25. Консульські привілеї та імунітети.

  Консульські привілеї та імунітети можна виаивчити я* сукупність особливих пільг, переваг та преференцій* що надаються іноземним консульським установам та їх співробітникам відповіли*» ар норм між¬народного права та законодавства країни перебування. В консульсько-му праві, як і в дипломатичному, розрізняють дві категорії привілеїв ті імунітетів: а) привілеї та імунітети консульських установ; 6) привілеї та імунітети штатних консульських посадових осіб та інших працівників консульських установ.

Найсуттєвішими в першій категорії с: недоторканність коне у/і ь , ських приміщень; звільнення консульських приміщень від податків; недоторканність консульського архіву та документів; свобода зносин; безперешкодні зносини і контакти з громадянами держави, що пред¬ставляється. Консульські установи також мають право отримувати інформацію від компетентних органів країни перебування про смерть, опіку та піклування, про аварії суден і літаків (держави, що пред¬ставляється); здійснювати безперешкодно зносини з органами країни перебування; стягувати консульські збори.

Другу категорію консульських привілеїв та імунітетів становлять особиста недоторканність консульських посадових осіб, яка є значно меншою порівняно з дипломатичною, тому що вони можуть бути заарештовані або ув'язнені за скоєння важких злочинів; імунітет від юрисдикції, який також не є абсолютним і консульські посадові особи та працівники консульських установ захищаються лише щодо дій, які вчиняються ними при виконанні консульських функцій?звільнення від реєстрації;іноземців та від отримання дозволу на проживання; звільнення від отримання дозволу на роботу; звільнення від митного збору та огляду; звільнення від особистих повинностей і зборів тощо.

26. Поняття та види територій та просторів у міжнародному праві

Під територією в міжнародному праві розуміється вся земна куля з її сухопутною і водною поверхнею, надрами, повітряним простором, а також космічний простір.

За правовим режимом територія поділяється на три основні види: 1) державна територія; 2) міжнародна територія; 3) територія із зміша¬ним режимом.

Державна територія - це частина простору земної кулі, що зна¬ходиться під суверенітетом держави, яка здійснює відносно неї і в її межах своє територіальне верховенство.

У міжнародну територію входять наступні простори: відкрите море за межами виключних економічних зон прибережних держав і повітряний простір над ним, Міжнародний район морського дна, Ан¬тарктика, космічний простір, включаючи Місяць та інші небесні тіла. Міжнародні території не підлягають національному привласненню, на них розповсюджується свобода доступу, вони відкриті для досліджен¬ня і використання всіма державами на основі рівності відповідно до міжнародного права.

Територія із змішаним режимом - територія, на якій одночасно діють норми міжнародного та національного права. До таких тери¬торій належать: прилегла зона, континентальний шельф і виключна економічна зона. До територій зі змішаним режимом також відноситься державна територія міжнародного користування, що включає міжна¬родні річки, міжнародні протоки, міжнародні канали, а також острови, відносно яких існують спеціальні міжнародні договори (наприклад, архіпелаг Шпіцберген).

У міжнародному праві виділяють також умовні території, до яких відносять об'єкти, розташовані поза межами державної території, на які поширюється суверенітет відповідної держави (повітряні, морські, річні судна, космічні об'єкти, штучні острови та споруди у морі, на його дні, в Антарктиці, приміщення дипломатичних представництв та консульських установ).