Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
usk_2000.doc
Скачиваний:
48
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
8.57 Mб
Скачать

14 Систематизація

ТА

ОФОРМЛЕННЯ

МАТЕРІАЛІВ, СКЛАДАННЯ КАТАЛОГІВ КООРДИНАТ ТА

ВИСОТ

14.1 Після закінчення математичного опрацювання геодезичних та

нівелірних мереж об’єкту всі матеріали належним чином систематизуються

та оформлюються для наступного використання їх при каталогізації

геодезичних пунктів, знаків нівелірної мережі та створення технічних звітів

про виконані топографо-геодезичних роботи.

14.2 Вихідними документами для каталогізації відомостей геодезичних

та нівелірних мереж об’єкту є:

− матеріали обстеження та оновлення пунктів геодезичних та нівелірних

мереж;

− акти про втрату пунктів ДГМ та нівелірних знаків;

− картки побудови, картки кроки геодезичних пунктів;

− кроки місцеположення геодезичних пунктів та нівелірних знаків;

− матеріали вирівнювання геодезичних та нівелірних мереж;

− технічні звіти та каталоги раніше виконаних геодезичних та

нівелірних робіт;

− топографічні карти і плани великих масштабів на територію об’єкта;

− Технічний проект на виконання робіт.

33

14.3 Об’єктовий каталог координат і висот геодезичних пунктів та

знаків нівелірної мережі (Додаток Т) (далі – Каталог) складають для:

− пунктів ДГМ та 4 класу МГМ в УСК-2000 та системі висот

Балтійська-77;

− всіх пунктів ДГМ та МГМ у місцевій системі координат і чинній

системі висот об’єкту.

14.4 У Каталог заносять відомості геодезичних пунктів та знаків

нівелірної мережі, в тому числі, що закріплені стінними знаками та тм.ц.

14.5 У список координат і висот знаків нівелірної мережі включають

тільки ґрунтові репери на яких не виконувались супутникові геодезичні

спостереження та стінні репери, координати яких не були визначені із

врівноваження лінійно-кутової мережі.

14.6 Значення координат геодезичних пунктів заносять в Каталог з

точністю до 0.001 м.

14.7 Висоти центрів геодезичних пунктів та знаків нівелірної мережі

об’єкту повинні вноситись до Каталогу з такою точністю:

− для геометричного нівелювання ІI-ІV класів - до 0.001 м;

− та GPS нівелювання - до 0.01 м;

− для технічного та тригонометричного нівелювання – до 0.01 м.

14.8 Каталоги та схеми геодезичних та нівелірних мереж, що їм

відповідають, складаються у необхідній кількості примірників, що визначена

у Технічному проекті.

14.9 Процедуру приймання матеріалів завершених робіт, що

передаються для зберігання та концентрації в паперовій та цифровій формах,

виконують у встановленому порядку уповноважені посадові особи з якості

робіт та затверджує керівник організації-виконавці робіт.

14.10 Після закінчення каталогізації, всі польові та проміжні матеріали

виконаних геодезичних робіт на об’єкті зберігаються у Виконавця робіт, а

Каталоги передаються Державному картографо-геодезичному фонду України

(Укркартгеофонду) та Замовнику відповідно до вимог чинного законодавства

України.

14.11 Для обласних центрів, міст обласного підпорядкування та

населених пунктів з розвиненою промисловістю складаються окремо по

об’єкту:

− каталоги координат геодезичних пунктів;

− каталоги висот нівелірних знаків

34

ДОДАТОК A

(інформативний)

ВІДОМОСТІ ПРО ДЕРЖАВНУ ГЕОДЕЗИЧНУ МЕРЕЖУ

ТА ДЕРЖАВНУ ГЕОДЕЗИЧНУ

РЕФЕРЕНЦНУ СИСТЕМУ КООРДИНАТ УСК-2000

A.1 Відомості про Державну геодезичну мережу

ДГМ задає на всій території країни Державну геодезичну референцну

систему координат і поширює з необхідною точністю та щільністю пунктів

загальноземну систему координат.

Положення пунктів УПМ ГНСС та 1 класу визначається в двох

системах координат - загальноземній та референцній. Між обома системами

встановлено однозначний зв’язок, який визначається відповідними

параметрами взаємного переходу.

Складовими частинами ДГМ є просторова, планова і висотна геодезичні

мережі, пункти яких мають між собою надійний геодезичний зв’язок.

Просторова геодезична мережа включає:

− постійно діючу Українську перманентну мережу спостережень

Глобальних навігаційних супутникових систем (далі - УПМ ГНСС);

− геодезичну мережу 1 класу.

Планова геодезична мережа включає:

− геодезичну мережу 2 класу;

− геодезичну мережу згущення 3 класу.

Геодезична мережа 1 класу є однорідною за точністю просторовою

геодезичною мережею, яка складається з системи рівномірно розміщених

геодезичних пунктів, віддалених один від одного на 20-30 км. Мережа 1

класу забезпечує передачу УСК-2000 на пункти МГМ.

Координати пунктів УПМ ГНСС на ДГМ 1 класу визначені виключно

GPS-методами.

Геодезична мережа 2 класу є однорідної за точністю геодезичною

мережею, яка складається з рівномірно розміщених геодезичних пунктів.

Геодезична мережа згущення 3 класу збільшує кількість пунктів ДГМ

до

щільності,

яка

забезпечує

створення

геодезичної

основи

великомасштабних зйомок.

Координати пунктів ДГМ 2 та 3 класів визначені переважно за

результатами геодезичних вимірів в мережах тріангуляції, трилатерації та

полігонометрії минулих років.

Для всіх нових пунктів ДГМ, що визначаються на об’єкті, повинні

встановлюватись два або більше супутники пунктів (далі – СП). СП повинні

35

визначатись за точністю 4 класу та використовуватись в якості вихідних для

побудови МГМ.

Висотна геодезична мережа включає:

− нівелірну мережу І-ІІ класу;

− нівелірну мережу ІІІ - ІV класу.

A.3 Відомості про Державну геодезичну референцну систему

координат УСК-2000

Державна геодезична референцна система координат УСК-2000

отримана від координатної системи ITRS/ITRF 2000 і зафіксована на епоху

2005 року.

УСК-2000 введена на території України відповідно до постанови

Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 р. № 1259 "Деякі питання

застосування геодезичної системи координат".

З моменту впровадження, УСК-2000 замінила систему координат 1942

року (далі - СК-42), яка була введена постановою Ради Міністрів СРСР

№ 760 від 07 квітня 1946 року.

В основі УСК-2000:

− референц-еліпсоїд Красовського у якості поверхні відліку, з

параметрами - велика піввісь 6378245 м, стиснення 1: 298.3;

− масштаб, що дорівнює масштабу системи ITRS/ITRF 2000;

− орієнтація осей координат, що паралельна осям координат системи

ITRS/ITRF;

− центр системи координат, що забезпечує мінімальне відхилення

поверхні референц-еліпсоїда від реальної поверхні Землі на регіон

України.

Положення пунктів ДГМ визначається в таких системах координат:

− просторових прямокутних координатах X, Y, Z (вісь Z співпадає з

віссю обертання відлікового еліпсоїда, вісь Х лежить в площині

нульового меридіану, а вісь Y доповнює систему до правої; початком

системи координат є геометричний центр еліпсоїда);

− геодезичних (еліпсоїдальних) координатах: широтою – В, довготою –

L, висотою – Н;

− плоских прямокутних координатах x та y, що обчислюються в проекції

Гаусса - Крюгера.

Геодезична висота Н утворюється як сума нормальної висоти та висоти

квазігеоїда над референц-еліпсоїдом Красовського.

Нормальні висоти геодезичних пунктів (на перехідний період до

введення національної системи висот) визначаються в Балтійській системі

висот 1977 року, вихідним початком якої є нуль Крондштадського футштоку,

а висоти квазігеоїда обчислюються над референц-еліпсоїдом Красовського.

36

ДОДАТОК Б

(інформативний)

Б.1 ОЦІНКА ТОЧНОСТІ ПРОЕКТІВ СТВОРЕННЯ ТА

РЕКОНСТРУКЦІЇ ГЕОДЕЗИЧНИХ МЕРЕЖ

Оцінка точності створення та реконструкції геодезичних мереж повинна

виконуватись параметричним методом.

Сукупність вимірів у геодезичній мережі зв’язана системою з n

лінійних рівнянь поправок вигляду:

Ax −l v , (Б.1.1)

де

v

вектор поправок до виміряних величин;

A матриця коефіцієнтів рівнянь поправок до виміряних

величин;

x

l

n

вектор поправок до попередніх координат визначаємих

пунктів;

вектор вільних членів рівнянь поправок;

кількість необхідних параметрів;

m кількість виміряних величин.

Рішення системи рівнянь поправок за методом найменших квадратів за

умови

F vTPv min призводить до рішення системи нормальних рівнянь

ATPAx −AtPl 0 , де P - діагональна матриця ваг вимірювань

PP1P2...

Pn. (Б.1.2)

Рішення системи нормальних рівнянь має вигляд: x (ATPA)1ATPl

Оцінка точності проектів геодезичних мереж виконується на основі

кореляційної матриці:

K м2Q , (Б.1.3)

Q (ATPA)1 (Б.1.4)

де

Q

м

− обернена матриця системи нормальних рівнянь;

− середня квадратична похибка одиниці ваги.

37

Обчислення середніх квадратичних похибок елементів геодезичної

мережі виконується за формулою:

T

де

38

mFм fQf , (Б.1.5)

f - матриця коефіцієнтів вагової функції. F , а

м

T

v Pv

m n

. (Б.1.6)

ДОДАТОК В

(інформативний)

АЛГОРИТМ ПЕРЕВІРКИ НАЯВНОСТІ СИСТЕМАТИЧНОЇ

ПОХИБКИ В РЕЗУЛЬТАТАХ ВИЗНАЧЕНИХ ЛОКАЛЬНИХ І

ГЛОБАЛЬНИХ ЗМІЩЕНЬ КООРДИНАТ ГЕОДЕЗИЧНИХ ПУНКТІВ

В.1 Алгоритм перевірки наявності систематичної похибки в результатах

визначених локальних і глобальних зміщень координат геодезичних

пунктів МГМ

Результати отриманих локальних і глобальних зміщень координат

геодезичних пунктів МГМ повинні були перевірені на наявність

систематичних похибок за формулою:

≤ t

; (В.1.1)

n

1.25 

де,

n n

− ∆ – різниці координат;

n – кількість різниць;

t – коефіцієнт Стьюдента.

Якщо вказана вище нерівність вірна, то гіпотеза про відсутність

систематичних похибок приймається.

39

40

ДОДАТОК Г

(обов’язковий)

ФОРМА АКТУ ДЛЯ НАГЛЯДУ ЗА ЗБЕРЕЖЕННЯМ

Г.1 Зразок заповнення першої сторінки Акту для нагляду за

збереженням геодезичних пунктів

Г.2 Зразок заповнення другої сторінки Акту для нагляду за збереженням

геодезичних пунктів

41

ДОДАТОК Д

(обов’язковий)

ІНВЕНТАРНА КНИГА

Д.1 Структура Інвентарної книги

Інвентарна книга складається за результатами обстеження та оновлення

геодезичних пунктів у цифровому форматі rtf/doc (MS Word) та

роздруковується з використанням комп’ютерної техніки окремо по кожній

трапеції. Формат аркушів Інвентарної книги приймається А4 (297 х 210 мм).

Оформлення Інвентарної книги має відповідати чинним вимогам

нормативної документації з діловодства (нумерація сторінок, печатка,

відповідальний за ведення книги, інше). Виправлення відомостей Інвентарної

книги не допускається.

Інвентарна книга містить відомості про назву або номер пункту або

реперу, клас або розряд, тип центру, ким та коли обстежений пункт,

технічний стан пункту, ким та коли оновлений пункт, опис розташування

оновленого пункту, дату здачі пункту на збереження і кому, примітки.

Відомості про стан та місцезнаходження обстежених пунктів вносяться

до Інвентарної книги короткими, чіткими і зрозумілими записами із

використанням термінів та скорочень, які відповідають вимогам чинних

нормативно-технічних документів.

Для геодезичних пунктів, що знищені або втрачені, до Інвентарної

книги надаються відомості про причину втрати та необхідність закладки

нового пункту на місці знищеного.

Інвентарна книга складається з титульного аркуша, аркуша змісту,

аркуша пояснень щодо виконаних робіт, аркуша з рисунками типів центрів,

аркуша прийнятих скорочень та аркушів списку обстежених пунктів.

До Інвентарної книги уносяться відомості всіх обстежених геодезичних

пунктів трапеції – як технічно задовільних так і знищених.

Номер Інвентарної книги відповідає номенклатурі трапеції, на яку

виконується обстеження геодезичних пунктів.

Інвентарної книги використовуються лише ті скорочення, що

відповідають вимогам чинних нормативно-технічних документів.

Після друку Інвентарна книга підписується із зазначенням прізвищ та

ініціалів уповноваженими посадовими особами та керівником і скріплюється

печаткою організації-виконавця робіт.

Інвентарна книга зшивається та опечатується відповідно до вимог

чинних законодавчих та нормативно-технічних документів.

42

Д.2 Зразок титульного аркуша Інвентарної книги

Сторінка 1

43

44

Д.3 Зразок титульного аркуша Інвентарної книги

Сторінка 2

Д.4 Зразок аркуша змісту Інвентарної книги

45

46

Д.5 Зразок аркуша пояснень Інвентарної книги

Д.6 Зразок аркуша змісту Інвентарної книги

РИСУНКИ

ТИПІВ ЦЕНТРІВ

47

48

Д.7 Зразок аркуша списку прийнятих скорочень Інвентарної книги

Д.8 Зразок аркуша списку обстежених та оновлених пунктів Інвентарної книги

49

50

ДОДАТОК Е

(обов’язковий)

СХЕМА ОБСТЕЖЕНИХ ТА ОНОВЛЕНИХ ПУНКТІВ

Е.1 Зразок схеми обстежених та оновлених пунктів

ДОДАТОК Ж

(обов’язковий)

КАРТКИ ГЕОДЕЗИЧНИХ ПУНКТІВ

Ж.1 Структура картки геодезичних пунктів

Правила складання та оформлення карток (кроки) геодезичних пунктів і

нівелірних знаків

Картки геодезичних пунктів та нівелірних знаків (кроки) та складаються

та роздруковується з використанням комп’ютерної техніки з орієнтуванням

елементів ситуації та рельєфу на північ.

Абрис місцеположення геодезичного пункту чи нівелірного репера

виконують в умовних знаках для планів масштабу 1: 2 000 з відповідною

деталізацією елементів ситуації, передбаченою для топографічних планів. У

разі, якщо проміри до геодезичного пункту виконано від контурів, які не

відображуються у зазначеному масштабі, дозволяється використовувати

умовні знаки більших масштабів – 1: 1 000 – 1: 500.

В описі розміщення геодезичного пункту вказують:

− назву населеного пункту або масиву назву передмість;

− назву вулиці (площі, проспекту, автостради, автодороги), де

розміщений пункт;

− не менше трьох промірів від чітких ближніх місцевих предметів у міру

зменшення довжини проміру. Напрямки на орієнтири обирають під

кутом 30–120о.

Для стінних знаків, крім того, вказують номер будівлі, матеріал, з якого

вона побудована (цегла, камінь, блоки, панелі, бетон тощо), жилий чи

нежилий та його призначення (клуб, магазин, пошта, сільська рада, школа

тощо), місце розташування знака та його орієнтація відносно сторін світу.

Проміри вказують від кутів будівель, а також від поверхні землі.

На незабудованій території крім промірів до ближніх чітких місцевих

предметів, вказують відстані не менше ніж до двох-трьох дальніх орієнтирів,

що потрібно для нанесення пункту на топографічну основу.

Як орієнтири використовують контури та об’єкти тривалого зберігання,

зокрема:

− постійні будівлі;

− кути будівель;

− окремі дерева;

− кути огорож;

− колодязі міських комунікацій;

− стовпи ЛЕП;

51

− дороги, тощо.

Якщо за орієнтири вибирають дороги, то відстань до геодезичних

пунктів вимірюють від кілометрових стовпів, об’єктів архітектурного та

інженерного облаштування дороги, об’єктів дорожнього сервісу, від краю

проїжджої або роздільної смуги дороги.

Відстані від центру пункту чи нівелірного знака до ближніх чітких

точок місцевості вимірюють з точністю до 0.01 м, якщо відстань до них

коротша за 25 м, з точністю 0.1 м, якщо відстань довша за 25 м але менша

100 м, і з точністю 1 м, якщо ж відстань від центру пункту перевищує 100 м.

Приклад опису місцеположення ґрунтового геодезичного пункту,

закладеного в забудованій частині населеного пункту наведено нижче:

Теремки, вул. Академіка Глушкова, у дворі будинку №27, в 19.75 м на

південь від нього, 1.,44 м від стп. ЛЕП №101, 2.05 м від каналізаційного люку.

Мишоловка, на перетині вулиць Тверської і Озерної, на краю тротуару,

в 39,0 м від рогу будинку №20, 1,00 м від стп. ЛЕП б/№.

Приклад опису місцеположення ґрунтового геодезичного пункту,

закладеного в в незабудованій частині населеного пункту:

Автомагістраль Київ-Одеса, на 127 кілометрі від м. Києва, 427 м від

кілометрового стовпа 127/360 в напрямку Одеси, на правому узбіччі траси,

21.7 м від краю розподільної смуги.

Приклад опису місцеположення стінного геодезичного пункту чи

нівелірного знака:

Ст. рп. 51, III кл., 1960 р.,

Село Кринички, вул. Південна, 47, на південній стороні цегляної будівлі

школи, 1.27 м від краю стіни, на висоті 1.36 м від землі.

Геодезичні пункти та нівелірні знаки зображують в абрисах умовними

знаками № 3 і 4 (для пунктів геодезичних мереж згущення) та № 10 (для

нівелірних знаків).

Для чіткого відображення та можливості наступного ксерокопіювання

карток геодезичних пунктів, товщина ліній умовних знаків не повинні бути

тоншою за 0.3 мм.

Якщо пункт геодезичної мережі закріплено настінними знаками у стіні

будівлі, картки треба оформляти з використанням умовних знаків для планів

масштабу 1: 500 (номер 4–3)). Тимчасовий центр на землі (переважно марка в

бетоні) зображують умовним знаком № 5–2). Якщо до складу настінної

системи включено нівелірний репер, його зображують умовним знаком №

10–6).

Пояснювальні написи (скорочення) топографічних об’єктів (наприклад,

А, город, руїна, аптека, тощо) необхідно робити курсивом (Times New Roman

Cyr) висотою 2.5 мм. Відомості про тип будівель (наприклад, 12 КЖ, КН, М)

необхідно давати великими літерами прямим шрифтом (Arial Cyr) висотою

2.5 мм.

52

Відомості про номери будівель, споруд, стовпів, ферм (наприклад, назви

вулиць (проїздів): вул. Харківське Шосе) необхідно давати прямим шрифтом

(Arial Cyr) висотою 2.5 мм.

Результати лінійних вимірювань (прив’язки) геодезичних пунктів

(наприклад, 17.45) слід підписувати напівжирним курсивом) Arial Cyr,

висотою 2.0 мм з відступом від лінії не менше ніж 0.5 мм. Для розділення

цілої та дробової частин проміру необхідно використовувати крапку, а не

кому.

Напрямки на суміжні геодезичні пункти необхідно вказувати курсивом

(Times New Roman Cyr), висотою 2.5 мм, обов’язково із скороченням слова

"пункт" (наприклад, п. 6092), з урахуванням результатів рекогносцирування

та закладання нових пунктів. Напрямки на знищені (втрачені) пункти не

підписують і не вказують номери знищених пунктів.

Системи настінних знаків (тм.ц. + ст. рп.) вважати єдиною системою, на

яку оформляється одна картка. Нумерацію знаків системи необхідно

виконувати

Примітка. Висоти шрифтів, якими набираються пояснювальні підписи

на комп’ютері, відповідно дорівнюють 12 пунктів – 2.0 мм, 14 пунктів – 2.5

мм.

53

54

Ж.2 Зразок кроки геодезичного пункту на забудованій території

Ж.3 Зразок кроки геодезичного пункту на не забудованій території

55

Ж.4 Зразок кроки геодезичного пункту для системи настінних знаків

56

ДОДАТОК З

(обов’язковий)

СХЕМА РОБОЧОГО ПРОЕКТУ

З.1 Зразок схеми робочого проекту

57

ДОДАТОК І

(обов’язковий)

ПРОГРАМА СУПУТНИКОВИХ ГЕОДЕЗИЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ

І.1 Зразок першої сторінки Програми супутникових геодезичних

спостережень

58

І.2 Зразок другої сторінки Програми супутникових геодезичних

спостережень

59

ДОДАТОК К

(обов’язковий)

ПРОТОКОЛ СУПУТНИКОВИХ ГЕОДЕЗИЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ

К.1 Зразок першої сторінки Протоколу Супутникових геодезичних

спостережень

60

К.2 Зразок другої сторінки Протоколу Супутникових геодезичних

спостережень

61

ДОДАТОК Л

(обов’язковий)

ЗВЕДЕНА ВІДОМІСТЬ ТРИВАЛОСТІ СУПУТНИКОВИХ ГЕОДЕЗИЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ НА

ГЕОДЕЗИЧНИХ ПУНКТАХ ТА НІВЕЛІРНИХ ЗНАКАХ

Л.1 Зразок Зведеної відомості тривалості супутникових геодезичних спостережень на геодезичних пунктах та

нівелірних знаках

1 KRUS M361322400

Крушинка,

2

krus0220.05o 07:07:30 12:15:30 05:08:00

TRIMBLE

5700

0220332770 1.24 TRM41249.00 12611574 2.0960 2.0448 Плиска

KRUS

Липовий

05:08:00

TRIMBLE

2 LYSK M361322200

Скиток, 2 lysk0220.05o 09:06:00 12:06:00 03:00:00

5700

0220332775 1.24 TRM41249.00 12611548 2.2930 2.2424 Кучер

62

LYSK

03:00:00

ДОДАТОК М

(інформативний)

ТИПОВА СХЕМА ВИЗНАЧЕННЯ КООРДИНАТ СТІННИХ ЗНАКІВ

ПУНКТІВ ГЕОДЕЗИЧНИХ МЕРЕЖ

М.1 Типова схема визначення координат стінних знаків

Схема М.1.1

Схема М.1.2

Алгоритм розрахунку М.1.1

63

ДОДАТОК Н

(інформативний)

АЛГОРИТМ ПАРАМЕТРИЧНОГО МЕТОДУ ВИРІВНЮВАННЯ

ГЕОДЕЗИЧНИХ МЕРЕЖ

Н.1 Вирівнювання лінійно-кутових спостережень на пунктах

геодезичних мереж

Вирівнювання лінійно-кутових спостережень на пунктах геодезичних

мереж об’єкту повинно виконуватись параметричним методом з урахуванням

похибок вихідних даних.

Сукупність кутових і лінійних вимірів у планових мережах зв'язана

системою з n рівнянь поправок:

Ax - L = V, (Н.1.1)

де

V − вектор поправок до виміряних напрямків і сторін;

A − матриця коефіцієнтів рівнянь виправлень до кутових і лінійних вимірів

розміру 2k * n;

x − вектор поправок до попередніх значень координат визначаємих пунктів;

L − вектор вільних членів;

k − кількість визначаємих пунктів;

n − кількість кутових і лінійних вимірів.

Розв’язання системи рівнянь по методу найменших квадратів приводить

до рішення системи нормальних рівнянь:

Ф = vTPv = mіn . (Н.1.2)

AТPAx – AТPL = 0, (Н.1.3)

де

P - діагональна матриця ваг вимірів.

Діагональна матриця ваг вимірів має вигляд:

P = P1, P2 , P3, ... Pn, Ps1, Ps2, Ps3,... Psns . (Н.1.4)

Рішення системи нормальних рівнянь має вигляд:

x = (ATPA)-1 ATPL. (Н.1.5)

Оцінка точності результатів вирівнювання забезпечується обчисленням

кореляційної матриці:

K = 20 Q : Q = (ATPA)-1, (Н.1.6)

де

64

− Q - зворотна матриця системи нормальних рівнянь;

− 0 - середня квадратична помилка одиниці ваги.

Обчислення середніх квадратичних помилок всіх вирівняних елементів

виконується по формулі:

m2F = 20 f Q fT , (Н.1.7)

де

− f - матриця коефіцієнтів вагової функції.

Надається можливість уточнення попередніх значень координат

визначаємих пунктів і ваг різнорідних вимірів шляхом організації

ітераційних процесів. При цьому початкові значення елементів матриці

P установлюються відповідно до заданих величин.

З рішення нормальних рівнянь обчислюються чергові значення

поправок до координат визначаємих пунктів. Значення вектора поправок x

підставляється в рівняння поправок і обчислюється вектор поправок у

виміряні величини v. За значеннями m визначаються нові значення елементів

матриці P:

P = c / m2 ; Ps = c / m2s , (Н.1.8)

m2 = vT P vT / n ; m2s = vTs Ps vT / ns, (Н.1.9)

де

− m - середня квадратична похибка вимірювання напрямків;

− ms - середня квадратична похибка обмірюваних ліній;

− n - кількість виміряних напрямків;

− ns- кількість виміряних ліній.

Середня квадратична похибка одиниці ваги

формулою:

20= vTPv / (n - k). (Н.1.10)

 обчислюється за

За результатами розрахунку складається нова система нормальних

рівнянь і виконується нова ітерація. Критерієм закінчення ітераційного

процесу є збіжність середньої квадратичної похибки одиниці ваги 0між

ітераціями.

65

ДОДАТОК О

(інформативний)

ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ МЕТОДІВ МОДЕЛЮВАННЯ

ПОВЕРХНІ ВІДНОСНОСТІ

О.1 Визначення параметрів осьового меридіану та поверхні відносності

Відповідно до вимог чинних нормативно-технічних документів, при

виконанні попередньої обробки результатів лінійних геодезичних вимірів,

виміряні відстані у геодезичних мережах редукуються поправками за перехід

до поверхні референц-еліпсоїда (Красовського) і на площину проекції

(Гаусса-Крюгера).

Сумарна величина цих поправок може досягати суттєвих значень, які

необхідно врахувати перед початком вирівнювання геодезичної мережі на

площині проекції та складанні великомасштабних планів забудованих

територій (Рис. О.1.1).

A

a

hm

Hm

b

B

Квазігеоїд

Референц-еліпсоїд

Рис. О.1.1 Зв’язок між різними поверхнями відносності

Абсолютні величини вказаних вище поправок розраховуються за

формулами :

Поправку за перехід до поверхні референц-еліпсоїда (∆B = ab - AB)

розраховують за формулою:

  

Д

B

−

B H h

m m

Rб

(О.1.1)

66

де,

− B – довжина виміряного базису;

− Hm– середня відмітка виміряного базису над поверхнею квазігеоїда;

− hm – висота квазігеоїда;

− R – радіус кривини земного еліпсоїда по лінії базису.

Наприклад, при R = 6370 км км та середній висоті Hm:

Д

B

−

B H h

m m

6370

1

, (О.1.2)

ДB≈−

32000

B

.

Тому, поправку у виміряні відстані за перехід до поверхні референц-

еліпсоїда обов’язково необхідно враховувати при вирівнюванні результатів

геодезичних вимірів в лінійно-кутових побудовах мереж згущення 4 класу, 1

та 2 розрядів.

Величина поправки за перехід від виміряної відстані на площину в

проекції Гаусса-Крюгера буде залежати від місцезнаходженя виміряної

відстані відносно осьового меридіану. Чим більше ця відстань, тим більше

значення вказаної поправки.

Відстань S між двома геодезичними пунктами на площині в проекції

Гаусса-Крюгера обраховується за формулою:

S s ⋅ 

y2

m

2

1

2

2 

де,

2Rm

24Rm . (О.1.3)

− s – відстань між геодезичними пунктами на еліпсоїді вздовж

геодезичної лінії;

− Rm– середній радіус кривини для середньої точки лінії;

− ym– середнє значення ординати кінців лінії;

− ∆y= y2 – y1.

Для мереж згущення 4 класу, 1 та 2 розрядів можна обмежитись першим

членом розкладу. Тоді, поправка за редукцію лінії на площину в проекції

Гаусса-Крюгера розраховується за формулою:

y2

Д S

m

s

2

2Rm . (О.1.4)

Наприклад, при віддалені виміряної лінії від осьового меридіану ym=

250 км та Rm = 6370 км, отримаємо:

ДsS

 ⋅

62500

2 40576900

1

1300

S

. (О.1.5)

Тому, вказану вище поправку необхідно враховувати не тільки при

обробці результатів геодезичних вимірів у мережах згущення 4 класу, 1 та 2

розрядів, а й при вирівнюванні планової зйомочної основи (наприклад,

теодолітних ходів) великомасштабних топографічних та кадастрових зйомок.

Також, цю поправку необхідно враховувати при використанні

великомасштабних планів масштабу 1: 500 для переносу (виносу) в натуру

проектів в відводів меж земельних ділянок та інженерних споруд на

забудованих територіях.

67

Врахувати або компенсувати дію вказаних вище поправок на результати

геодезичних вимірів можна декількома методами.

Поправку за перехід до поверхні референц-еліпсоїда можна

компенсувати, якщо привести всі виміри, що виконані на території міста на

поверхню відносності, що відповідає середній відмітці території об’єкту Hm.

Поправку за редукування лінії на площину в проекції Гаусса-Крюгера

можна мінімізувати шляхом вибору значення осьового меридіану МСК таким

чином, щоб віддалення від нього пунктів геодезичних мереж об’єкту не

перевищувало певної межі.

Відповідно до вимог чинних нормативно-технічних документів,

допустима відносна похибка для полігонометричних ходів 4 класу складає 1:

25 000. Тому, поправками за редукування можна знехтувати, якщо їх

величина буде меншою за 1: 50 000 довжини лінії.

Таким чином:

Дs

S

2

ym

2R2

m .

1

50000

2

ym

2R2

m (О.1.6)

звідки:

Rm

ym

158 . (О.1.7)

Для Rm = 6370 км отримаємо ym = 40 км.

Таким чином, при віддалені пунктів геодезичних мереж об’єкту менше

ніж на 40 км від осьового меридіану, поправки в виміряні довжини ліній

мереж згущення 4 класу, 1 та 2 розрядів за перехід на поверхню відносності і

редукування на площину проекції Гаусса-Крюгера можна не вводити.

Також можливо реалізувати інший підхід до вирішення редукційної

проблеми. Як відомо, поправка за редукування на поверхню референц-

еліпсоїда завжди від’ємна, а поправка за перехід на площину проекції Гаусса-

Крюгера завжди додатна. Тобто, можливо задати умову, щоб сума цих

поправок не перевищувала 1: 50 000 довжини лінії.

Приймаючи R = Rmможемо розрахувати величину сумарної поправки

у виміряну лінію за редукування:

V

S

S

або,

y2

m

2R2

m

V

H

R

m

m

. (О.1.8)

y

S

2

m

2R 2R H

S

m

m m

. (О.1.9)

Приймаючи:

68

VS

S

1

50000 , а Rm = 6370 км, (О.1.10)

отримаємо:

y

m

12700Hm1600 . (О.1.11)

За наведеними вище формулами можна розрахувати максимальне

віддалення пунктів геодезичних мереж від осьового меридіану при заданій

середній висоті міста, коли не вводити поправки за перехід до поверхні

референц-еліпсоїда та за перехід на площину проекції Гаусса-Крюгера, за

умови, що сумарна поправка за редукування не перевищить 1: 50000.

69

ДОДАТОК П

(обов’язковий)

ПЕРЕРАХУВАННЯ ПРЯМОКУТНИХ КООРДИНАТ В ПРОЕКЦІЇ

ГАУССА–КРЮГЕРА ІЗ ЗОНИ В ЗОНУ

П.1 Алгоритм перерахування прямокутних координат з однієї зони

до іншої

Перерахування прямокутних координат геодезичних пунктів з системи

координат з шестиградусній зоні до триградусних зон, або для довільного

осьового меридіану L0повинно виконуватись з використанням

сертифікованого програмного забезпечення шляхом перетворення вихідних

прямокутних координат в геодезичні, та навпаки у нову прямокутну систему

з відповідним осьовим меридіаном зони.

Перетворення прямокутних координат X, Y в геодезичні B, L

виконувалось за формулами:

′

y

′′−

y2

22 

y4

22446282 2 

l

N1

cos B1

y2

2

6N1

1 2t1

y 2

1

4

120N1

5 28t1

y4

t1

1

1

t1

(П.1.1)

B1

′′−

2 12 −

2 2 

2 454

B

M Nt1

2

5 3t1

91t1

4

61 90t1

t1

2

де,

1

12 N1

360 N1

70

− B1- широта основи зображення плоскої ординати на поверхню

еліпсоїда;

− y - ордината точки;

− N - радіус кривизни першого вертикалу в даній точці;

− M - радіус кривизни меридіану в даній точці;

− e2 - ексцентриситет меридіанного еліпса;

− e’2-другий ексцентриситет меридіанного еліпса;

− ″ = 206264.8062;

− t,  - допоміжні величини.

Перерахування геодезичних координат B, L в прямокутні координати X,

Y виконувалось за формулами:

′′2

l2cos2B

l44B

x Xl2NB B

 ′′12′′

2

24

′′

360′′cos

4

2′′

1

2

5

t

9

4

4

61 58t2t

′′

l

2cos2

Bt

l44B

ylN cos B

 ′′6′′



′′

120′′cos

4

2 −

2 2

(П.1.2)

′′

1

2

1

2 2

a

4

5 18t2t

14 58

t

;

t tgB

e

2

cos ;

B

N

1−e2sin2B

де,

− B - геодезична широта точки;

− X - довжина дуги меридіана від екватору до точки с даною

геодезичною широтою B;

− l - різниця довготи точки L та осьового меридіану L0;

− N - радіус кривизни першого вертикала в даній точці;

− M - радіус кривизни меридіану в даний точці;

− e2 - ексцентриситет меридіанного еліпсу;

− e’2-другий ексцентриситет меридіанного еліпсу;

− ″ = 206264.8062;

− t,  - допоміжні величини.

71

ДОДАТОК Р

(обов’язковий)

ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ЗВ’ЯЗКУ МІЖ УСК-2000 ТА

МІСЦЕВИМИ СИСТЕМАМИ КООРДИНАТ

Р.1 Алгоритм перерахування координат та визначення параметрів

рансформування по опорних точках на площині за методом найменших

квадратів

Перерахування координат пунктів геодезичних мереж по "ключу"

переходу до МСК об’єкту повинно виконувалось з використанням

сертифікованого програмного забезпечення за формулами:

u

v

k

c o s 

− s in x

c

x

(Р.1.1)

де,

s in 

 c o s y cy 

x y - вихідні координати;

− u, v - перераховані координати;

k - коефіцієнт масштабування;

−  - кут повороту;

c cy - паралельний перенос (ключі) по осях X та Y.

Враховуючи, що для координат суміщених пунктів відомі їх середні

квадратичні похибки, перерахування координат та визначення чотирьох

параметрів перетворення (коефіцієнту масштабування, кута повороту, ключів

по осях X та Y) повинно виконуватись за методом найменших квадратів на

площині методом Гельмерта:

x

0

n

∑xi

i1

n

, y

0

n

∑yi

i 1

n

,u

0

n

∑ui

i1

n

,v

0

n

∑vi

i 1

n

;

x

i

xi−x0, y

n

i

yi−y0,u ui−u0,viviv

n

0

;

A

∑yivix u

i i

i1

n

∑yi2xi2

i1

,B

∑xivi−y u

i i

i1

n

∑yi2xi2

i 1

;

(Р.1.2)

 

arctg

B

A

,k

A

2 

B

2

;

c

x

u0−x0A y0B ,c

y

v0−y0A −x0B

.

72

де,

− A, B - проміжні параметри перетворення;

− x, y - координати точок у вихідній системі;

− u, v - перераховані координати точок;

− x0,y0,u0,v0 - проміжні координати точок;

− n - кількість опорних (суміщених) точок;

−  - кут повороту;

− k - масштабний коефіцієнт;

− сx - зміщення по оси X;

− cy - зміщення по оси Y.

73

ДОДАТОК С

(обов’язковий)

СКЛАДАННЯ КАТАЛОГІВ КООРДИНАТ І ВИСОТ

С.1 Структура Каталогу координат та висот геодезичних пунктів і

знаків нівелірної мережі

Каталог координат та висот геодезичних пунктів і знаків нівелірної

мережі об’єкту (далі – Каталог) складається та роздруковується з

використанням комп’ютерної техніки.

Формат аркушів Каталогу приймається А4 (297 х 210 мм). Обсяг

друкованих листів одного тому каталогу, як правило, не повинен бути

більшим за 250 аркушів. Оформлення Каталогу має відповідати чинним

вимогам нормативної документації з діловодства.

Відомості вносяться до Каталогу короткими, чіткими і зрозумілими

записами із використанням термінів та скорочень, які відповідають вимогам

чинних нормативно-технічних документів. Виправлення відомостей Каталогу

не допускається.

Відомості вносяться до Каталогу у форматі rtf/doc (MS Word).

Дозволяється вносити відомості до Каталогу в табличній формі у формати xls

(MS Exel).

Каталог координат повинен містити:

− обкладинку;

− титульний аркуш;

− зміст;

− пояснення;

− рисунки типів центрів;

− список скорочень;

− список координат та висот геодезичних пунктів;

− список координат і висот знаків нівелірної мережі;

− алфавітний покажчик геодезичних пунктів;

− алфавітний покажчик знаків нівелірної мережі;

− аркуш реєстрації змін;

− додатки (схеми геодезичної та нівелірної мереж).

На обкладинці і титульному аркуші Каталогу вказують:

− найменування організації, яка склала каталог;

− гриф секретності документу;

− номер книги та примірника;

− назву населеного пункту (об’єкту);

74

− систему координат і висот пунктів та знаків нівелірної мережі;

− відомості про місце та рік виконання робіт.

Титульний аркуш Каталогу повинен містити відомості та бути завірений

підписами уповноважених посадових осіб організації-виконавця робіт:

− керівника підприємства;

− головного інженера;

− відповідального за якість робіт;

− відповідального виконавця робіт.

На зворотній стороні титульного аркуша Каталогу вказують:

кількість пронумерованих аркушів в книзі;

завірені підписами відомості (прізвище та ініціали) посадових осіб, що

пронумерували та перевірили кількість аркушів в книзі;

відомості про кількість аркушів, масштаб та місцезнаходження додатків

Каталогу;

загальні дані про комп’ютерне обладнання, з використанням якого

створено Каталог, та відомості щодо технічного захисту інформації;

кількість примірників Каталогу та відомості про місця їх розсилки.

В поясненні до Каталогу вносять таку інформацію.

Загальні відомості:

− загальні відомості про Виконавця та рік виконання робіт;

− систему координат і висот пунктів та нівелірних знаків;

− посилання на нормативно-технічні документи, відповідно до яких

виконані топографо-геодезичні роботи на об’єкті;

− відомості про порядок розташування геодезичних пунктів та

нівелірних знаків у Каталозі;

− параметри "ключа" переходу від УСК-2000 до чинної МСК (у разі

надання відповідних відомостей в МСК).

− Перелік геодезичних та нівелірних робіт, що включені в Каталог.

Відомості про математичне опрацювання, якість і точність топографо-

геодезичних робіт:

− характеристика якості виконаних робіт;

− метод вирівнювання геодезичної та нівелірної мереж;

− відомості про розробника програмного забезпечення, сертифікацію

або метрологічну атестацію програмного забезпечення;

− точнісні характеристики пунктів геодезичної та нівелірної мереж;

Відомості про закріплення пунктів:

− типи центрів.

На аркуші рисунків типів центрів надаються креслення центрів, які

використані для закріплення геодезичних пунктів на трапеції та таблиця

умовних знаків, що використовуються на кресленнях.

75

На аркуші списку прийнятих скорочень наводиться таблиця, що містить

прийняте скорочення та його повна назва. При складанні Каталогу

використовують лише ті скорочення, що відповідають вимогам чинних

нормативно-технічних документів.

В Каталозі геодезичні пункти та знаки нівелірних мереж групуються у

відповідних списках координат і висот по аркушах топографічного плану

1: 10 000, а в межах кожного аркуша розташовуються за спадаючими

значеннями абсцис, крім СП, відомості яких наводяться разом із пунктом, до

якого вони відносяться.

Послідовність внесення у списки відомостей геодезичних пунктів та

знаків нівелірної мережі, що закріплені системами настінних знаків

наступний:

− тимчасовий центр;

− стінні знаки, що збереглися;

− нові (дозакладені) стінні знаки.

Алфавітні покажчики геодезичних пунктів та знаків нівелірної мережі

формуються для полегшення користування Каталогом у вигляді окремих

таблиць та містять такі відомості, що згруповані за назвами пунктів (знаків):

− назва (номер) пункту або знаку (репера), клас нівелювання;

− номер за каталогом;

Відомості про зміни інформації, що можуть бути внесені до Каталогу

повинні бути відображені в аркуші реєстрації змін.

Додатками до Каталогу є схеми відповідних геодезичних та нівелірних

мереж, що формуються відповідно до вимог чинних нормативно-технічних

документів.

Після друку Каталог підписується із зазначенням прізвищ та ініціалів

уповноваженими посадовими особами та керівником і скріплюється

печаткою організації-виконавця робіт. Каталог зшивається та опечатується

відповідно до вимог чинних законодавчих та нормативно-технічних

документів.

76

Сторінка С.1.1

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО

СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ

Державна служба геодезії, картографії та кадастру

(назва організації, що виконувала топографо-геодезичні роботи)

Гриф

Книга № ______

Примірник № __

К А Т А Л О Г

координат та висот геодезичних пунктів та знаків нівелірної мережі

м. _________

шифр _____________

Система координат – _________

Система висот – _____________

Керівник

(прізвище, ім’я та по батькові)

Головний інженер

(прізвище, ім’я та по батькові)

Відповідальний за якість

(прізвище, ім’я та по батькові)

Відповідальний виконавець

(прізвище, ім’я та по батькові)

Київ 200__ р.

77

Всього в книзі пронумеровано ____________________ аркушів

Пронумерував(ла)

Сторінка С.1.2

Перевірив(ла)

Схеми геодезичної та

(прізвище, ім’я та по батькові)

(прізвище, ім’я та по батькові)

нівелірної мережі м. ____________ на ___ аркушах масштабу 1: _______

вкладена в _________________.

Складання та друк технічного проекту виконано

на комп’ютерному робочому місці _______ № ___.

протокол атестації комплексу технічного захисту інформації

№ ___ від "__" ________ 200_ р.

Видано __ примірників:

примірника

1

2

78

Місця розсилки

1

2

3

Пояснення

Рисунки типів центрів

Список скорочень

ЗМІСТ

Сторінка С.1.3

сторінка

4

5

6

7

8

Список координат та висот геодезичних пунктів

Список координат і висот знаків нівелірної мережі

Алфавітний покажчик геодезичних пунктів

Алфавітний покажчик знаків нівелірної мережі

Аркуш реєстрації змін

Додатки:

А. Схема геодезичної мережі

Б. Схема нівелірної мережі

79

1. Загальні відомості

2. Перелік геодезичних робіт

ПОЯСНЕННЯ

Сторінка С.1.4

80

3. Відомості про закріплення пунктів

4. Відомості про математичне опрацювання якість і точність топографо-

геодезичних робіт

5. Відомості про координати геодезичних пунктів, їхні висоти над рівнем

моря та висоти зовнішніх знаків

ЗРАЗОК РИСУНКІВ ТИПІВ ЦЕНТРІВ ДГМ

ЗРАЗОК РИСУНКІВ ТИПІВ ЦЕНТРІВ МГМ

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ

Сторінка С.1.5

81

Прийняте скорочення

б.з.з.

вул.

г.

гор.м.

гориз.

гр.рп.

доп. центр

Зразок списку скорочень

Повна назва

без зовнішнього знаку

вулиця

гора

горизонтальна марка

горизонтальний

грунтовий репер

допоміжний центр

Сторінка С.1.6

Зах.

знес.

зуп.

ім.

км

ЛЕП

м

м.

нестанд.

п.

Пд.-3х.,пд.-зх.

Пд.-Сх., пд.-сх.

Пн.

Пн.-Зх., пн.-зх.

Пн.-Сх., пн.-сх.

82

Західний, -а, -є, -і (частина власної назви)

знесений

зупинка

імені

кілометр

лінія електропередач

метр

місто

нестандартний

пункт

Південно-західний

Південно-східний

Північний

Північно-західний

Північно-східний

Назва

або

номер

Клас або

Список координат і висот геодезичних пунктів

Тип

Клас

Сторінка С.1.7

з/п

1

пункту

або

реперу

2

розряд

3

центру

4

x, м

5

y, м

6

mx, м

7

my, м

8

нівелю-

вання

9

H, м

10

Примітка

11

1

1688

1

У-15

50000.000 20000.000

0.005

0.005

IV

142.133

83

1

2

3

4

Список координат і висот знаків нівелірної мережі

5 5 6 7

8

9

Сторінка С.1.8

10

1

84

3200

ІІІ

153

Геом.

50000.00 20000.00 143.147 0.001

Зразок алфавітного покажчика пунктів ДГМ

Сторінка С.1.9

Назва (номер) пункту, тип знака

А

Автовокзал, геознак на буд.

Аеропорт, б. з. з.

Арсенальний Нов., геознак на буд.

Артемів Горб (Ревне), б. з. з.

Б

Берестянка, б. з. з.

Биківня, геознак на буд.

Біла Дубрава, б. з. з.

Білий, геознак на буд.

Білогородка, пір.

Білодубравна, геознак на буд.

Номер за каталогом

194

234

182

291

1

174

145

167

78

164

85

Сторінка С.1.10

Зразок алфавітного покажчика знаків нівелювання

Назва та тип знаку, клас нівелювання

Б/№ (Київ) ст. рп., І

б/№, ДАІ, ст. рп., I

43, ст. м., I

364, ст. рп., I

435, ст. рп., I

706, ст. рп., I

725, ст. рп., III

775, ст. рп., III

0327, гр. рп., I

0361, гр. рп., I

86

Номер за каталогом

99

261

89

98

48

155

57

13

226

27

Сторінка С.1.11

Каталог склав: _________ (посада, прізвище, ім’я та по батькові).

Перевірив: ___________ (посада, прізвище, ім’я та по батькові).

Схеми склав: ________________ (посада, прізвище, ім’я та по батькові).

Схеми перевірив: ____________ (посада, прізвище, ім’я та по батькові).

87

Номера аркушів, сторінок

АРКУШ РЕЄСТРАЦІЇ ЗМІН

Всього аркушів,

Підстави для змін

Сторінка С.1.12

з/п

змінених замінених нових анульованих

сторінок в

документації

Номер, назва

повідомлення,

дата

Вхідний номер

супроводжуючого

документа, дата

Підпис Дата

1

88

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]