5.3 Створення та реконструкція мгм
5.3.2 Міські геодезичні мережі створюються як геодезичні мережі
згущення. Пункти МГМ згущення 4 класу визначаються, як правило,
відносними методами супутникової геодезії. Для спостережень необхідно
використовувати можливо більшу кількість приймачів (не менше п’яти) при
можливо меншій різноманітності їх типів та типів антен. Технічні вимоги
щодо супутникових геодезичних спостережень наведені у Таблиці 1.
Таблиця 1
Найменування вимог
Типи супутникових приймачів (кількість частот)
4 клас
1-2
1 розряд
1-2
Тривалість сеансів безперервних
менше), годин
вимірювань (не
1-2*
1-2
Найменша кількість супутників, які спостерігаються
одночасно
Інтервал реєстрації (дискретність) супутникових
сигналів, сек.
Найменша висота положення супутників над
горизонтом, градусів
Максимально допустиме значення GDOP
4
15
15
5
4
15
15
5
Відносна похибка визначення вектора-бази, не більше 1: 25 000 1: 10 000
Кількість незалежних центрувань антени на пункті (не
менше)
1
1
7
Кількість повторних вимірювань висоти антени на
протязі сеансу спостережень (не менше)
2
2
5.3.2 Технічні вимоги щодо створення геодезичних мереж згущення 4
класу, 1 та 2 розрядів лінійно-кутовими геодезичними вимірами в Таблиці 2.
Таблиця 2
Технічні параметри лінійно-кутової
геодезичної мережі
Гранична довжина ходу, км:
- окремого
- між вихідною і вузловою точками
- між вузловими точками
Довжина сторони, км
- найбільша
- найменша
Кількість сторін у ході не більше:
Середня квадратична похибка
виміряного кута (за нев’язками у ходах і
полігонах ) не більше, сек
Найбільша нев’язка в трикутнику, сек
Кутова нев’язка ходу, або полігону (не
більше) сек, де n - кількість кутів у ході
4 клас
14.0
9.0
7.0
3
0.25
15
3.0″
8.0″
5″√n
Клас вимірів
1 розряд
7.0
5.0
4.0
0.8
0.12
15
5.0″
20.0″
10″√n
2 розряд
4.0
3.0
2.0
0.5
0.08
15
10.0″
40.0″
20″√n
Відносна помилка ходу, не більше
Середня квадратична похибка
вимірювання довжини сторони, м
1: 25 000 1: 10 000
1: 5 000
до 500 м
від 500 до 1000 м
Понад 1000 м
0.01
0.02
1: 40 000
0.01
0.02
-
0.01
-
-
5.3.3 Пункти МГМ згущення 1 розряду визначаються, з урахуванням
економічної доцільності та умов спостережень, методами лінійно-кутових
побудов, Супутникові геодезичні спостереженнями або їх комбінаціями.
5.3.4 Геодезичні мережі 2 розряду створюються як виключення у разі,
якщо неможливо виконати лінійно-кутові виміри з точністю 1 розряду через
особливості умов спостережень (наприклад, у щільно забудованій або
важкодоступній місцевості).
8
5.3.5 Щільність пунктів МГМ визначається масштабом топографічних
зйомок з урахуванням висоти перерізу рельєфу, що виконуються на території
об’єкту, а також необхідністю забезпечення геодезичних, маркшейдерських,
меліоративних, землевпорядних та інших робіт та повинна відповідати
вимогам чинних нормативно-технічних документів.