- •1 Електричне поле
- •1.1 Короткі відомості про будову|споруду| матерії
- •Елементарні частинки|частки| і їх електромагнітне поле – особливий вид матерії
- •Хімічні зв'язки в молекулах і кристалах
- •Зонна діаграма твердого тіла
- •1.2 Закон кулона. Напруженість електричного поля
- •1.3 Робота при переміщенні заряджених частинок в електричному полі
- •1.4 Провідники в електричному полі
- •1.5 Електричний струм|тік| в провідниках
- •1.6 Розрахунок електричних ланцюгів|цепів| постійного струму|току| Схеми эаміщення електричних ланцюгів
- •1.7 Закони кірхгофа
- •Перший закон Кірхгофа
- •Другий закон Кірхгофа
- •1.8 Метод контурних струмів |токів|
- •2 Магнітне поле та магнітні ланцюги|цепи|
- •2.1 Робота при переміщенні проводу із|із| струмом|током| у|проводу| магнітному полі. Магнітний потік і потокозчеплення
- •2.2 Індуктивність і взаїмоіндуктивність
- •2.3 Обчислення індуктивності
- •Індуктивність котушки|катушки|
- •2.4 Магнітні властивості речовини. Закон повного|цілковитого| струму|току|
- •3 Електричні ланцюги постійного току
- •3.1 Структура електричних ланцюгів
- •3.2 Одноконтурні лінійні електричні ланцюги
- •3.3 Багатоконтурні лінійні електричні ланцюги
- •Контрольні запитання
- •4 Електричні ланцюги змінного струму
- •4.1 Генерування синусоїдальних електричних величин
- •4.2 Прості лінійні електричні ланцюги синусоїдального струму
- •Контрольні запитання
- •5 Асинхронні машини
- •5.1 Призначення і будова асинхронних машин
- •5.2 Робота трифазної асинхронної машини у режимі двигуна
- •5.3 Асинхронні виконавчі двигуни і тахогенератори
- •6 Синхронні машини
- •6.1 Призначення і будова синхронних машин
- •6.2 Робота трифазної синхронної машини у режимі генератора
- •6.3 Призначення і будова машин постійного струму
- •Контрольні запитання
- •7 Основи електроніки
- •7.1 Електричний струм у напівпровідниках.
- •7.1.1 Класифікація речовин за провідністю
- •Отже, швидкість рекомбінацій
- •7.1.2 Струми власних напівпровідників
- •Густина повного струму дрейфу у власному напівпровідникові
- •7.2 Домішкові напівпровідники
- •7.3 Дифузія носивїв заряду у напівпровідниках
- •7.4 Визначення та класифікація електричних переходів
- •7.4.1 Електронно-дірковий перехід без зовнішнього електричного поля
- •7.4.2 Електронно-дірковий перехід із зовнішнім джерелом напруги
- •7.5 Вольт-амперна характеристика ідеалізованого р-п-переходу
- •7.6 Ємнісні властивості p-n-переходу
- •7.7 Пробій р-п-переходу
- •7.8 Перехід метал – напівпровідник
- •8 Генератори синусоїдальних коливань
- •8.1. Підсилювачі безперервних сигналів
- •8.1.1 Принцип роботи підсилювача безперервних сигналів на лампі
- •8.2 Типова принципова схема підсилювача безперервних сигналів на тріоді
- •8.3 Вибір робочої точки і способи створення напруги автоматичного зсуву
- •8.4 Фізичні процеси в підсилювачі при підсиленні імпульсних сигналів
- •8.5 Типова схема підсилювача імпульсних сигналів на пентоді
- •8.6 Підсилювачі зі зворотним зв'язком
- •8.6.2 Вплив зворотного зв'язку на характеристики підсилювача
- •9 Транзистори
- •9.1 Визначення транзистора
- •9.2 Напівпровідникові підсилювачі
- •10 Cпрямляючі пристрої
- •11 Мікроелектроніка та цифрова техніка
- •11.1 Основні терміни і визначення в мікроелектроніці
- •11.2. Особливості інтегральних схем як нового типу напівпровідникових приладів
- •11.3 Класифікація інтегральних мікросхем
- •11.4 Система умовних позначень інтегральних мікросхем
- •11.5 Загальна характеристика цифрових інтегральних мікросхем
- •11.5.1 Елементарні логічні операції
- •11.5.2 Характеристики і параметри цифрових інтегральних схем
- •11.5.3 Класифікація цифрових інтегральних схем
- •11.6 Тригери
- •Основи електроніки, автоматики та
- •Основи електроніки, автоматики та цифрової техніки
- •65016, Одеса, вул.Львівська, 15
6 Синхронні машини
6.1 Призначення і будова синхронних машин
Синхронна машина – машина перемінного струму, у якої швидкість ротора при постійній частоті струму в обмотці статора зберігається постійної і не залежить від навантаження на валу машини.
Синхронні машини застосовують головним чином для перетворення механічної енергії первинних двигунів в електричну, тобто як генератори електричної енергії змінного струму. Разом з тим синхронні машини використовують також у режимах двигунів, компенсаторів реактивної потужності і інших пристроїв.
В промислових установках найбільше поширення одержали трифазні синхронні машини. Однофазні синхронні двигуни знайшли застосування в електричних годинниках, автоматичних самописних приладах, пристроях програмування і т.п.
Трифазна синхронна машина складається з нерухомого статора і обертового всередині нього неявно чи явно полюсного ротора, між ними є повітряний зазор, радіальний розмір якого залежить від номінальної потужності машини, її швидкохідності і змінюється від часток до декількох десятків міліметрів.
Статор такої машини за будовою практично не відрізняється від статора асинхронної машини, має трифазну обмотку, початок фаз якої позначені С1, С2, С3 і кінці – С4, С5, С6 і виведені до затисків з аналогічними позначеннями, що дозволяє з'єднувати фази обмотки статора трикутником чи зіркою. Фази обмотки статора трифазного синхронного генератора з'єднують переважно зіркою, тому що це дозволяє при трифазній чотири провідної мережі мати у своєму розпорядженні лінійні і фазні напруги, що відрізняються друг від друга в разів.
Ротор являє собою електромагнітну систему постійного струму з обмоткою, яка має те ж число полюсів, що і трифазна обмотка статора. Магнітні силові лінії сусідніх північного і південного полюсів ротора замикаються через повітряний зазор машини і магнітопровід статора. Обмотка ротора, чи обмотка збудження, одержує живлення від випрямлювача чи невеликого генератора постійного струму – збудника, потужність якого складає (0,5…10)% номінальної потужності синхронної машини. Збудник може знаходиться на одному валу із синхронною машиною, приводитися від її вала гнучкою передачею чи мати привод від окремого двигуна.
Неявнополюсний ротор – суцільний чи складений циліндр з вуглецевій сталі чи легованій сталі з пазами, про фрезованими на його поверхні в осьовому напрямку. У ці пази покладена обмотка, виконана ізольованим мідним чи алюмінієвим проводом. Початок И1 і кінець И2 цієї обмотки приєднують до двох контактних кілець, укріплених на втулці з ізолятора, розташованої на валу машини, і обертових разом з ротором. До кілець притиснуті нерухомі струмопровідні щітки, від яких виведені проводи до затисків з маркіруванням И1 та И2 для приєднання до джерела електричної енергії постійної напруги. Великі зуби циліндрів ротора, у яких немає пазів, утворять полюси ротора.
Неявнополюсний ротор звичайно має два чи чотири полюси з полярністю, що чергується, його використовують у швидкохідних синхронних машинах, зокрема в турбогенераторах – трифазних синхронних генераторах, безпосередньо з'єднаних з паровими турбінами, розрахованими на частоту обертання 3000 або1500 обертів у хвилину при частоті перемінного струму 50 Гц.
Явно полюсний ротор з числом полюсів від чотирьох і більш має масивне чи шихтоване зі сталевих листів ярмо, на якому укріплені аналогічної конструкції сталеві полюси, які мають прямокутний перетин, що закінчуються наконечниками. На полюсах розташовані з'єднані між собою котушки, що утворять обмотку збудження. Такий ротор застосовують у тихохідних синхронних машинах, якими можуть бути гідрогенератори і дизель-генератори – трифазні синхронні генератори, безпосередньо з гідравлічними турбінами чи двигуни внутрішнього згоряння, розрахованими на частоту обертання 1500, 1000, 750 і нижче обертів у хвилину при частоті перемінного струму 50 Гц.
Багато синхронних машин мають на роторі крім обмотки збудження ще мідну чи латунну короткозамкнену заспокійливу обмотку, що у неявно полюсному роторі мало відрізняється від аналогічної обмотки ротора асинхронної машини, а в явно полюсному роторі її виконують у вигляді неповної короткозамкненої обмотки, стрижні якої закладені тільки в пази полюсних наконечників і відсутні в між полюсному просторі. Ці обмотки сприяють загасанню коливань ротора при несталих режимах синхронної машини, а також забезпечує асинхронний пуск синхронних двигунів.
Синхронні машини номінальною потужністю до 5кВт іноді виготовляють у зверненому виконанні з обмоткою збудження на статорі і з трифазною обмоткою на роторі.