4. Випадки застосування строку позовної давності

Строк позовної давності

Підстава

Загальна позовна давність

3 Роки*

Ст. 257 ЦКУ

Щодо виконання окремих видів договорів

Договір дарування

розірвання договору

1 рік

Ст. 728 ЦКУ

Договір підряду на капітальне будівництво**

виявлення недоліків некапітальних конструкцій

1 рік з дня прийняття роботи замовником при виявленні недоліків за звичайного способу прийняття роботи

Абз. 2 ч. 3 ст. 322 ГКУ

2 роки з дня прийняття роботи замовником, коли недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи

виявлення недоліків капітальних конструкцій

3 роки з дня прийняття роботи замовником при виявленні недоліків за звичайного способу прийняття роботи

Абз. 3 ч. 3 ст. 322 ГКУ

10 років з дня прийняття роботи замовником, коли недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи

відшкодування збитків, завданих замовникові протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань чи аварій

30 років з дня прийняття роботи замовником

Абз. 4 ч. 3 ст. 322 ГКУ

Договір підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт

відшкодування замовнику збитків, спричинених недоліками проекту

10 років з дня прийняття побудованого об’єкта

Ч. 5 ст. 324 ГКУ

відшкодування замовнику збитків, завданих протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань, аварій, обрушень

30 Років з дня прийняття побудованого об’єкта

Договір поруки

припинення договору

після закінчення строку, встановленого в договорі поруки

Ч. 4 ст. 559 ЦКУ

6 місяців з дня настання строку виконання основного зобов’язання, якщо кредитор не пред’явить вимоги до поручителя

1 рік з дня укладення договору поруки, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя

Договір оренди (найму)

щодо вимог по відшкодуванню наймодавцю збитків у зв’язку з пошкодженням речі

1 рік з моменту повернення речі наймачем

Ст. 786 ЦКУ

щодо вимог по відшкодуванню наймачеві витрат на поліпшення речі

1 рік з моменту припинення договору найму

Договір побутового підряду

вимога про безоплатне усунення недоліків роботи, виконаної за договором

10 років з моменту прийняття роботи, якщо такі недоліки можуть становити небезпеку для життя або здоров’я замовника

Ч. 3 ст. 872 ЦКУ

2 роки з дня прийняття виконаної роботи у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором

Абз. 7 ч. 3 ст. 10 Закону № 1023-XII

Спеціальні строки позовної давності

Стягнення неустойки (штрафу, пені)

1 рік

П. 1 ч. 2 ст. 258 ЦКУ

Спростування недостовірної інформації, розміщеної у засобах масової інформації

1 рік з дня розміщення відомостей у засобах масової інформації або з дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості

П. 2 ч. 2 ст. 258 ЦКУ

Переведення на співвласника прав та обов’язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності

1 рік

П. 3 ч. 2 ст. 258 ЦКУ, ч. 4 ст. 362 ЦКУ

Виявлення недоліків проданого товару

1 рік з дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку

Ст. 681 ЦКУ

6 місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів

Ч. 8 ст. 269 ГКУ

Перевезення вантажу, пошти

1 рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів)

Ст. 925 ЦКУ

Оскарження дій виконавця заповіту

1 рік

Ст. 1293 ЦКУ

Визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або обману

5 років

Ч. 3 ст. 258 ЦКУ

Вимоги про застосування наслідків нікчемного правочину

10 років

Ч. 4 ст. 258 ЦКУ

Перелік нормативно-правових актів

5. Види строків позовної давності. У цивільному праві засто­совуються два види строків позовної давності:

а) загальні; 6) спеціальні.

Загальні строки позовної давності поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятком тих, щодо яких законом встановлений інший строк, або які взагалі виведені з-під дії строків позовної давності.

Загальний строк позовної давності встановлений у три роки і не залежить від суб´єктивного складу відносин (ст. 257 ЦК).

Спеціальні строки позовної давності встановлені для окремих вимог, визначених законом, і ці строки, порівняно із загальни­ми, можуть бути або скороченими, або продовженими.

Скорочені строки позовної давності тривалістю в один рік по­ширюються на вимоги:

1)  про стягнення неустойки (пені, штрафу);

2)  про спростування недостовірної інформації, надрукованої у засобах масової інформації;

3)  про недоліки проданих речей;

4)  про переведення на співвласника прав та обов´язків покуп­ця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності;

5)  про розірвання договору дарування;

6)  до позовів, що випливають з перевезення вантажу, пошти і багажу;

7)  про оскарження дій виконавця заповіту.

Позовна давність у п´ять років застосовується до вимог про визнання недійсними правочину, вчиненого під впливом на­сильства або обману.

Позовна давність у десять років застосовується до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину (ст. 258 ЦК).

За деякими вимогами скорочені строки позовної давності вста­новлені в транспортному законодавстві. Так, відповідно до ст. 388 Кодексу торговельного мореплавства (КТМ) України до вимог, що виникають із договору морського перевезення вантажу, незалеж­но від того, здійснюється перевезення у каботажному чи закордон­ному сполученні, застосовується річний строк позовної давності.

Дворічний строк позовної давності застосовується до вимог, що виникають з договорів перевезення пасажирів і багажу, фрах­тування судна без екіпажу, фрахтування судна, буксирування, морського страхування, угод, укладених капітаном судна в силу наданих йому законом прав, здійснення рятувальних операцій (ст. 398 КТМ України).

У законодавстві передбачені й випадки, коли встановлено більш продовжений строк позовної давності порівняно із загальним строком. Так, ст. 76 Закону України «Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку» передбачає, що право на подання позову про відшкодування радіаційної шкоди, заподія­ної майну чи навколишньому середовищу, діє протягом десяти років із моменту заподіяння шкоди.

6. Якщо відновлення порушеного суб'єктивного права не досягнуто в оперативному або претензійному порядку, управомочена особа може звернутися за захистом своїх прав і законних інтересів до юрисдикційного органу. Можливість захисту права у примусовому порядку обмежена встановленими законом строками позовної давності. Призначення останніх полягає не лише у тому, щоб визнати існуючим, відновити суб'єктивне право або юридичний обов'язок або іншим способом захистити їх, а й забезпечити здійснення, реалізацію закладених у суб'єктивному праві можливостей і задовольнити інтерес управомоченого.

У ст. 71 ЦК України позовна давність визначається як строк для захисту права за позовом особи, право якої порушене. Словосполучення "позовна давність", з одного боку, відображає зв'язок з формою захисту порушених прав (позов), а з другого — з тривалістю захисту права у часі (давність). Позовна форма захисту цивільних прав є основною формою їхнього захисту у суді, арбітражному і третейському суді. І хоч закон говорить про строки позовної давності, останні застосовуються і до цивільно-правових вимог, які не оформляються у вигляді позову (наприклад, у справах окремого провадження, при деяких інших формах захисту — товариським судом, За загальним правилом, норми про позовну давність поширюються на всі цивільні правовідносини, у тому числі й на ті, що виникли з участю держави та її адміністративно-територіальних утворень як суб'єктів цивільних прав. Але у законі є й винятки з цього правила (ст. 83 ЦК України).

По-перше, позовна давність не поширюється на вимоги вкладників про видачу вкладів, внесених у кредитні установи (зокрема, ощадний банк). Характер майнових відносин, які склалися між вкладниками і банком, визначає принципове положення про те, що вклад або частина його підлягають видачі в будь-який час на першу вимогу вкладника, зрозуміло, з урахуванням годин роботи установи банку. Але пред'явлення 'такої вимоги не означає, що суб'єктивне право вкладника порушене і вимагає захисту. Навпаки, це один із звичайних, нормальних способів розпорядження вкладом. Проте, якщо з яких-небудь причин банк відмовив у видачі вкладу, застосування позовної давності і в цьому випадку суперечило б суті кредитних відносин, що розглядаються як безстрокові, не обмежені будь-якими часовими рамками.

По-друге, не поширюється давність і на вимоги, які випливають з порушення особистих немайнових прав, за винятками, прямо передбаченими законом. Особисті немайнові права, як правило, безстрокові для їх носія, тому не обмежуються у часі і можливості їх захисту у разі порушення. Але для захисту честі й гідності громадян та організацій встановлено строк позовної давності в один рік (ст. 7 ЦК України).

По-третє, не поширюється давність на вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної життю або здоров'ю громадянина. Проте такі вимоги задовольняються не більше ніж за три роки, що передують пред'явленню позову. Відсутність строків давності щодо таких вимог є гарантією для потерпілих. Останні мають право вимагати відшкодування заподіяної шкоди у будь-який час. Законодавчими актами можуть бути передбачені й інші вимоги, на які позовна давність не поширюється.

У проекті нового ЦК України, крім вищезазначених вимог, на які позовна давність не поширюється, названо також вимоги власника або іншого володільця про усунення будь-яких порушень його права, хоч ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Оскільки названі порушення мають тривалий характер, то постійно відсувається початковий момент перебігу позовної давності з кожним новим порушенням права власника або іншого володільця. Пропонується також не поширювати позовну давність на вимоги власника або інших осіб про визнання недійсними актів державних органів або актів органів місцевого самоврядування, якими порушуються права зазначених осіб щодо володіння, користування та розпорядження належним їм майном.