- •4.Поняття та зміст основних принципів мп. Співвідношення основних принципів мп.
- •6 Поняття та підстави міжнародно-правової відповідальності. Види міжнародно-правової відповідальності.
- •7. Субьекты мп. Понятие и виды. Понятие и содержание международной правосубьектности.
- •8. Государственный суверенитет и межд правосубьектность государств. Особенности правосубьектности унитарных и сложных государств.
- •9. Международные организации как субьекты мп.
- •10. Проблемы правосубьектности наций, борящихся за независимость.
- •11. Институт признания в мп. Теория признания. Виды и формы признания.
- •12. Институт правопреемства в мп. Правопреемство государств. Правопреемство Украиы,в связи с распадом ссср.
- •13. Правопреемство относительно международных договоров, госуд собственности, госуд обязанностей и госуд архивов.
- •14. Поняття та джерела права міжнародних договорів
- •15. Понятие и виды международных договоров. Наименование и структура международных договоров.
- •16. Стадии заключения международных договоров.
- •17. Действие международного договора в пространстве и во времени. Обратная сила.
- •18. Недействительность и прекращение межд договоров. Денонсация.
- •20. Поняття та джерела дипломатичного права
- •21.Дипломатическое представительство: понятие , функции, склад
- •22. Порядок призначення дипломатичних представників. Агреман. Вірчі грамоти, їх зміст та порядок вручення. Закінчення місії.
- •23. Дипломатичні привілеї та імунітети.
- •24. Консульські представництва: поняття та склад. Зміст консульської діяльності.
- •25. Консульські привілеї та імунітети.
- •26. Поняття та види територій та просторів у міжнародному праві
- •27. Демілітаризовані та нейтралізовані території. Умовні території
- •28. Державна територія. Способи придбання державної території. Склад державної території
- •29. 30 Міжнародно-правові проблеми громадянства. Апатриди та біпатриди.
- •32. Універсальні та регіональні механізми захисту прав людини
- •33. Міжнародно-правові стандарти прав людини. Роль оон в їх формуванні
- •34. Європейська система захисту прав людини: загальна характеристика.
- •35. Способи вирішення міжнародних спорів. «Спір» та «ситуація». Безпосередні переговори, посередництво, добрі послуги, слідчі та погоджувальні комісії.
- •36. Міжнародні судові процедури. Міжнародний суд оон.
- •37. Міжнародне гуманітарне право: поняття та джерела
- •38. Правовий статус учасників військових дій. Комбатанти та некомбатанти. Розвідники та шпигуни. Парламентери. Найманці.
- •39. Обмеження засобів та методів ведення війни в міжнародному праві.
- •40. Захист цивільного населення та цивільних об’єктів під час війни.
- •42. Оон. Історія створення, членство, головні органи. Проблема реформування оон.
- •43. Рада Європи: історія створення, головні органи, основні напрями діяльності.
- •Глава I Устава Совета Европы посвящена целям, которые преследует Совет Европы, и состоит из одной единственной статьи 1. В ней, в частности, говорится следующее:
- •44. Поняття та джерела міжнародного екологічного права.
- •45. Миротворчі операції оон. Порядок їх проведення.
- •46. Міжнародно-правові проблеми роззброєння. Ракетно-ядерне роззброєння. Договір про.
- •47. Поняття та джерела міжнародного кримінального права.
- •48. Поняття та види міжнародних злочинів
- •49. Підстави та межі юрисдикції Міжнародного кримінального суду.
- •50. Міжнародне співробітництво в протидії транснаціональній злочинності.
13. Правопреемство относительно международных договоров, госуд собственности, госуд обязанностей и госуд архивов.
Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів
Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо між¬народних договорів 1978 р. під міжнародним договором розуміє лише угоди, укладені у письмовій формі між державами. Відносно усних до¬говорів і договорів між державами й іншими суб'єктами міжнародного права діють звичаєві норми міжнародного права. Віденська конвенція 1978 р. встановлює наступні правила правонаступництва щодо між¬народних договорів:
а) у разі створення в результаті деколонізації нової незалежної дер-жави діє принцип tabula rasa («чистої дошки»): нова держава не зв'язана договорами, укладеними колишніми державами-метрополіями, і не зобов'язана зберігати чинність будь-якого договору або ставати його учасницею в силу виключно того факту, що в момент правонаступництва держав цей договір був чинним щодо території, яка є об'єктом правонаступництва держав. Нова незалежна держава може шляхом повідомлення про правонаступництво встановити свій статус як учасника будь-якого багатостороннього договору, що у момент пра-вонаступництва держав був чинним щодо території, яка є об'єктом правонаступництва держав.
Якщо до моменту правонаступництва держава-попередниця під¬писала багатосторонній договір під умовою ратифікації, прийняття або затвердження і при цьому висловила намір поширити дію цього договору на територію, що є об'єктом правонаступництва держав, то правонаступник може стати учасником договору, ратифікувавши, прийнявши або схваливши його (окрім випадків несумісності участі правонаступника з об'єктами і цілями договору).
б) якщо частина території держави стає частиною території іншої
держави, то відносно цієї території:
- договори держави-попередниці втрачають силу;
-договори держави-правонаступниці набувають сили,крім випад¬ків, коли застосування цих договорів було 6 несумісним з їх об'єктами і цілями.
Двосторонній договір, що у момент правонаступництва був чин¬ним щодо території, що є об'єктом правонаступництва держав, вва- жається чинним і для держаки правонаступник якщо нове держава домовилася про це з контрагентом або це витікає з їх поведінки.
в) при об'єднанні двох або декількох держав права і обов'язки ЗІ її договорами переходять до правонаступника, якщо сторони не встановили інше і якщо це не суперечить об'єктам і цілям договору;
г) при відокремленні частини території договори попередника зберігають чинність для правонаступника.
Про правонаступництво договорів робляться письмові повідо¬млення депозитарію договору і/або Його учасникам.
Міжнародно-правове регулювання правонаступиицтва держав щодо державної власності, державних архівів, державних боргів
Однією з найважливіших проблем правонаступиицтва щодо дер¬жавної власності є проблема компенсації за власність, що переходить до держави-наступниці. У Віденській конвенції 1983 р. передбача¬ється, що в принципі такий перехід власності повинен відбуватися без компенсації, якщо інше не узгоджено зацікавленими державами або не передано на вирішення відповідного міжнародного органу. Держава-попередниця зобов'язана вжити всі заходи для запобігання пошкодження або знищення власності, що переходить до держави-наступниці. Правонаступництво не стосується власності» яка знахо¬диться на території держави-попередниці і належить третій державі згідно з внутрішнім правом держави-попередниці.
За домовленістю зацікавлених держав або за рішенням відповідно¬го міжнародного органу може встановлюватися компенсація за перехід архівів держави-попередниці до держави-наступниці; в іншому випадку перехід відбувається без компенсації.У такому ж порядку вирішується питання про дату переходу архівів.
Згідно з Віденською конвенцією 1983 р. від держави-попередниці вимагається,щоб вона приймала всі заходи з запобігання пошкодженню або знищенню архівів,які переходять до держави-наступниці.
Перехід власності,архівів і боргів при правонаступник ні регулю¬ється, за загальним правилом,угодами між державою-попередницею ідержавою-наступницею. За відсутності таких угод Конвенцією 1983 р. встановлені наступні правила:
а) при передачі частині території держави іншій державі до право-
наступника переходять:
- все нерухоме майно, що знаходиться на відповідній території, а також рухоме майно, пов'язане з діяльністю держави на даній тери-торії;
- частина архівів, яка відноситься до відповідної території і необ¬хідна для її нормального управління;
- державний борг (у справедливій частці);
б) при створенні нової незалежної держави на території держави-
попередниці до держави-правонаступниці переходять:
- нерухоме майно, що знаходиться на її території, а також нерухо¬мість, що належить державі-попередниціі що знаходиться за кордоном. До правонаступника переходить також рухоме майно, що знаходиться на відповідній території держави-попередниці;
- архіви, що стосуються її території, а також частина інших архівів, необхідних для нормального управління. Державні борги до право-наступника не переходять;
в) при об'єднанні декількох держав в одну до правонаступника
переходять: вся власність держав-попередниць, їх архіви та борги;
г) при відокремленні частини території від держави до правонас-
тупника переходять;
- нерухоме майно, що знаходиться на даній території, а також все пов'язане з нею рухоме майно і частина іншого рухомого майна (у справедливій частці);
- частина архівів, що стосується відповідної території, а також інші архіви, необхідні для нормального управління нею;
- державний борг (у справедливій частці);
д) при розділенні держави, коли частини території утворюють дві
або декілька держав-правонаступниць, до правонаступників пере-
ходять:
- нерухоме майно, що знаходиться на їх території, а також рухома власність, що відноситься до неї;
- частина архівів, що стосується даної території, а також інші ар¬хіви що мають безпосереднє відношення до неї;
- державний борг (у справедливій частці).
Сучасне міжнародне право виходить з того, що правонаступництво держав не зачіпає принцип непорушності державних кордонів. Ст. 11 Віденськоїконвенції 1978 р. закріпила норму міжнародного звичаєвого права, відповідно до якої правонаступництво держав не стосується кордонів, встановлених договорами, і договірних прав та обов'язків стосовно їхніх режимів.
Також необхідно відзначити, що положення про правонаступни¬цтво щодо державної власності не застосовуються до ядерної зброї, яка належить державі-попередниці; Згідно з Угодою про нерозповсю-дження ядерної зброї 1968 p., кожна з ядерних держав зобов язується не передавати «кому б то не було» ядерну зброю або інші ядерні вибухові пристрої, а неядерна держава зв'язана зустрічним зобов'язанням «не приймати передачі від кого б то не було» ядерної зброї або ядерних вибухових пристроїв, що виключає будь-яке правонаступництво від¬носно ядерної зброї.