9.2 Рекогносцировка пунктів геодезичних мереж

9.2.1 Рекогносцировка геодезичних пунктів мереж об’єкту виконується

для уточнення графічного проекту, складу і обсягів геодезичних робіт.

Рекогносцировці підлягають як існуючі так і нові геодезичні пункти.

9.2.2 При

рекогносцировці

існуючих

геодезичних

пунктів

встановлюються такі відомості:

− можливість виконання супутникових спостережень;

− видимість по напрямках геодезичної мережі.

9.2.3 При рекогносцировці нових геодезичних пунктів виконуються такі

процеси:

− вибір місця закладки нових геодезичних пунктів, в тому числі СП;

18

− погодження вибраних місць закладки з землекористувачами та

відповідними державними та комунальними службами.

9.2.4 У разі необхідності, при рекогносцировці можуть додатково

складатись топоцентричні карти видимостей – зарисовки горизонту, окремих

місцевих предметів та секторів видимості, усунення перешкод, що

перешкоджають нормальному прийому супутникових сигналів.

9.2.5 Топоцентричні карти видимостей складаються за результатами

кутових вимірів електронним тахеометром кутів нахилу та напрямків

(азимутів) на перешкоди. Результати вимірів вносяться у відповідні форми

топоцентричної карти видимостей.

9.2.6 Для визначення обсягів робіт з побудови геодезичного пункту

ДГМ, Виконавець робіт заносить в "Картку геодезичного пункту" всі

відомості, що отримані за результатами рекогносцировки.

9.2.7 Після завершення польових робіт з рекогносцировки пунктів

геодезичних мереж, підлягають здачі такі матеріали:

− картки геодезичних пунктів та топоцентричні карти видимостей;

− схема геодезичної мережі з існуючими та новими геодезичними

пунктами;

− пояснювальна записка.

9.3 Складання робочого проекту

9.3.1 Робочий проект з реконструкції та побудови геодезичних мереж

(далі – Робочий проект) розробляється у графічній формі з використанням

комп’ютерної техніки на топографічний основі масштабів 1: 5 000 або

1: 10 000.

9.3.2 Робочий проект складається із використанням таких матеріалів:

− Технічного проекту;

− схеми пунктів ДГМ об’єкту;

− результатів обстеження та оновлення геодезичних пунктів;

− рекогносцировки;

9.3.3 На схемі Робочого проекту відображаються:

− пункти ДГМ та СП;

− оновлені пункти МГМ, що збереглись і включаються в геодезичну

мережу;

− пункти МГМ, що проектуються.

9.3.4 Схема робочого проекту (Додаток І) складається із використанням

чинних умовних знаків повинна містити такі елементи:

− растрову підложку картографічної основи;

− оновлені геодезичні пункти;

− геодезичні пункти, що проектуються;

− геометричні зв’язки між геодезичними пунктами;

19

− зарамочне оформлення.

9.3.5 За результатами робочого проектування планшети Робочого

проекту роздруковуються з використанням комп’ютерної техніки та

передаються Замовнику для погодження.

10 Виконання польових геодезичних робіт

10.1 Закладка геодезичних пунктів

10.1.1 Закладка нових центрів геодезичних пунктів виконується

відповідно до Робочого проекту на виконання робіт.

10.1.2 Для закріплення пунктів ДГМ необхідно використовувати центри

типу У5, У10П, У20П. На не забудованій території, на відстані 1,5 м від

центра встановлюється залізобетонний розпізнавальний стовп з охоронною

пластиною, що повинна бути повернута в напрямку центру, безпосередньо

над центром пункту насипають невисокий курган висотою до 30 см і

діаметром не менше 1м. Зовнішні знаки не встановлюються.

10.1.3 Для закріплення пунктів ДГМ на дахах будівель і споруд

необхідно використовувати центри типу У16. Рекомендується встановлювати

на турах замість марки пристрої для примусового центрування геодезичних

приладів (GPS-приймачів, візирних цілей, інше).

10.1.4 Закріплення пари СП нових пунктів ДГМ виконують на не

забудованій території центрами типу У5, а на забудованій території - типу

У15, У15К із забезпеченням видимості між СП та пунктом ДГМ. Відстань від

пункту ДГМ до СП повинна бути від 500 до 1000 м на не забудованій та не

менше ніж 250 м на забудованій території.

10.1.5 У разі необхідності, для СП виконується закладка групи з двох

стінних знаків типу 8гр, 143 в капітальні споруди, що забезпечать

довгострокове зберігання пункту та зручний доступ під час виконання

лінійно-кутових вимірів.

10.1.6 Нумерація стінних знаків в системі повинна виконуватись

наступним чином:

− якщо система стінних знаків дублює ґрунтовий (постійний) знак, тоді

всьому комплексу присвоюється номер ґрунтового знаку. Номери

стінних знаків, що входять до комплексу, вказуються через символ "-"

в дужках, наприклад 3452-1;

− якщо система стінних знаків є самостійним пунктом геодезичної

мережі, тоді цій системі присвоюється номер основного знака.

Основним знаком у такій системі повинен бути середній знак. В

системі з двох знаків за основний приймається лівий знак;

− тимчасовому центру (далі - тм.ц.) присвоюється номер основного

стінного знака системи з ознакою тм.ц. Наприклад, тм.ц. 3452.

10.1.7 Виконавець заносить відомості про закладку центру на пункті

ДГМ в картку геодезичного пункту.

20

10.1.8 Після завершення робіт з закладки пунктів ДГМ для кожної

трапеції формуються такі документи:

− виконавча схема закладених пунктів ДГМ на топографічній основі;

− картки побудови пунктів ДГМ;

− акти здачі геодезичних пунктів на нагляд за збереженням;

− пояснювальна записка.

10.1.9 Для закріплення пунктів МГМ на не забудованій території

повинні використовуватись центри типу У15Н. Безпосередньо над центром

пункту насипають невисокий курган висотою до 30 см і діаметром не менше

1м. Зовнішні знаки не встановлюються.

10.1.10 Для закріплення пунктів МГМ на забудованих територіях

необхідно використовувати тип центру У15К. Розпізнавальні стовпи не

встановлюються. Над центром встановлюється чавунний ковпак з кришкою

та опорними бетонними кільцями або цегляною кладкою, яка їх замінює.

10.1.11 Для передачі координат на групи стінних знаків типу 143

необхідно передбачити закладку тимчасового центру типу "марка в бетоні"

(далі – тм.ц.), з якого будуть виконуватись лінійно-кутові виміри на вказані

вище стінні знаки.

10.1.12 Металеві частини геодезичних знаків повинні бути захищені від

корозії антикорозійним покриттям (фарбою).

10.1.12 На всі закладені центри пунктів МГМ та СП пунктів ДГМ на

забудованій території складаються картки геодезичних пунктів з зарисовкою

його місцеположення та наданням лінійних промірів до чітких контурів на

місцевості (Додаток З).

10.1.13 Геодезичні пункти після побудови здають за актом для нагляду

за збереженням (Додаток Д). У містах, селищах та сільських населених

пунктах - міським, районним та сільським органам виконавчої влади, на

інших територіях – землевласникам (землекористувачам).

10.1.14 Після завершення робіт з закладки пунктів МГМ для кожної

трапеції формуються такі документи:

− виконавча схема закладених пунктів на топографічній основі;

− картки побудови пунктів;

− кроки пунктів;

− акти здачі геодезичних пунктів на нагляд за збереженням;

− пояснювальна записка.

10.1.15 Картки кроки геодезичних пунктів та акти здачі пунктів на

нагляд за збереженням складаються в двох примірниках і передаються на

зберігання відповідно до вимог чинних та нормативно-технічних документів.

21