- •1 Електричне поле
- •1.1 Короткі відомості про будову|споруду| матерії
- •Елементарні частинки|частки| і їх електромагнітне поле – особливий вид матерії
- •Хімічні зв'язки в молекулах і кристалах
- •Зонна діаграма твердого тіла
- •1.2 Закон кулона. Напруженість електричного поля
- •1.3 Робота при переміщенні заряджених частинок в електричному полі
- •1.4 Провідники в електричному полі
- •1.5 Електричний струм|тік| в провідниках
- •1.6 Розрахунок електричних ланцюгів|цепів| постійного струму|току| Схеми эаміщення електричних ланцюгів
- •1.7 Закони кірхгофа
- •Перший закон Кірхгофа
- •Другий закон Кірхгофа
- •1.8 Метод контурних струмів |токів|
- •2 Магнітне поле та магнітні ланцюги|цепи|
- •2.1 Робота при переміщенні проводу із|із| струмом|током| у|проводу| магнітному полі. Магнітний потік і потокозчеплення
- •2.2 Індуктивність і взаїмоіндуктивність
- •2.3 Обчислення індуктивності
- •Індуктивність котушки|катушки|
- •2.4 Магнітні властивості речовини. Закон повного|цілковитого| струму|току|
- •3 Електричні ланцюги постійного току
- •3.1 Структура електричних ланцюгів
- •3.2 Одноконтурні лінійні електричні ланцюги
- •3.3 Багатоконтурні лінійні електричні ланцюги
- •Контрольні запитання
- •4 Електричні ланцюги змінного струму
- •4.1 Генерування синусоїдальних електричних величин
- •4.2 Прості лінійні електричні ланцюги синусоїдального струму
- •Контрольні запитання
- •5 Асинхронні машини
- •5.1 Призначення і будова асинхронних машин
- •5.2 Робота трифазної асинхронної машини у режимі двигуна
- •5.3 Асинхронні виконавчі двигуни і тахогенератори
- •6 Синхронні машини
- •6.1 Призначення і будова синхронних машин
- •6.2 Робота трифазної синхронної машини у режимі генератора
- •6.3 Призначення і будова машин постійного струму
- •Контрольні запитання
- •7 Основи електроніки
- •7.1 Електричний струм у напівпровідниках.
- •7.1.1 Класифікація речовин за провідністю
- •Отже, швидкість рекомбінацій
- •7.1.2 Струми власних напівпровідників
- •Густина повного струму дрейфу у власному напівпровідникові
- •7.2 Домішкові напівпровідники
- •7.3 Дифузія носивїв заряду у напівпровідниках
- •7.4 Визначення та класифікація електричних переходів
- •7.4.1 Електронно-дірковий перехід без зовнішнього електричного поля
- •7.4.2 Електронно-дірковий перехід із зовнішнім джерелом напруги
- •7.5 Вольт-амперна характеристика ідеалізованого р-п-переходу
- •7.6 Ємнісні властивості p-n-переходу
- •7.7 Пробій р-п-переходу
- •7.8 Перехід метал – напівпровідник
- •8 Генератори синусоїдальних коливань
- •8.1. Підсилювачі безперервних сигналів
- •8.1.1 Принцип роботи підсилювача безперервних сигналів на лампі
- •8.2 Типова принципова схема підсилювача безперервних сигналів на тріоді
- •8.3 Вибір робочої точки і способи створення напруги автоматичного зсуву
- •8.4 Фізичні процеси в підсилювачі при підсиленні імпульсних сигналів
- •8.5 Типова схема підсилювача імпульсних сигналів на пентоді
- •8.6 Підсилювачі зі зворотним зв'язком
- •8.6.2 Вплив зворотного зв'язку на характеристики підсилювача
- •9 Транзистори
- •9.1 Визначення транзистора
- •9.2 Напівпровідникові підсилювачі
- •10 Cпрямляючі пристрої
- •11 Мікроелектроніка та цифрова техніка
- •11.1 Основні терміни і визначення в мікроелектроніці
- •11.2. Особливості інтегральних схем як нового типу напівпровідникових приладів
- •11.3 Класифікація інтегральних мікросхем
- •11.4 Система умовних позначень інтегральних мікросхем
- •11.5 Загальна характеристика цифрових інтегральних мікросхем
- •11.5.1 Елементарні логічні операції
- •11.5.2 Характеристики і параметри цифрових інтегральних схем
- •11.5.3 Класифікація цифрових інтегральних схем
- •11.6 Тригери
- •Основи електроніки, автоматики та
- •Основи електроніки, автоматики та цифрової техніки
- •65016, Одеса, вул.Львівська, 15
2.1 Робота при переміщенні проводу із|із| струмом|током| у|проводу| магнітному полі. Магнітний потік і потокозчеплення
На рис. 2.6 показаний прямолінійний провід|провід| із|із| струмом|током|, поміщений в рівномірне магнітне поле в просторі|простір-час| між полюсами постійного магніта або електромагніту (котушки|катушки| із|із| сталевим сердечником|осердею|) так, що між напрямами|направленнями| вектора магнітній індукції і струму|току| в проводі|проводі| кут|ріг| .
Рис. 2.6 - Прямий провід|провід| із|із| струмом|током| в рівномірному магнітному полі
У рівномірному магнітному полі на елемент довжини проводу|проводу| в будь-якому місці|місце-милі| діє однакова електромагнітна сила, тому на підставі формул (2.1 і 2.2) можна записати вираз|вираження| сили, що діє на ту частину|частку| проводу|проводу|, яка розташована|схильна| в межах магнітного поля:
(2.3)
де – магнітна індукція,Тл;
–струм в проводі, А;
–довжина частини проводу, розташованої в магнітному полі, м;
- електромагнітна сила, Н.
Якщо провід|провід| розташовується так, що між напрямами|направленнями| вектора магнітній індукції поля і струму|току| в проводі|проводі| кут|ріг| , то електромагнітна сила визначається тією ж формулою (2.3), але|та| замість повної|цілковитої| довжини проводу|проводу| береться її проекція на напрям|направлення|, перпендикулярний|перпендикуляр| до напряму|направлення| поля:
. (2.4)
На провід|провід| із|із| струмом|током|, розташований|схильний| уздовж|вздовж| ліній магнітної індукції, магнітне поле не діє.
Сила направлена|спрямована| завжди перпендикулярно|перпендикуляр| до плоскості|площини|, в якій лежить провід|провід| і знаходяться|перебувають| лінії магнітної індукції.
Найбільш зручний напрям електромагнітної сили визначати за правилом лівої руки: якщо розташувати ліву руку так. Щоб витягнуті чотири пальці (окрім великого) показали напрям струму в проводі, а лінії магнітної індукції «входили» в долоню, то великий палець, відігнутий перпендикулярно|перпендикуляр| до останніх чотирьом, покаже напрям|направлення| електромагнітної сили.
Рис. 2.7 - Замкнутий виток із|із| струмом|током| в магнітному полі
Незакріплений контур переміщається у напрямі дії сили, і при цьому на шляхуздійснюється робота
(2.5)
В цьому випадку робота вважається за позитивну.
При русі проводу|проводу| проти|супроти| сили ( за наявності зовнішньої механічної сили ) робота негативна|заперечна|.
У формулі (рис.2.5) є площа поверхні, обкресленої проводом при русі його перпендикулярно до ліній магнітної індукції, а твірвиражає потік вектора магнітної індукції, або магнітною потік, рівномірного поля через дану площу:
(2.6)
Поняття магнітного потоку аналогічного поняттю потоку вектора напруженості електричного поля.
Рис. 2.8 - До визначення магнітного потоку
Якщо поверхня, яку пронизують лінії магнітної індукції , розташовується під кутом до напряму цих ліній, рис.2.8, то магнітний струм визначається твором нормальної складової вектора магнітної індукціїі площі цієї поверхні:
(2.7)
Нормальною складовою вектора магнітної індукції називається проекція вектора на напрям нормалі ( перпендикуляра) до даної поверхні:
Тоді
де - площа проекції поверхніна плоскість, перпендикулярну лініям магнітної індукції.
Отже, магнітний потік через поверхню можна визначати і так:
. (2.8)
Якщо магнітне поле нерівномірне, то всю поверхню, для якої визначається магнітний потік, потрібно розділити на дуже малі майданчики. В межах кожної такого майданчика поле можна вважати за рівномірне, і тоді елементарний потік
.
Повний потік крізь поверхню
. (2.9)
Згідно формулам (2.8) і (2.9), магнітна індукція В є щільністю магнітного потоку в даній точці поля.
Одиниця вимірювання|виміру| магнітного потоку – вебер:
Поняття про магнітний потік як характеристиці магнітного поля має в електротехніці велике значення. Його застосовують при розгляді принципів роботи і при розрахунках електромагнітних пристроїв|устроїв| (електричних машин, трансформаторів, електромагнітів різного призначення).
Згідно|згідно з| формулі (2.5), роботу, здійснену в результаті|унаслідок| взаємодії магнітного поля і струму|току| в провіднику, рухомому в магнітному полі, можна визначити твором|добутком| струму|току| в провіднику і магнітного потоку крізь поверхню, обкреслену провідником при його русі:
Магнітний потік через поверхню, обкреслену провідником, є|з'являється| різницею потоків, пронизливих провідний контур в кінцевому|скінченному| і початковому положенні|становищі|, тобто|цебто| в позитивному приростом магнітного потоку, зчепленого з|із| контуром:
де
Робота, витрачена на переміщення контура
(2.10)
Розглянемо|розглядуватимемо| далі замкнутий контур у вигляді прямокутної рамки, розташованої|схильної| в магнітному полі, як показано на рис. 2.9.
Рис.2.9 - Прямокутна рамка із|із| струмом|током| в магнітному полі
На сторони аб і вг рамки діють сили і, на дві інші сторони сили не діють, оскільки струм в них направлений уздовж ліній магнітної індукції.
Сили іутворюють момент, що обертає, під дією якого рамка повертається|обертається| з|із| положення|становища| I в положення|становище| II.
Момент, що в цьому випадку обертає, дорівнює нулю, оскільки сили івиявляються направленими протилежно по лінії, що проходить через вісь обертання рамки.
Положення II рамки є |з'являється| стійким, якщо рамка пройде|минатиме| положення|становище| II, наприклад, за інерцією, то виникає протидіючий момент, який повертає рамку в стійке положення|становище|.
Визначимо роботу, здійснену при повороті рамки з|із| положення|становища| I в
положення|становище| II. Сторони рамки аб і вг перемістилися у напрямі дії сили на , де- ширина рамки
Робота по переміщенню кожної сторони рамки складає
а всієї рамки ,
де - площа рамки;
- найбільше значення магнітного потоку, пронизливого рамку. Значенння і в даному випадку визначає зміну потоку, зчепленого з рамкою при повороті її з положенняв положення.
Зміна потоку залежно від кута|рогу| повороту рамки відбувається|походить| згідно із законом
Оскільки в будь-якому проміжному положенні проекція площі, обмеженою рамкою, на плоскість, перпендикулярну до напряму ліній магнітній індукції, рівна
Ми розглянули|розглядували| випадки взаємодії магнітного поля з|із| контуром струму|току|, припускаючи|передбачати|, що струм|тік| підтримується постійним, а магнітне поле є|з'являється| „ зовнішнім ”-| оно| створюється зовнішньою системою струмів|токів|.
На підставі розглянутих|розглядувати| прикладів|зразків| можна зробити наступні|такі| виводи|висновки|, справедливі для будь-якої електромагнітної системи.
1. Робота електромагнітних сил, витрачена на переміщення контура із|із| струмом|током|, дорівнює твору|добутку| струму|току| в контурі на зміну магнітного потоку, зчепленого з|із| контуром.
2. Всякий|усякий| контур із|із| струмом|током| в магнітному полі прагне зайняти|позичати| положення|становище|, в якому магнітний потік, пронизливий контур, виявляється|опиняється| позитивним і найбільшим. (За позитивний вважається магнітний потік, співпадаючий усередині|всередині| контура з|із| потоком, створеним струмом|током| цього контура.)
Для ілюстрації цих виводів|висновків| можна привести і такий приклад|зразок|. Сталевий сердечник|осердя| втягується всередину котушки|катушки| із|із| струмом|током|. При цьому магнітний потік котушки|катушки| збільшується, оскільки|тому що| додається|добавляє| дія контурів струму|току| усередині|всередині| сталевого сердечника|осерді|, які утворюються внутріатомним|внутрішньоатомним| і внутрішньомолекулярним рухом заряджених частинок|часток|. Якщо переміщення сердечника|осерді| нічим не обмежене, то він втягується до тих пір, поки потік не збільшиться до максимального значення для цієї системи.
Сказане відноситься до будь-яких електромагнітних пристроїв|устроїв| з|із| рухомим|жвавим| сталевим якорем (реле, тягові електромагніти і тому подібне)
Визначаючи роботу, що здійснюється|скоює| електромагнітними силами, ми узяли рамку один виток|, що має. Але|та| на рамку можна намотати декілька витків, тоді робота електромагнітних сил при переміщенні такої рамки відповідно збільшиться.
Якщо припустити, що все витків зчеплені з одним і тим же потоком, то робота електромагнітних сил збільшується враз:
.
Твір|добуток| числа витків і зчепленого з|із| цими витками магнітного потоку називається потоко|зчепленням
. (2.12)
Отже, робота електромагнітних сил виражається твором струму у витках і приросту магнітного потокозчеплення:
(2.13)
У загальному|спільному| випадку витки котушки можуть бути зчеплені з різними потоками, тоді спільне потокозчеплення визначається алгеброічною сумою потоків, зчеплених з кожним витком:
При цьому мається на увазі, що потокозчеплення одного витка чисельно дорівнює потоку через поверхню, обмежену цим витком.
Окремі потоки - ,і так далі – можуть бути зчеплені з декількома витками (рис.2.10), тоді потокозчеплення буде виражене алгеброічною| сумою наступного|слідуючого|| вигляду|:
(2.14)
Якщо у відокремленому контурі будь-якої форми є струм, то магнітне поле цього струму зчеплене з самим контуром. Потокозчеплення такого контура називається власним. Власне потокозчеплення характеризує свяэь струму з власним магнітним полем.
Потокозчеплення має ту ж розмірність, що і магнітний потік.