22. Порядок призначення дипломатичних представників. Агреман. Вірчі грамоти, їх зміст та порядок вручення. Закінчення місії.

Встановлення дипломатичних відносин та заснування представництв здійснюється за згодою держав. Встановлення дипломатичних відносин не завжди тягне за собою встановлення представництва.

Процедура призначення і прийняття дипломатичного представника називається акредитацією або акредитування. До офіційного призначення голови представництва держава повинна отримати агреман, тобто згоду країни перебування на призначення саме цієї особи у відповідному якості. Країна перебування може відмовити у агремані без пояснення мотивів відмови. Після отримання агремана голова представництва стає persona grata (буквально - бажаним особою). Члени представництва в принципі мають бути громадянами акредитуючої держави.

Після отримання агремана і офіційного призначення глава представництва отримує підписані главою його держави вірчі грамоти, тобто повноваження загального характеру. Акредитація завершується врученням грамот главі держави призначення, після чого представник може приступити до виконання своїх функцій.

Стадії призначення дипломатичних представників:

1) підбір кандидатури;

2) запит агремана (біографічні дані, відомості про кар'єру, сімейний стан); Перед призначенням глави представництва в уряду відповідної держави запитують згоду (агреман) на прийняття призначуваного особи як такого представника. Після отримання агремана зазвичай дається оголошення у пресі про призначення представника.

3) відповідь приймаючої держави, якщо позитивний, то

4) призначення;

5) вручення вірчих грамот (прохання вірити представникові держави у всіх відношеннях); При від'їзді до місця призначення послу або посланнику видається вірча грамота, підписана главою держави, що посилає і адресована главі держави перебування. У вірчої грамоти міститься прохання «вірити» її володарю як особі, що представляє свою державу у всіх зносинах із державою перебування.

6) прибуття до держави перебування і виконання своїх обов'язків (при в'їзді МЗС вручаються копії вірчих грамот).

Голова представництва може приступити до виконання своїх функцій в державі перебування залежно від практики, яка існує в цій державі: або з моменту вручення вірчих грамот, або з моменту повідомлення про прибуття та подання засвідчених копій вірчих грамот міністерству закордонних справ держави перебування. Представник, акредитований в даній країні, залишається в цій якості до припинення його офіційних функцій.

Місія дипломатичного представника припиняється з ініціативи його держави (відставка, нове призначення, хвороба, смерть) або з ініціативи країни перебування в разі визнання даної особи persona non grata (в результаті втручання у внутрішні справи, нетактовні образливі заяви, вчинення кримінально-караного діяння). Також для припинення діяльності всього представництва є припинення дипломатичних відносин, стан війни, припинення існування однієї із сторін у таких відносинах, інсуррекція - відмова представника від виконання своїх обов'язків.

Агреман (від фр. Agrément - схвалення, згода) - попередня згода однієї держави на призначення певної особи в якості глави дипломатичного представництва іншої держави.

Загальноприйняті правила

• Агреман запитується тільки на глав дипломатичних місій (у сучасній практиці - на послів) і, як правило, через відомство закордонних справ приймаючої країни убутним послом або старшим співробітником дипломатичної місії.

• При запиті агреман повідомляються деякі біографічні відомості про особу, наміченому до призначення.

• Зазвичай Агреман запитується і дається в письмовій формі; листування про агреманів і можлива відмова в ньому не разгла ¬ шаются.

• Відповідно до практики ряду країн Агреман запитується усно, таким же шляхом повідомляється відповідь.

• Після отримання агремана кандидат стано ¬ вітся "персона грата"; негативну відповідь означає, що дана особа вважається "персона нон грата".

• Держава перебування не зобов'язана повідомляти мо ¬ тиви відмови у агреманів. [1]

Вірчі грамоти (фр. Lettres de créance, англ. Credentials) - документ, яким забезпечується глава дипломатичного представництва класу послів або посланників для посвідчення його представницького характеру та акредитування в іноземній державі. [1] У ньому висловлюється прохання вірити всьому тому, що буде викладати посол від імені глави своєї держави та уряду, звідси і пішла назва документа [У сучасній дипломатії при встановленні і підтримці дипломатичних відносин вірчі грамоти при призначенні в країну перебування дипломатичних представників вищого рангу:

• підписуються особисто главою держави, що призначає дипломатичного представника:

• скріплюються підписом міністра закордонних справ;

• адресуються особисто главі держави перебування;

• вручаються особисто дипломатичним представником вищого рангу главі держави перебування в урочистій обстановці

• порядок (черговість) вручення вірчих грамот або подання їх завірених копій визначається датою і годиною прибуття голови представництва.

Зміст і функції сучасних вірчих грамот

• Грамоти починаються з офіційного, конституційного найменування глави держави, який направляє посла.

• Потім слід повний титул глави приймаючої держави.

• Виражається бажання призначенням нового посла сприятиме подальшому розвитку та поглибленню відносин між двома країнами.

• У тексті грамот вказується, що глава держави просить главу іншої держави, до якого вірчі грамоти адресовані, вірити всьому тому, що даний дипломатичний представник буде заявляти в країні перебування; фіксується, хто прямує в якості представника і в якому ранзі, причому, як правило , констатується стан відносин між країнами.

Прибулий дипломатичний представник зобов'язаний для здійснення своїх функцій якнайшвидше вручити вірчі грамоти главі держави країни перебування. У разі невиправданої затримки вручення грамоти уряд країни перебування має право вимагати його відкликання.