5 Загальні положення
5.1 У зв’язку із запровадженням Державної геодезичної референцної
системи координат УСК-2000 (далі - УСК-2000) та з метою забезпечення
застосування сучасних геодезичних приладів, глобальних навігаційних
супутникових систем при виконанні топографо-геодезичних та кадастрових
зйомок виникла необхідність нових підходів щодо створення міських
геодезичних мереж, моделювання місцевих систем координат (далі - МСК)
населених пунктів (Додаток А).
5.2 Пункти УПМ ГНСС та ДГМ 1, 2 і 3 класів є основою для створення
та реконструкції міських (місцевих) геодезичних мереж згущення (далі –
МГМ) 4 класу, 1 і 2 розрядів.
5.3 Моделювання місцевої системи координат об’єкту може вико-
нуватись двома шляхами:
5
− реконструкція (уточнення) існуючої МСК об’єкту шляхом визначення
параметрів зв’язку з УСК-2000;
− створення нової МСК на компенсаційній основі, коли параметри
існуючої МСК не зберігаються, а визначаються за умови
оптимального вибору осьового меридіану та поверхні відносності.
5.1 Призначення
5.1.1 Створення та реконструкція МГМ виконується для забезпечення
вихідними даними, що відповідають сучасним вимогам, таких процесів:
− великомасштабних топографічних і кадастрових зйомок;
− інженерно-геодезичних
робіт
з
проектування,
будівництва,
реконструкції, експлуатації будівель та інженерних комунікацій;
− створення та ведення містобудівного та земельного кадастрів,
геоінформаційних систем, моніторингу екологічних та технологічних
процесів.
МГМ складається з двох взаємопов’язаних між собою частин:
− пунктів ДГМ, що розміщені в межах населеного пункту та є
вихідними для МГМ;
− мережі згущення 4 класу, 1 і 2 розрядів.
5.1.2 Однорідна висока точність МГМ досягається застосуванням
методів супутникових спостережень у поєднанні з лінійно-кутовими
геодезичними вимірами та відповідних методів їх обробки, а також
оптимальною геометрією розташування пунктів. З метою забезпечення
рівномірної щільністю всі пункти МГМ, що біли визначені у минулі роки та
збереглися і придатні для виконання геодезичних вимірів, повинні
включатись у нову геодезичну мережу.
5.1.3 Абсолютні середні квадратичні похибки визначення координат
пунктів ДГМ об’єкту, від загальної їх кількості, не повинні перевищувати:
− не менше, ніж 97% - не більше, ніж 0.03 м;
− не більше 2% - 0.05 м;
− не більше 1% - 0.06 м.
Абсолютні середні квадратичні похибки визначення координат пунктів
ДГМ в межах населених пунктів та промислових об’єктів не повинні
перевищувати 0.05 м.
5.1.4 Абсолютні похибки визначення координат пунктів МГМ об’єкту,
від загальної їх кількості, не повинні перевищувати:
− не менше, ніж 97% - не більше, ніж 0.05 м;
− не більше 2% - 0.06 м;
− не більше 1% - 0.07 м.
5.1.5 Створення та реконструкція міських геодезичних мереж передба-
чають виконання геодезичних робіт в два етапи - на пунктах ДГМ та МГМ.
6
5.2 Розвиток дгм об’єкту
5.2.1 Вихідними для розвитку ДГМ та МГМ об’єкту є пункти ДГМ 1
класу та УПМ ГНСС.
5.2.2 Координати пунктів ДГМ в межах об'єкту, як правило, визнача-
ються за результатами супутникових геодезичних спостережень, що
забезпечують їх високу точність та однорідність.
5.2.3 Згущення ДГМ на об’єкті виконується геодезичними мережами 3
класу.
5.2.4 У виключних випадках, у разі втрати або недостатньої щільності
ДГМ, можуть визначатись, після узгодження у встановленому порядку з
центральним органом виконавчої влади з топографо-геодезичної та
картографічної діяльності, нові пункти ДГМ 2 класу, як основи для
розбудови МГМ об’єкту.
5.2.5 Нові геодезичні пункти ДГМ 3 класу повинні бути максимально
суміщені з існуючими пунктами МГМ, що збереглись на місцевості.