18. Недействительность и прекращение межд договоров. Денонсация.

В міжнародному праві існує презумпція дійсності договорів, згідно з якою кожний чинний договір є обов'язковим для учасників, поки інше не встановлено на основі міжнародного права. Таким чином, не-дійсність договору має бути встановлена, після чого кожен учасник має право вимагати, щоб в межах можливого було відновлене положення, змінене в результаті виконання договору.

Недійсність договору може бути відносною і абсолютною. Відносна недійсність робить договір оскаржуваним, її підставами є помилка, об-ман, підкуп представника держави, укладення договору з порушенням положень внутрішнього права, які стосуються компетенції укладати до-говори. Абсолютна недійсність означає нікчемність договору із самого початку. її підставами є примус представника держави, примус держави шляхом погрози силою або 'щ застосування, протиріччя імперативній нормі загального міжнародного права (jus cogens).

Якщо договір визнано недійсним, можливо декілька варіантів: його учасники звільняються від зобов'язання виконувати договір у подаль-шому; усуваються підстави, які стали причиною недійсності договору; за згодою учасників переглядається весь договір або його частина.

Припинення І призупинення дії договорів

Припинення договору або вихід з нього учасника можуть мати кде відповідно до положень договору або в будь-який час за згодою рх учасників після консультації з іншими договірними державами. !Ьговір може бути припинений у випадку:

1) закінчення строку, на який він був укладений;

2) виконання договору;

3) за згодою всіх сторін, що домовляються (скасування);

4) у зв'язку з укладенням нового договору з тих самих питань між тими самими державами (новація);

5) денонсації, яка означає односторонню відмову держави від до¬говору з попередженням інших учасників, коли така відмова, її порядок та умови прямо передбачені договором;

6) анулювання як односторонньої правомірної відмови держави від

укладеного договору. В міжнародному праві підставами анулювання є

істотне порушення договору іншим учасником, неможливість виконан-

ня договору, корінна зміна обставин, при яких договір було укладено,

виникнення нової імперативної норми, з якою договір виявляється у

суперечності.

- 7) виникнення війни між договірними державами. У випадку війни багатосторонні договори, як правило, припиняються. Продовжують діяти договори, укладені спеціально на випадок війн, наприклад, кон¬венції про режим військовополонених та т.п.

8) припинення існування держави або зміна її статусу.

Розірвання дипломатичних або консульських відносин між учасни¬ками договору не впливає на правові відносини, встановлені між ними договором, за винятком випадків, коли наявність дипломатичних або консульських відносин потрібна для виконання договору.

Призупинення договору означає тимчасове припинення його дії. Воно може мати місце згідно з договором, за згодою учасників, а також на основі міжнародного права у випадку істотного порушення договору і тимчасової неможливості його виконання. Призупинення дії договору звільняє учасників від зобов'язання виконувати договір протягом періоду призупинення і не впливає в усьому іншому на пра¬вові відносини між ним, встановлені договором.

У період призупинення дії договору учасники повинні утримува¬тися від дій, які могли 6 перешкодити поновленню дії договору.

Денонсация международного договора (от фр. denoncer) – наиболее распространенный способ прекращения действия двустороннего или выхода из многостороннего международного договора. Представляет собой уведомление участника о его расторжении в порядке и сроки, предусмотренные в таком договоре. Если договор не предусматривает денонсации и не установлено намерение его участников допустить такую возможность, то он не может быть денонсирован.