- •1 Електричне поле
- •1.1 Короткі відомості про будову|споруду| матерії
- •Елементарні частинки|частки| і їх електромагнітне поле – особливий вид матерії
- •Хімічні зв'язки в молекулах і кристалах
- •Зонна діаграма твердого тіла
- •1.2 Закон кулона. Напруженість електричного поля
- •1.3 Робота при переміщенні заряджених частинок в електричному полі
- •1.4 Провідники в електричному полі
- •1.5 Електричний струм|тік| в провідниках
- •1.6 Розрахунок електричних ланцюгів|цепів| постійного струму|току| Схеми эаміщення електричних ланцюгів
- •1.7 Закони кірхгофа
- •Перший закон Кірхгофа
- •Другий закон Кірхгофа
- •1.8 Метод контурних струмів |токів|
- •2 Магнітне поле та магнітні ланцюги|цепи|
- •2.1 Робота при переміщенні проводу із|із| струмом|током| у|проводу| магнітному полі. Магнітний потік і потокозчеплення
- •2.2 Індуктивність і взаїмоіндуктивність
- •2.3 Обчислення індуктивності
- •Індуктивність котушки|катушки|
- •2.4 Магнітні властивості речовини. Закон повного|цілковитого| струму|току|
- •3 Електричні ланцюги постійного току
- •3.1 Структура електричних ланцюгів
- •3.2 Одноконтурні лінійні електричні ланцюги
- •3.3 Багатоконтурні лінійні електричні ланцюги
- •Контрольні запитання
- •4 Електричні ланцюги змінного струму
- •4.1 Генерування синусоїдальних електричних величин
- •4.2 Прості лінійні електричні ланцюги синусоїдального струму
- •Контрольні запитання
- •5 Асинхронні машини
- •5.1 Призначення і будова асинхронних машин
- •5.2 Робота трифазної асинхронної машини у режимі двигуна
- •5.3 Асинхронні виконавчі двигуни і тахогенератори
- •6 Синхронні машини
- •6.1 Призначення і будова синхронних машин
- •6.2 Робота трифазної синхронної машини у режимі генератора
- •6.3 Призначення і будова машин постійного струму
- •Контрольні запитання
- •7 Основи електроніки
- •7.1 Електричний струм у напівпровідниках.
- •7.1.1 Класифікація речовин за провідністю
- •Отже, швидкість рекомбінацій
- •7.1.2 Струми власних напівпровідників
- •Густина повного струму дрейфу у власному напівпровідникові
- •7.2 Домішкові напівпровідники
- •7.3 Дифузія носивїв заряду у напівпровідниках
- •7.4 Визначення та класифікація електричних переходів
- •7.4.1 Електронно-дірковий перехід без зовнішнього електричного поля
- •7.4.2 Електронно-дірковий перехід із зовнішнім джерелом напруги
- •7.5 Вольт-амперна характеристика ідеалізованого р-п-переходу
- •7.6 Ємнісні властивості p-n-переходу
- •7.7 Пробій р-п-переходу
- •7.8 Перехід метал – напівпровідник
- •8 Генератори синусоїдальних коливань
- •8.1. Підсилювачі безперервних сигналів
- •8.1.1 Принцип роботи підсилювача безперервних сигналів на лампі
- •8.2 Типова принципова схема підсилювача безперервних сигналів на тріоді
- •8.3 Вибір робочої точки і способи створення напруги автоматичного зсуву
- •8.4 Фізичні процеси в підсилювачі при підсиленні імпульсних сигналів
- •8.5 Типова схема підсилювача імпульсних сигналів на пентоді
- •8.6 Підсилювачі зі зворотним зв'язком
- •8.6.2 Вплив зворотного зв'язку на характеристики підсилювача
- •9 Транзистори
- •9.1 Визначення транзистора
- •9.2 Напівпровідникові підсилювачі
- •10 Cпрямляючі пристрої
- •11 Мікроелектроніка та цифрова техніка
- •11.1 Основні терміни і визначення в мікроелектроніці
- •11.2. Особливості інтегральних схем як нового типу напівпровідникових приладів
- •11.3 Класифікація інтегральних мікросхем
- •11.4 Система умовних позначень інтегральних мікросхем
- •11.5 Загальна характеристика цифрових інтегральних мікросхем
- •11.5.1 Елементарні логічні операції
- •11.5.2 Характеристики і параметри цифрових інтегральних схем
- •11.5.3 Класифікація цифрових інтегральних схем
- •11.6 Тригери
- •Основи електроніки, автоматики та
- •Основи електроніки, автоматики та цифрової техніки
- •65016, Одеса, вул.Львівська, 15
8 Генератори синусоїдальних коливань
8.1. Підсилювачі безперервних сигналів
8.1.1 Принцип роботи підсилювача безперервних сигналів на лампі
Принцип роботи підсилювача показаний на графіках струмів і напруг на рис. 8.1. КолиUвх=0, через лампу протікає струмIа0, обумовлений положенням робочої точкиАна характеристиці. Такий стан лампи і підсилювача називається режимом спокою. Струм Iа0 створює на резисторіRа падіння напруги
.
Отже, напруга на аноді лампи буде дорівнювати
.
У режимі спокою струм Iа0, напруги URa і Uа0 не змінюється.Якщо в момент часу t1 на вхід підсилювача подається змінна напруга Uвх=Um вх·sinωt, та напруга UСК на ділянці сітка-катод буде змінюватися, тому що
.
Під дією цієї напруги анодний струм лампи буде змінюватися так, як показано на рис. 8.1.Амплітуда цього струму дорівнює величині Ima. Таким чином, анодний струм лампи має постійну і змінну складові.
Постійна складова струму проходить по ланцюгу: +Еа→Rа→(анод-катод) лампи RК→ ┴ →-ЕК. Змінна складова анодного струму проходить по колу: (анод-катод)→СК→┴→Сбл→Rа→анод.
Тоді напругу на аноділампи можна записати наступним співвідношенням:
де iаRа - змінна складова анодної напруги, що виділяється на резисторі Rа при протіканні по ньому струму.
Змінна складова анодної напруги через конденсатор СР2 передається на вихід підсилювача і називається вихідною напругою Uвих.
Коли на вхід підсилювача надходить позитивна напівхвиля синусоїдальної напруги (t1-t2), та напруга на аноді лампи зменшується. Конденсатор СР2 буде розряджатися по колу: +СР2→(анод-катод) лампи→RК→Rвх→-СР2.
За рахунок струму розряду конденсатора СР2 на резисторі Rвх створюється напруга негативної полярності.
Розряд конденсатора СР2 буде проходити від моменту часу t1 до моменту часу t2.
Від моменту часу t2 до t3 на вхід надходить негативна на півхвиля вхідної напруги й анодний струм буде зменшуватися, напруга на аноді збільшуватися, а конденсатор СР2 буде заряджатися по колу: +Еа→Rа→СР2→Rвх→корпус→-Еа.
На резисторі Rвх виділяється напруга позитивної полярності.
Перехідне коло СР2, Rвх забезпечує передачу на вхід наступного каскаду (на вихід підсилювача) тільки зміну напруги на аноді лампи.
Рис. 8.1- Графіки, що пояснюють принцип підсилення
безперервних сигналів
Таким чином
.
Знак (-) показує, що фаза напруги на виході підсилювача протилежна фазі напруги на вході.
Амплітуда вихідної напруги, що дорівнює Umвих=Ima·Rа при визначеному виборі елементів схеми (Еа, Uзс, Rа) може бути значно більше амплітуди вихідної напруги.
Відношення називається коефіцієнтом підсилення напруги. У цьому і полягає принцип посилення електричних сигналів у лампових підсилювачах. Це порозумівається властивостями електронної лампи, завдяки яким за допомогою слабких електричних сигналів, що подаються на сітку лампи підсилювача, можна керувати струмом в анодному колі лампи й одержувати на навантаженні більш потужні коливання, ніж вхідний сигнал. Це можливо тому, що керуюча сітка лампи знаходиться значно ближче до катода ніж анод, і її вплив на анодний струм великий.
Роль резистора навантаження Rа полягає в тому, що, завдяки йому, напруга на аноді лампи змінюється відповідно до закону зміни вхідного сигналу, що забезпечує підсилення.
Якщо опір резистора Rа дорівнює нулю, на аноді лампи буде постійна напруга Uа=Еа.Зміни напруги на аноді лампи не буде, а отже, не буде підсилення (Uвих=0).