У

Приклад

господарстві за звітний рік одержано 25 100 ц молока і 750 голів приплоду. Побічна продукція оцінена в сумі 600 грн. Затрати на утримання худоби становили 215 000 грн. Кіль­кість кормо-днів — 43 000.

Собівартість 1 кормо-дня: 215 000 : 43 000 = 5 грн.

Собівартість 1 голови приплоду: 60  5 грн = 300 грн.

Собівартість усього приплоду: 750  300 = 22 500 грн.

Собівартість усього молока: 215 000 – 22 500 – 600 = 191 900 грн.

Собівартість 1 ц молока: 191 900 грн : 25 100 ц = 7,64 грн.

Калькулювання собівартості продукції великої рогатої худоби м’ясного напрямку. У м’ясному скотарстві по основному стаду калькулюється собівартість центнера приросту живої маси одного теляти віком до 8 місяців і 1 ц живої маси. Побічною продукцією в м’ясному скотарстві є гній, вовна-линька, молоко та ін.

У м’ясному скотарстві телята до 8-місячного віку утримуються разом з коровами. Потім їх відлучають і переводять до старшої групи. Одна голова приплоду оцінюється з урахуванням живої маси теляти при народженні і фактичної собівартості 1 ц живої маси теляти при відлученні.

Собівартість 1 ц приросту живої маси телят віком до 8 місяців визначається в такому порядку. Із загальної суми витрат по утриманню основного стада вираховується вартість побічної продукції і ділиться на кількість одержаного приросту живої маси по даній групі.

Собівартість 1 голови телят віком до 8 місяців (до моменту відлучення) обчислюється так: до загальної суми витрат по утриманню основного стада (корів з нетелями, переведеними в основне стадо за 2 місяці до розтелення) за вирахуванням вартості побічної продукції додається балансова вартість телят, що знаходи­лися в цій групі на початок року, і тих, які надійшли до групи протягом року. Одержана сума ділиться на загальну живу масу телят віком до 8 місяців, відлучених від маток (без маси тварин, що загинули), та тих, що залишилися під матками на кінець року. Розрахована собівартість 1 ц живої маси використовується для оцінки телят, що залишилися під матками на кінець року та переведені до старшої групи.

В

Приклад Таблиця 3.1 калькуляція собівартості 1 ц живої маси та собівартості теляти віком до 8 місяців

итрати на утримання основного стада великої рогатої худоби м’ясного напрямку за рік становили 548 820 грн. Отримано 144 ц молока за ціною реалізації на суму 11 520 грн і побічної продукції (гною) на суму 16420 грн. Дані про наявність і рух поголів’я протягом року наведені в табл. 3.1.

Показники	Кількість голів	Жива маса, ц	Вартість, грн
Залишок телят під матками на початок року	210	148	35 860
Надійшло протягом року:
— приплід	640	192	65 280
— приріст живої маси	—	1340	455 600
— інші надходження	30	36	18 120
Разом із залишком	880	1716	574 860
Собівартість 1 ц живої маси			336,57
Вибуло протягом року:
— переведено до старшої групи	494	1220	410 614
— реалізовано	90	164	55 198
— загинуло	6	8	
Залишок телят під матками на кінець року	290	324	109 048
Разом із залишком	880	1716	574 860

З даних таблиці 3.1 видно, що:

1) собівартість приросту живої маси телят, включаючи вартість живої маси приплоду, складає:

548 820 грн – 11 520 грн – 16 420 грн = 520 880 грн;

2) приріст живої маси за рік:

(324 ц + 8 ц + 164 ц + 1220 ц) – (148 ц + 192 ц + 36 ц) = 1340 ц;

3) собівартість 1 ц приросту живої маси:

520 880 грн : 1340 ц = 388,72 грн;

4) вартість поголів’я, що калькулюється, становить — 574 860 грн (35 860 грн + 65 280 грн + 455 600 грн + 18 120 грн), а його жива маса (без вартості поголів’я, що загинуло — 1708 ц (1716 ц – 8 ц);

5) собівартість 1 ц живої маси теляти віком до 8 місяців складає — 336,57 грн (574 860 грн : 1708 ц).

За собівартістю 1 ц живої маси оцінюється поголів’я, що було переведене до старшої групи, реалізоване та яке залишилося на кінець року у господарстві. У даному прикладі собівартість поголів’я телят становить:

а) переведеного до старшої групи — 55198 грн (336,57 грн 1220 ц);

б) реалізованого — 55198 грн (336,57 грн  164 ц);

в) залишеного під матками на кінець року — 109048 грн (336,57 грн 324 ц).

Калькулювання собівартості продукції свинарства. Об’єк­тами калькулювання у свинарстві є приріст живої маси та вирощене і відгодоване поголів’я у живій масі. Побічну продукцію становлять гній, щетина тощо.

Одержаний приплід (від основних, разових маток і маток, що перевіряються) оцінюється за собівартістю центнера приросту живої маси. За цією ж оцінкою приплід приймається при визначенні собівартості вирощеного поголів’я у живій масі. Собівартість приросту живої маси визначається шляхом ділення загальної суми витрат на утримання основного стада (без вартості побічної продукції) на кількість центнерів приросту живої маси поросят при відлученні від маток (з вилученням живої маси одер­жаного приплоду).

Собівартість центнера живої маси поросят на момент їх відлучення від свиноматок визначається шляхом ділення кількості поросят під матками на початок року і витрат на основне стадо за рік на живу масу (без загиблих) поросят, відлучених та залишених під матками на кінець року.