
- •51 Політичний маркетинг
- •52 Політична партія як інститут політичної системи
- •53Політичні партії в україні , та їх основні типи
- •54 Партійні системи , заходи і коаліції
- •55 Суспільні організації та рухи , форми їх участі в політичному житті
- •57 Етапи становлення багатопартійності в сучасній україні
- •58. Поняття виборів , їх види .Абстентеїзм та його причини
- •59. Основні принцими функціонування виборчих систем
- •60 Типи виборчих систем
- •61 Виборча система України
- •62Поняття міжнародних відносин
- •63.Міжнародна політика:сутність , цілі, функції
- •64.Міжнародні відносини і геополітика
- •65Україна в геополітичному просторі
51 Політичний маркетинг
Політичний маркетинг і політичний менеджмент є провідними поняттями практичної політології. Саме в них віддзеркалюються процеси, пов'язані з аналізом суспільно-політичної ситуації, визначенням стратегії і тактики впливу на настрої та поведінку електорату, форми й методи підготовки та проведення виборчої (президентської чи парламентської) кампанії, формування владних структур.
Термін маркетинг (від англійського market — ринок, збут) — де система засобів з управління операціями збуту й торгівлі, регулювання ринкових процесів і вивчення кон'юнктури та закономірностей функціонування ринку.
Політична діяльність за будь-яких умов, суспільно-політичних систем і форм державного устрою спрямована на завоювання та утримання контролю над ринком. Але над ринком специфічним — ринком влади. А через нього — над політичною та іншими сферами суспільства.
Політичний маркетинг — це сукупність форм і методів дослідження та впровадження в політичну практику тих чи тих настанов суспільної свідомості з метою здійснення контролю над ринком влади, тобто діяльність, спрямована на створення, підтримання чи зміну поведінки громадян щодо конкретних політичних лідерів, організацій, ідей.
Змістом політичного маркетингу є вивчення усталеної та формування бажаної громадської думки щодо образу (іміджу) політика, політичної організації.
До основних функцій політичного маркетингу належать: вивчення уявлення людей про політика, організацію чи ідею; визначення характеристик ідеального образу, що існує в масовій свідомості; планування та втілення в життя конкурентоздатної програми дій, розрахованої на завоювання розуміння та активну підтримку політичного лідера, організації чи ідеї.
Найважливішими видами й невіддільними складовими політичного маркетингу є дослідження політичного ринку, виборча інженерія і політичне рекламування.
Однією з найважливіших складових політичного маркетингу є вивчення особливостей функціонування ринку влади в суспільстві. Йдеться про вивчення й аналіз політичної культури суспільства, рівня розвитку політичних структур, банку даних політичних лідерів (тобто політичної та владної еліти), і, звичайно, настанов суспільної свідомості.
Якщо перші три чинники можна дослідити за допомогою традиційних методів політичного аналізу, то стереотипи суспільної свідомості аналізуються шляхом вивчення громадської думки. Це здійснюється через опосередковані канали висловлювання громадської думки — засоби масової інформації (пресу, радіо, телебачення, електронну пошту), документи органів влади, матеріали органів статистики, спецслужб, внутрішніх справ; прямі канали висловлювання громадської думки (особисті контакти представників владних структур із населенням, прийом громадян); спеціалізовані канали висловлювання громадської думки — інтерв'ю, анкетне опитування (роздавальне, телефонне, поштове, пресове). Саме спеціалізовані канали висловлювання громадської думки є науковою базою для здійснення політичного маркетингу.
Під час здійснення політичного маркетингу опитування громадської думки виконують три основні функції:
- політичну — дають змогу оцінити палітру політичних орієнтацій виборців, імідж (ідеального) політичного діяча, який сформувався в суспільній свідомості;
- ідеологічну — виявляють, як реагують різні верстви населення на ідеї, гасла, політичні програми, спосіб висвітлення, поведінкову манеру лідерів тощо;
- соціальну — опитування містять інформацію про потреби, інтереси населення, його вимоги до влади, яку вона має використати під час вироблення управлінських рішень, зрештою дають змогу робити довготермінові прогнози суспільного розвитку.