- •Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод § 1. Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: історія прийняття та подальший розвиток
- •§ 2. Права і свободи, проголошені Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод
- •§ 3. Ратифікація та денонсація Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Обов’язки держави-учасниці
- •Європейський суд з прав людини
- •§ 1. Порядок формування, структура, функції та компетенція Європейського суду з прав людини
- •§ 2. Тлумачення Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Європейським судом з прав людини. Принципи тлумачення
- •§ 3. Звернення до Європейського суду з прав людини. Умови прийнятності скарги
- •Страсбург f-57075 strasbourg cedex
- •§ 4. Порядок виконання рішень Європейського суду з прав людини
- •Список посилань
- •Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод
- •Стаття 1
- •Стаття 3 Заборона катування
- •Стаття 4 Заборона рабства і примусової праці
- •Стаття 5 Право на свободу та особисту недоторканність
- •Стаття 6 Право на справедливий суд
- •Стаття 7 Ніякого покарання без закону
- •Стаття 8 Право на повагу до приватного і сімейного життя
- •Стаття 9 Свобода думки, совісті і релігії
- •Стаття 10 Свобода вираження поглядів
- •Стаття 11 Свобода зібрань та об'єднання
- •Стаття 12
- •Стаття 16
- •Стаття 22 Вибори суддів
- •Стаття 23 Строк повноважень
- •Стаття 24
- •Стаття 28
- •Стаття 36 Участь третьої сторони
- •Стаття 37 Вилучення заяв з реєстру справ
- •Стаття 38
- •Стаття 48
- •Стаття 57 Застереження
- •Стаття 58 Денонсація
- •Стаття 59 Підписання і ратифікація
- •Перший протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
- •Стаття 1 Захист власності
- •Стаття 2
- •Стаття 5 Зв'язок із Конвенцією
- •Стаття 6 Підписання і ратифікація
- •Протокол № 2 про надання Європейському суду з прав людини повноважень робити консультативні висновки
- •Стаття 1
- •Стаття 2
- •Стаття 3
- •Стаття 4
- •Стаття 5
- •Протокол № 4
- •Стаття 3
- •Стаття 6 Зв'язок із Конвенцією
- •Стаття 7 Підписання та ратифікація
- •Протокол № 6
- •Стаття 6
- •Протокол № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
- •Стаття 1 Процедурні гарантії, що стосуються вислання іноземців
- •Стаття 2 Право на оскарження в кримінальних справах
- •Стаття 3 Відшкодування в разі судової помилки
- •Стаття 4 Право не бути притягненим до суду або покараним двічі
- •Стаття 5 Рівноправність кожного з подружжя
- •Стаття 6 Територіальне застосування
- •Стаття 7
- •Протокол № 12 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
- •Стаття 1 Загальна заборона дискримінації
- •Стаття 2 Територіальне застосування
- •Стаття 3
- •Стаття 6 Функції депозитарію
- •Протокол № 13 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який стосується скасування смертної кари за всіх обставин
- •Стаття 1
- •Стаття 5
- •Стаття 8 Функції депозитарію
- •Протокол № 14-bis до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
- •Стаття 1
- •Стаття 2
- •Стаття 3
- •Стаття 4
- •Стаття 5
- •Стаття 6
- •Стаття 7
- •Стаття 8
- •Стаття 9
- •Стаття 10
- •Регламент Європейського суду з прав людини
- •Правило 1 (Визначення)
- •Розділ I
- •Правило 3
- •Правило 6
- •Правило 9 (Функції Голови Суду)
- •Правило 9a (Роль бюро)
- •Правило 10
- •Правило 16 (Вибори заступників Секретаря Суду)
- •Правило 17 (Функції Секретаря Суду)
- •Правило 18 (Організація та робота канцелярії)
- •Глава IV
- •Глава V
- •Правило 24[5]
- •(Склад Великої палати)
- •Правило 25 (Створення секцій)
- •Правило 26 (Створення палат)
- •Правило 27 (Комісії)
- •Правило 28 (Неможливість брати участь у розгляді справи, відведення або звільнення від участі)
- •Правило 29 (Судді ad hoc)
- •Правило 30 (Спільний інтерес)
- •Розділ II
- •Правило 34 (Використання мов)
- •Правило 35 (Представництво Договірних Сторін)
- •Правило 36[10] (Представництво заявників)
- •Правило 37 (Повідомлення, сповіщення та виклики)
- •Правило 38 (Письмовий змагальний процес)
- •Правило 38a (Розгляд процедурних питань)
- •Правило 39 (Тимчасові заходи)
- •Правило 40
- •Правило 44 (Вступ у справу третьої сторони)
- •Глава II
- •Початок провадження у справі
- •Правило 45
- •(Підписи)
- •Правило 46 (Зміст міждержавної заяви)
- •Правило 47 (Зміст індивідуальної заяви)
- •Глава III
- •Правило 50
- •Індивідуальні заяви
- •Правило 54 (Процедура в палаті)
- •Правило 54a (Спільний розгляд прийнятності заяви та справи по суті)
- •Міждержавні та індивідуальні заяви
- •Правило 591 (Індивідуальні заяви)
- •Правило 60 (Вимоги справедливої сатисфакції)
- •Правило 61 вилучено Правило 62[24] (Дружнє врегулювання)
- •Глава VI
- •Слухання
- •Правило 63[25]
- •(Відкритий характер слухань)
- •Правило 641
- •Глава VII
- •Правило 73 (Клопотання сторони про передання справи до Великої палати)
- •Глава VIII
- •Судові рішення
- •Правило 74
- •(Зміст судового рішення)
- •Правило 75 (Постанова про справедливу сатисфакцію)
- •Правило 76 (Мова, якою виноситься судове рішення)
- •Правило 77 (Підписання, проголошення та повідомлення судового рішення)
- •Правило 78 (Опублікування судових рішень та інших документів)
- •Правило 79 (Клопотання про тлумачення судового рішення)
- •Правило 80 (Клопотання про перегляд судового рішення)
- •Правило 81
- •Правило 92
- •Правило 93
- •Правило 94
- •Правило 100 (Провадження в палаті та у Великій палаті)
- •Правило 101 (Надання правової допомоги)
- •Правило 102 (Клопотання про тлумачення або перегляд судового рішення)
- •Розділ IV
- •Прикінцеві положення
- •Правило 103
- •(Зміна або призупинення правила)
- •Правило 104
- •Правило a2 (Зобов'язання сторін стосовно заходів розслідування)
- •Правило a3
- •Правило a6 (Присяга чи офіційна заява свідків та експертів перед даванням показань)
- •Правило a7 (Заслуховування делегацією свідків, експертів та інших осіб)
- •Правило a8 (Стенографічний запис провадження, здійснюваного делегацією)
- •Практична рекомендація [32]
- •II. Своєчасне подання клопотань
- •III. Супровідна інформація
- •Практична рекомендація Початок провадження у справі (Індивідуальні заяви, передбачені статтею 34 Конвенції)
- •I. Загальні положення
- •II. Форма і зміст
- •Практична рекомендація Письмовий змагальний процес
- •I. Подання змагальних паперів
- •Загальні положення
- •Відправлення факсом
- •II. Форма і зміст Форма
- •III. Строки Загальні положення
- •Подовження строків
- •IV. Невиконання вимог щодо змагальних паперів
- •З а к о н у к р а ї н и Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини
- •Глава 1 загальні положення
- •Глава 2 доступ до рішення
- •Глава 3 виконання рішення
- •Глава 4 застосування в україні конвенції та практики суду
- •Глава 5 прикінцеві положення
Стаття 58 Денонсація
1. Висока Договірна Сторона може денонсувати цю Конвенцію тільки зі спливом п'ятирічного строку від дати, коли вона стала її стороною, і через шість місяців після подання відповідного повідомлення Генеральному секретареві Ради Європи, який інформує про це інші Високі Договірні Сторони.
2. Така денонсація не звільняє заінтересовану Високу Договірну Сторону від її зобов'язань за цією Конвенцією стосовно будь-якого діяння, яке могло бути порушенням таких зобов'язань і могло бути здійснене нею до дати, від якої денонсація набирає чинності.
3. Будь-яка Висока Договірна Сторона, яка перестає бути членом Ради Європи, перестає бути і стороною цієї Конвенції на тих самих умовах.
4. Відповідно до положень попередніх пунктів, Конвенція може бути денонсована стосовно будь-якої території, на яку поширювалася її дія згідно із заявою, зробленою на підставі статті 56.
Стаття 59 Підписання і ратифікація
1. Ця Конвенція відкрита для підписання членами Ради Європи. Вона підлягає ратифікації. Ратифікаційні грамоти передаються на зберігання Генеральному секретареві Ради Європи.
2. Ця Конвенція набирає чинності після депонування десяти ратифікаційних грамот.
3. Стосовно будь-якого підписанта цієї Конвенції, що ратифікуватиме її після набрання нею чинності, Конвенція набирає чинності з дня депонування його ратифікаційної грамоти.
4. Генеральний секретар Ради Європи повідомляє всіх членів Ради Європи про набрання Конвенцією чинності, про Високі Договірні Сторони, які ратифікували її, та про подальше депонування ратифікаційних грамот.
Учинено в Римі 4 листопада 1950 року англійською і французькою мовами, обидва тексти є однаково автентичними, в одному примірнику, який зберігається в архіві Ради Європи. Генеральний секретар надсилає засвідчені копії цієї Конвенції кожному підписантові.
ДЖЕРЕЛО - http://zakon.rada.gov.ua )
Перший протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
Уряди держав - членів Ради Європи, які підписали цей Протокол,
сповнені рішучості вжити заходів для забезпечення колективного гарантування певних прав і свобод, інших ніж ті, які вже включено до розділу I Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, підписаної в Римі 4 листопада 1950 року (далі – Конвенція),
домовилися про таке:
Стаття 1 Захист власності
Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Стаття 2
Право на освіту
Нікому не може бути відмовлено у праві на освіту. Держава при виконанні будь-яких функцій, узятих нею на себе в галузі освіти і навчання, поважає право батьків забезпечувати таку освіту і навчання відповідно до їхніх релігійних і світоглядних переконань.
Стаття 3
Право на вільні вибори
Високі Договірні Сторони зобов'язуються проводити вільні вибори з розумною періодичністю шляхом таємного голосування в умовах, які забезпечують вільне вираження думки народу у виборі законодавчого органу.
Стаття 4
Територіальне застосування
Будь-яка Висока Договірна Сторона може при підписанні або ратифікації чи будь-коли після цього надіслати Генеральному секретареві Ради Європи заяву, де зазначаються межі застосування нею положень цього Протоколу до територій, які зазначено в цій заяві і за міжнародні відносини яких вона є відповідальною.
Будь-яка Висока Договірна Сторона, яка надіслала заяву на підставі попередньої частини, може будь-коли після цього надіслати нову заяву про зміну умов будь-якої попередньої заяви чи припинення застосування положень цього Протоколу щодо будь-якої території.
Заява, зроблена згідно з цією статтею, вважається такою, що зроблена відповідно до пункту 1 статті 56 Конвенції.