- •3.Поняття культури.
- •4.Культура та цивілізація, їх взаємозв*язок.
- •5.Культура як об*єкт наукового аналізу.
- •6.Функції культури.
- •7.Античні погляди на культуру.
- •9.Нові ідеї в працях українських діячів культури XVII-XVIII ст
- •15.Національне та загальнолюдське в сучасній культурі
- •20.Релігія в духовній спадщині людства.
- •21.Культура і право:проблеми їх взаємодій та функціонування
- •22.Проблеми оновлення сучасної української культури.
- •23.Культурологічні теорії російських авторів хіх-хХст
- •24.Трипільська культура
- •26.Культура первісного суспільства
- •28.Культура Київської Русі: причини розквіту х-хіІст
- •29.Особливості розвитку культури Київської Русі періоду феодальної роздробленості
- •30.Історичне значення та традиції культури Київської Русі.
- •31.Християнство, його роль і значення в розвитку культури Русі-України
- •32.Культура і природа: проблема співвідношення в концепціях культурологів.
- •73.Школи в культурології
- •74.Розвиток історії української культури як наукової дисципліни.
- •75.Концепція а.Тойнбі
- •76.Т.Г.Шевченко та його літературна творчість.
- •Період «Трьох літ»
- •Період заслання
- •Творчість останніх років життя
- •77.Предмет курсу "Історія укранської культури"
- •78.Періодизація історії української культури
- •79.Концепція о.Шпенглера
- •80.Утвердження універсалізму української культури і.Франком
- •81.Петро Могила та його культурно-освітня діяльність
- •82.Романтизм та його особливості в Україні
- •Романтизм в літературі Харківський осередок
- •Київський осередок
- •Журнал «Основа»
- •Романтизм у музиці
- •Романтизм у театрі
- •86.Значення творчості г.Сковороди
- •88.Меценати в культурному розвитку України
- •89.Лесь Курбас-видатний діяч українського театру.
Період «Трьох літ»
По-новому звучать мотиви революційної боротьби у творах Шевченка періоду «Трьох літ» (1843–1845). Провівши 8 місяців в Україні, Шевченко зрозумів своє історичне завдання і свій обов'язок перед батьківщиною як прямий шлях безкомпромісної революційної боротьби. Перехід Шевченка до нового періоду літературної діяльності позначився в поемах «Розрита могила» (1843), «Чигрине, Чигрине» (1844) і «Сон» (1844). Поет написав ці твори під безпосереднім враженням від тогочасної дійсності в Україні. У сатиричному творі «Сон» («У всякого своя доля») автор з їдким сарказмом змалював свавілля та жорстокість російського царату і закликав до знищення цієї деспотичної системи. Поема «Сон» уважається одним з найвизначніших взірців світової сатири. Вона має чимало спільних типологічних рис з поемами «Дзяди» А. Міцкевича, «Німеччина. Зимова казка» Г. Гайне та частиною «Божественної комедії» Данте «Пекло». Сатиричні ознаки також помітні в політичних поемах Шевченка «Великий льох», «Кавказ», «І мертвим, і живим…» та вірші «Холодний Яр» (усі 1845). У поемі-містерії«Великий льох», що складається з трьох частин («Три душі», «Три ворони», «Три лірники») й епілогу («Стоїть в селі Суботові»), Шевченко втілив свої роздуми про історичну долю України в алегоричних образах, що зазнали в літературознавстві особливо тенденційної інтерпретації (Шевченкова наскрізь негативна оцінкаПереяславської угодирізко суперечить так званим «Тезам про 300-річчя возз'єднання України з Росією»). У творі «Кавказ», що поєднує жанрові ознаки лірично-сатиричної поеми, політичної медитації та героїчноїоди, Шевченко із сарказмом виступив проти гнобительської політики царської Росії і закликав пригноблені народи до революційної боротьби. Ця поема Шевченка мала значний вплив на розвиток самосвідомості не тільки в Україні. Шевченкове послання «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм…» — вдумливий поетичний аналіз тогочасного суспільно-політичного і національно-культурного життя в Україні, що мала служити дороговказом на шляху національного, соціального і культурного відродження українського народу. У поезії «Холодний Яр» Шевченко відкинув негативний погляд історикаА. Скальковськогонагайдамацькийрух і, назвавши Миколу І «лютимНероном», гостро картав ту частину українського панства, що покірно плазувала перед російським царатом. У грудні1845Шевченко написав циклвіршівпід назвою «Давидовіпсалми»— перша його спроба переспіву й осучасненнябіблійнихтекстів. Уміло зашифрованою формою псалмів поет засуджував тогочасний лад, надаючистарозавітнимтекстам зрозумілу для читача політичну спрямованість. У вірші «Три літа», що дав назву альбомній збірці автографів поета, Шевченко змальовує процес свого «прозрівання» і говорить про зміни, які сталися за цей час у його світогляді й творчості. Характерним для нового періоду творчості Шевченка є також вірш «Минають дні, минають ночі». У ньому поет пристрасно засуджує суспільну бездіяльність і пасивність та закликає до дії й боротьби. Цикл«Три літа»завершується «Заповітом», одним з найдосконаліших зразків світової політичної лірики.Серед творів періоду «Трьох літ» на історичні теми особливе місце посідає поема «Іван Гус» («Єретик»), написана восени1845з поетичною присвятоюП. Шафарикові. Поєднуючи історичний сюжет (засудження і спаленнячеськогореформатораГуса вКонстанці 1415 року) з дійсністю свого часу, Шевченко створив поему, яка була сприйнята читачами якалюзіяна адресу російського царату. В історично-побутовій поемі «Сліпий» («Невольник») Шевченко гнівно осудивКатерину ІІза зруйнуванняЗапорізької Січіта закріпачення українського селянства. До збірки «Три літа» включено також соціально-побутові поеми«Сова»(1844) і «Наймичка» (1845). У поемі «Сова» змальовано трагічну долю матері-вдови, у якої забрали в солдати єдиного сина. До зображення нового аспекту морально-психологічної драми матері-покриткизвернувся Шевченко в поемі «Наймичка». Ця тема хвилювала поета протягом усієї творчої діяльності. До неї він звертався в ранній поемі «Катерина», а згодом — у поемах «Відьма» (1847), «Марина» (1848) та інших. Тему трагічної долі покритки Шевченко розробляв також у відмінних одна від одної баладах «Лілея» та «Русалка» (обидві1846).