3. Договори на розміщення і розповсюдження реклами

Розповсюдження реклами як завершальний крок на шляху реклами від рекламодавця до споживача уособлює два етапи: розміщення реклами у засобах масової інформації для подальшого розповсюдження (наприклад, розташування рекламного повідомлення на шпальтах газети, оформлення бортів транспортного засобу рекламними гаслами або установка рекламного щита), та безпосереднє розповсюдження, що передбачає доведення змісту рекламного повідомлення, викладеного в тиражному екземплярі, до відома окремого споживача реклами визначеним в процесі планування рекламної кампанії способом. Як справедливо зазначає О.Р.Шишка, «при розміщенні рекламної інформації використовується майно, а при її розповсюдженні вчиняються дії, не пов’язані з використанням майна» [Error: Reference source not found, с.56.]

В предметі договору, як правило, зазначається місце розташування майбутньої реклами та опис реклами (макет, матеріальний носій, реклама товару, особи тощо), яка повинна відповідати загальним принципам, загальним вимогам та спеціальним вимогам щодо реклами окремих видів товарів (які були розглянуті у розділі 1 дослідження).

Щоб донести зміст реклами до широкого загалу, розповсюджувач реклами повинен мати у розпорядженні належну матеріально-технічну базу на праві власності чи аналогічних до неї речових прав. Розповсюдження здійснюється шляхом надання майна, площі або часу у ЗМІ для його використання в якості технічного носія, включаючи технічні засоби радіо- та телемовлення, канали зв’язку, супутники зв’язку, комп’ютерну мережу, розміщення на ньому реклами і (якщо це не сталося одномоментно з розміщенням в силу особливостей носія) вчиненням певних дій з розповсюдження (приміром, поштової розсилки). Розповсюдження здійснюється без укладення договору, якщо розпорядник майна і рекламодавець співпадають в одній особі (наприклад, реклама на транспортному засобі рекламодавця). Проте переважна більшість відносин по розповсюдженню реклами вимагає наявності правового зв’язку між рекламодавцем, власником майна, та розповсюджувачем реклами, з укладенням цивільного договору.

Цивільно-правовий договір забезпечує обраний спосіб розповсюдження. Прямі договори між рекламодавцем та розповсюджувачем реклами укладаються вкрай рідко, насамперед тому, що в процесі розміщення можлива множинність способів, суб’єктів та територій розповсюдження рекламних зразків одного рекламодавця. Не маючи змоги укладати низку договорів одночасно, він звертається до послуг представника - професійного посередника, що, працюючи на певній території, добре знає особливості ринку, володіє оперативною інформацією про потенційних партнерів, які цікавлять рекламодавця. Крім того, “укладаючи цивільно-правові угоди, часто продавці або покупці не можуть самостійно займатися переддоговірною роботою або не знають особливостей конкретного виду правочинів” [⁵⁵, c.167].

Предметом відповідних договорів є, як правило, діяльність рекламіста з пошуку необхідних для рекламодавця, виходячи з позицій доцільності проведення рекламної кампанії, засобів масової інформації (зв’язку) або власників потенційних місць розміщення зовнішньої чи внутрішньої реклами, транспортних засобів тощо та подальшого укладення з ними відповідних цивільно-правових договорів, що забезпечували б розповсюдження реклами.

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

Розміщення реклами у друкованих ЗМІ, у радіо- та телеефірі здійснюється на підставі договорів оренди рекламного місця чи часу; умови розміщення, строки та порядок розповсюдження окремого рекламного зразка чи послідовного ряду таких зразків, структура рекламної площі, інші технічні параметри розповсюдження, а інколи також ціни (розцінки, тарифи) та скидки, або інші особливості стосовно оплати (наприклад, використання елементів договору міни) встановлюються рекламістом та ЗМІ за взаємним погодженням. Якщо реклама повинна бути опублікована у відповідності із спеціальними вимогами рекламодавця, додатком до договору є завірений підписами та печатками сторін оригінал-макет реклами.

Випуск у світ творів рекламного характеру здійснюється у загальному порядку замовлення на видавничу продукцію, а права та обов’язки сторін визначаються договорами (ст.17 Закону “Про видавничу справу”[Error: Reference source not found]). Для розповсюдження друкованої продукції можливе укладення цивільно-правових договорів на поштове обслуговування, кур’єрську доставку, роздачу реклами, найом людини-реклами, що за правовою природою є договорами на надання послуг, або використання трудового договору.

Реклама в Internet на сьогодні має експериментальний характер [Error: Reference source not found, с.368], а її розповсюдження на законодавчому рівні ще не вирішене; фактично ж швидко зростаюча аудиторія мережі Internet є сферою підвищеного інтересу для рекламодавців [⁵⁶, с.137]. На нашу думку, необхідним є доповнення Закону «Про рекламу» спеціальними нормами, присвяченими Інтернет-рекламі з точки зору способу розміщення та розповсюдження реклами. Така особливість Інтернет-реклами, як її «транскордонність», вимагає уточнення термінів «розміщення» та «розповсюдження» стосовно появи реклами на веб-сайті або відкриття фактичного доступу до неї з території України.

Метою Інтернет-реклами є інформування про особу, вид її діяльності, продукцію, роботи та послуги, а інколи – прямий продаж товарів через Інтернет.

Договір укладається, як правило, між власником сайту (виконавцем) та рекламодавцем, відповідно до його умов виконавець зобов’язаний надати місце на Інтернет-сторінці для розміщення рекламного баннера (текстового чи графічного блоку), самовільно відкриваної Інтернет-сторінки («спливаючого» вікна) або у іншій формі; тому насамперед у договорі слід визначати бажаний віртуальний вигляд реклами, такі параметри рекламного повідомлення, як його розмір, розташування на сторінці тощо. Електронний формат реклами в Інтернеті обумовлює визначення її розміру у пікселях, її розміщення може здійснюватися як на стартовій, так і на подальших сторінках сайту, тип розміщення (одночасна із відкриттям сторінки поява, поява після звернення до гіперпосилання, поява після звернення до анонсу рекламованого об’єкта), а розташування визначатися як «зверху сторінки» чи «в правому верхньому куті». Важливо також передбачити формат реклами у вигляді розширення файла чи електронної адреси рекламної сторінки, та максимальний розмір рекламної одиниці у байтах. Сторони можуть встановити почергову зміну рекламних звернень, зміну змісту окремого звернення протягом строку дії договору. Бажані особливості Інтернет-реклами об’єднуються при створенні макету, який створює сам рекламодавець, його провайдер, рекламне агентство або спеціалізована організація, за згодою сторін.

Ціна договору на Інтернет-рекламу прямо залежить від популярності сайту, а тому Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

Висновки до розділу 2

1. Умови про рекламу можуть бути факультативним елементом у цивільно-правових договорах, пов’язаних із збутом продукції, і складати самостійні непоіменовані (прямо не названі в законодавстві) договори. Особливостями останніх є їх багатосторонній характер: як правило, у договорі є три сторони, кожна із взаємними правами та обов’язками щодо інших, що є результатом об’єднання двох двосторонніх рекламних договорів: на виробництво та на розповсюдження реклами. Специфіка предмету рекламного договору визначає одночасну присутність у ньому елементів договору підряду та представницьких (посередницьких) договорів та наявність розподілу ризиків між контрагентами як суб’єктами підприємницької (політичної, соціальної, іншої суспільної) діяльності.

2. Рекламний договір пропонується визначати як цивільно-правовий договір, в якому рекламіст (розповсюджувач) зобов’язаний за завданням рекламодавця та за його рахунок виготовити, або розмістити, або розповсюдити рекламу, а рекламодавець - оплатити виконане. Бажаним правовим результатом і важливим для рекламодавця у рекламному договорі є і реклама, як чинник впливу на суспільство та кінцевий результат виконання договору, і сама рекламна діяльність, як процес розміщення та розповсюдження. Це дає підстави визначати рекламний договір як змішаний, складений, коммутативний, казуальний, взаємний, як правило консенсуальний оплатний договір, що об’єднує окремі договори: договір на створення реклами і договір про надання рекламних послуг з розміщення та/або розповсюдження реклами.

3. Предмет договору на створення реклами визначає його специфіку, що виражена в наявності окремих етапів виконання робіт, зацікавленості рекламодавця в його результаті як в проміжному з точки зору кінцевої мети, можливості рекламодавця заявляти вимоги до майбутньої реклами та контролювати хід виконання договору на окремих його етапах, а також права рекламодавця відмовитись від використання готових зразків. Виходячи із суті рекламного договору, особливостей предмета та взаємин сторін, для обопільного захисту інтересів рекламодавця і рекламіста необхідними і істотними умовами договору на створення реклами видаються: пункт про конфіденційність обох сторін та передачу реклами за окремим авторським договором; визначеність сторін з приводу згадування імені автора у рекламному зразку.

4. Від авторських договорів замовлення договір на створення реклами Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

Зовнішня реклама із джерелами звуку та вібрації повинна розміщуватися поза зоною досяжності квартир житлового фонду, закладів освіти, лікувальних установ, культових та релігійних споруд, пам'яток історії та культури;

- вважати абз.6 ст.8 Закону (гучність звуку реклами) частиною 1 ст.13 Реклама на телебаченні і радіо.