Глава VII

Провадження у Великій палаті

Правило 71[27]

(Застосовність процедурних положень)

1. Положення, що регулюють провадження в палатах, застосовуються, після внесення необхідних змін, до провадження у Великій палаті.

2. Повноваження, які надаються палаті положеннями пункту 3 правила 54 та пункту 3 правила 59 стосовно проведення слухання, можуть, під час провадження у Великій палаті, також здійснюватися головою Великої палати.

Правило 72

(Відмова палати від юрисдикції на користь Великої палати)

1. Відповідно до статті 30 Конвенції, якщо справа, яка перебуває на розгляді в палаті, порушує серйозне питання щодо тлумачення Конвенції чи протоколів до неї або якщо вирішення питання, яке вона розглядає, може призвести до результату, несумісного з рішенням, постановленим Судом раніше, палата може в будь-який час до постановлення рішення відмовитися від своєї юрисдикції на користь Великої палати, якщо жодна зі сторін у справі не заперечує проти цього відповідно до пункту 2 цього правила. Умотивовувати рішення щодо відмови від юрисдикції немає потреби.

2. Секретар повідомляє сторони про намір палати відмовитися від своєї юрисдикції. Сторони мають один місяць від дати цього повідомлення, упродовж якого вони можуть надіслати до канцелярії належним чином вмотивоване заперечення. Палата вважатиме недійсним заперечення, що не відповідає цим умовам.

Правило 73 (Клопотання сторони про передання справи до Великої палати)

1. Відповідно до статті 43 Конвенції, будь-яка сторона у справі може, у виняткових випадках, упродовж трьох місяців від дати постановлення рішення палатою надіслати до канцелярії письмове клопотання щодо передання справи до Великої палати. У своєму клопотанні сторона має зазначити важливе питання, що стосується тлумачення або застосування Конвенції чи протоколів до неї, або важливе питання загального значення, яке, на її думку, вимагає розгляду Великою палатою.

2. Колегія у складі п'яти суддів Великої палати, створена відповідно до пункту 6 правила 24, розглядає клопотання виключно на підставі наявних матеріалів у справі. Вона задовольняє клопотання лише в тому разі, коли вважає, що справа дійсно порушує таке питання чи проблему. Умотивовувати відмову щодо клопотання немає потреби.

3. Якщо колегія задовольняє клопотання, Велика палата вирішує справу шляхом постановлення судового рішення.

Глава VIII

Судові рішення

Правило 74

(Зміст судового рішення)

1. Судове рішення, згідно зі статтями 42 і 44 Конвенції, має містити:

a) імена голови та інших суддів, що входять до складу палати, яка постановила рішення, а також імена секретаря чи заступника секретаря;

b) дати постановлення рішення та його проголошення;

c) опис сторін;

d) імена довірених осіб, адвокатів чи радників сторін;

e) виклад перебігу процесу;

f) факти у справі;

g) стислий виклад подань сторін;

h) умотивування з погляду права;

i) резолютивні положення рішення;

j) ухвалу щодо відшкодування витрат, якщо така є;

k) зазначення кількості суддів, що складають більшість;

l) коли це доцільно, зазначення того, який текст є автентичним.

2. Будь-який суддя, що брав участь у розгляді справи, має право додати до рішення або свою окрему думку, що збігається чи розходиться з рішенням, або просто констатацію своєї незгоди.